Ухвала суду № 22043296, 13.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 р.Справа № 2а-9326/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання: Співак О.А. СпивакСпівак М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.04.2011р. по справі№2а-9326/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регата" <Список ><Текст >

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекція Сумської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 р. у справі № 2а-9326/10/1870 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Регата» до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкова повідомлень-рішень - задоволено.

Скасовані податкові повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції від 20 липня 2010 року № 0000612311/0, № 0000602311/0, від 25 серпня 2010 року № 0000602311/1, № 0000612311/1, від 21 вересня 2010 року № 0000602311/2, № 0000612311/2, від 26 листопада 2010 року № 0000612311/3 та № 0000602311/3.

Конотопська міжрайонна державна податкова інспекція, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне зясування судом обставин справи, порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 р. у справі № 2а-9326/10/1870 , прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свою незгоду з постановою мотивує тим, що суд при прийнятті рішення безпідставно встановив, що висновки МДПІ про нікчемність договорів між ТОВ «Регата» та ПП «Карина і Ко» ґрунтуються на припущеннях та те, що первинні документи свідчать про фактичне виконання договорів, не взявши до уваги надані МДПІ суду докази , в тому числі і ряд пояснень працівників «Регата», зібраних в ході розгляду кримінальної справи № 10800008, порушеної відносно колишнього директора ТОВ «Регата» ОСОБА_1

ТОВ «Регата» заперечує проти вимог та доводів апеляційної скарги, вважає прийняте судове рішення законним і обґрунтованим та просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, присутніх у судовому засіданні, розглянувши надані письмові докази у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією на виконання постанови від 12 березня 2010 року старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Сумській області про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ Регата» (а.с. 108-110) проведена позапланова виїзна перевірка щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності з ПП «Каріна і Ко» за період з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року, а також відображення по бухгалтерському та податковому обліку придбання у ВАТ «Олександрійський авторемонтний завод» установки ТВЧ МГ 3-32 згідно договору № 28/1 від 04.05.2007 року, за результатами якої складено акт від 08 липня 2010 року №285/23-3/31097498 (а.с. 13-37).

За висновками акту перевірки встановлені порушення ТОВ «Регата»:

-недодержання вимог ч.1 ст.203, ст.. 215, ч.1 ст. 216, ст.. 218 Цивільного Кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними між ТОВ «Регата» і ПП «Каріна і Ко»;

-пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», дані по валових витратах, які виникли в результаті проведення операцій з ПП Каріна і Ко» і відображені в деклараціях з податку на прибуток за перевіряє мий період є недійсними, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 183031,0 грн., у тому числі за III квартал-2007 року в сумі 16042,0 грн., за IV квартал 2007 року в сумі 20472,0 грн., за І квартал 2008 року в сумі 66772,0 грн., за II квартал 2008 року в сумі 29038,0 грн., за III квартал 2008 року в сумі 50707,0 грн.;

-статті 3, статті 4, пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про додаток на додану вартість» , дані , наведені в деклараціях з ПДВ про обсяги придбання, податковий кредит по операціях з ПП Каріна і Ко» є недійсними, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 97371,0 грн., у тому числі за квітень 2008 року в сумі 33575,0 гри., за серпень 2008 року в сумі 47797,0 грн., за вересень 2008 року в сумі 15999,0 грн., та встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальній сумі 49053,0 грн., у тому числі за листопад 2007 року в сумі 18999,0 грн., за грудень 2007 року в сумі 5045,0 грн., за січень 2008 року в сумі 9959,0 грн., за лютий 2008 року в сумі 11208,0 гри., за березень 2008 року в сумі 3842,0 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2010р. №0000612311/0 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 219636,00 грн.: 146424,0 грн. основний платіж та 73212,0 грн. штрафних (фінансових) санкцій., №0000602311/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 274546,50 грн.: 183031,0 грн. основний платіж, штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 91515,50 грн.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, передбаченою ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та звернувся зі скаргами до Конотопської МДПІ, ДПА в Сумській області та ДПА України, але його скарги були залишені без задоволення.

