Постанова № 22041137, 13.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 р. Справа № 2а-3377/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Водолажської Н.С.

Суддів: Тацій Л.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Букар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р. по справі№2а-3377/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна" <Список ><Текст >

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області №0000502310/0 від 26.07.2010р., №0000502310/1 від 20.08.2010р., №0000502310/2 від 28.10.2010р., № 0000502310/3 від 12.01.2011р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р. адміністративний позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, посилаючись на доводи і обставини, викладені в ній.

Відповідач письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав. В поясненнях представника в судовому засіданні відповідач наполягав на законності судового рішення, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, ТОВ "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться в Дергачівській міжрайонній державній податковій інспекції Харківської області.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності ТОВ "Амкор Ренч Україна" (код ЄДРПОУ 32796990, з 10.03.2010 року змінено назву на ТОВ "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна" нова редакція статуту 10.03.2010 року №14561050018000522) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року.

Результати перевірки оформлені актом №848/23-104/32796990 від 13.07.2010 року.

Проведеною перевіркою ТОВ "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна" встановлено порушення: п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р.(зі змінами та доповненнями) завищено валові витрати на загальну суму 5 846958 грн., в тому числі: за 1 квартал 2009р. 347446 грн., II квартал 2009р. 453718 грн., - ІІІ квартал 2009 року 1 339756 грн., ІV квартал 2009 року 2 511445 грн., за І квартал 2010 року в сумі 1 194593 грн. За результатами перевірки було донараховано податок на прибуток всього у сумі 1461 740 грн., в т.ч. за І квартал 2009 року 89862 грн., за II квартал 2009 року 113429 грн., за III квартал 2009 року 334939 грн., за ІV квартал 2009 року 627861 грн., за І квартал 2010 року 298649 грн.

На підставі встановлених порушень та висновків акту перевірки №848/23-104/32796990 від 13.07.2010р., Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області винесено податкове повідомлення-рішення №0000502310/0 від 26.07.2010р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 534 180,90 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1461740,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями на суму 1072440,90 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, та не погодившись з винесеними рішенням, звернувся зі скаргами до органів державної податкової служби. Рішеннями Дергачівської МДПІ №4706/10/25-014 від 20.08.2010р., Державної податкової адміністрації у Харківській області №3946/10/25-103 від 22.10.2010р. та ДПА України №87/6/25-0115 від 05.01.2011р., прийнятими за результатами адміністративного оскарження, скарги платника податків залишено без задоволення, а винесені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Дергачівською МДПІ були винесені та направлені на адресу платника податкові повідомлення-рішення №0000502310/1 від 20.08.2010р., №0000502310/2 від 28.10.2010р., № 0000502310/3 від 12.01.2011р.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що порядок та підстави прийняття нових податкових повідомлень-рішень після розгляду скарг платників податків в межах процедури адміністративного оскарження визначені в ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», і дана норма не передбачає прийняття нових рішень в разі залишення скарги без задоволення та без донарахування податкових зобовязань та/або штрафних санкцій.

Оскільки за результатами розгляду первинної та повторної скарг не відбулося донарахування зобовязань та штрафних санкцій, а скарги були залишені без задоволення, то у Дергачівської МДПІ не було законних підстав приймати нові податкові повідомлення-рішення №0000502310/1 від 20.08.2010р., №0000502310/2 від 28.10.2010р., № 0000502310/3 від 12.01.2011р.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є законними та такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення рішення №0000502310/1 від 20.08.2010р., №0000502310/2 від 28.10.2010р., № 0000502310/3 від 12.01.2011р. - скасуванню.

Перевіряючи податкове повідомлення-рішення №0000502310/0 від 26.07.2010р. на відповідність вимогам ч.3. ст. 2 КАС України колегія суддів зазначає наступне.

В частині висновків акту перевірки №848/3-104/32796990 від 13.07.2010р. відносно завищення валових витрат за рахунок включення до них агентських послуг, що надавались Amcor Rentsch Rickenbach AG, Швейцарія за угодою №б/н від 01.07.2008р. в сумі 2805965,26 грн., колегія суддів виходить із наступних обставин.

