Ухвала суду № 22042711, 13.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 р.Справа № 2а-5184/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.

представника позивача Загребельного Г.С.

представника відповідача Костенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2011р. по справі№2а-5184/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індіго груп" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індіго груп" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення рішення за №0000061800/0 від 27.04.11 винесене Державною податковою інспекцією у Богодухівському районі Харківської області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Індіго груп" до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000061800/0 від 27.04.2011 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Богодухівському районі Харківської області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача в частині правомірності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.10.10р. по 31.12.10р. при взаємовідносинах з ТОВ «Промспец консалтинг» за період з 01.10.10 р. по 31.12.10 р., ТОВ «Технобудальянс» за період з 01.12.10 р. по 31.12.10 р., ТОВ «Промбуд-монтажінвест» за період з 01.12.10 р. по 31.12.10 р., за результатами якої складено акт перевірки від 18.04.2011 року №253/180/35408021.

У відповідності до висновків акту перевірки ДПІ у Богодухівському районі Харківської області були встановлені порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Індіго груп»з постачальниками ТОВ «Промспец консалтинг», ТОВ «Технобудальянс», ТОВ «Промбуд-монтажінвест»та покупцями ВАТ «Трест Житлобуд-1», ЗАТ «Інститут Укроргверстатінпром».

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»в результаті чого встановлено завищення податкових зобовязань з податку на додану вартість на загальну суму 135852,0 грн., а саме: за жовтень 2010 року на суму 16626,0 грн., за листопад 2010 року на суму 1782,0 грн., за грудень 2010 року на суму 117444,0, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 259997,0 грн., а саме: за жовтень 2010 року на суму 17571,0 грн., за листопад 2010 року на суму 1782,00 грн., за грудень 2010 року на суму 240644,0 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 124145,0 грн., в тому числі за жовтень 2010р. 945,0 грн., за грудень 2010р. 123200,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Богодухівському районі Харківської області було винесено податкове повідомлення рішення за №0000061800/0 від 27.04.11, яким визначено позивачу суму грошового зобовязання на загальну суму 155181,0 грн.

Позивач мав взаємовідносини з ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ «Технобудальянс»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест».

В ході проведення перевірки ДПІ у яких перебувають на обліку ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ «Технобудальянс»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест», було складено акти перевірок якими було встановлено, відсутність у вказаних контрагентів умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, в зв'язку з чим відповідач прийшов до висновку, що правочини укладені від імені ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ «Технобудальянс»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача».

На підставі викладеного ДПІ вважає всі правочині укладені між позивачем та ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ «Технобудальянс»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест», не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства, є нікчемними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за жовтень, грудень 2010 року у сумі 124145 грн. в результаті завищення позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість на загальну суму 135852,0 грн., а саме: за жовтень 2010 року на суму 16626,0 грн., за листопад 2010 року на суму 1782,0 грн., за грудень 2010 року на суму 117444,0 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 259997,0 грн., а саме: за жовтень 2010 року на суму 17571,0 грн., за листопад 2010 року на суму 1782,00 грн., за грудень 2010 року на суму 240644,0 грн. за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемних, на думку відповідача, договорів, укладених з ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ "Технобудальянс", ТОВ "Промбуд-монтажінвест", які не спричиняють реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договорів, укладених з ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ "Технобудальянс", ТОВ "Промбуд-монтажінвест", грунтувалися на висновках актів перевірок, проведених відносно контрагентів позивача в яких зазначено про відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, в зв'язку з чим відповідач вважає, що угоди укладені між позивачем та вказаними контрагентами містять ознаки нікчемності.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладених позивачем з ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ "Технобудальянс", ТОВ "Промбуд-монтажінвест" договорів без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Промспец консалтинг»та ТОВ «Індіго груп»було укладено договори поставки від 01.12.10 за №01/12-10-19; від 01.12.10 за №01/12-10-20; від 01.11.10 за №01/11-10-1; від 01.10.10 за №01/10-10-2; від 01.10.10 за №01/10-10-1; від 01.12.10 за №01/12-10-13; від 01.12.10 за №01/12-10-12; від 01.12.10 за №01/12-10-14; від 01.12.10 за №01/12-10-17; від 01.12.10 за №01/12-10-18.

Фактичне виконання вказаних договорів підтверджується специфікаціями до договорів, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками фактури, актами прийому передачі товарно-матеріальних цінностей, актами цільового використання матеріалів, платіжними дорученнями.

Крім того, між ТОВ «Індіго груп»та ТОВ «Технобудальянс»було укладено договори на виконання підрядних робіт, а саме договір від 01.12.10 за №01/12-10-5 та договір від 01.11.10 за №01/11-10-7.

Фактичне виконання умов вказаних договорів підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами прийому виконаних підрядних робіт (ф.№ КБ-2в), відомістю ресурсів до акту прийому виконаних підрядних робіт, кошторисами (ф.№ КБ-3), податковими накладними, платіжними дорученнями.

Також, між ТОВ «Індіго груп»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»було укладено договір на виконання підрядних робіт від 01.12.10 за №01/12-10-16.

Виконання умов договору підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами прийому виконаних підрядних робіт (ф.№КБ-2в), відомістю ресурсів до акту прийому виконаних підрядних робіт, кошторисами (ф.№КБ-3), податковими накладними, платіжними дорученнями.

Подальше використання позивачем отриманих робіт (послуг) підтверджується договором підряду від 10.09.10 за №10/09-10, укладеного між ТОВ «Індіго груп»та ЗАТ «Інститут Укроргстанкінпром», договором підряду від 20.12.10 за №20/12-10-7 та договором підряду від 01.12.10 за №6, укладеного між ВАТ «Трест Жилбуд-1»та ТОВ «Індіго груп», протоколами погодження договірної вартості робіт, кошторисами, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами приймання передачі виконаних робіт, актами прийому передачі матеріалів в роботу, актами цільового використання матеріалів, податковими накладними та платіжними дорученнями.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність договорів, укладених з ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ "Технобудальянс", ТОВ "Промбуд-монтажінвест".

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на акти перевірки ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ "Технобудальянс", ТОВ "Промбуд-монтажінвест", на підставі яких відповідач прийшов до висновку про нікчемність угод, укладених між позивачем та вказаними контрагентами, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки враховуючи вимоги Цивільного кодексу України основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки, на підставі яких відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів.

Спірні договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на додану вартість за спірний період по операціям, проведеними на підставі договорів підряду та поставки, укладених з ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ "Технобудальянс", ТОВ "Промбуд-монтажінвест" виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформлених податкових накладних.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ "Технобудальянс", ТОВ "Промбуд-монтажінвест"податкових накладних.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи обєктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ "Технобудальянс", ТОВ "Промбуд-монтажінвест" і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість.

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених на підставі укладених з ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ "Технобудальянс", ТОВ "Промбуд-монтажінвест" договорів підряду та поставки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2011р. по справі№2а-5184/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Макаренко Я.М.

Судді(підпис)

(підпис)Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2011 р.