Ухвала суду № 22042751, 12.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 р.Справа № 9/25/5018

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Дмитренко А.М.

представника відповідача Переяслівця В.М.

прокурора Фатєєва А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської областi від04.09.2008р. по справі№9/25/5018

за позовом Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

за участю Прокуратури Полтавської області

про визнання нечинним податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" (далі за текстом позивач) звернувся до суду з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі за текстом-відповідач), за участю Прокуратури Полтавської області, в якому просив визнати нечинними з моменту винесення податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 23 липня 2007 року №0000432302/0/120, від 2 жовтня 2007 року №0000432302/1/148, від 10 грудня 2007 року №0000432302/2/182, від 21 лютого 2008 року №0000432302/3/10.

Постановою Господарського суду Полтавської областi від04.09.2008р. позовні вимоги було задоволено. Визнано нечинними з моменту винесення податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 23 липня 2007 року №0000432302/0/120, від 2 жовтня 2007 року №0000432302/1/148, від 10 грудня 2007 року №0000432302/2/182, від 21 лютого 2008 року №0000432302/3/10.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" та ст.159 КАС України.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову Господарського суду Полтавської областi від04.09.2008р. скасовано через порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляд справи неповноважним складом суду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.08.2011 року зазначену ухвалу скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області була проведена позапланова перевірка з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період лютий, березень 2007 року. За результатами зазначеної перевірки Відповідачем було складено Акт від 13 липня 2007 року №409/23-309/00152307.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повдомлення-рішення від 23 липня 2007 року № 0000432302/0/120, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2007 року на суму 4 171 679,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було залишене без змін за результатами розгляду скарг AT „Укртатнафта" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації у Полтавській області та Державної податкової адміністрації України.

На підставі відповідних рішень про результати розгляду скарг, Кременчуцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 2 жовтня 2007 року № 0000432302/1/148, від 10 грудня 2007 року № 0000432302/2/182, від 21 лютого 2008 року № 0000432302/3/10.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в лютому 2007 року позивач здійснював реалізацію нафтопродуктів ТОВ «Новойл»на митній території України, зокрема бензинів А-76, А-92 та дизпалива Л-0,20-62 на підставі відповідних договорів.

Актом перевірки відповідачем встановлено, що позивач реалізовував нафтопродукти бензин А-76, АІ-92 та дизпалива Л-0,20-62) підприємству TOB «Новойл»(м. Київ) по цінах нижчих за звичайні в порівнянні з цінами на внутрішньому ринку України з посиланням на лист Полтавської Торгово-промислової палати від 29 травня 2007 року №24.14-18/244. Висновок про завищення цін реалізації нафтопродуктів зроблено відповідачем на підставі відомостей бази даних бюлетеню «Огляд цін українського бітового товарних ринків»Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу їх товарних ринків, оперативних даних моніторингу про рівні роздрібних цін на продукти на АЗС України, що публікуються на Інтернет-сайті «Українські нафтопродукти», відповідно до якої на внутрішньому ринку України за період 01.02.2007 року по 31.03.2007 року оптові та роздрібні ціни на нафтопродукти становили: бензин А-76 -3615,0 грн./мт., бензин А-76, АІ-92 -3450,0 грн./мт., дизпалива Л-0,20-62 3405,0 грн./мт.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суми бюджетного відшкодування, заявлені позивачем підлягають зменшенню, через здійснення позивачем в порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»реалізації нафтопродуктів TOB «Новойл», зокрема бензинів А-76, А-92 та дизпалива Л-0,20-62 на підставі відповідних договорів, по цінах нижчих за звичайні в порівнянні з цінами на внутрішньому ринку України.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апеляційної скарги відповідача, з наступних підстав.

Відповідно до п. 4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції діючий на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно абз.2 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

З матеріалів справи вбачається, що Кременчуцькою ОДПІ не було досліджено наявність формування позивачем бази оподаткування податком на додану вартість відповідно до положень абзацу 2 п. 4.1 Закону України «Про податок на додану вартість». В матеріалах справи відсутні розрахунки Кременчуцької ОДПІ, які б підтверджували перевищення звичайної ціни над цінами реалізації позивача більше ніж на 20% відсотків.

Між тим, звичайні ціни на ринку нафтопродуктів за даними Кременчуцькою ОДПІ не перевищують ціни реалізації нафтопродуктів позивачем більше ніж на 20 відсотків.

Звичайні ціни на ринку нафтопродуктів за даними Кременчуцької ОДПІЦіни реалізації АТ „Укртатнафта"

Бензин А-76Бензин АІ-92Дизпаливо Л-0,20-62Бензин А-76Бензин АІ-92Дизпаливо Л-0,20-62

3615,003450,003405,003124,3323395,9113205,38 Бензин А-76Бензин АІ-92Дизпаливо Л-0,20-62

% перевищення над звичайною ціною3615,00*20%= 723,003450,00*20%= 690,003405,00*20%=681,00

Перевищення, цін допущене позивачем490,66954,089199,615

Різниця232,331635,911481,385

Отже, відповідачем в порушення абзацу 2 п. 4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» не було зясовано чи перевищує звичайна ціна на нафтопродукти договірну ціну їх реалізації TOB «Новойл»більше ніж на 20 відсотків.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано листи від 23 квітня 2007 року 37/184, від 23 2007 року №7/185 Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який відповідно до п.6 Указу Президента України «Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності»від 10 лютого 1996 року №124/96, здійснив моніторинг зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках. Відповідно до зазначених листів при вивченні цін реалізації узгоджених позивачем та TOB «Новойл» у договорах купівлі-продажу нафтопродуктів, вбачається відповідність рівня цін реалізації нафтопродуктів ринковому цін на внутрішньому ринку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 23 липня 2007 року №0000432302/0/120, від 2 жовтня 2007 року №0000432302/1/148, від 10 грудня 2007 року №0000432302/2/182, від 21 лютого 2008 року №0000432302/3/10.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про непроведення відповідачем обґрунтованого аналізу цін, які існували на світовому та внутрішньому ринку нафти та нафтопродуктів, нездійснення аналізу договорів з ідентичними (однорідними) товарами у співставлених економічних умовах, неврахування для визначення звичайної ціни умови договорів на постачання нафтової сировини позивача та інших суб'єктів ринку.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської областi від04.09.2008р. по справі№9/25/5018 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяШевцова Н.В.

Судді Макаренко Я.М. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2011 р.