З матеріалів справи слідує, що 01.07.2008р. ТОВ "Астрон" (Принципал) було укладено агентську угоду від 01.07.2008 року (та додаткові угоди у звязку зі зміною назв підприємств) з Amcor Rentsch Rickenbach AG, Швейцарія, Industriestrasse West, 6,4613 Rickenbach (а.с. 55-65, т. 2).

За умовами вказаної угоди вбачається, що Amcor Rentsch Rickenbach AG, Швейцарія, є головною компанією (штаб-квартирою) підрозділу Amcor Rentsch, до сфери діяльності якого входить виробництво упаковки тютюнових виробів та високоякісної гнучкої картонної упаковки для європейського ринку, він дозволяє використання відділу міжнародної торгівлі. Принципал є компанією групи Amcor Rentsch та використовує послуги відділу продаж Rentsch AG та отримує вигоду від всесвітніх ділових зв'язків та від подальшого розвитку ділових стосунків. Щоб дати можливість Принципалу отримати прибуток від ділових стосунків на ринку упаковки тютюнових виробів, Rentsch AG як агент для всіх компаній групи Amcor Rentsch, виконує обов'язки по організації та укладнню угод по реалізації продукції. Централізована реалізація спільно з Rentsch AG є менш витратною, ніж якщо б ці послуги виконувались самими компаніями групи Amcor Rentsch.

Згідно статті 2 Агентської угоди, Rentsch AG повинен на постійній основі відвідувати дійсних покупців в Європі за свій рахунок та залучати нових клієнтів.

Положеннями статті 4 угоди передбачено, що Принципал виплачує комісійну винагороду у розмірі 1,5% від загальної суми вартості продаж. Звіт про комісійну винагороду надсилається в Rentsch AG щомісяця після підведення висновків про суму місячних продаж. Оплата рахунку, який виставляє Rentsch AG, проводиться в місячний термін.

Термін угоди складає 3 роки та автоматично продовжується на кожен наступний рік (стаття 5 Агентської угоди).

Сторонами також укладено Додаткову угоду №1 від 10.10.2008р. в звязку зі зміною юридичної назви ТОВ "Астрон" на ТОВ "Амкор Ренч Україна". За Додатковою угодою №2 від 17.02.2010р. було змінено юридичну назву Агента "Amcor Rentsch Rickenbach AG" на "Amcor Tobacco Packaging Switzerland GmbH". Згідно Додаткової угоди №3 від 23.03.2010р. проведено зміну юридичної назви Принципала на ТОВ "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна" (а.с. 66-72, т. 2).

За період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р. ТОВ "Амкор Тобакко Пекенджинг Україна" відвантажило продукцію виробникам табачної продукції Tobacco Company (Прилуки), JN Inernational Ukrain (Полтава), Philip Morris Ukraine (Харків) та сплатило винагороду по агентських послугах за реалізацію продукції Amcor Rentsch Rickenbach AG (Швейцарія) в сумі 2805965,26 грн., вартість якої на підставі актів виконаних робіт віднесло до складу валових витрат по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток в сумі 2160720,89 грн. та по рядку 05.2 декларації в IV кварталі 2009 року в сумі 645244,37 грн.