Після розгляду та прийняття рішень за результатами розгляду первинної та повторних скарг з метою доведення граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного податковим органом Конотопською МДПІ прийняті та направлені підприємству податкові повідомлення-рішення від 25 серпня 2010 року № 0000602311/1, № 0000612311/1, від 21 вересня 2010 року № 0000602311/2, № 0000612311/2, від 26 листопада 2010 року № 0000612311/3 та № 0000602311/3, суми визначених зобовязань не змінювались та вказані такі як і в рішеннях з позначкою «0».

З матеріалів справи вбачається , що причиною донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток стало зменшення перевіркою валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Регата» на суму витрат, понесених товариством по нікчемних правочинах, а саме по операціях придбання у ПП «Каріна і Ко» послуг на загальну суму 878548,79 грн., оскільки з листа Кременчуцької ОДПІ від 04 березня 2009 року щодо взаємовідносин ТОВ «Регата» з ПП «Каріна і Ко» вбачається, що підприємство є посередником, ПП «Каріна і Ко» уклало угоду з ФОП ОСОБА_2 про проведення штирьовки ланки гусениці, комплектування гусениці та виготовлення пальців ланки. При перевірці другої ланки взаємовідносин між ПП «Каріна і Ко» з ФОП ОСОБА_2, згідно інформаційної довідки Кременчуцької ОДПІ від серпня 2009 року №11461/7/17-312 місцезнаходження даного суб'єкта господарської діяльності не встановлено і він знаходиться у розшуку. Також, у ході розслідування кримінальної справи №10800008 було встановлено, що виробництво пальців гусеничних здійснювалось у приміщенні за адресою АДРЕСА_1, яке належить на праві власності засновнику ТОВ «Регата» ОСОБА_1, про що свідчать протоколи допитів свідків (працівників ТОВ «Регата»). Таким чином, відповідач вважає, що документи первинного бухгалтерського та податкового обліку з боку ПП «Каріна і Ко» на адресу ТОВ «Регата» були виписані без наміру створити реальні правові наслідки, тобто дані правочини завідомо суперечили інтересам держави і суспільства і були нікчемними.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснювалась перевірка за вилученими у ТОВ «Регата» документами, що підтверджується протоколами обшуку і виїмки документів від 24.02.2010 р., від 30.06.2010 р., які надані суду із кримінальної справи № 10800008 (т.1 а.с.46-51).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Регата» (Замовник) з ПП «Каріна і Ко» (Виконавець) укладений договір від 05.07.2007 р. та додаткові угоди до нього від 06.07.2007 р., від 01.10.2007 р. , договір від 03.01.2008 р. та додаткові угоди до нього від 04.01.2008 р.,від 01.07.2008 р. про виготовлення заготовки пальців ланки гусениці А-34-2-01 підсиленої до тракторів, виготовлення пальців ланки гусениці, комплектування гусениці до тракторів. Вказані договори підписані від ТОВ «Регата» директором ОСОБА_1, від ПП «Каріна і Ко» директором ОСОБА_3 (т.1 а.с.117-122).

Нормами ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996- XIV визначено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно з ст. 9 цього закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження виконання вказаних договорів та додаткових угод, укладених між ТОВ «Регата» (Замовник) з ПП «Каріна і Ко» (Виконавець) до перевірки надані документи, які за своїм змістом відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16 липня 1999 року і їх достовірність Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією не спростована ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді:

акти приймання - передачі виконаних робіт від 17.09.2008 р., від 23.06.2008 р., від 02.06.2008 р., від 14.01.2008 р. від 28.01.2008 р., від 08.02.2008 р., від 28.02.2008 р., від 10.03.2008 р, від 26.03.2008 р. від 17.03.2008 р., від 03.09.2007 р., від 12.09.2007 р., від 05.10.2007 р., від 16.10.2007 р., від 12.11.2007 р., від 24.12.2007 р., від 10.12.2007 р., від 12.05.2008 р., від 08.07.2008 р., від 05.08.2008 р., від 18.08.2008 р. (т.1 а.с.202,203,224-242);

