Ухвала суду № 22041167, 13.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 р.Справа № 2а-8085/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Водолажської Н.С.

Суддів: Тацій Л.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова та Прокуратури Ленінського району м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011р. по справі№2а-8085/11/2070

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод Гідропривід" <Список ><Текст >

до Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківський завод Гідропривід" (далі- ПАТ "Харківський завод Гідропривід"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському району м. Харкова від 04.03.2011р. № 0000342330 та № 0000352330.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2011р. позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Прокуратура Ленінського району м. Харкова також не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційні скарги в повному обсязі, посилаючись на доводи і обставини, викладені в апеляційних скаргах.

Позивач в письмових запереченнях на апеляційну скаргу та в поясненнях представника в судовому засіданні наполягав на законності судового рішення, просив залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Прокурор в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи сповіщений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційних скаргах та заперечення на них, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, ПАТ "Харківський завод Гідропривід", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 00223214, на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Харків з 15.10.1993 року.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

На підставі направлення від 28.12.2010 року № 860 та № 54 від 27.01.2011 року, виданих ДПІ у Ленінському районі м. Харків, фахівцями податкової інспекції з 30.12.2010 року по 10.02.2011 року була проведена планова виїзна перевірка позивача - ПАТ "Харківський завод Гідропривід", код ЄДРПОУ 00223214 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року.

Результати перевірки оформлені актом № 188/23-304/00223214 від 17.02.2011р., в якому відображено висновок про порушення позивачем: п.5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, 5.4.4, п.5.4, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку з чим було занижено податок на прибуток на загальну суму 394.725 грн., в т.ч. за 3 квартал 2008 року на суму 310000 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 19.646 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 20.899 грн., за 2 кварталі 2010 року на суму 22.356 грн. та за 3 квартал 2010 року на суму 21824 грн.; та пп.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.2.6, п.7.2, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим було занижено податок на додану вартість на загальну суму 541.625 грн., в тому числі: у квітні 2008 року на суму 114.101 грн., у травні 2008 року на суму 36.023 грн., у червні 2008 року на суму 4.814 грн., у липні 2008 року на суму 2.436 грн., у серпні 2008 року на суму 43.079 грн., у вересні 2008 року на суму 10.508 грн., у грудні 2008 року на суму 3.626 грн., у лютому 2009 року на суму 3.196 грн., в травні 2009 року на суму 246.911 грн., у червні 2009 р. на суму 280 грн., у липні 2009 року на суму 5.403 грн., у серпні 2009 року на суму 2.047 грн., у вересні 2009 року на суму 29 грн., у листопаді 2009 року на суму 284 грн., у грудні 2009 року на суму 15.716 грн., у березні 2010 року на суму 16.719 грн., у травні 2010 року на суму 1.109 грн., у липні 2010 року на суму 17.885 грн., у вересні 2010 року на суму 17.459 грн.

За результатами перевірки та на підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харків 04.03.2011 р. прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000342330, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 493406,25грн., у т.ч. основний платіж 394725 грн., штрафна санкція 98681,25 грн.; № 0000352330, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 677.031,25 грн., у т.ч. основний платіж 541.625 грн., штрафна санкція 135.406,25 грн.

Не погодившись з наведеними вище рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку послідовно до ДПА в Харківській області та ДПА України.

Рішенням від 01.04.2011 року ДПА в Харківській області та рішенням від 13.04.2011 року ДПА України скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харків № 0000342330 та № 0000352330 - без змін.