Зазначені підприємства були єдиними покупцями продукції позивача в перевіряємий період; договори поставки зі вказаними особами були укладені за сприянням і при посередництві Amcor Rentsch Rickenbach AG, яке діяло згідно з наявною в матеріалах справи агентською угодою. Підприємства - покупці продукції позивача є залежними від міжнародних тютюнових компаній, які приймають рішення про закупівлю пакування для своєї продукції централізовано на рівні головних офісів, які знаходяться в Європі. Amcor Rentsch Rickenbach AG від імені відповідача узгоджувало умови договорів поставки, в тому числі ціну, строк дії, обсяги, порядок здійснення поставок, із засновниками вказаних підприємств-покупців. Після такого узгодження умови договорів поставки повідомлялися позивачу і доводилися до відома підприємств-покупців на рівні їх засновників (акціонерів). Без зазначених дій Amcor Rentsch Rickenbach AG укладення позивачем договорів, за якими здійснювалася поставка продукції у 2008 р. - 1 кварталі 2010 р., було б не можливим; позивач не отримує доходи від постачання пакувальної продукції іншим суб'єктам господарювання, окрім вищезазначених, договори з якими були укладені внаслідок надання послуг агентом - Amcor Rentsch Rickenbach AG.

Вказані обставини не заперечуються відповідачем, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема листами вих. № 1126 від 20.07.2010 р. від AT Тютюнова компанія «В.А.Т.- Прилуки» і вих. № 269 від 20.07.2010 р. від ЗАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» (а. с. 209,210, т. 2).

Крім того, вказані обставини щодо позивача були встановлені рішенням Дергачівського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2011 р. у цивільній справі № 2010/2-1021/11, яке набрало законної сили (а. с. 231-234, т. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, агентські послуги Amcor Rentsch Rickenbach AG за досліджуваним договором не тільки були спрямовані на отримання доходу, але і були передумовою отримання будь-яких доходів позивачем.

Надані Amcor Rentsch Rickenbach AG агентські послуги полягали в укладенні позивачем договорів про реалізацію продукції саме із вищезазначеними покупцями, що підтверджується актами приймання-передачі наданих агентських послуг (а. с. 76-96, т. 2).

Саме фактичні витрати на такі послуги з укладення відповідних договорів із зазначеними покупцями, а не на залучення нових покупців після 01.07.2008 р., були віднесені позивачем до складу валових витрат.

Таким чином, витрати на агентські послуги Amcor Rentsch Rickenbach AG полягали в укладенні договорів на продаж продукції саме тютюновій компанії «В.А.Т. «Прилуки», ЗАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», ЗАТ «Philip Morris Ukraine».

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам позивача, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не спростовано той факт, що незважаючи на укладену угоду на агентські послуги позивачем не було задекларовано податок на прибуток в II півріччі 2008 р. та за 9 місяців 2009 р., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вказані агентські послуги не вплинули на збільшення отримання прибутку.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно положень пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.1.32 ст.1 цього Закону під господарською діяльністю розуміють будь-яку діяльність особи, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.2.1 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п.11.2.1. п.11.2 ст.11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Зазначені норми Закону свідчить про те, що підставою для включення витрат, в тому числі витрат на сплату посередницьких послуг, до складу валових, є безпосередній зв'язок їх з господарською діяльністю та належне документальне оформлення відповідно до правил ведення податкового обліку.

Відсутність задекларованого податку на прибуток за певний період свідчить про відсутність зв'язку витрат на конкретні послуги, що отримувалися як у вказаний період, так і в четвертому кварталі 2009 р. і в першому кварталі 2010 р., із господарською діяльністю, яка за визначенням п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" повинна бути спрямована (але не фактично призводити) на отримання доходу, а не декларування податку на прибуток.

При цьому згідно з даними акту перевірки (а.с. 18-19, т.1) позивач отримував значні суми доходу саме від продажу товарів, які постійно збільшувалися. Зокрема згідно з даними акту перевірки доходи від продажу товарів склали: за 2 півріччя 2008 р. - 40167109 грн., за 2009 р. - 126397800 грн., за 1 кв. 2010 р. - 28061118 грн.

За рахунок агентських послуг Amcor Rentsch Rickenbach AG за досліджуваним договором товариство отримало портфель постійних замовлень, який забезпечує постійне зростання обсягів виробництва та доходів від реалізації продукції (з 18394,9 тис. грн. за півріччя 2008 р. (дані звіту про фінансові результати за II квартал 2008 р., (а.с. 213, т.2) до 33 244 тис. грн. за період - І квартал 2010 р. (дані звіту про фінансові результати за II квартал 2008 р., ( а.с. 223,т .2).