товарно-транспортні накладні , що підтверджують транспортування сировини (сталі) на ПП «Каріна і Ко» і готової продукції від ПП «Каріна і Ко» на ТОВ «Регата» власними чотирма вантажними автомобілями позивача, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію вантажних автомобілів: КАМАЗ 5312, бортовий, випуску 1998р., реєстраційний № НОМЕР_1; КАМАЗ 53213,бортовий, випуску 1990р., реєстраційний № НОМЕР_2 (раніше реєстр. НОМЕР_3); МАЗ 53371, бортовий, випуску1994р.,реєстраційний НОМЕР_4; МАЗ 533603,бортовий,випуску 2006р.,реєстраційний НОМЕР_5 (т.1 а.с..243-250, т.2 а.с. 1-19, 166-172), станом на 27.09.2011 р. залишилось на підприємстві 2 автомобіля -МАЗ 533603, НОМЕР_5 та КАМАЗ 53213, № НОМЕР_2 ;

податкові накладні (т.1 а.с.204-214) , які мають всі обов'язкові реквізити, складені (заповнені) відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та перелік яких наведено в акті перевірки на сторінці 11-13 (в томі 1 на а.с.16-18), порушень щодо порядку заповнення податковим органом в ході перевірки не встановлено;

платіжні доручення, що підтверджують розрахунки за отримані послуги і товар від ПП «Каріна і Ко» на суму 878548,79 грн. в тому числі ПДВ 146424,79 грн. виключно у безготівковій формі, перелік яких викладено в акті перевірки на сторінці 14 ( в томі 1 на а.с.19).

Перевіркою встановлено, що вказані господарські операції проведені в бухгалтерському обліку по рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальника» наступними проводками : Д-т 23 «виробництво» К-т 631«розрахунки з вітчизняними постачальника» (том 1 а.с. 20).

Реалізація придбаного товару за перевіряємий період, тобто з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року підтверджується актами Конотопської МДПІ від 27.09.2007 р. № 383/23-3/31097498, від 16.10.2010р. № 308/23-3/31097498, від 23.09.2011р. № 302/23-3/31097498, в додатках до актів перевірки Конотопською МДПІ вказані покупці товарів ТОВ «Регата» (том 2 а.а.139-161) та довідкою підприємства від 30.09.2011 року ( том. 1 а.с.162).

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав жодного доказу, який би спростовував факт подальшої реалізації позивачем, придбаних у «Каріна і Ко» запчастин покупцям позивача. Натомість, факт подальшої реалізації придбаних товарів підтверджено вказаними актами перевірок.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарські операції з придбання позивачем послуг по виготовленню заготовки пальців ланки гусениці А-34-2-01 підсиленої до тракторів, виготовленню пальців ланки гусениці, комплектування гусениці до тракторів за договорами між ТОВ «Регата» та ПП «Каріна і Ко» та подальшої реалізації товару підтверджуються документально, відображені підприємством у бухгалтерському та податковому обліку, що правомірно встановлено судом першої інстанції..

З огляду на зазначене, висновок перевірки про те, що операції з оприбуткування, приймання передачі товарів, отриманих за вказаними договорами, фактично не проводились суперечить фактичним обставинам справи.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Матеріалами справи підтверджено, що реалізація запчастин , виготовлених за допомогою ПП «Каріна і Ко» та інших запчастин є основним видом діяльності ТОВ «Регата», безпосередня участь підприємства у здійсненні цієї діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. У пункті 5.3 статті 5 Закону № 283 наведено вичерпний перелік операцій, за якими витрати не включаються до складу валових витрат.

Нормами п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 283 визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Віднесення сум до валових витрат підтверджується розрахунковими та платіжними документами (платіжними дорученнями, актами - передачі виконаних робіт, податковими накладними), а отже, суд першої інстанції правильно вважав дії позивача по віднесенню сум до валових витрат по господарським операціям з ПП «Каріна і Ко» правомірними.

