Постанова № 22043450, 01.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 р. Справа № 2а-1870/2046/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Рєзнікової С.С

Ральченка І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Ульяненко А.Г.

представників позивача Манохіної І.А., Заброди Т.О.

представників відповідача Коваль С.В., Бойко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області та Відкритого акціонерного товариства «Охтирська швейна фабрика»на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2011 р. по справі№2-а-1870/2046/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Охтирська швейна фабрика»

до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Охтирська швейна фабрика», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просив:

- визнати недійсним податкове повідомлення рішення від 28.03.2011 року № 0000102332/18 «Про застосування штрафних санкці до ВАТ «Охтирська швейна фабрика» на загальну суму 156859 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно визначено заниження валових доходів на суму непогашеної заборгованості, визнаної у порядку досудового врегулювання спорів за перший квартал 2010 р. у сумі 43 000 грн., оскільки будь-якого досудового врегулювання спору між фабрикою (боржником) та кредитором не відбувалося. Сама сума заборгованості в розмірі 43 000 грн. відповідачем вказана неправомірно га суперечить самому Акту перевірки, де в Реєстрі кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат зазначено в період з 01.04.2010 р. по 31.04.2010 р. витрати на оренду нежитлових приміщень в розмірі 37500грн. Також податковою інспекцією в порушення вимог чинного законодавство, зазначається про завищення позивачем валових витрат на суму 405357грн., з яких: 348850грн. є заробітна плата та 56507грн. страхові внески до Фондів державного загальнообов'язкового страхування, так як заробітна плата виплачувалася працівникам за виконану роботу на законних підставах, а тому підприємство обгрунтовано віднесло її до валових витрат. Відповідач в акті перевірки вказує на завищення валових витрат на суму непогашеної заборгованості, визнаної у порядку досудового врегулювання спорів по сумнівній та безнадійній заборгованості в сумі 269452 грн. На думку позивача, таке твердження відповідача також не має під собою жодних підстав, так як не зрозуміло на підставі яких фактичних даних ґрунтується твердження відповідача, що вказана заборгованість є сумнівна та безнадійна, так як товариство не є банкрутом та не має величезних боргів перед кредиторами, а перед працівниками та бюджетом не має боргів взагалі. Тому товариство - орендар має право включити до склад валових витрат суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 р. адміністративний позов ВАТ «Охтирська швейна фабрика» до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення задоволено частково.

Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення від 28.03.2011 року №0000102332/18 в частині збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на прибуток та штрафними санкціями з податку на прибуток в сумі 72655 грн., в тому числі: за основним платежем 58124 грч. за штрафними санкціями - 14531 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги ВАТ «Охтирська швейна фабрика» в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідач, не скористався своїм правом на подачу письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу в якій наполягаючи на порушенні судом першої інстанції норма матеріального права просив скасувати вказану постанову в частині задоволення позовних вимог та відмовити позивачу у позову.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в цій частині без змін.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили задовольнити апеляційну скаргу, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача, заперечуючи проти апеляційної скарги позивача, просили відмовити у її задоволенні, та задовольнити вимоги їх апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Охтирською міжрайонною державною податковою інспекцією з 14.02. по 04.03.2011 року проведена документальна планова виїзна перевірка ВАТ «Охтирська швейна фабрика» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року

За результатами перевірки складено акт від 11.03.2011 року. № 44/2332/00309795 відповідно до висновків якого встановлено порушення ВАТ «Охтирська швейна фабрика»: п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5; п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 125487 гри., у т.ч. за півріччя 2010 року у сумі 6152 грн. та за 2010 рік у сумі 125487 грн та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього у сумі 215862 грн., у т.ч за півріччя 2010 року у сумі 215862 грн. та за 2010 рік у сумі 215862 грн.(а.с.33).:

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000102332/18 від 28 березня 2010 року на суму податкового зобов'язання за основним зобов'язанням 125487,00 та за штрафними санкціями - 31372 грн.(а.с.8)

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині збільшення валових витрат на суму непогашеної заборгованості, суд першої інстанції посилався на те, що ВАТ «Охтирська швейна фабрика» не погасила кредиторську заборгованість перед ЗАТ «ДВ Система», яка виникла за весь період надання послуг оренди станом на 01.12.2010 року з відстроченням оплати по заборгованості строком на три роки, тобто до 29.11.2013 року, оскільки виданий вексель лише посвідчує безумовне грошове зобовязання в не свідчить про погашення заборгованості.

Задовольняючи позовні вимоги в іншій частині, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.п.5.7.1 п.5.7. ст. 5 та п.п. 5.6.1. п. 5.6. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб та суми внесків на обовязкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Колегія суддів в частині задоволенні позову погоджується з висновками суду першої інстанції.

Суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що висновок про завищення позивачем валових витрат на суму 405357 грн., з якич 348850 гри. є заробітна плата та 56507 грн. страхові внески до Фондів державного загальнообов'язкового страхування, не обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.5.6.1 п.5.6 сто Закону "України Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають .у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок.

Згідно п.п..5.7.1 п.5.7 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат відносяться суми внесків на обов'язкове держане пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в п.п. 5.6.1 цього Закону.

Всупереч вказаним вимогам Закону податкова інспекція безпідставно стверджує, що підприємство незаконно віднесло до валових витрат виплачену за виконану роботу заробітну плату своїм робітникам та незаконно віднесло до валових витрат страхові внески до фондів, оскільки жодним нормативним актом не передбачено випадків не віднесення до складу валових витрат законно нарахованої та виплаченої заробітної плати робітникам за виконану роботу, в тому числі і коли підприємство працює із збитками.

Охтирською МДПІ не надано ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції доказів того, що ВАТ "Охтирська швейна фабрика" реалізовувало продукцію власного виробництва із завідомо відємним фінансовим результатом.

Щодо завищення валових витрат на суму непогашеної заборгованості, визначеної у порядку досудового врегулювання спорів по сумнівній та безнадійній заборгованості в сумі 269452 грн. суд першої інстанції зазначив, щоперевіркою показників, відображених у рядку 05 3 Декларацій «Врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості», за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року у сумі 269452 грн. встановлено, що ВАТ «Охтирська швейна фабрика» здійснило операції з відображення суми непогашеної заборюваності, визнаної у порядку досудового врегулювання спорів за 2008 рік у сумі 45000 грн,. за 2009 рік у сумі 181452 грн. та за 1-й квартал 2010 року у сумі 43000 гри., яка була включена до складу валового доходу по рядку 02.3 Декларації «Врегулювання сумнівноі безнадійної заборгованості» за результатами попередньої перевірки за період з 01.04.2008 року по 31 03.2010 року, а саме за несвоєчасні розрахунки з ЗАТ «ДВ Система» за отримані послуги оренди приміщення згідно договору оренди №б/н від 29.05.2008 року.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частини (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості ( її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Податковим органом доказів того, що вказана заборгованість по орендній платі не може бути віднесена до валових витрат податковим органом не надано, судження про те, що несплачена заборгованість по орендній платі є непогашеною заборгованістю, визнаною у порядку досудового врегулювання спорів за 2010 рік є хибним, оскільки підприємство вказувало цю суму заборгованості та несло валові витрати.

Через неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позову

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача у правовідносинах, що склалися між ним та позивачем, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Постанова суду першої інстанції від 09.06.2011 року в частині відмови у задоволенні позову не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню з підстав, визначених п.1,п.3,п.4, ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Охтирська швейна фабрика» задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2011 р. по справі№2-а-1870/2046/11 в частині відмови у задоволенні позову скасувати, прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення № 0000102332/18 від 28.03.2011 року в частині донарахування суми податку на прибуток в сумі 67363,00 грн. та штрафної санкції з податку на прибуток в розмірі 16841,00 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.

Судді<підпис >

<підпис >Рєзнікова С.С. Ральченко І.М. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 06.12.2011 р.