Постанова № 22042376, 29.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 р. Справа № 2а-9799/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закомельське»науково-виробничого обєднання «Сільгосптехніка»до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Встановила:

У липні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Закомельське»науково-виробничого обєднання «Сільгосптехніка»(далі ТОВ «Закомельське»НВО «Сільгосптехніка») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі Ізюмська ОДПІ), у якому, з у рахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000211510/0 від 06 травня 2011 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що податковим органом помилково застосовано штрафні санкції в розмірі 50% виходячи з норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення втратив чинність.

Позивач вважає що при розрахунку штрафних санкцій повинні бути застосовані норми Податкового кодексу України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено, визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0000211510/0 від 06 травня 2011 року.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що судове рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року належить скасувати, виходячи з наступного.

За матеріалами справи вбачається, що ТОВ «Закомельське»НВО «Сільгосптехніка»знаходиться на податковому обліку у Ізюмській ОДПІ з 19.03.2003 року.

За наслідками проведення камеральної перевірки ТОВ «Закомельське»НВО «Сільгосптехніка»з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань по податку на прибуток відповідачем складений акт №577/1510/19469107від 19 квітня 2011 року, згідно висновків якого встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток за 11 місяців 2005 року, зокрема 09.11.2010 року сплачено 158,84 грн. з 2400 грн. узгодженого податкового зобовязання, затримка сплати складає 1775 днів.

На підставі висновків даного акту відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000211510/0 від 06 травня 2011 року про зобовязання ТОВ «Закомельське»НВО «Сільгосптехніка»сплатити штраф у розмірі 50 % узгодженої суми податкового зобовязання.

При цьому, як на підставу застосування штрафних санкцій податкових орган посилається на п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України, пп.17.1.7 п.17.1ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

До набрання чинності Податковим кодексом України відповідальність платників податків визначалася Законом України від 21 грудня 2000 року N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон 2181).

Статтею 17 Закону 2181 було визначено підстави та розміри нарахування штрафних санкцій за порушення платниками податків податкового законодавства.

Зокрема, пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 даного Закону передбачав, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Главою 11 розділу 2 Податкового кодексу України регулюється відповідальність платників податків за порушення правил оподаткування.

Зокрема, статтею 126.1 Податкового кодексу України встановлено штрафні санкції, які застосовуються до платників податків у разі порушення правил сплати (перерахування) податків.

Так, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як засвідчує порівняльний аналіз змісту пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181 та приписів п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, обидві ці норми встановлюють відповідальність за правопорушення у вигляді порушення правил сплати (перерахування) податків. Відповідно склади правопорушення, передбаченого колишньою нормою Закону 2181 та нині чинною нормою Податкового кодексу України, у цьому разі збігаються.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»втратив чинність.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій.

Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно зміст правовідносин, зокрема прав та обов'язків особи, не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм. Отже склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).

Водночас зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.

Якщо ж новий нормативно-правовий акт не змінює закріплені у попередніх нормах правила поведінки (тобто попередній та новий нормативно-правові акти однаково визначають зміст прав та обов'язків суб'єктів відносин), зворотна дія нормативно-правового акта не має місця.

Зокрема відсутня зворотна дія нормативно-правового акта в тому разі, якщо попередній та наступний нормативні акти місять тотожні склади правопорушення. При цьому кваліфікація дій порушника повинна відбуватися з посиланнями на норми того нормативного акта, який був чинним на момент вчинення відповідних дій.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом, у тому разі, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним Податковим кодексом України.

Оскільки Податковий кодекс України в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не містив норм, які б прямо встановлювали необхідність застосування штрафних санкцій за виявлені у 2011 році податкові порушення у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, колегія суддів зазначає, що такі заходи відповідальності можуть бути застосовані за порушення, вчинені до набрання ним чинності, лише в тому обсязі, в якому вони не перевищують попередні санкції за ті самі діяння.

Так само не можуть бути застосовані більші розміри відповідальності, встановлені попереднім нормативним актом.

Таким чином, з урахуванням вимог статті 58 Конституції України до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених з 1 січня 2011 року, може застосовуватися найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом 2181 або Податковим кодексом України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновків, що при розрахунку розміру штрафної санкції Ізюмська ОДПІ повинна була виходити з розміру, встановленого п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України, а саме: 20 % погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року, з прийняттям рішення про часткове задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині розміру застосованих штрафних санкцій.

Інші доводи та заперечення сторін на рішення, прийняте колегією суддів не впливають.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п.3, 202 ч.4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С ТА Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року скасувати, з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Закомельське»науково-виробничого обєднання «Сільгосптехніка»до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000211510/0 від 06 травня 2011 року задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0000211510/0 від 06 травня 2011 року визнати незаконним та скасувати в частині зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Закомельське»науково-виробничого обєднання «Сільгосптехніка»сплатити штраф в розмірі 712,88 грн.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.