Ухвала суду № 22045626, 10.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 р.Справа № 2а-8091/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Макаренко Я.М.

<за участю секретаря >05-34

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. по справі№2а-8091/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротурбина" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Євротурбина”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, та просив суд визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова у формі наказу про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ “Євротурбина”, визнати дії ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова по проведенню позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Євротурбина”10.03.2011 року за результатами якої складено Акт №216/15-409/3507857 від 10.03.2011 року протиправними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. по справі №2а-8091/11/2070 вимоги позивача були задоволені.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. по справі №2а-8091/11/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю доповідача колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Працівниками Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ “Євротурбина” з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.06.2010 року по 31.01.2011 року. Перевірка проводилась відповідачем на підставі наказу № 227 від 09.03.2011 року та за її наслідками було складено акт перевірки від 10.03.2011 року за № 216/15-409/35070857.

Як свідчать матеріали справи 09.03.2011р. відповідачем було прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Євротурбіна” з питання правильності та повноти обчислення податку на додану вартість за період червень - грудень 2010р., яке оформлено наказом №227 (а.с. 33).

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок унормовані ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79); документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79).

З положень наведеної статті Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, котрі передбачені ст.78 згаданого кодексу.

Відповідно до положень п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78,79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у випадку ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Порядок листування з платниками податків врегульований ст.42 ПК України, ч.2 якої визначає, що документи вважаються належним чином врученими платникові, якщо вони надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному представникові.

Як свідчать матеріали справи повідомлення про проведення перевірки №3704/10/15-415 було винесено та відправлено 10.03.2011 року, тобто наступного дня після проведення перевірки, що підтверджується датою повідомлення та датою накладної кур'єрської пошти. Рекомендованого листа з повідомленням про вручення з приводу надання пояснень та їх документального підтвердження відповідач на адресу позивача не надсилав.

Слід зазначити, що у п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України передбачені підстави та порядок проведення таких перевірок, а саме: про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли платнику податків до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ про проведення вищезазначеної позапланової перевірки позивачеві вручено не було з посиланням на те, що позивач за місцем реєстрації не знаходиться. Проте, за матеріалами справи, адреса ТОВ “Євротурбина” не змінювалася, зміни до ЄДРПОУ не вносилися.

Отже, у податкового органу в даному випадку не було законних підстав для проведення такої перевірки, а саме: за відсутності факту отримання платником податків письмового запиту податкового органу; за відсутності факту спливу 10 робочих днів з дня отримання запиту; за відсутності повідомлення платника податків про проведення перевірки.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Всупереч вищезазначеному, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова в даному випадку не було дотримано вимоги чинного законодавства України.

Стосовно висновків податкового органу, прийнятих за наслідками проведеної перевірки та оформлені у вигляді акту від 10.03.2011 року за № 216/15-409/35070857 суд зазначає наступне:

За матеріалами справи на виконання наказу від 09.03.2011р. № 227 відповідачем, ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ “Євротурбина”(код за ЄДРПОУ 35070857) з питання правильності та повноти обчислення податку на додану вартість за період червень - грудень 2010р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 10.03.2011р. № 216/15-409/35070857.

На вимогу суду першої інстанції відповідач вищевказаний акт перевірки не надав, мотивуючи це тим, що даний акт був вилучений ГУ МВС України в Запорізькій області на підставі постанови старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Костюк Ю.Є. від17.05.2011 року.

У судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача не заперечував, що за висновками акту перевірки від 10.03.2011р. № 216/15-409/35070857, угоди, укладені позивачем з його контрагентами, мають протиправний характер, а правочин, який спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.

При цьому представник відповідача вказав, що спірна перевірка була проведена виключно на підставі даних, зазначених у інформаційних базах та в документах обовязкової податкової звітності. Відомості первинних документів, які відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а також дані розрахункових документів, котрі згідно з Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”опосередковують рух коштів у безготівковій формі, податковим органом в ході проведення спірної документальної невиїзної перевірки не досліджувались.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що в силу п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобовязань станом на момент виникнення спірних правовідносин був визначений Законом України “Про державну податкову службу в Україні” та Податковим кодексом України.

На дату складання відповідачем у спірних правовідносинах акту перевірки податкові органи не були наділені законодавцем ані повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь якого правочину вимогам ст.ст.202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Отже з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать виключно до прерогативи судових органів.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Отже до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Окрім того, спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України, де указано, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54).

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних дій стосовно наявності законних підстав для проведення зазначеної перевірки та її висновків, що не узгоджується з приписами чинного законодавства.

У даному випадку має місце факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. по справі№2а-8091/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Тацій Л.В. Макаренко Я.М. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >