Постанова № 22043319, 01.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 р. Справа № 2а-10571/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого суддіСіренко О.І.

Суддів Спаскіна О.А.

Любчич Л.В.

При секретарі Зливко І.М.

За участю представника відповідачаХряк О.О.

представника відповідача Єферова В.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Буддвіг»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року по справі № 2-а-10571-10-2070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Буддвіг» до прокуратури Зміївського району Харківської області, Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И Л А :

27 серпня 2010 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Буддвіг" звернувся до суду з позовом до прокуратури Зміївського району Харківської області, Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області , в якому просив:

- визнати дії посадових осіб прокуратури Зміївського району Харківської області щодо витребування документів, які стосуються господарської діяльності позивача та дії податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області щодо проведення позапланової перевірки позивача без рішення суду неправомірними, самоправними, такими, що протирічать вимогам діючого законодавства України;

- виконати вимоги ст.ст.4, 25 ч.2, 3, 94, 97, ч.2 ст.98, 112 КПК України, скасувати безпідставні «висновки»посадових осіб державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області, викладені у Акті від 29.04.2010 року за №440/23/35770341, стосовно ТОВ «Буддвіг»;

- скасувати адміністративний протокол, безпідставно складений стосовно директора ТОВ «Буддвіг»ОСОБА_5 за №168/23-033 серія КН №707322 від 29.04.2010 року.

30 серпня 2010 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позивачу відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про виконання вимог ст.ст.4, 25 ч.2, 3, 94, 97, ч.2 ст.98, 112 КПК України, скасування безпідставних “висновків” посадових осіб державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області, викладених у Акті від 29.04.2010 року за №440/23/35770341, відносно ТОВ «Буддвіг».

30 серпня 2011 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позивачу повернуто позовну заяву в частині скасування адміністративного протоколу, безпідставно складеного відносно директора ТОВ “Буддвіг” ОСОБА_5 за №168/23-033 серія КН №707322 від 29.04.2010 року.

Вказані ухвали позивачем не оскаржені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому стало відомо про те, що в проваджені прокуратури Зміївського району Харківської області знаходиться заява щодо порушення чинного законодавства директором ТОВ “Буддвіг”ОСОБА_5, яка надійшла до прокуратури начебто за підписом засновника цієї фірми, ОСОБА_6 та інших осіб. На підставі вказаної заяви посадові особи прокуратури Зміївського району стали проводити перевірку господарської діяльності позивача шляхом вимагання від директора ТОВ «Буддвіг»ОСОБА_5 відомостей про діяльність зазначеного підприємства .

Директор ТОВ «Буддвінг»ОСОБА_5 неодноразово (вдруге 23.04.2010) звертався до прокурора Зміївського району Харківської області з проханням ознайомити зі скаргою , проте посадові особи Зміївської прокуратури відмовили в ознайомленні із зазначеною скаргою.

Позивач зазначає, що 17.08.2010 співробітниками прокуратури представник позивача був ознайомлений із заявою співзасновників ТОВ «Буддвіг».

Вважає , що прокуратура Зміївського району Харківської області неправомірно здійснювала перевірку господарської діяльності позивача, оскільки таких повноважень у відповідача Законом України «Про прокуратуру «не передбачено.

Крім того, позивач просить визнати неправомірними дії другого відповідача - ДПІ у Зміївському районі Харківської області щодо проведення позапланової перевірки ТОВ «Буддвіг всупереч вимогам діючого законодавства України, без рішенням суду. На думку позивача, цей факт вказує на те, що посадові особи державної податкової інспекції у Зміївському районі, під час виконання ними своїх посадових обов'язків, діяли не у спосіб, передбачений законом.

Представник ДПІ у Зміївському районі Харківської області в запереченнях проти позову (а.с.27), просив позов залишити без задоволення, посилаючись на правомірність своїх дій .

Представник прокуратури Зміївського району Харківської області проти позову заперечував, обґрунтовуючи тим, що оскаржувані дії прокуратури Зміївського району Харківської області вчинено з дотриманням чинного законодавства України.

20 квітня 2011 року постановою Харківського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Буддвіг» до прокуратури Зміївського району Харківської області, Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про визнання дій неправомірними відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Буддвіг»просить постанову суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права. Зокрема, зазначив, що суд не дав належної оцінки наданим позивачем доказам, а також факту порушення прокуратурою Зміївського району Харківської області вимог Закону України «Про звернення громадян», ст..ст.9, 23, 28, 31,37 Закону України «Про інформацію». Суд першої інстанції також не взяв до уваги посилання позивача на порушення другим відповідачем ДПІ у Зміївському районі Харківської області вимог ст.. 11, 13 Закону України «Про державну податкову службу».

Представник позивача неодноразово в судове засідання не з»являвся, належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, поважних причин неявки в судове засідання не надав,у зв»язку з чим, колегія суддів розглядає справу за відсутності представника позивача.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Буддвіг»підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :

Відмовляючи ТОВ «Буддвіг»в задоволенні позову до прокуратури Зміївського району Харківської області , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв в межах повноважень і спосіб, визначений Законом України «Про прокуратуру».

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного :

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16 березня 2010 року до прокуратури Зміївського району Харківської області надійшла заява засновників ТОВ «Буддвіг»ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 (а.с.16) в якій останні просили провести перевірку ТОВ «Буддвіг»на предмет дотримання директором цього підприємства діючого законодавства в питанні дотримання прав засновників підприємства, надати допомогу в проведенні перевірки фінансово господарської діяльності та виконання рішень засновників про звільнення ОСОБА_5 з посади директора. Згідно пояснень представника прокурора, вказана заява зареєстрована в журналі звернень громадян.

16 квітня 2010 року прокуратурою Зміївського району Харківської області директору ТОВ «Буддвіг» ОСОБА_5 направлено лист №03-25 (а.с.50), у якому зазначено, що прокуратурою Зміївського району Харківської області проводиться перевірка за колективним зверненням ОСОБА_8 та ін. щодо порушення, на їх думку, чинного законодавства України. Повідомлялось про необхідність на підставі ст.ст.8, 20 Закону України “Про прокуратуру”надати у строк до 23.04.2010 належним чином засвідчені копії документів відповідно до переліку, вказаному в листі.

Позивач, у вказаний відповідачем строк, документи не надав , про що зазначив у листі до прокуратури Зміївського району Харківської області від 28.04.2010 №152-10 (а.с.52).

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про прокуратуру», предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами,вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про прокуратуру», прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру»визначено повноваження прокурора: при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановленихЗаконом України «Про банки і банківську діяльність»; 2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення; 3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз; 4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про прокуратуру», вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

З огляду вищезазначені норми Закону України «Про прокуратуру», прокурор має право розглядати заяви і скарги, які не віднесено до компетенції суду , а його вимоги підлягають виконанню, якщо вони відповідають чинному законодавству.

Як вбачається з тексту заяви від 16 березня 2010 року( а.с.16), зареєстрованої в журналі звернень громадян, засновники ТОВ «Буддвіг»просили здійснити перевірку господарсько фінансової діяльності директора цього підприємства ОСОБА_5

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником, у тому числі учасником, який вибув, підвідомчі господарським судам.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Господарського кодексу України незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб»єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняється.

Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»передбачено, що, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади зверненні, не входять до їх компетенції, воно в термін не більше п»яти днів пересилається ним за належністю відповідному органу чи посадовій особі. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття рішення органом, воно повертається громадянину.

Таким чином, направляючи позивачу лист від 16 квітня 2010 року ( а.с.50) з вимогою надати документи про фінансового господарську діяльність директора ТОВ «Буддвіг»прокурор неправомірно здійснював перевірку за заявою засновників цього підприємства, що є порушенням вимог ст. 1, ч. 1 ст. 12, 20 Закону України «Про прокуратуру»та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».

З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до неправомірного висновку, що дії прокуратури Зміївського району Харківської області щодо направлення письмової вимоги про надання ТОВ "Буддвіг" до прокуратури документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки за додержанням і застосуванням законів підприємством позивача, є правомірними та вчинені відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Посилання представника прокуратури Зміївського району Харківської області в суді апеляційної інстанції на те, що 16 квітня 2010 року у позивача були витребувані документи , що стосуються його фінансово господарської діяльності за іншим зверненням засновників ТОВ «Буддвіг»колегія суддів не приймає до уваги, оскільки документальних доказів вказаного факту на надавалося до суду як першої так і апеляційної інстанції. А, як вбачається з вимоги прокуратури Зміївського району Харківської області від 16.04.10. (а.с.50), остання посилається на колективне звернення засновників ТОВ «Буддвіг».

