Ухвала суду № 22042604, 14.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 р.Справа № 2а-9757/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

ррозглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від28.09.2011р. по справі№2а-9757/11/2070

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

до публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"

про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства “Харківміськгаз”, в якому просив зобовязати сплатити донараховане грошове зобовязання з податку на додану вартість у результаті застосування звичайних цін у розмірі 552200 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від28.09.2011р. по справі№2а-9757/11/2070 адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харковідо Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" про зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

Позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом не взято до уваги той факт, у зв'язку з недотриманням вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо застосування звичайних цін згідно пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ВАТ «Харківміськгаз»завищено податковий кредит за період, що перевірявся, на загальну суму 552200 грн.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 01.04.2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харковіпроведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2010 року грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.04.2011 року № 895/47-0/03359552, яким встановлено порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 552200 грн.; пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” в частині зайвого включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з витрат по придбанню у ТОВ “Вакко” послуг на загальну суму 66666,67 грн.; ч.5 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст..228, ст.761 ЦК України, а саме, вчинення правочинів з ТОВ “Вакко” по договору № 24/1/1 від 25.01.2010 року, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Порушення встановлені зазначеним актом перевірки стали підставою для прийняття податкового повідомлення рішення від 19.04.2011 року № 0000160847, яким відповідачеві збільшено суму грошового зобовязання за основним платежем на суму 618866,67 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 154716,67 грн. Із пояснень представників сторін встановлено, що означене податкове повідомлення рішення оскаржено в судовому порядку; справа розглядається Харківським окружним адміністративним судом та остаточне рішення у ній не ухвалено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у разі здійснення розрахунку грошового зобов'язання суми податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін, податковим органом приймається окреме податкове повідомлення-рішення на вказані суми, в разі оскарження яких повідомлення-рішення вважається відкликаним, і виникає обовязок керівника податкового органу звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, але позивачем окреме податкове повідомлення-рішення на суму грошового зобовязання відповідача із ПДВ з застосуванням звичайних цін не приймалося.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 КАС України. Зокрема, згідно п. 5 ч. 2 вказаної статті юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Відповідно до статті 104 КАС субєкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

П. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право податкового органу звертатися до суду з позовами щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Відповідно до п. 39.15 ст. 39 ПК України встановлено, що у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.

За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Отже передумовою звернення податкового органу до суду відповідно до п.39.15 ст.39 ПК України є відкликання податкового повідомлення рішення, коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього рішення, або не сплачує відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених Кодексом.

Проте, п. 39.15 ст. 39 ПК України відповідно до п. 1 розділу ХІХ ПК України “Перехідні положення” набирає чинності з 01 січня 2013 року, а п. 8 підрозділу “Інші перехідні положення” встановлює, що у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, який не передбачає особливостей стосовно порядку донарахування податкових зобовязань у випадку виявлення відхилень контрактних цін від звичайних, порядку їх узгодження та особливостей направлення податкових повідомлень рішень.

У звязку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на момент звернення до суду з зазначеним адміністративним позовом, норми ПК України, які визначають право податкового органу на звернення до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін не набрали чинності, тобто у податкового органу відсутнє право на звернення до суду з таким позовом.

При розгляді справи також встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0000160847 від 19.04.11 року, яким відповідачеві збільшено суму грошового зобовязання за основним платежем на суму 618866,67 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 154716,67 грн., включено загальну суму збільшеного грошового зобовязання з податку на додану вартість, яка включала суму грошового зобовязання щодо порушення застосуванням звичайних цін, а також суму грошового зобовязання з податку на додану вартість, визначену податковим органом у звязку із встановленням порушення інших норм податкового законодавства з питань справляння податку на додану вартість.

Відповідно до п. 2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 985, податкове повідомлення-рішення складається в двох примірниках за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами, пенею), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі здійснення розрахунку (перерахунку) збільшення (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін за результатами перевірки приймаються окремі податкові повідомлення-рішення на ці суми за формами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення або не сплачує відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених Кодексом, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Отже, у разі здійснення розрахунку грошового зобов'язання суми податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін, податковим органом приймається окреме податкове повідомлення-рішення на вказані суми, в разі оскарження яких повідомлення-рішення вважається відкликаним, і виникає обовязок керівника податкового органу звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань.

Проте, позивачем окреме податкове повідомлення-рішення на суму грошового зобовязання відповідача із ПДВ з застосуванням звичайних цін не приймалося, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податковим органом порушено встановлений порядок реалізації владних управлінських повноважень щодо визначення грошових зобовязань відповідача з податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін.

Доводи апеляційної скарги позивача про завищення відповідачем податкового кредиту не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції про відсутність у позивача права на звернення з позовом про зобовязання сплатити донараховане грошове зобовязання з податку на додану вартість у результаті застосування звичайних цін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від28.09.2011р. по справі№2а-9757/11/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від28.09.2011р. по справі№2а-9757/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Мінаєва О.М.

Судді(підпис)

(підпис)Шевцова Н.В. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2011 р.