З дослідженого в судовому засіданні акту планової виїзної перевірки позивача - ПАТ "Харківський завод Гідропривід" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень п.5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, 5.4.4, п.5.4, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.2.6, п.7.2, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і прийнятих податкових повідомлень рішень від 04.03.2011 року № 0000342330 та № 0000352330, слугував викладений в акті висновок відповідача про безпідставне включення до складу валових витрат платника податку його витрат за угодами з контрагентами у зв'язку з неможливістю ДПІ встановити належність витрат на консультаційні, маркетингові, юридичні послуги та послуги по персоналу до власної господарської діяльності підприємства.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на безпідставність висновків відповідача, оскільки учасники правочинів були належним чином зареєстровані, мають юридичну адресу, угоди були укладені в письмовій формі, реальність правочинів доведена наданими суду документами, які свідчать про виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.

Оскільки операціям між позивачем і його контрагентами постачальником були видані належним чином оформлені податкові накладні, то судом зроблений висновок про відсутність в діях позивача порушень вимог п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає необхідним зауважити, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив надані позивачем до матеріалів справи документи і надав їм належну оцінку с точки зору належності та допустимості доказів, виходячи з наступного.

Так, аналізуючи характер спірних правовідносин та досліджуючи їх обставини, колегія суддів відзначає, що спір склався з приводу формування валових витрат обігу та виробництва.

Отже, при вирішенні спору судом першої інстанції правильно застосовані приписи п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які надають визначення валових витрат, і відповідно до положень яких, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Поняття господарської діяльності визначено п.1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є обєктивно необхідним.

Відповідно до приписів п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що між позивачем, ПАТ "Харківський завод Гідропривід" (Замовник) та ПФ "Орнатус" (Виконавець) укладено договір від 01.01.2007 року № 115/10/08, згідно умов п. 1.1 виконавець зобовязується надавати замовнику консультаційні послуги в області зовнішньоекономічної діяльності (а.с. 63-65).

Як вказано в п. 1.2 зазначеного договору виконавець надає замовнику наступні послуги: консультації відносно ведення зовнішньоекономічної діяльності Замовника; аналіз Українського та міжнародного митного законодавства, консультації з питань, повязаних з переміщенням товарів Замовника через митний кордон України; аналіз інформації, документів та інших матеріалів, надаваємих замовником, надання рекомендацій відносно удосконалення організації та порядку здійснення зовнішньоекономічної діяльності Замовника.

Виконання зобовязань сторонами договору підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання передачі наданих послуг від 30.09.2008 р. за № ОрРНу00000000001279 (а.с. 66).

На вказану в акті здачі приймання виконаних послуг суму ПФ «Орнатус» виписана податкова накладна від 30.09.2008 року за № 328 (а.с. 67).

Фактична сплата позивачем коштів за надані послуги за договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень з відміткою банку (а.с. 68-74).

За вказаним договором сума витрат у розмірі 640.000, 00 грн. була включена позивачем до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року.

Окрім того, судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що між позивачем, ПАТ «Харківський завод Гідропривід» (Замовник) і ТОВ «Пранк» (Виконавець) 01 липня 2008 року укладено договір на проведення маркетингових досліджень (а.с. 75-77).

За умовами договору виконавець зобовязується надати Замовнику послуги з проведення маркетингових досліджень ринку товарів, визначених у цьому договорі, а Замовник зобовязується прийняти надані послуги та оплатити їх. (п. 1.2 Договору). Вартість послуг визначається сторонами в актах наданих послуг (п. 3.1 договору).

Виконання зобовязань сторонами договору підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання передачі наданих послуг від 30.09.2008 р. (а.с. 78).

На вказану в акті здачі приймання виконаних послуг суму ТОВ «Пранк» виписана податкова накладна від 30.09.2008 року за № 170/5 (а. с. 79).

Маркетинговим дослідженням відповідно до умов даного договору є комплекс заходів, що уявляє собою сбір та аналіз інформації з метою дослідження споживчого ринку та встановлення факторів споживчого попиту на товар з метою мінімізації ризиків у господарській діяльності Замовника.

Вартість послуг визначається сторонами у актах наданих послуг.