Таким чином, отримання агентських послуг, окрім вище зазначеного, також фактично призвело до отримання доходу.

Крім того, витрати на агентські послуги є витратами у зв'язку з продажем продукції і повинні включатися до складу валових витрат згідно з підп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Пунктом 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 передбачено, що витрати на збут включають, зокрема, комісійні винагороди торговим агентам, інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Таким чином, позивач обґрунтовано відніс витрати на придбання агентських послуг Amcor Rentsch Rickenbach AG за агентською угодою від 01.07.2008р. на загальну суму 2805965,26 грн. до валових витрат на підставі п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Окремо колегія суддів вважає за потрібне відмітити, що судом першої інстанції вказано, що згідно угоди на агентські послуги Amcor Rentsch Rickenbach AG повинен надавати можливість позивачу отримати прибуток від ділових стосунків на ринку упаковки тютюнових виробів, а також Rentsch AG як агент для всіх компаній групи Amcor Rentsch виконує обов'язки з організації та укладення угод по реалізації продукції. Централізована реалізація спільно з Rentsch AG є менш витратною, ніж якщо б ці послуги виконувались самими компаніями групи Amcor Rentsch.

При цьому, судом наведено визначення маркетингу для підприємства і зазначено, що будь-які докази одержання за вказаними договорами і актами таких послуг з маркетингу як способів чи методів позиціювання товарів, вивчення сегментації ринку, тощо позивачем не надано.

Між тим, предметом досліджуваного договору є надання агентських, а не маркетингових послуг.

Відповідно до статті 297 ГК України, за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

Способи чи методи позиціювання товарів, вивчення сегментації ринку, тощо не є предметом досліджуваного агентського договору, в зв'язку з чим надання таких доказів не відноситься до предмету доказування по справі і позивач не повинен був їх надавати.

Щодо встановлених в акті перевірки №848/3-104/32796990 від 13.07.2010р. порушень - завищення валових витрат за рахунок віднесення до їх складу винагород з питань управління, що надавались Amcor Rentsch Rickenbach AG (Швейцарія) за угодами про надання послуг з управління, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з угодами про надання послуг з питань управління б/н від 01.07.2008р. та №2 від 01.07.2009р., ТОВ "Амкор Тобакко Пекенджинг Україна" віднесено до складу валових витрат вартість наданих "Amcor Rentsch Rickenbach AG" (Швейцарія) послуг з питань управління в сумі 3040993,00 грн., з яких: до складу валових витрат по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток віднесено 2443705,00 грн. (в тому числі: за III квартал 2009 року - 825387,00 грн., IV квартал 2009 року - 839238,00 грн., за І квартал 2010 року в сумі - 779080,00 грн.); до складу валових витрат по рядку 05.2 декларації в IV кварталі 2009 року у сумі 597288,00 грн.

Відповідно до п.2.5 п.2 Угоди про надання послуг з питань управління передбачено, що для визначення на кожному етапі детального обсягу роботи, необхідної для компанії на будь-якій стадії цієї угоди, компанія (ТОВ Амкор ТП Україна) може надавати виконавцю (Amcor Rentsch Rickenbach AG) перелік відповідних питань для розгляду, разом із необхідною інформацією. Такий перелік складається у письмовій формі та вважається невід'ємною частиною цієї угоди та додатків до неї, що визначають взаємодію сторін на кожному окремому етапі.

Пунктом 2.6 вищевказаної угоди передбачено, що порядок надання послуг та представлення результатів компанії за цією угодою визначається за згодою сторін та описується в додатках до цієї угоди, що становлять невід'ємну частину цієї угоди.