Згідно з пунктом 5.11 статті 5 Закону № 283 встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Нормами п.п. 11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів..., або дата оприбуткування платником податку товарів.

З огляду на зазначене, висновок перевірки про порушення підприємством 1.32 ст.1 , п.5.1, , п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч.1, 5 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України та донарахування за результатами перевірки податку на прибуток на загальну суму 183031,0 грн., є необґрунтованим.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг)... та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нормами п.п.7.4.4 п. 7.4, ст.7 Закону № 168 визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Послуги по виготовленню заготовки пальців ланки гусениці А-34-2-01 підсиленої до тракторів, виготовленню пальців ланки гусениці, комплектування гусениці до тракторів придбавались позивачем у ПП «Каріна і Ко» з метою подальшого використання запчастин в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та фактично використані підприємством у межах господарської діяльності. Відтак, висновок перевірки про порушення підприємством п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», є необґрунтованим.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 не дозволяється включення до складу податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. Правомірність включення підприємством до складу податкового кредиту з ПДВ витрат по сплаті податку на суму 146424,0 грн. підтверджується податковими накладними, отриманими від ПП «Каріна і Ко». Наявність цих податкових накладних підтверджена перевіркою , порушень порядку складання, заповнення податкових накладних перевіркою не встановлено.

З огляду на зазначене, порушень підприємством п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» судом не встановлено .

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, на момент здійснення господарських операцій та виписки податкових накладних і ТОВ «Регата» і ПП «Каріна і Ко» були зареєстровані платниками ПДВ- свідоцтво про реєстрації платника ПДВ ТОВ «Регата» за № 23491653 і ПП «Каріна і Ко» -за № 25538380 .

Підпунктом 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 цього Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Невідповідність сум податкового кредиту позивача за перевіряє мий період по спірним операціям сумам задекларованих податкових зобовязань з податку на додану вартість у податковому обліку з ПП «Каріна і Ко» не встановлено, відповідачем, як субєктом владних повноважень суду не надано.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з нормами п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для зменшення визначених валових витрат та податкового кредиту підприємства.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, укладений між сторонами правочин є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Матеріалами справи спростовується твердження відповідача про те, що при укладенні договорів сторони не мали наміру створювати правові наслідки, які ними обумовлювались.

Так, відповідач визнає і не оспорює, що саме за вказаними договорами позивач фактично сплатив своєму контрагенту безготівкові грошові суми, що і було одним з передбачених договорами наслідків (оплата послуг). Що ж до настання таких правових наслідків як виконання на користь позивача певних обсягів робіт, то дані обставини підтверджуються належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку позивача.

Крім того, до суду не надано доказів щодо наявності обвинувальних вироків відносно посадових осіб позивача та його контрагента щодо порушення податкового законодавства, а також щодо наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення угод, які суперечать інтересам держави та суспільства.

Колегія суддів зазначає, що відсутність суперечності мети правочину, укладеного між позивачем і його контрагентом ПП «Каріна і К» інтересам держави та суспільства, його дійсність у повному обсязі підтверджується первинними документами (додатковою угодою , актами виконаних послуг,податковими накладними, платіжними дорученнями тощо), що надані відповідачу для перевірки та містяться в матеріалах адміністративної справи.

Вказуючи на нікчемність договорів, укладених ТОВ «Регата» з ПП «Каріна і Ко» відповідач посилається на показання свідків в кримінальній справі №10800008 щодо виробництва пальців гусеничних у приміщенні за адресою АДРЕСА_1, яке належить на праві власності засновнику ТОВ «Регата» ОСОБА_1 та на довідку Кременчуцької ОДПІ від 04 березня 2009 року №796/23-309/345 щодо взаємовідносин ТОВ «Регата» з ПП «Каріна і Ко» в якій зазначено, що з ПП «Каріна і Ко» є посередником, але уклало угоду з ФОП ОСОБА_2 на проведення штирьовки ланки гусениць тракторів, комплектування та виготовлення пальців ланки гусениць, за інформацією Кременчуцької ОДПІ місцезнаходження ФОП ОСОБА_2 не встановлено і він знаходиться у розшуку, правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки знаходження в розшуку ФОП ОСОБА_2 не свідчить про некчемність спірних угоди .