Крім того, як пояснив в суді апеляційної інстанції представник прокурора, звернення засновників ТОВ «Буддвіг»від 16 березня 2010 року зареєстровано в журналі «Звернення громадян ».

Згідно ч. 2 ст.10 Закону України «Про звернення громадян»особи, які мають відношення до вирішення питання по суті звернення мають право на ознайомлення з цим зверненням.

Оскільки відповідачем прокурором Зміївського району Харківської області звернення засновників було прийнято до провадження, позивач , відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України «Про звернення громадян»мав право на ознайомлення з вищезазначеним зверненням.

Як зазначив позивач, отримавши вимогу від прокурора від 16 квітня 2010 року (а.с.50), останній звернувся 23 квітня 2010 року ( а.с. 51) до прокурора з проханням надати для ознайомлення вищезазначене звернення засновників ТОВ «Буддвіг».

Відповідачем прокурором Зміївського району Харківської області вказане звернення було надано позивачу лише 17.08.2010, тобто через п»ять місяців з моменту отримання звернення, за умови, що термін розгляду звернення не може перевищувати 45 днів.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог ТОВ «Буддвіг»до прокуратури Зміївського району Харківської області.

На підставі вищевикладеного, відповідно до вимог ч. 3 ст. 202 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку про скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ТОВ «Буддвіг» до прокуратури Зміївського району Харківської області та прийняття нової постанови про задоволення позову в цій частині.

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Буддвіг»до ДПІ у Зміївському районі Харківської області, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний відповідач діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, встановлений законом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав :

Судом встановлено, що ДПІ у Зміївському районі Харківської області, відповідно до наказу від 20.04.2010 №104 та направлення від 20.04.2010 №64, на підставі п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Буддвіг»з питання дотримання вимог податкового законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Схід-Профбуд»та ТОВ «Техенергоресурс»за період з 01.03.2007 по 28.02.2010, про що складено акт від 29.04.2010 №440/23/35770341 (а.с.55-64).

ДПІ у Зміївському районі Харківської області керівнику ТОВ «Буддвіг»надсилались листи №950/10/23-067 від 22.03.2010, №949/10/23-067 від 22.03.2010 та №948/10/23-067 від 22.03.2010 про надання пояснень та документального їх підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Схід-Профбуд»та ТОВ «Техенергоресурс»за період з 01.03.2007 по 28.02.2010.

Однак, запитуваної інформації позивачем надано не було, про що свідчать листи від 25.03.2010 №25/03/03, №25/03/02 та №25/03/01.

Пунктом 1 ч.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин,) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”встановлено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Згідно з ч.1 ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Таким чином, оскільки позивачем не надано до ДПІ у Зміївському районі Харківської області пояснень щодо взаємовідносин з ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Схід-Профбуд» та ТОВ «Техенергоресурс» на письмові запити податкової інспекції, позапланова виїзна перевірка ТОВ «Буддвіг» на підставі п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”проведена ДПІ у Зміївському районі Харківської області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні”.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про неправомірність проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Буддвіг» за відсутності рішення суду є безпідставними, оскільки , згідно ч.9 ст. 11 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»рішення суду для проведення позапланової перевірки в разі порушення платником податку вимог п. 1 ч.6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» не потрібно, перевірка призначається за рішенням керівника податкового органу.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог ТОВ «Буддвіг»про визнання дій податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області неправомірними, самоправними, такими, що протирічать вимогам діючого законодавства України.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, п.3 ст. 202, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддвіг»- задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року по справі № 2-а-10571/10/2070 скасувати в частині відмови в позові товариству з обмеженою відповідальністю «Буддвіг»про визнання дій посадових осіб прокуратури Зміївського району Харквіської області . В цій частині ухвалити нову постанову. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Буддвіг»задовольнити частково. Визнати дії посадових осіб прокуратури Зміївського району Харківської області щодо здійснення перевірки ТОВ «Буддвіг»за заявою ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 від 16 березня 2010 року неправомірними.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року по справі № 2-а-10571/10/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 6 грудня 2010 року.

Головуючий Сіренко О.І.

Судді Любчич Л.В.

Спаскін О.А.