Ухвала суду № 22042798, 22.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 р.Справа № 2а-3886/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

Представник позивача - Дробот С.І.

Представник відповідача - Кізілов О.В. < Секретар >

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2011р. по справі№2а-3886/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2010р. № 0000120700 у повному обсязі.

В обґрунтування позову зазначив, що 21.03.2011р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ НВО «Вертікаль» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий-листопад 2010р., результати якої викладені в Акті перевірки від 21.03.2011р. № 1192/07-008/30750980 за результатами якої було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2010р. № 0000120700, яким визначено суму ПДВ у розмірі 927939,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення, на думку позивача, винесено безпідставно, з огляду на що підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність встановленого в ході проведення перевірки порушення ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, в результаті чого платником податків занижено податок на додану вартість на суму 927939,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче обєднання “Вертікаль”зареєстровано як субєкт господарювання-юридична особа та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

Позивачем були подані до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова декларація з ПДВ за лютий - листопад 2010р., до яких долучені розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяви про бюджетне відшкодування на рахунок платника в банківській установі.

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ НВО “Вертікаль” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010р., за результатами якої був складений Акті перевірки № 1192/07-008/30750980 від 21.03.2011р. (Т.1, а.с. 10-23).

Відповідно до висновків Акті перевірки № 1192/07-008/30750980 від 21.03.2011р. відповідачем встановлено, що в порушенням вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, зменшено відповідне податковому кредиту бюджетне відшкодування по податку на додану вартість на суму 927939,0 грн., в тому числі: по декларації за лютий 2010р. 14293 грн., по декларації за березень 2010р. 64768 грн., по декларації за квітень 2010р. 103087 грн., по декларації за травень 2010р. 126637 грн. по декларації за червень 2010р. 106064 грн. по декларації за липень 2010р. 141271 грн. по декларації за серпень 2010р. 230364 грн. по декларації за вересень 2010р. 117886 грн. по декларації за жовтень 2010р. 20603 грн. по декларації за листопад 2010р. 2966 грн.

На підставі Акті перевірки № 1192/07-008/30750980 від 21.03.2011р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2010р. № 0000120700, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 927939,00 грн. (Т.1, а.с. 9).

З дослідженого судом акту перевірки № 1192/07-008/30750980 від 21.03.2011р. встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем Закону України “Про податок на додану вартість” та зменшення у звязку з цим бюджетного відшкодування з ПДВ слугував висновок відповідача про те, що угоди, укладені ТОВ НВО “Вертікаль” з ТОВ “Єлєгін”, ТОВ “Інкап” та ТОВ “Дискон” не відбулися.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 21.03.2010 року № 0000120700 не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, з огляду на що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ НВО «Вертікаль» та ТОВ «Інкап» був укладений Договір поставки № 0501/01 від 05.01.2010р., відповідно до якого ТОВ «Інкап» зобовязалось здійснювати поставку позивачу продукції, визначеної умовами Договору, а ТОВ НВО «Вертікаль» прийняти вказаний товар та оплатити його вартість (Т.1, а.с. 47-50).

Крім того, між ТОВ НВО «Вертікаль» та ТОВ «Єлєгін» був укладений Договір поставки № 1 від 13.09.2007р., відповідно до якого ТОВ «Єлєгін» зобовязалось здійснювати поставку позивачу продукції, визначеної специфікацією до Договору, а ТОВ НВО «Вертікаль» прийняти товар та оплатити його вартість (Т.1, а.с. 51-53). Додатком № 1 до Договору поставки № 1 від 13.09.2007р., дія зазначеного договору була пролонгована, а його ціна визначена у розмірі 5000000.00 грн. (Т.1, а.с. 54).

Також, між ТОВ НВО «Вертікаль» та ТОВ «Дискон» був укладений Договір № 5 купівлі-продажу товарів на умовах комерційного (товарного) кредиту від 01.04.2009 р., відповідно до якого ТОВ «Дискон» зобовязалось передати позивачу у власність товар згідно специфікації та графіку поставок, а ТОВ НВО «Вертікаль» прийняти вказаний товар та оплатити його вартість (Т.1, а.с. 55-60).

Судом встановлено, що позивачем було придбано у ТОВ «Єлєгін», ТОВ «Інкап» та ТОВ «Дискон» товарно-матеріальні цінності, зокрема, вентилятори, решітки, клеми, колодки, лампи, профілі, відповідно до видаткових накладних (Т.4, а.с. 211-229; Т. 5, а.с. 5-30, 57-92, 120-164, 220-250, т. 5, а.с. 1-7, т. 6).

Відповідно до умов Договорів, придбані товарно-матеріальні цінності було фактично доставлено до позивача, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (Т.8, а.с. 54-108).

Вартість вказаних матеріальних цінностей була в повному обсязі сплачена позивачем ТОВ «Єлєгін», ТОВ «Інкап» та ТОВ «Дискон», шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки постачальників (Т.2, а.с. 5-142).

Судом встановлено, що придбані ТОВ НВО «Вертікаль» у ТОВ «Єлєгін», ТОВ «Інкап» та ТОВ «Дискон» матеріальні цінності було оприбутковано на склад, відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача. В подальшому вказані матеріальні цінності були передані зі складу у виробництво (Т. 7, а.с. 50-250; Т.8, 1-17), та використані позивачем у виробництві станцій управління (а.с. 231-234).