До складеного сторонами акту здачі - приймання послуг від 30.09.2008р. був складений також додаток № 1, зі змісту якого вбачалося які саме були надані Виконавцем послуги, кількість часів, вартість одного часу, сума з урахуванням ПДВ та без нього, а також загальна сума наданих послуг (а.с. 5, т.2).

Так, в рамках укладеного договору були здійснені дослідження у відповідних географічних областях макро і мікро економічної ситуації для збуту продукції Замовника, проведені дослідження стану галузей, що використовують продукцію підприємства, проведені промо-акції, визначені підприємства - потенційні покупці продукції, здійснена переоцінка товарних позицій, введення нових позицій товарів, надані послуги по розміщенню реклами, послуги щодо просунення та стимулювання збиту товарів та інші.

Завдяки маркетинговим дослідженням, підприємство розширило ринок збуту продукції. Так, у період з 01.07.08р. по 30.09.08р. ПАТ «Харківський завод Гідропривід» були налагоджені взаємини з такими регіонами як Російська Федерація (укладений контракт № 111 від 01.03.2008р. з TOB «Торговий Дім Гідропривід»), Республіка Білорусія (укладений контракт № 2020 від 22.09.2008р. з ВРУП «Гомельській вагоноремонтний завод ім.М.І.Калинина), також були укладені численні договори і з українськими покупцями (договір поставки від 17.03.2008р. № 17032008 ГП-АМК-078/952, від 11.08.2008р. № 32/08/08, від 17.07.2008р. № 423408, від 25.11.2008р. №368 (а.с. 16-32, т.2).

Дохід підприємства завдяки проведеним маркетинговим дослідженням по відношенню до попереднього періоду значно збільшився, про що свідчать дані річних балансів підприємства за 2007р., 2008р., 2009р., 2010р. і це істотно вплинуло на темпи розвитку ПАТ «Харківський завод Гідропривід» (а.с.7-10, т.2).

Фактична сплата позивачем коштів за надані послуги за договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень з відміткою банку (а.с. 80-85).

На підставі договору № 116/10/08 ВІД 01.01.2007 року, укладеного між ПАТ "Харківський завод Гідропривід" та ТОВ фірма "Пранк" , підприємство позивача отримало маркетингові послуги, по яким сума витрат у розмірі 200000, 00 грн. була включена до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року.

Між позивачем, ПАТ «Харківський завод Гідропривід» (Замовник) та ІП "Еолія" (Виконавець) 01 липня 2009 року укладено договір № 13/07/09 про надання послуг (а.с. 86-87).

За умовами договору виконавець зобовязується надати Замовнику послуги, визначені у Додатку 1 до даного договору, а замовник зобовязується сплачувати виконавцю за надані послуги (п.1.1 Договору).

У Додатку № 1 до Договору від 01 липня 2009 року № 13/07/09 визначено перелік посад та функціональних обовязків, які будуть виконуватись працівниками Виконавця при наданні послуг Замовнику з перепуску осіб, на територію Замовника (а.с. 88). Перелік обєктів визначено у Додатку № 2 до вказаного договору (а.с. 89).

Виконання зобовязань сторонами договору підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання передачі наданих послуг (а.с. 90-93).

На вказану в актах здачі приймання виконаних послуг суму ІП "Еолія" виписані податкові накладні від 30.09.2010 року за № 34, від 30.06.2010 № 29, від 31.03.2010 року № 10, від 31.12.2009 року № 439 (а. с. 94-97).

Фактична сплата позивачем коштів за надані послуги за договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з відміткою банку (а.с. 98-99).

На підставі договору № 116/10/08 від 01.01.2007 року, укладеного між ПАТ "Харківський завод Гідропривід" та ТОВ фірма "Пранк", підприємство позивача отримало маркетингові послуги, по яким сума витрат у розмірі 200000, 00 грн. була включена до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року.

