Постанова № 22042897, 01.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 р. Справа № 2а-1870/5266/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.

представника позивача Чайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2011р. по справі№2а-1870/5266/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпобуттехніка" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання податкового повідомлення-рішення незаконним,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 року ТОВ «Ремпобуттехніка» (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (надалі відповідач) в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд:

- визнати незаконним податкове повідомлення рішення від 15.07.2011 року №0006521802/0/56629, яким позивачу збільшено грошове зобовязання по орендній платі з юридичних осіб у сумі 21315,65 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 року зазначений позов задоволено.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи скаргу порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 9, приписів пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.08.2006 року між Сумською міською радою та ТОВ «Ремпобуттехніка» було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі Договір).

На підставі договору позивач отримав у володіння та користування земельну ділянку площею 0,8112 га. за адресою м. Суми, вул. Курська, 14 строком до 05.07.2015 року.

Відповідно до п. 1.2. Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання Договору становить 2142216,96 грн.

Умовами Договору визначено орендну плату в розмірі 2 % від нормативної грошової оцінки землі і встановлено, що розмір орендної плати морже бути переглянуто виключно за згодою сторін.

27 січня 2011 року позивачем було подано до Державної податкової інспекції в м. Суми податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та узгоджено податкове зобовязання по орендній платі на 2011 рік у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2011 року працівниками Державної податкової інспекції в м. Суми проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Ремпобуттехніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за січень травень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 5134/152/05399461, в якому встановлено порушення позивачем приписів пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акту податковим органом було винесене податкове повідомлення рішення № 0006521802/0/56629, яким позивачу визначено податкове грошове зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 21316,65 грн. в тому числі за основним платежем 21315,65 грн. та за штрафними санкціями 1 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення рішення.

Між тим, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень ПК України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі ХІІІ «Плата за землю».

За приписами п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно п. 288.4 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачується орендна плата за земельну ділянку, розташовану за адресою м. Суми, вул. Курська, 14, у відповідності до умов Договору в розмірі 2 % від нормативної грошової оцінки землі.

Доводи позивача з приводу того, що орендна плата сплачується виключно в порядку та розмірі, передбачених договором оренди, колегією суддів відхиляються, враховуючи наступне.

За змістом пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІ цього кодексу.

Відповідно до п 274.1 ст. 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Таким чином, при визначенні суми податкового зобовязання по орендній платі за земельну ділянку площею 0,8112 га., розташованою за адресою м. Суми, вул. Курська, 14, позивач повинен був врахувати вимоги пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України та узгодити податкове зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень травень 2011 року у розмірі не меншому трикратному розміру земельного податку, тобто не менше ніж 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про неправомірність податкового повідомлення рішення від15.07.2011 року №0006521802/0/56629.

Таким чином, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2011р. по справі№2а-1870/5266/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпобуттехніка" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання податкового повідомлення-рішення незаконним-відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

<Звіт про виконання >

Головуючий суддя(підпис)Макаренко Я.М.

Судді(підпис)

(підпис)Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М. Повний текст постанови виготовлений 06.12.2011 р.