Ухвала суду № 22042275, 29.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 р.Справа № 2а-1870/4740/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. по справі№2а-1870/4740/11

за позовом Приватного підприємства "Суми-Капітал" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Суми-Капітал" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зарахування суми сплаченого поточного податкового зобов'язання за квитанцією №000015 від 30.09.2009 року (меморіальний ордер № 9_141 від 01.10.2009 року) на суму 11980,00 грн., за платіжними дорученнями від 24.02.2009 року №50 на суму 20900,00 грн., від 30.10.2009 року № 6 на суму 6000,00 грн., від 11.11.2009 року № 17 на суму 3855,46 грн., від 11.11.2009 року № 18 на суму 9855,46 грн., від 08.12.2010 року № 278 на суму 1021,93 грн., від 31.01.2011 року № 2 на суму 1021,93 грн. у рахунок погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, вказаного у зазначених платіжних документах;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 18.03.2011 року №0001601502/0/20802, №0001621502/0/20815 та №0001611502/0/20817;

- зобов'язати відповідача внести зміни до облікової картки ПП “Суми-Капітал” шляхом відображення погашення податкових зобов'язань відповідно до призначення платежу, зазначеного ПП “Суми-Капітал ” у квитанції №000015 від 30.09.2009 року (меморіальний ордер № 9_141 від 01.10.2009 року), платіжних дорученнях від 24.02.2009 року №50, від 30.10.2009 року № 6, від 11.11.2009 року № 17, від 11.11.2009 року № 18, від 08.12.2010 року № 278, від 31.01.2011 року №2.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 року адміністративний позов Приватного підприємства "Суми-Капітал" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними дії відповідача щодо зарахування суми сплаченого поточного податкового зобов'язання за квитанцією №000015 від 30.09.2009 р. (меморіальний ордер № 9_141 від 01.10.2009 року) на суму 11980,00 грн., за платіжними дорученнями від 24.02.2009 року №50 на суму 20900,00 грн., від 30.10.2009 року № 6 на суму 6000,00 грн., від 11.11.2009 року № 17 на суму 3855,46 грн., від 11.11.2009 року № 18 на суму 9855,46 грн., від 08.12.2010 року № 278 на суму 1021,93 грн., від 31.01.2011 року № 2 на суму 1021,93 грн. у рахунок погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, вказаного у зазначених платіжних документах.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 18.03.2011 р. №0001601502/0/20802, №0001621502/0/20815 та №0001611502/0/20817.

Зобов'язано відповідача внести зміни до облікової картки ПП “СУМИ-КАПІТАЛ” шляхом відображення погашення податкових зобов'язань відповідно до призначення платежу, зазначеного ПП “СУМИ-КАПІТАЛ” у квитанції №000015 від 30.09.2009 року (меморіальний ордер № 9_141 від 01.10.2009 року), платіжних дорученнях від 24.02.2009 року №50, від 30.10.2009 року № 6, від 11.11.2009 року № 17, від 11.11.2009 року № 18, від 08.12.2010 року № 278, від 31.01.2011 року №2.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.03.2011 р. за результатами невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПП “Суми-Капітал» складено акт перевірки №1471/152/31014139 (а.с. 15-16).

18.03.2011 р. ДПІ в м. Суми на підставі зазначеного акту перевірки прийняті податкові повідомлення рішення:

- №0001601502/0/20802, яким визначена сума грошового зобовязання за платежем: земельний податок з юридичних осіб, у розмірі 20% суми, сплаченої з затримкою, що становить 221,15 грн.;

- №0001621502/0/20815, яким визначена сума грошового зобовязання за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, в розмірі 20% суми, сплаченої з затримкою, що становить 2889,58 грн.;

- №0001611502/0/20817, яким визначена сума грошового зобовязання за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, у розмірі 10% суми, сплаченої з затримкою, що становить 2636,07 грн. (а.с. 9,11,13).

Квитанцією № 000015 від 30.09.2009 року (меморіальний ордер № 9_141 від 01.10.2009 року) позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за червень-липень 2009 року по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 року у сумі 11980,00 грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за червень-липень 2009 року (а.с. 21).

З акту перевірки встановлено, що відповідач здійснив розподіл сплаченої 01.10.2009 року суми податкового зобов'язання за червень-липень 2009 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого - 31.08.2009 року у розмірі 6111,09 грн. (за липень 2009 року), - 30.09.2009 року у розмірі 5868,88 грн. (серпень 2009 року) тобто частково.

