Ухвала суду № 22041984, 13.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 р.Справа № 2а-1670/7425/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.

представника позивача - Візір О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2011р. по справі№2а-1670/7425/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001492301 від 06.07.2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2011 року зазначений позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0001492301 від 06.07.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" зі сплати податку на прибуток в розмірі 306 997 грн. 70 коп. (в т.ч. за основним платежем -245 598 грн. 14 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 61 399 грн. 53 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" (код ЄДРПОУ 30044094) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" зареєстроване як юридична особа 14.07.1998 року розпорядженням виконавчого комітету Октябрської районної ради м. Полтави, номер запису про державну реєстрацію 1 588 105 0001 000083 (т. І, а.с. 209).

Позивач є платником податку на прибуток на загальних підставах, взятий на податковий облік ДШ у м. Полтаві 15.07.1998 року за № 4028 (т. І, а.с. 28).

Працівниками ДПІ у м. Полтаві з 11.04.2011 року по 26.05.2011 року проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ "Українське зерно" (код ЄДРПОУ 30044094) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється. За результатами перевірки складено акт № 5476/23-2/30044094 від 24.06.2011 року, в якому вказано на порушення позивачем, зокрема, вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого ТОВ "Українське зерно" занижено податок на прибуток загалом в розмірі 261 345 грн. 80 коп., в т.ч.: за II квартал 2010 року в сумі 15 747 грн. 60 коп., за III квартал 2010 року в сумі 68 083 грн. 50 коп., за IV квартал 2010 року в сумі 177 514 грн. 70 коп., (т. І, а.с. 27-90).

На підставі даного висновку акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 06 липня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001492301, відповідно до якого ТОВ "Українське зерно" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000" в сумі 326 682 грн. 25 коп. (в т.ч. 261 345 грн. 80 коп. - основний платіж, 65 336 грн. 45 коп. - штрафна (фінансова) санкція) (т. І, а.с. 17).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з дотримання позивачем передбачених законом умов для формування валових витрат.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення з порушенням приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що стало обґрунтованою підставою для його часткового скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”до складу валових витрат, серед іншого, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "Українське зерно" (Покупець) та ТОВ "Агровест УК" (Постачальник) 01.10.2009 року укладено договір поставки № 01/10/09 Н.Г (т. І, а.с. 103-104), відповідно до п. 1.1. якого "Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених даним Договором ".

Пунктом 3.4. Договору визначено, що "Постачальник надає Покупцю наступні документи на товар: рахунок-фактуру, податкову та видаткову накладну, сертифікат якості" (т. І, а.с. 103).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем до матеріалів справи долучено копії:

- податкових накладних: № 1091 від 01.09.2010 року (т. І, а.с. 134), № 2091 від 02.09.2010 року (т. І, а.с. 132), № 6092 від 06.09.2010 року (т. І, а.с. 126), № 2101 від 02.10.2010 року (т. І, а.с. 130), № 5103 від 05.10.2010 року (т. 1, а.с. 128). № 6102 від 06.10.2010 року (т. І, а.с. 118), № 7103 від 07.10.2010 року (т. І, а.с. 116). № 8101 від 08.10.2010 року (т. І, а.с. 114), № 9101 від 09.10.2010 року (т. І, а.с. 112), № 11102 від 11.10.2010 року (т. І, а.с. ПО), № 12102 від 12.10.2010 року (т. І, а.с. 124), № 14103 від 14.10.2010 року (т. І, а.с. 122), № 16101 від 16.10.2010 року (т. І, а.с. 108), № 18106 від 18.10.2010 року (т. І, а.с. 106), № 20103 від 20.10.2010 року (т. 1, а.с. 120);

- видаткових накладних: № РН-01091 від 01.09.2010 року (т. І, а.с. 133), № РН-02091 від 02.09.2010 року (т. І, а.с. 131), № РН-06092 від 06.09.2010 року (т. І, а.с. 125), № РН-02101 від 02.10.2010 року (т. І, а.с. 129), № РН-05103 від 05.10.2010 року (т. І, а.с. 127), № РН-06102 від 06.10.2010 року (т. І, а.с. 117), № РН-07103 від 07.10.2010 року (т. І, а.с. 115), № РН-08101 від 08.10.2010 року (т. І, а.с. 113), № РН-09101 від 09.10.2010 року (т. 1, а.с. 111), № РН-11102 від 11.10.2010 року (т. І, а.с. 109), № РН-12102 від 12.10.2010 року (т. І, а.с. 123), № РН-14103 від 14.10.2010 року (т. І, а.с. 121), № РН-16101 від 16.10.2010 року (т. І, а.с. 107), № РН-18106 від 18.10.2010 року (т. І, а.с. 105), № РН-20103 від 20.10.2010 року (т. І, а.с. 119).

