Ухвала суду № 22042431, 29.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 р.Справа № 2а-7293/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2011р. по справі№2а-7293/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергобуд" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергобуд" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000942330 від 31.05.2011 року, № 0000932330 від 31.05.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Енергобуд" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення рішення №0000942330 від 31.05.2011 року та податкове повідомлення-рішення №0000932330 від 31.05.2011 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВП «Енергобуд»в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість та в частині правомірності нарахування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ "Промспец консалтінг" за період з 01..01.2010 по 28.02.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт № 813/23-304/34014461 від 11.05.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки в частині правомірності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість та в частині правомірності нарахування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «Промспец консалтинг»за період з 01.01.2010 року по 28.02.2011 року.

На підставі даного акту перевірки керівником ДПІ у Ленінському районі міста Харкова винесені податкові повідомлення-рішення № 0000942330 від 31.05.2011 року, якими збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 22881,25 грн.; в тому числі за основним платежем 18305 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 4576,25 грн. та № 0000932330 від 31.05.2011 року, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на 18303,75 грн. у тому числі за основним платежем 14643 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3660,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на прибуток за 3-4 квартали 2010 року та податку на додану вартість за вересень 2010 р., листопад 2010 р., грудень 2010 р., зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту та валових витрат за вказані періоди за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемного, на думку відповідача, договору, укладеного з ТОВ “Промспец консалтинг”, який не спричиняє реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договору, укладеного між позивачем та ТОВ “Промспец консалтинг”, грунтувалися на акті перевірки, проведеної відносно контрагента позивача ТОВ “Промспец консалтинг”, в якому викладено висновки про відсутність у ТОВ “Промспец консалтинг” фінансово-господарської діяльності, в зв'язку з чим відповідач прийшов до висновку про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ “Промспец консалтинг”.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладеного позивачем з ТОВ “Промспец консалтинг” договору без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «НВП «Енергобуд»та ТОВ «Промспец консалтинг»було укладено договір купівлі-продажу № 10/09/10 від 10.09.2010 року, згідно умов якого ТОВ «Промспец консалтинг»зобовязується поставляти товари будівельного призначення у відповідності до заявок та номенклатури, що вказується покупцем. Договором передбачено, що відвантаження товару відбувається за рахунок покупця шляхом самовивозу. Сума договору формується загальною кількістю відвантаженого та поставленого товару, згідно з накладними підписаними обома сторонами.

Фактичне виконання сторонами вказаного договору підтверджується податковими накладними, накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними.

Отриманий за спірним договором купівлі-продажу товар позивачем був використаний у межах власної господарської діяльності, що підтверджується ліцензією Державної архітектурно-будівельної інспекції України виданої позивачу 15.06.2011 року, договором підряду № 6/01/04 від 01.04.2010 року, укладеного між АК "Харківобленерго" та позивачем на виконання підрядних робіт, договором субпідряду № 03/08/10 Е від 03.08.2010 року, укладеного між ТОВ "ХССП МЕГАСТРОЙ" та позивачем, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами виконаних підрядних робіт, відомістю ресурсів до акту виконаних підрядних робіт.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність укладеного позивачем з ТОВ “Промспец Консалтинг” договору поставки.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на акт перевірки ТОВ “Промспец Консалтинг”від 10.03.2011 р. № 349/23-03-05/37091549, на підставі якого відповідач прийшов до висновку про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та вказаним контрагентом, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до Цивільного кодексу України основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірним договором, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірного договору та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на прибуток за 3-4 квартали 2010 року та податку на додану вартість за вересень 2010 р., листопад 2010 р., грудень 2010 р. за операціями, проведеними на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ “Промспец консалтинг” виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформлених податкових накладних.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ “Промспец консалтинг” податкових накладних.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи обєктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ “Промспец консалтинг” і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ “Промспец консалтинг” за спріним договором підтверджено матеріалами справи, а тому витрати понесені позивачем в рахунок оплати поставленого товару правомірно віднесені останнім до валових витрат спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та до валових витрат витрат, сплачених на підставі укладеного з ТОВ “Промспец консалтинг” договору купівлі-продажу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2011р. по справі№2а-7293/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М. <повний текст ><Дата ><р. >