Ухвала суду № 22041367, 24.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 р.Справа № 2а-1670/4102/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.,

Ральченка І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Ульяненко А.Г.

представника позивача Сірачинської Я.І.

представника відповідача Мирошніченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2011р. по справі№2а-1670/4102/11

за позовом Комунального підприємства "Благоустрій Кременчука"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство "Благоустрій Кременчука" (далі по тексту - КП "Благоустрій Кременчука"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту Кременчуцька ОДПІ, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0001921502/1217 від 06.04.2011р., яким КП «Благоустрій Кременчука»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 112231,25 грн., в тому числі за основним платежем збільшення на 89785,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 22446,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обставини, які викладені у акті перевірки № 1256/15-322/03351958 від 15.03.2011р. неправомірно кваліфіковані податковим органом, як порушення п.п. 1.7 ст. 17, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Позивач наполягав на реальності укладених угод і правомірності включення до складу податкового кредиту сум сплаченого ПДВ.

На думку позивача, податковим органом податкове повідомлення-рішення прийнято незаконно, а тому підлягає скасуванню.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 р. адміністративний позов Комунального підприємства "Благоустрій Кременчука" задоволено.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 001921502/1217 від 06.04.2011 визнано протиправним та скасовано.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив задовольнити апеляційну скаргу, посилаючись на доводи і обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 14.02.2011р. по 15.03.2011р. податковим органом проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Комунального підприємства "Благоустрій Кременчука", поданої за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки № 1256/15-322/03351958 від 15.03.2011р. (а. с. 14-19).

Відповідно до акту перевірки № 1256/15-322/03351958 від 15.03.2011р., податковим органом встановлено порушення позивачем п.п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого за грудень 2010 року завищено податковий кредит та відповідно занижено сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 89785,00 грн. (а. с. 19)

Позивач, не погодившись із висновками акту, 28.03.2011р. направив до податкового органу заперечення на акт перевірки (а. с. 20-22).

За результатами розгляду заперечень позивача, податковим органом листом № 512711/10/15-322 від 04.04.2011 надана КП "Благоустрій Кременчука" відповідь, якою зазначено, що відображені в акті перевірки порушення встановлені відповідно до чинного законодавства (а. с. 23-24).

На підставі висновків акту перевірки, 06.04.2011р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001921502/1217 від 06.04.2011р., яким КП «Благоустрій Кременчука»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 112231,25 грн., в тому числі за основним платежем збільшення на 89785,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 22446,25 грн. (а. с. 13).

Не погодившись з прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, вважав, що податковим органом не доведено обґрунтованості висновків акту перевірки та правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, проте як позивачем документально підтверджена реальність виконання укладених угод, їх законність і відповідність вимогам діючого законодавста.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до акту перевірки № 1256/15-322/03351958 від 15.03.2011р., за результатами проведеного податковим органом аналізу даних поданої позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за перевіряємий період встановлено, що позивач мав взаємовідносини за договором підряду, укладеним з ПП «ОСОБА_1».

Податковий орган стверджує про відсутність основних фондів та нематеріальних активів на ПП «ОСОБА_1», а саме, відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Місцезнаходження ПП «ОСОБА_1»не встановлено.

Крім того, за результатами проведеного автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобовязань податкового кредиту встановлено, що в свою чергу одним із основних постачальників ПП «ОСОБА_1»в листопаді та грудня 2010 року були ТОВ «Вел-маркет», ТОВ «БТС «АРОН», які мають ознаки сумнівності.

Відтак, податковий орган дійшов висновку про те, що позивачем перераховувалися кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкта оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України і завищенню сформованого податкового кредиту за грудень 2010 року

Відповідно до письмових доказів, 01.07.2010р. між КП "Благоустрій Кременчука" (Замовник) та ПП "ОСОБА_1" (Підрядник) укладено договір підряду № 11-90, згідно з яким Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи з очищення водовідвідного дренажного каналу в районі Крюківського кар'єроуправління м. Кременчука (роботи), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно з умовами цього договору. Відповідно п. 1.2. вказаного Договору, склад та обсяги робіт за цим Договором визначаються на підставі твердого кошторису, затвердженого у встановленому законодавством порядку (а. с. 26-30).

На підтвердження виконання умов укладеного договору підряду, між ПП "ОСОБА_1" та КП "Благоустрій Кременчука" складено та підписано акт № 15-0-1-24 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року із зазначенням видів робіт, кількості, ціни, витрат праці робітників, тощо (а. с. 31).

Крім того, на підтвердження реальності виконання умов укладеного договору позивачем надана податкова накладна № 1190 від 31.12.2010р., отриманна від контрагента; а також надані: копія наказу № 209 від 02.11.2010 "Про створення комісії"; акт обстеження водовідної канави від 04.11.2010р.; розрахунок договірної ціни; локальний кошторис; відомість ресурсів до локального кошторису № 15-0-1-24; відомість ресурсів до акту виконаних робіт (а. с. 32, 37, 137-142).