Послуги по персоналу від ІП "Еолія", ПАТ "Харківський завод Гідропривід" отримав на підставі договору від 01.07.2009 року № 13/07/09, по яким сума витрат у розмірі 338.895, 00 грн. включена до складу валових витрат у 4 кварталі 2009 року, 1 кварталі 2010 року , 2 кварталі 2010 року 3 кварталі 2010 року.

Окрім того, судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що між позивачем, ПАТ «Харківський завод Гідропривід» (Замовник) і ТОВ «Тагіт» (Виконавець) 08 грудня 2006 року укладено договір надання юридичних послуг (а.с. 100-102).

За умовами договору Виконавець зобовязується надати Замовнику юридичні послуги, а Замовник зобовязується прийняти надані послуги та оплатити їх. (п. 1.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору визначено види послуг (а.с. 103).

30.12.2008 року між сторонами Договору укладено додаткову укоду про продовження строк дії Договору (а.с. 104).

Виконання зобовязань сторонами договору підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання передачі наданих послуг від 30.09.2008 р. (а.с. 106).

На вказану в акті здачі приймання виконаних послуг суму ТОВ «Тагіт» виписана податкова накладна від 30.09.2008 року за № 31/1 (а. с. 107).

Фактична сплата позивачем коштів за надані послуги за договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень з відміткою банку (а.с. 108-109).

Згідно договору № 39/06 від 08.12.2006 року, укладеному між ПАТ "Харківський завод Гідропривід" та ТОВ фірма "Тагіт", позивач отримав юридичні послуги, по яким сума витрат у розмірі 400.000, 00 грн. була включена до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року.

Частина 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» висуває до первинних документів такий обовязковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

З досліджених в судовому засіданні копій актів здачі приймання виконаних робіт, підписаних позивачем з контрагентами, судом встановлено, що в них зазначено зміст послуг, підписи і печатки сторін, загальна вартість наданих послуг, тобто мають обовязкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відтак, у платника податку виникло право відносити до складу валових витрат витрати, підтверджені належними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зв'язок понесених витрат, пов'язаних з використанням наданих підприємству консультаційних, маркетингових, юридичних послуг та послуг по персоналу, з господарською діяльністю ПАТ «Харківський завод Гідропривід» вбачається з умов, укладених між підприємствами договорів про надання відповідних послуг.

Колегія суддів відмічає, що контролюючим органом не відображено в акті перевірки доводів про те, що укладені договори суперечать змісту норм чинного законодавства або складені особами, які не наділені право- та дієздатністю.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Витрати на оплату наданих підприємству послуг, підприємство відносило до складу валових витрат, керуючись нормою п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який дозволяє платникам податків включати у валові витрати суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) впродовж звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з врахуванням обмежень, встановлених п. 5.3 - 5.8 цієї статті.

З наявних у справі документів вбачається, що консультаційні, маркетингові, юридичні послуги та послуги по персоналу надавалися підприємству на підставі договорів, а саме: №115/10/08 від 01.01.2007 року про надання консультаційних послуг, №116/10/08 від 01.07.2008 року про надання послуг по рекламі та маркетинговому дослідженню ринку товарів, №13/70/09 від 01.07.2009 року про надання послуг, №39/06 від 08.12.2006 року про надання юридичних послуг, які підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Наявні в матеріалах справи первинні документи, що були складені з посиланням на перелічені правочини, суд відзначає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно з п.п.7.2.1 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Обставини понесення позивачем витрат за переліченими договорами податковим органом визнані та підтверджені матеріалами справи. В ході перевірки ПАТ «Харківський завод Гідропривід» посадові особи ДПІ не встановили будь-яких фактів використання зазначених послуг у «невиробничій» сфері та не навели жодних зауважень щодо форми складених актів наданих послуг по укладеним договорам.

Крім того, листами від 07.02.2011р. вих. № 10, від 10.02.2011р. вих. № 13, від 15.02.2011р. вих.№19 підприємством були надані відповіді на запит перевіряючих (від 02.02.2011р. №59910/23-310) щодо зв'язку наданих послуг з господарською діяльністю ПАТ «Харківський завод Гідропривід».