Обґрунтування МДПІ щодо нікчемності угод між ТОВ «Регата» і ПП «Каріна і Ко» і відсутність реальних господарських зв'язків між ними у 2007 - 2008роках та факту нелегальної діяльності ТОВ «Регата» по виготовленню власними силами пальців гусениці з посиланням на матеріали досудового слідства у кримінальній справі № 10800008, в ході розслідування якої виявлені документи «чорної бухгалтерії» - журнал обліку виробництва пальців, 16 накладних на переміщення пальців гусениці , які , як зазначається у довідці слідчого Радченка О.В. вилучені в ході обшуку будинку завгоспа ОСОБА_4, який за твердженням слідчого здійснював «керівництво діяльністю підпільного цеху» та на визнавальні свідчення комірника ОСОБА_5, який начебто за вказаними накладними отримував від ОСОБА_4 виготовлені пальці (т.1 а.с. 183, 186-201) є помилковим.

Судом правомірно не були прийняті до уваги в якості допустимих доказів вказані матеріали досудового слідства у кримінальній справі, враховуючи свідчення головного бухгалтера ТОВ «Регата» ОСОБА_6, бухгалтера ОСОБА_7, які не підтвердили оформлення та існування на підприємстві таких документів існування такого виробництва взагалі, враховуючи заяву комірника ОСОБА_5 від 13.07.2010р. на ім я Конотопського міжрайонного прокурора, якою ОСОБА_5 спростовує свідчення у протоколі його допиту, посилаючись на застосовані до нього тиску та погроз при допиті та аналогічною заявою від 12.07.2010р. на ім я прокурора свідка ОСОБА_8, враховуючи заяву директора ПП «Каріна і Ко» ОСОБА_3 від 01.12.2008р. на ім'я директора ТОВ «Регата», в якій вказано про неправдивість пояснень від 27.11.2008р., оскільки надані ним під психологічним тиском працівників Конотопської податкової міліції та підтверджує господарські відносини ПП «Каріна і Ко» з ТОВ «Регата» , листом ОСОБА_3 від 25.06.2009р., яким він спростовує протокол допиту від 13.06.2009р., вказуючи на його підписання під погрозами і спростовує свідчення щодо відсутності відносин між ПП «Каріна і Ко» з ТОВ «Регата» , враховуючи відсутністю у ТОВ «Регата» можливостей по виготовленню пальців гусениці за адресою м. Конотоп, вул. Батуринська,26/4 у звязку з відсутністю постачання електроенергії у зазначене приміщення, централізованого або іншого водопостачання, комбінованих ножиць для порубки заготовок, заточного станка для зняття фасок, твердоміра для здійснення контролю твердості, системи оборотного водоохолодження, спеціалістів і робітників відповідного профілю, що підтверджується листами Конотопського районного відділення «Енергозбут» від 28.02.2011р., КП виробничого управління водопроводно-каналізаційного господарства м.Конотоп від 01.02.2011р., копію листа ТОВ НВФ «Інга» м.Конотоп від 21.12.2009 р.

Крім того, апеляційному суду також надані письмові пояснення колишнього директора ПП «Каріна і Ко» ОСОБА_3 від 14.10.2011р., в якому він підтвердив наявність договірних відносин ПП «Каріна і Ко» з ТОВ «Регата» у 2007-2008 р.р. щодо надання послуг у комплектації гусениць для тракторів Т-150, ДТ- 75, штирьовки гусеничних ланок, виготовлення гусеничних пальців з посиланням на оформлені первинні документи.