Факт оплати позивачем отриманих робіт (послуг) підтверджується банківськими виписками по рахунку підприємства та рахунком-фактурою (а. с. 33, 34-36).

На підтвердження факту необхідності отримання послуг по прочищенню від мулу та бруду дренажного/водовідвідного каналу позивачем надані: лист комісії з питань технологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 26.10.2010 на адресу УЖКГ міськвиконкому про надходження скарги жителів мікрорайону № 14 про незадовільний стан водовідвідної канави від Крюківського кар'єроуправління м. Кременчука до провулку Садківського; доручення директору КП "Благоустрій Кременчука" від першого заступника міського голови м. Кременчука про проведення відповідних робіт по очищенню водовідвідної канави від Крюківського кар'єроуправління м. Кременчука до провулка Садківського; рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 19.09.2008 № 977 про визначення КП "Благоустрій Кременчука" відповідальним за утримання водовідного каналу від Крюківського карє'роуправління м. Кременчука до провулку Садківського (а. с. 134-136,).

Листом № 102 від 01.12.2010 ПП "ОСОБА_1" просив Замовника КП "Благоустрій Кременчука" попередньо письмово погодити можливість залучення Підрядником (ПП «ОСОБА_1») до виконання підрядних робіт з очищення водовідвідного дренажного каналу в районі Крюківського кар'єроуправління субпідрядників, на що позивачем надано письмову згоду листом від 06.12.2010 № 1207/1 (а. с. 143-144).

Позивачем наданий акт планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Благоустрій Кременчука»за період з 01.02.2010р. по 30.06.2011р., складений КРВ в м. Кременчук та Кременчуцькому районі за результатами проведеної перевірки, яким також підтверджено здійснення робіт з прочищення мулу та бруду водовідвідних та дренажних каналів, зокрема, при обстеженні водовідвідного каналу від Крюківського карєроуправління до Стальзаводу встановлено, що роботи з очищення мулу та бруду проводились, місто для заїзду техніки можливо розгледіти, виконавець ПП «ОСОБА_1»(а. с. 193-198)

Крім того, судовим розглядом встановлено, що КП "Благоустрій Кременчука" за усною угодою здійснило придбання товару у Товариства з обмеженою відповідальністю "БТС "Арон" на загальну суму 2400,00 грн., в тому числі ПДВ 400,00 грн.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товар (валянки в кількості 20 пар вартістю 66,00 грн за пару, всього на суму 1320,00 грн та калоши на валянки в кількості 20 пар вартістю 34,00 грн за пару, всього на суму 680,00 грн) і проведено їх оплату, про що свідчать копії податкової накладної, видаткової накладної, рахунку-фактури, банківських виписок (а. с. 41-49).

Транспортування придбаного у ТОВ "БТС "Арон" товару здійснювалося позивачем самовивозом, про що свідчать копії подорожнього листа службового легкового автомобіля серії № 000116 від 15.12.2010 та витяг із журналу реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від 15.12.2010р. (а. с. 145-157).

Вищевикладене свідчить, що реальні наслідки угоди настали для вищезазначених сторін правочину, оскільки ними виконані умови укладеного договору, що підтверджують первинні бухгалтерські та податкові документи позивача, виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” і п. 2.4 ст. 2 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”. Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку.

Підпунком 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно вважав, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду: копією договору, банківських виписок та завіреними належним чином копіями видаткових та податкових накладних, отриманих від постачальника.

Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, і у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку даних податкових накладних.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість до дати його анулювання.

На час видання податкових накладних, ПП " ОСОБА_1 " і ТОВ «БТС «Арон» були зареєстровані в органах державної податкової служби та мали статус платника податку на додану вартість. Даний факт сторонами не спростовується (а. с. 50, 113-118, 120-121).

Колегія суддів зазначає, що у разі невиконання контрагентами замовника (покупця) своїх обовязків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

Межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, які, відповідно до ст. 61 Конституції України, мають індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення субєкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом, є неможливим.

Правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих послуг з податку на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно вважав, що у грудні 2010 року КП "Благоустрій Кременчука" належним чином задекларовано податкові зобовязання з ПДВ по фінансово-господарським операціям з ПП " ОСОБА_1 ", у звязку з чим посилання відповідача на зазначені обставини, як на підставу, що свідчить про відсутність реального виконання сторонами вчинених правочинів є необґрунтованим та безпідставним.

Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про не доведеність податковим органом обґрунтованості висновків акту перевірки, а тому даний правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. Фактичні обставини обєктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Враховуючи викладене, висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є безпідставним, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001921502/1217 від 06.04.2011р. підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 09.06.2011 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2011р. по справі№2а-1670/4102/11 за позовом Комунального підприємства "Благоустрій Кременчука" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Рєзнікова С.С.

Судді<підпис >

<підпис >Катунов В.В. Ральченко І.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 29.11.2011 р.