В акті перевірки (арк. 11 акту) вказано, що інформаційні послуги, отримані ПАТ «Харківський завод Гідропривід» від ПФ «Орнатус» стосувалися тільки зовнішньоекономічної діяльності підприємства, досвід по якій, як зазначають перевіряючи, у підприємства вже був відповідно до інформації з попереднього акту перевірки (від 16.10.2008 року №1861/23-304/00223214), і тому отримувати такі послуги знову підприємство не мало необхідності.

Проте, з відповіді підприємства від 10.02.2011р. вих. №13 вбачається, що в рамках укладеного договору від 01.01.2007р. № 115/10/08 надавалися послуги не тільки з допомоги ведення облікових регістрів та питань документообігу по зовнішньоекономічної діяльності, а також надавалась допомога і по застосуванню іноземного законодавства відносно нарахування та сплати податків, прав та обов'язків платників податків при митному оформленні товарів. А тому необхідність у отриманні ПАТ «Харківський завод Гідропривід» таких послуг від ПФ «Орнатус» позивач обґрунтовує необхідністю підтримання інформації в актуальному стані у зв'язку з постійним внесенням змін у діюче правове поле.

З приводу тверджень ДПІ щодо не надання ПАТ «Харківський завод Гідропривід» пояснень стосовно отримання маркетингових послуг від ТОВ фірми «Пранк», слід зазначити, що по-перше, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено необхідності доведення платником податків безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Пункт 5.10 ст.5 Закону визначає, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податків, окрім тих, що вказані в цьому Законі, не вирішується; а по-друге, листом № 19 від 15.02.2011р., тобто до спливу терміну оформлення акта перевірки (до 17.02.2011р.) підприємство на адресу ДПІ надало пояснення, відповідно до яких необхідність отримання наведених послуг була обумовлена рішенням управлінського персоналу підприємства щодо освоєння нових географічних областей та створення нових комерційних зв'язків для збільшення продажу продукції, що випускається.

Так, згідно пояснень позивача, для створення умов найбільш ефективних продажів підприємству необхідно було спочатку набути відповідну інформацію, а потім впровадити здійснення відповідних програм по маркетингу, в які входять багаточисельні заходи, які вимагають значного часу, а так само залучення додаткових матеріальних і трудових ресурсів. Виходячи зі звіту, отриманого за результатами виконаних послуг Виконавцем були проведені такі види робіт, як аналіз джерел інформації в мережі Інтернет, пресі, спеціалізованих виданнях, участь в профільних виставках, конференціях та інших галузевих заходах, які направлені на обмін інформацією і комерційними зв'язками, організація презентацій продукції, що випускається, аналіз конкурентної середи та інші. Для участі у Виставках, а також проведення презентацій Виконавець узяв на себе виробництво і поширення презентаційних і інформаційних матеріалів, буклетів, електронних презентацій, тощо. У вартість маркетингових послуг були включені: оплата витрат на відрядження: проїзд, добові, оплата виробництва витратних презентаційних, інформаційних і витратних матеріалів, оплата оренди технічного устаткування для проведення презентацій, оплата вартості участі в галузевих заходах: виставках, конференціях, симпозіумах. Після здійснення всіх необхідних дій був підписаний Акт виконаних робіт.

Завдяки отриманим результатам маркетингових досліджень, підприємство зайняло лідуюче місце на ринку збуту відповідного виду продукції, що підтверджує доцільність та економічну ефективність понесених витрат та свідчить про їх зв'язок з власною господарською діяльністю ПАТ «Харківський завод Гідропривід». Наведене додатково підтверджується тим фактом, що дохід підприємства по відношенню до показників попереднього періоду збільшився на 61% і склав 4.935,3 тис. грн., що, вплинуло на темпи розвитку підприємства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ПАТ «Харківський завод Гідропривід» належним чином підтвердило зв'язок з власною господарською діяльністю понесених витрат за укладеними договорами про надання відповідних послуг, а тому твердження ДПІ щодо завищення підприємством валових витрат на загальну суму 1578895,00 грн. є необґрунтованим.

