Ухвала суду № 22043120, 06.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 р.Справа № 2а-1670/3033/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засіданняЗливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2011р. по справі№2а-1670/3033/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдом" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекція у м. Полтаві <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень- рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 р. частково задоволений адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройдом» (далі ТОВ «Стройдом») до Державної податкової інспекції в м. Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень- рішень.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Полтаві від 31.03.2011 р. №0000732301.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ в м. Полтаві подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просила скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 р. в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ в м. Полтаві зазначила, що перевіркою встановлено не оприбуткування готівки в касі підприємства, а саме не відображення отриманих готівкових коштів, що зняті з банківського рахунку за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р. у розмірі 233600,00 грн. Прибуткові касові ордера, касова книга на підприємстві відсутні. Судом першої інстанції не враховано, що прибуткові та видаткові касові ордера, касова книга на підприємстві відсутня, що суперечить вимогам п. 2.6 п. 4.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637 ( далі Положення). Вважає, що строки передбачені ст. 250 Господарського кодексу України (далі ГК України) не розповсюджується на фінансові санкції у вигляді штрафу, які застосовуються органами Державної податкової служби України до суб'єктів господарювання за порушення вимог Положення.

Сторони в судове засідання не з''явилися, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 34,35).

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що штрафні (фінансові) санкції за порушення п.п. 2.6, 4.2 Положення застосовано поза межами річного строку, встановленого ст. 250 ГК України.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду, що у період з 28.02.2011 року по 11.03.2011 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 16.03.2011 року № 2087/23-2/31562176.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення від 31.03.2011 року, в тому числі № 0000732301, яким до позивача, за порушення пунктів 2.6, 4.2 Положення, застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 1168000 грн.

Фактичною підставою прийняття вище зазначеного податкового повідомлення-рішення стало не оприбуткування готівки в касі підприємства, а саме: не відображення отриманих готівкових коштів, що зняті з банківського рахунку за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року у розмірі 233600 грн., прибуткові та видаткові касові ордера, касова книга на підприємстві відсутні в порушення пункту 2.6, п. 4.2 Положення.

Позивачем, як в ході проведення перевірки, так і під час судового розгляду, не надано доказів, щодо підтвердження належного відображення отриманих готівкових коштів, що зняті з банківського рахунку в прибуткових та видаткових касових ордерах. А тому колегія суддів прийшла до висновку, щодо правомірності висновків податкового органу щодо наявності порушень пунктів 2.6, 4.2 Положення.

Проте, перевіряючи законність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Порушення, що виникають у сфері використання готівкових коштів, господарюючими суб'єктами регулюються Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм що регулюють обіг готівки" №436/95 від 12.06.1995 року та відносяться до адміністративно-фінансових санкцій.

Згідно ч. 1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст. 250 ГК України (в редакції чинній на час виникнення оспорюваних правовідносин) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, суд першої інстанції встановивши, що застосування штрафних (фінансових) санкцій за спірним рішенням здійснено відповідачем поза межами строків встановлених ст.250 ГК України (в редакції чинній до 01.01.2011 р.), дійшов вірного висновку, щодо наявності підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги стосовно не розповсюдження строків, передбачених ст. 250 ГК України, на штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу, які застосовуються органами Державної податкової служби України до суб*єктів господарювання колегія суддів вважає не обґрунтованими виходячи з наступного.

З акту перевірки від 16.03.2011 року, вбачається, що штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1168000 грн. застосовані за порушення у сфері готівкового обігу, які вчинені за період з 01.07.2008 року по 30.12.2009 року.

Стаття 250 ГК України доповнена частиною другою, відповідно до якої дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби (у редакції, згідно із Законом України від 02.12.2010 року N 2756-VI). Положення даної частини статті 250 ГК України набрали чинності з дня набрання чинності Податкового кодексу України, а саме з 01.01.2011 р.

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

Інші доводи апеляційної скарги правомірних висновків суду першої інстанції не спростовують. А тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року по справі№2а-1670/3033/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Любчич Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Русанова В.Б. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 12.12.2011 р.