Платіжним дорученням від 30.10.2009 року № 6 позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за серпень 2009 року по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 року у сумі 6000,00 грн. із призначенням платежу - орендна плата з юридичних осіб за серпень 2009 року (а.с. 23).

З акту перевірки встановлено, що відповідач здійснив розподіл сплаченої 30.10.2009 року суми податкового зобов'язання за серпень 2009 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого: - 30.09.2009 року (за серпень 2009 року) у розмірі 3986,58 грн., тобто частково.

Платіжним дорученням від 11.11.2009 року № 17 позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за серпень 2009 року по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 року у сумі 3855,46 грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за серпень 2009 року (а.с. 24).

З акту перевірки встановлено, що відповідач останній здійснив розподіл сплаченої 11.11.2009 року суми податкового зобов'язання за серпень 2009 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого: - 30.10.2009 року (за вересень 2009 року) у розмірі 3855,48 грн., тобто частково.

Платіжним дорученням від 11.11.2009 року № 18 позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за вересень 2009 року по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 року у сумі 9855,46 грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за вересень 2009 року (а.с. 25).

З акту перевірки встановлено, що відповідач останній здійснив розподіл сплаченої 11.11.2009 року суми податкового зобов'язання за вересень 2009 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого: - 30.10.2009 року (за вересень 2009 року) у розмірі 4092,65 грн., тобто частково.

Платіжним дорученням від 08.12.2010 року № 278 позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем земельний податок за листопад 2010 року по податковому розрахунку земельного податку на 2010 рік у сумі 1021,93 грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за листопад 2010 року (а.с. 26).

З акту перевірки встановлено, що відповідач останній здійснив розподіл сплаченої 08.12.2010 року суми поточного податкового зобов'язання за листопад 2010 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого - 30.06.2010 року (за травень 2010 року) у розмірі 83,79 грн.

Платіжним дорученням від 31.01.2011 року № 2 позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем земельний податок за грудень 2010 року по податковому розрахунку земельного податку на 2010 рік у сумі 1021,93 грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за грудень 2010 року (а.с. 27).

З акту перевірки встановлено, що відповідач здійснив розподіл сплаченої 31.01.2011 року суми поточного податкового зобов'язання за грудень 2010 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого - 30.06.2010 року (за травень 2010 року) у розмірі 938,14 грн., 30.07.2010 року (за червень 2010 року) у розмірі 83,79 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно відносились платежі позивача всупереч зазначеного платником податку призначення платежу на погашення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно до пункту 5 статті 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визначаються зарахованими в дохід державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Відповідно до пункту 5 статті 139 Господарського Кодексу України коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Згідно пункту 1 статті 134 Господарського Кодексу України субєкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.

Таким чином, позивач має право на свій розсуд вільно розпоряджатись належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу). Тому при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку на прибуток припиняється із сплатою податку за конкретний період.

Згідно пункту 2 статті 12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Відповідно до п. 6 статті 7 Закону України “Про Національний банк України ” Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Згідно п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів. При цьому, згідно з пунктом 3.8 Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що право призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України “ Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобовязань чи податкового боргу.

Згідно статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. За рішенням органу стягнення сум земельного податку та орендної плати з юридичних осіб не стягувались, тому застосування норми, передбаченої пунктом 7.7 вказаного Закону є неправомірним.

Фактично, відповідачем примусово стягнено всю суму на погашення податкового боргу без запропонованих заходів по забезпеченню сплати суми податкового боргу, що передбачено підпунктом 6.2.2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Законом України “ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Також, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення. У зазначених випадках до платника податків вживаються передбачені Законом України “ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобовязань.

З наданих позивачем платіжних доручень, картки особових рахунків по податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України вбачається своєчасність та повнота сплати Приватного підприємства "Суми-Капітал" податкових зобовязань із земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, відповідно до чітко визначеного позивачем призначення платежу в платіжних документах.

Оскільки, у податкової інспекції не було правових підстав направляти у рахунок погашення податкового боргу сплачені позивачем суми орендної плати та земельного податку за інші періоди, визначення відповідачем періоду протягом якого відбулася затримка сплати узгодженого податкового зобов'язання є неправомірним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані повідомлення-рішення, якими позивачу визначено штрафні санкції за затримку сплати узгодженої суми зобовязання з орендної плати та земельного податку є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. по справі№2а-1870/4740/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М. <повний текст ><Дата ><р. >