З наведеного також вбачається, що позиція ДПІ, викладена в акті перевірки, щодо заниження підприємством ПАТ «Харківський завод Гідропривід» податку на прибуток за період з 01.04.2008р. по 30.09.2010р. у сумі 394.725,00 грн. є помилковою та спростовується зібраними по справі доказами.

Стосовно твердження відповідача щодо завищення ПАТ «Харківський завод Гідропривід» податкового кредиту на загальну суму 541.625,19 грн. у зв'язку з порушенням вимог п.п 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (діючий у перевіряємому періоді), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку має безумовне право відносити до складу податкового кредиту по ПДВ суми будь-яких витрат, направлених на ведення господарської діяльності звітного періоду за наявності належним чином оформленої контрагентом податкової накладної.

Відповідно до абз.1 п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 вказаного вище Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

В ході перевірки перевіряючими було встановлено, що у період з 01.04.2008р. по 30.09.2010р. ПАТ - Харківський завод Гідропривід» (арк. 23-24 Акта перевірки) були придбані деталі та запчастини, продукти харчування, товари народного вжитку, папір для офісної техніки, послуги консультаційні, маркетингові, юридичні та послуги по персоналу.

Фактів того, що наведені на стор. 24 Акту перевірки підприємства не є належним чином зареєстрованими платниками податку на додану вартість, відповідачем не вказано. Виписані ними податкові накладні оформлені у відповідності до вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97г. N 165, підписані особою, яка їх оформила та скріплені печаткою.

Суми податку на додану вартість по таким податковим накладним були включені ПАТ Харківський завод Гідропривід» до складу податкового кредиту відповідного періоду, належним чином відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за відповідні періоди.

Крім того, у ході перевірки перевіряючими досліджувалися відповідні податкові накладні, про що зазначено на арк. 10, 24-28 Акту перевірки, будь-яких сумнівів щодо їх оформлення перевіряючими вказано не було.

Таким чином, ПАТ «Харківський завод Гідропривід» належним чином підтвердило правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 225.846,25 грн.

Стосовно висновків ДПІ, викладених в акті перевірки щодо порушень підприємством позивача приписів п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 вищезазначеного Закону суд зазначає, що згідно п.п. 7.2.6 ст. 7 Закону, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

При цьому, подання заяви зі скаргою є правом платника податку, а не обовязком, що також зазначено ДПА України в листі від 08.09.2009 р. за № 4038/Г/16- 1514-01.

Факт отримання податкових накладних фіксувався на підприємстві у «журналі отриманих податкових накладних», який був наданий перевіряючим у день його витребування.

Твердження податкового органу стосовно завищення підприємством податкового кредиту на суму 315.778,94 грн., у зв'язку з придбанням послуг, що не пов'язані (на думку ДПІ) з господарською діяльністю ПАТ «Харківський завод Гідропривід» суд вважає також необґрунтованими, оскільки ПАТ «Харківський завод Гідропривід» належним чином було підтверджено зв'язок з господарською діяльністю наданих підприємству послуг, а також правомірність віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту. При наведених обставинах, помилковою є і позиція ДПІ стосовно завищення ПАТ «Харківський завод Гідропривід» податкового кредиту на загальну суму 541.625,19 грн. та висновки в Акті перевірки у розділі 3.2.3 щодо заниження суми податку на додану вартість у розмірі 541.625,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 08.10.2010 року №0000730848/0 є таким, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки доводи апеляційної скарги цих висновків не спростували.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова та Прокуратури Ленінського району м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011р. по справі№2а-8085/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Водолажська Н.С.

Судді<підпис >

<підпис >Тацій Л.В. Жигилій С.П. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2011 р.