При цьому, відповідно до умов Договору на кожну партію поставки товарно-матеріальних цінностей Постачальник складає або акт приймання-передачі товару, або видаткову накладну.

Оплата товарно-матеріальних цінностей позивачем здійснена у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Агровест УК", що підтверджується реєстром платіжних доручень (т. II, а.с, 12-17).

Згідно ст.712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на фактичні обставини у справі та з урахуванням наведеної норми права, колегія суддів дійшла висновку про те, що зобовязання по спірному договору поставки як ТОВ "Українське зерно" , так і ТОВ "Агровест УК" були виконані в повному обсязі та належним чином: поставлено певний обсяг товару, за який позивачем в повному обсязі сплачено грошові кошти, що є підставою вважати такий договір укладеним, та таким, що має реальні правові наслідки.

Колегія суддів зазначає, що правочин був укладений право- і дієздатними юридичними особами, ні предмет цих правочинів, ні зміст прав та обов'язків їх сторін положенням чинного законодавства не суперечать.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування валових витрат платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у разі порушення контрагентами контрагента платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ТОВ "Українське зерно") права на віднесення сум до складу валових витрат у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови їх формування та має документальне підтвердження розміру валових витрат.

Виходячи з наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ "Українське зерно" виконав вимоги законодавства, сплативши вартість товару ТОВ "Агровест УК" .

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

При цьому безпідставність формування позивачем валових витрат на підставі взаємовідносин з ТОВ "Агровест УК" податковий орган обґрунтовує відомостями, отриманими з листа Новомосковської ОДПІ від 06.01.2011 року щодо відносин ТОВ "Агровест УК" з ТОВ "Оптдевайс" та ТОВ "Оптдевайс" з ТОВ "Доорс", згідно яких зазначені особи не знаходяться за юридичною адресою, встановлена відсутність необхідних умов для здійснення результатів господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги такі доводи податкового органу, оскільки відсутність зазначених осіб за своїм місцезнаходженням, відсутність у штаті ТОВ "Оптдевайс" та ТОВ "Оптдевайс" відповідної кількості працівників для виконання укладених угод не підтверджена належними доказами; невідображення ТОВ "Агровест УК", ТОВ "Оптдевайс" та ТОВ "Оптдевайс" або їх контрагентами у податковому обліку відомостей у відповідності до чинного законодавства тягне негативні наслідки тільки для таких платників податків; спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи копіями виписок з банківського рахунку про оплату позивачем отриманої продукції, накладними тощо.

Крім того, колегія суддів зазначає, що факт використання позивачем у власній господарській діяльності товару, отриманого за договором, укладеним позивачем з ТОВ "Агровест УК", підтверджується договором підряду № 31/08/09, укладеним 31.08.2009 року між ТОВ "АГРО КОМ" (Підрядник) та ТОВ "Українське зерно" (Замовник) (а.с. 50-51). Відповідно до п. 1.1. даного договору "Підрядник зобов'язується виконувати роботи по виготовленню, фасуванню та відпуску комбікорму, білково-вітамінних добавок, соєвого екструдату за завданням Замовника із сировини, що надається Замовником/Підрядником, а замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію і оплатити роботи з її виготовлення".

На виконання умов даного договору позивачем придбавалися товарно-матеріальні цінності (пшениця, соя, кукурудза), зокрема, у ТОВ "Агровест УК", що доставлялися Постачальником безпосередньо на склад ТОВ "АГРО КОМ" та використовувалися останнім для виробництва комбікормів, білково-вітамінних добавок, соєвого екструдату. Факт передачі Підряднику товарно-матеріальних цінностей підтверджується актами прийняття-передачі (т. II, а.с. 58-61), картками аналізу зерна (т. II, а.с. 73-90), складськими квитанціями на зерно (т. 1, а.с. 137, 140, 143, 146, 149, 152, 155, 159, 162, 166, 170, 173, 176, 180,183,186,190,194,198, 201, 204).

З урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про неправомірність доводів податкового органу про порушення позивачем п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підтверджені матеріалами справи та зібраними доказами, яким суд першої інстанції дав об'єктивну оцінку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення № 0001492301 від 06.07.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" зі сплати податку на прибуток в розмірі 306 997 грн. 70 коп. (в т.ч. за основним платежем -245 598 грн. 14 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 61 399 грн. 53 коп.) належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки в вищезазначеній частині, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0001492301 від 06.07.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" зі сплати податку на прибуток в розмірі 306 997 грн. 70 коп. (в т.ч. за основним платежем -245 598 грн. 14 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 61 399 грн. 53 коп.), відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про визнання такого рішення протиправним та його скасування є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі в частині задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, <пункт >205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2011р. по справі№2а-1670/7425/11 в частині задоволення позовних вимог залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Жигилій С.П. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2011 р.