Ухвала суду № 22042713, 05.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2011 р.Справа № 2а-1670/2785/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.,

представника позивача Кінаша А.Г.,

представника відповідача Домбровського Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2011р. по справі№2а-1670/2785/11

за позовом Приватного підприємства "Біо - Актив" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року ПП «Біо Актив» (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі відповідач, Кременчуцька ОДПІ), в якому, після уточнень позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення Кременчуцької ОДПІ № 0006722301/0/2703 від 27.08.2010 року та № 0006722301/0/2704 від 27.08.2010 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 року зазначений позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Кременчуцької ОДПІ № 0006722301/0/2703 від 27.08.2010 року та № 0006722301/0/2704 від 27.08.2010 року.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, мотивуючи скаргу порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1 пп.7.4.4. п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП «Біо Актив» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 4166/23-209/30446633 від 17.08.2010 року, в якому встановлені порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження прибутку в розмірі 75699 грн.; пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1 пп.7.4.4. п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 125000 грн.

На підставі зазначеного ату податковим органом прийнято податкові повідомлення рішення № 0006722301/0/2703 від 27.08.2010 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 187500 грн. в т. ч. за основним платежем 125000 грн. та за штрафними санкціями в сумі 62500 грн. та № 0006722301/0/2704 від 27.08.2010 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 111463,80 грн. в т. ч. за основним платежем 75 699 грн. та за штрафними санкціями в сумі 35764,80 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження вищезазначених податкових повідомлень - рішень, скаргу ПП «Біо Актив» залишено без задоволення а податкові повідомлення рішення без змін.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень стали висновки відповідача про неправомірність формування позивачем складу податкового кредиту та валових витрат за наслідками господарських операцій ПП «Біо Актив з ПП «ПК-Промбудгарант» та ПП «Промбудкапітал-ХХІ».

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2008 року між» (Замовник) та ПП «ПК-Промбудгарант» (Підрядник) було укладено договір підряду № 05/12-1.

За умовами вказаного договору Замовник доручає, а Підрядник зобовязується на свій ризик виконати у відповідності до умов договору будівництво АЗС і складу ГСМ та здати Замовнику у встановлений договором строк, а Замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Також, 22 червня 2009 року між ПП «Біо Актив» та ПП «Промбудкапітал-ХХІ» було укладено договір на постачання паливно мастильних матеріалів.

Відповідно до умов цього договору Продавець зобовязується передати Покупцю паливно мастильні матеріали у визначений проміжок часу у майбутньому за попередньо встановленими цінами, визначеними сторонами правочину під час його складання. Покупець оплачує Продавцю вартість паливно мастильних матеріалів на підставі виставлених рахунків.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції за вищезазначеними договорами підтверджені матеріалами справи, мали реальний характер а тому оскаржувані податкові повідомлення рішення є неправомірними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п. п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 вищевказаного Закону не включаються до складу валових витрат, витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п. 1.3. вказаного Закону, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом підпункту 7.2.6. пункту 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу вищезазначених норм законів випливає, що обовязковою умовою формування податкового кредиту та валових витрат є наявність відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, які фіксують та підтверджують реальність господарських операцій.

На підтвердження виконання робіт за договором підряду № 05/12-1, укладеного з ПП «ПК-Промбудгарант», позивачем надані первинні документи бухгалтерського обліку, а саме: копії актів прийому передачі до договору, акти виконаних робіт.

Розрахунки за виконані роботи проводились простим векселем ПП «Біо Актив» №0849503 від 08.07.2009 року на суму 1109183,58 грн. (кредиторська заборгованість на 01.04.2009 року 956289,58 грн., оплачено через р/р в ІІ-му кварталі 2009 року 267106 грн.) (а.с. 50).

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що заборгованість по розрахункам з ПП «ПК-Промбудгарант» у позивача - відсутня.

На підставі зазначеної господарської операції підрядником видані податкові накладні №28-2 від 28.04.2009 року, № 29-4 від 29.05.2009 року. Податкова накладна оформлена згідно вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підписана та скріплена печаткою підприємства.

Доводи апеляційної скарги з приводу неправомірності формування позивачем складу податкового кредиту, у звязку з тим, що свідоцтво платника податку ПДВ ПП «ПК-Промбудгарант» анульовано 29.11.2010 року, колегією суддів відхиляються, оскільки на момент здійснення господарської операції за договором та видачі вищезазначених податкових накладних контрагент мав статус платника податку на додану вартість.

Також, колегія судів вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність акту прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів та свідоцтва про відповідність збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, оскільки в матеріалах справи наявний сертифікат відповідності № ПТ 000477 (а. с. 260), яким Інспекція ДАБК у Полтавській області засвідчила відповідність збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердила готовність обєкта до експлуатації.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем доведено реальність зазначеної господарської операції.

Надаючи правову оцінку господарським операціям за договором постачання паливно мастильних матеріалів, укладеного з ПП «Промбудкапітал-ХХІ», колегія суддів зазначає наступне.

На підтвердження належного виконання робіт за вищезазначеним договором ПП «Біо Актив» отримало від ПП «Промбудкапітал-ХХІ» рахунок № 39 від 26.06.2009 року на загальну суму 330000грн.

Розрахунки за товар проводились в безготівковій формі через розрахунковий рахунок та через касу підприємства під звіт, що підтверджується копіями платіжних доручень та копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів, наявних в матеріалах справи. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, заборгованість по розрахункам з ПП «Промбудкапітал-ХХІ» відсутня.

За наслідками здійснення господарської операції Продавцем виписано податкову накладу № 39 від 26.06.2009 року. Податкова накладна оформлена згідно вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підписана та скріплена печаткою підприємства. На момент здійснення господарської операції за договором, контрагент мав статус платника податку на додану вартість.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія декларації з податку на додану вартість по ПП «Промбудкапітал-ХХІ» за червень 2009 року, відповідно до якої підприємство задекларувало податкові зобовязання за господарськими операціями з ПП «Біо Актив».

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт реального виконання господарських операцій з контрагентами ТОВ «Промбудкапітал-ХХІ» та ПП «ПК-Промбудгарант».

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність на підприємствах контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, як на підставу нікчемності угод, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та валові витрати, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Промбудкапітал-ХХІ» та ПП «ПК-Промбудгарант» підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушення позивачем вимог чинного законодавства під час формування складу податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень рішень.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, зазначає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права та підстав для скасування судового рішення не вбачає.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2011р. по справі№2а-1670/2785/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 12.12.2011 р.