Ухвала суду № 22042719, 07.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 р.Справа № 1670/2а-4189/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2011р. по справі№1670/2а-4189/11

за позовом Приватного підприємства "Фірма"Поток" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомленння-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Фірма"Поток" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001971502/1265 від 11.04.2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року адміністративний позов приватного підприємства "Фірма "Поток" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0001971502/1265 від 11.04.2011 року, яким приватному підприємству "Фірма "Поток" (вул. Е. Тельмана, 66, кв. 93, м. Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 34957957) збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 3 993,75 грн. за основним платежем та на 998, 44 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, в загальному розмірі на 4 992,19 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задововлення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційний розгляд справи відповідно до приписів ст. 197 КАС України проведено у порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство "Фірма "Поток" зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області від 20.02.2007 року та перебуває на обліку в якості платника податків в Кременчуцькій ОДПІ з 21.02.2007 року та зареєстроване в якості платника ПДВ, ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ 34957957.

Згідно довідки № 648, виданої Головним управлінням статистики в Полтавській області 08.05.2007 року, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 51.51.0 - оптова торгівля паливом; 51.53.2 - оптова торгівля будівельним матеріалами; 51.90.0 - інші види оптової торгівлі; 45.21.1 - будівництво будівель; 60.24.0 - діяльність автомобільного вантажного транспорту; 50.20.0 - технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

В період з 19.01.2011 року по 25.02.2011 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість приватного підприємства "Фірма "Поток", поданої за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.02.2011 року № 894/15-322/34957957, в якому відображено порушення позивачем пп. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ за грудень 2010 року в розмірі 3993 грн. 75 коп.

Так, зокрема, актом зафіксовано, що у період що перевірявся приватне підприємство "Фірма "Поток" придбавало у ПП "Нафта-Капітал" згідно податкової накладної № 494 від 03.12.2010 року, бензин А-76, в кількості 3550 літрів, на загальну суму 23962,50 грн., в т.ч. ПДВ 3993,75 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" було укладено письмову угоду від 01 грудня 2010 року про поставку вищевказаного товару.

За висновками перевірки порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із включенням позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 3993 грн. 75 коп. за операціями з ПП "Нафта-Капітал", у якого відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, згідно акту обстеження № 18 від 17.01.2011 року підприємство не знаходиться за юридичною адресою а, отже, у нього відсутня фінансово-господарська діяльність, а тому угоди, укладені позивачем з ПП "Нафта-Капітал" не спричиняють реального настання правових наслідків.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001971502/1265 від 11.04.2011 року, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 3 993,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 998,44 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за грудень 2010 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту за вказаний період за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемного, на думку відповідача, договору, укладеного з ПП "Нафта-Капітал", який не спричиняє реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договору, укладеного з ПП "Нафта-Капітал", грунтувалися на висновках акту камеральної перевірки контрагента позивача, відповідно до якої відповідач прийшов до висновку про відсутність у ПП "Нафта-Капітал" трудових ресурсів, виробничого обладнання, трапспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, в зв'язку з чим відповідач вважає, що угода, укладена між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемною.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладеного позивачем з ПП "Нафта-Капітал" договору без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2010 року між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" укладено договір поставки, відповідно до п. 1 якого продавець ПП "Нафта-Капітал" зобов'язується поставити у власність, а покупець ПП «Фірма «ПОТОК» прийняти та оплатити бензин А- 76 в кількості 3550 л. по ціні 6,75 грн., на загальну суму 23962,50 грн.

Згідно п. 3.1 вказаного договору продавець здійснює відвантаження товару на протязі 2 днів самовивозом.

Фактичне виконання сторонами вказаного договору підтверджується податковою накладною, видатковою накладною, рахунком фактурою, товарно-транспортною накладною, платіжним дорученням, який свідчить про повну оплату отриманого товару за спірним договором поставки.

Отриманий за спірним договором товар позивачем був реалізований за договором поставки № 12/01 від 05.01.2010 р. ПП «Фірма» Онікс», що підтверджується самим договором, рахунком-фактурою, видатковою накладною, податковою накладною, платіжним дорученням, договором на організацію перевезення товару.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність укладеного позивачем з ПП "Нафта-Капітал" договору поставки.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на камеральний акт перевірки контрагента позивача, відповідно до якого відповідач прийшов до висновку про нікчемність укладеного між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" договору поставки, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки враховуючи вимоги Цивільного кодексу України основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірним договором, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірного договору та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на додану вартість за грудень 2010 року за операціями, проведеними на підставі договору поставки, укладеного з ПП "Нафта-Капітал" виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформленої податкової накладної.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданої ТОВ ПП "Нафта-Капітал"податкової накладної.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи обєктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній, яка виписана на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" за спріним договором підтверджено матеріалами справи, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість .

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених на підставі укладеного з ПП "Нафта-Капітал" договору поставки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2011р. по справі№1670/2а-4189/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Водолажська Н.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М. < повний текст ><Дата ><р. >