Згідно з поданою ТОВ НВО «Вертікаль» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податковою декларацією з ПДВ за лютий 2010р. та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню розрахунковий рахунок платника у банку, складає 1179196,00 грн.; згідно з поданою ТОВ НВО «Вертікаль»до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова декларацією з ПДВ за березень 2010р. відповідно до розрахунку до декларації за березень 2010 року, сума бюджетного відшкодування, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, складає 2595193,00 грн.; згідно з поданою ТОВ НВО «Вертікаль»до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова за податковою декларацією з ПДВ за квітень 2010р. сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню розрахунковий рахунок платника у банку, складає 1514996,00 грн.; згідно з поданою ТОВ НВО «Вертікаль» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податковою декларацією з ПДВ за травень 2010р., сума бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку, складає 1623844,00 грн.; згідно з поданою ТОВ НВО «Вертікаль»до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податковою декларацією з ПДВ за червень 2010р. сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, складає 1353883,00 грн.; згідно з поданою ТОВ НВО «Вертікаль»до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податковою декларацією з ПДВ за липень 2010р. сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, складає 1225938,00 грн.; згідно з поданою ТОВ НВО «Вертікаль» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податковою декларацією з ПДВ за серпень 2010р. сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, складає 2199404,00 грн.; згідно з поданою ТОВ НВО «Вертікаль» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податковою декларацією з ПДВ за вересень 2010р. сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, складає 1267929,00 грн.; згідно з поданою ТОВ НВО «Вертікаль»до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2010р. сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, складає 1453851,00 грн.; згідно з поданою ТОВ НВО «Вертікаль»до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податковою декларацією з ПДВ за листопад 2010р. сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, складає 1504090,00 грн.

Органами ДПІ були здійснені позапланові документальні перевірки правомірності задекларованих до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по деклараціях за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року контрагентів ТОВ НВО «Вертікаль»: ТОВ «Єлєгін», ТОВ «Інкап», ТОВ «Дискон».

Відповідно до висновків зустрічних перевірок ТОВ «Єлєгін» за співвідносинами з ПП фірма «Лагуна» щодо включення до податкового кредиту з ПДВ за лютий-квітень, липень-серпень 2010р. встановлено, що контрагент ТОВ «Єлєгін» ПП фірма «Лагуна» за місцезнаходженням відсутній; відповідно до висновків зустрічних перевірок ТОВ «Інкап» за співвідносинами з ТОВ «Кабельні технології» щодо включення до податкового кредиту з ПДВ за травень 2010р. встановлено, що контрагент ТОВ «Інкап» ТОВ «Кабельні технології» за місцезнаходженням відсутній; відповідно до висновків зустрічних перевірок ТОВ «Дискон» за співвідносинами з ТОВ «Донецькпродукт» щодо включення до податкового кредиту з ПДВ за квітень, червень, липень 2010р. встановлено, що контрагент ТОВ «Дискон» ТОВ «Донецькпродукт» за юридичною адресою відсутній.

При цьому, представники відповідача не надали пояснень та доказів в обґрунтування висновку, що товари, придбані позивачем у ТОВ «Єлєгін», ТОВ «Інкап», ТОВ «Дискон», були попередньо придбані останніми у ПП фірма «Лагуна», ТОВ «Кабельні технології», ТОВ «Донецькпродукт» відповідно.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Закону.

Враховуючи вимоги п. 1.8 ст. 1 вказаного Закону, позивачем було включено до рядка 25.1 Декларацій з ПДВ суми податку на додану вартість, що сплачені постачальникам.

Факт реєстрації контрагентів позивача платниками податку на додану вартість, а також той факт, що вказані підприємства (ТОВ «Єлєгін», ТОВ «Інкап» та ТОВ «Дискон») на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Досліджені в судовому засіданні податкові накладні за своєю формою та змістом в повному обсязі відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Судом встановлено, що позивачем придбані у ТОВ «Єлєгін», ТОВ «Інкап»та ТОВ «Дискон» матеріальні цінності було в подальшому використано у власній господарській діяльності ТОВ НВО «Вертікаль», а саме: виробництві станцій управління.

З досліджених судом документів щодо подальшої реалізації виготовлених з використанням придбаної у ТОВ «Єлєгін», ТОВ «Інкап»та ТОВ «Дискон»металопродукції, судом не встановлено продажу виробленої продукції, за ціною нижчою від ціни придбання комплектуючих.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини з приводу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість врегульовані приписами Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, під бюджетним відшкодуванням розуміється сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Закону.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п.п. 7.7.4. п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додається розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що поза увагою відповідача залишився той факт, що як ТОВ «Єлєгін», ТОВ «Інкап»та ТОВ «Дискон», так і позивач виконували умови вищевказаних договорів, чим і підтвердили факт їх укладення. Крім того, судом встановлено також факт використання придбаних матеріальних цінностей у власній господарській діяльності ТОВ НВО «Вертікаль».

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що її приписи в частині встановлення порядку виконання обовязку складання податкової накладної спрямовані виключно на врегулювання дій платника податків, який видає податкову накладну.

Наявними у справі копіями податкових накладних підтверджено, що контрагентами позивача ТОВ «Єлєгін», ТОВ «Інкап» та ТОВ «Дискон» виконаний обовязок по складанню податкових накладних, належно оформивши ці накладні за формою та змістом.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновок про порушення позивачем законів про оподаткування був зроблений ДПІ на підставі відомостей зустрічних перевірок контрагентів позивача з податку на додану вартість, без дослідження відповідачем фактичного виконання сторонами договорів купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 7.4.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з п.п. 7.7.10. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 21.03.2010 року № 0000120700, дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства та про необхідність його скасування.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2011 року по справі№2а-3886/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, <пункт >205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2011р. по справі№2а-3886/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Калиновський В.А.

Судді(підпис)

(підпис)Акті Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2011 р.