Також колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано належних доказів того, що «чорна бухгалтерія» стосується саме спірних угод та матеріалів , які використані при виконанні цих угод.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем факту чи навіть можливості здійснення позивачем самостійно вказаних вище робіт, оскільки в розумінні ст. 72 КАС України тільки вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння, чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відхилення доказів МДПІ в обґрунтування нікчемності договорів, укладених ТОВ «Регата» з ПП «Каріна і Ко» з посиланням на довідку Кременчуцької ОДПІ від 04 березня 2009 року №796/23-309/345 щодо взаємовідносин ТОВ «Регата» з ПП «Каріна і Ко» і довідку Кременчуцької ОДПІ від серпня 2009 року №11461/7/17-312 про не встановлення місцезнаходження ФОП ОСОБА_2 та його розшук , оскільки вказане спростовується цією ж довідкою Кременчуцької ОДПІ від 04 березня 2009 року №796/23-309/34537163, якою підтверджується фактичне виконання робіт ПП «Каріна і Ко» по договорам з ТОВ «Регата», а також зазначено, що суми податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ «Регата» включено ПП «Каріна і Ко» до податкових зобовязань, накладні відображені в реєстрах виданих податкових накладних, які відповідають додатку 5 до податкових декларацій за період з вересня 2007 року по вересень 2008 року (т.1 а.с 123-126), довідка щодо ФОП ОСОБА_2 не свідчить про відсутність спірних операцій.

У матеріалах справи міститься висновок судово - почеркознавчої експертизи № 8001 по кримінальній справі № 10800008, складений 30.09.2010 р. судовим експертом Харківського НДІ судових експертиз імені засл. проф. М.С.Бокаріуса згідно якого рукописні записи (буквені і цифрові) щодо номерів податкових накладних 03/09-1у від 03.09.2007 року, 05/10-1у від 05.10.2007 року, 16/10-1у від 16.10.2007 року, 12/11-1у від 12.11.2007 року виконані ОСОБА_6

За поясненнями представника позивача, апеляційним судом зясовано, що дійсно їх номери проставлені вручну тодішнім головним бухгалтером ОСОБА_6, яка пояснює це технічною причиною - відсутністю з невідомих причин надрукованих номерів на цих податкових накладних, отриманих від ПП «Каріна і Ко»,які були уточнені і проставлені таким чином.

Колегія суддів зазначає, що ця обставина не свідчить про нікчемність угод та не спростовує надання послуг ПП «Каріна і Ко» у комплектації гусениць для тракторів Т-150, ДТ- 75, штирьовки гусеничних ланок, виготовлення гусеничних пальців.

У матеріалах справи міститься висновок судово-економічної експертизи № 5821 по кримінальній справі № 10800008, складений 27.07.2011р. судовим експертом, молодшим науковим співробітником Харківського НДІ судових експертиз ім. засл.проф.М.С.Бокаріуса щодо обґрунтованості висновку акту перевірки Конотопської МДПІ від 08.07.2010р. № 285/23-3/31097498 та довідці від 22.07.2010р. № 35/35- 07/31097498, який надано апеляційному суду. Відповідно до вказаного висновку слідчим не було задоволено клопотання експерта про надання необхідних для висновку додаткових документів головної книги, журналів-ордерів по бухгалтерським рахункам, акт перевірки від 16.10.2009 р., інші акти та документи, які використовувались при проведенні перевірки та на які є посилання в акті ( том 2 с.с.189-206).

Вказаний висновок не береться до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки зроблений без врахування первинних документів по фінансово-господарським операціям між ТОВ «Регата» та ПП «Каріна і Ко» , дана експертиза не була призначена судом, а була виконана в межах кримінальної справи для з'ясування певних обставин саме по ній. Крім того, приписами ст.86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, а також відповідно до ч. 3 цієї статті оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо.

Тобто, факти порушення позивачем вимог чинного законодавства є недоведеними, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не законні та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.04.2011р. по справі№2а-9326/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Подобайло З.Г. Григоров А.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2011 р.