В преамбулах вказаних угод з питань управління зазначено, що група «Амкор» (the Amcor Group) є глобальним лідером пакувальної промисловості, що має свої підприємства в Австралії, Новій Зеландії, Європі, Азії та Північній Америці. Виконавець (Amcor Rentsch Rickenbach AG) є центральним офісом підрозділу Амкор Ренч (the Amcor Rentsch), до сфери діяльності якого входить виробництво упаковки для тютюнових виробів та високоякісної гнучкої картонної упаковки для європейського ринку. Персонал Виконавця має значний досвід та професійні знання в галузі послуг, що надаються Компанії (позивачу), що робить можливим надання високоякісних послуг і по нижчій ціні, ніж якби ці послуги отримувались від зовнішніх консультантів або за рахунок додаткового власного персоналу. Компанія (позивач) і Виконавець зацікавлені у забезпеченні ефективної діяльності та управлінні Компанією шляхом впровадження методів західного управління компаніями і використання досвіду Виконавця на західному ринку. Виконавець (Amcor Rentsch Rickenbach AG) за угодами про надання послуг з питань управління здійснює свою діяльність з 02 липня 1979 р., що підтверджується довідкою про місцезнаходження (а. с. 246, т.2).

До укладення договорів про надання вищезазначених послуг позивач не мав налагодженого виробничого процесу, який повністю відповідав би вимогам покупців.

Вимоги покупців щодо якості і специфікаціям продукції змінюються в процесі роботи з ними. Забезпечити дотримання вказаних вимог покупців самостійно позивач не мав можливості, оскільки не мав в штаті співробітників відповідної кваліфікації, які б мали досвід використання управлінських і виробничих технологій, дотримання яких вимагають покупці. Тому такі послуги не могли бути надані іншими особами, ніж Amcor Rentsch Rickenbach AG.

Також зазначені послуги були використані для організації обліку і звітності у відповідності з міжнародними стандартами, що було необхідно для забезпечення взаємодії із власником корпоративних прав позивача. Отримання таких послуг дозволило збільшити статутний капітал підприємства, а отримані за рахунок цього кошти було спрямовані на погашення кредиторської заборгованості при здійсненні господарської діяльності підприємства, і підвищило його рентабельність.

Крім того, дотримання таких стандартів обліку і звітності було необхідно для збереження договірних відносин з покупцями.

Збереження договірних відносин з покупцями продукції позивача було б неможливим без отримання управлінських послуг від Amcor Rentsch Rickenbach AG.

Зазначені обставини були встановлені рішенням Дергачівського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2011 р. у цивільній справі № 2010/2-1021/11, яке набрало законної сили (а.с. 231-234, т.2), і відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України не доказуються при розгляді адміністративних справ, в яких бере участь позивач - TOB «Амко Тобакко Пекеджинг Україна».

Колегія суддів вважає за потрібне також зазначити, що за угодами з питань управління на виконавця (Amcor Rentsch Rickenbach AG) не було перекладено здійснення управлінських функцій, як про це зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній постанові (а. с. 169, т.6).

Управлінські функції, а саме прийняття управлінських рішень, здійснювалися виключно органами управління товариства. Виконавець за угодами з питань управління надавав послуги, розробляв методи і стандарти, надавав у користування програмне забезпечення, які використовувалися і продовжують використовуватися при здійсненні управлінських і виробничих функцій органами товариства.

Таким чином, управлінські послуги Amcor Rentsch Rickenbach AG були необхідні і фактично були використані в процесі підготовки і організації виробництва, для забезпечення можливості здійснення основної діяльності підприємства і сприяли отриманню доходів позивачем, тобто були використані у господарській діяльності позивача.

Протягом періоду, що перевірявся, товариство здійснювало свою основну діяльність, отримувало доходи. Скоригований валовий дохід товариства в 2008 році склав 49142722,00 грн., в 2009 році - 183313578,00 грн., а в 1-му кварталі 2010-го - року - 33607260,00 грн., що не заперечується відповідачем.

Протягом досліджуваного періоду постійно зростали доходи від реалізації продукції (з 18394,9 тис. грн. за півріччя 2008 р. (дані звіту про фінансові результати за II квартал 2008 р.) до 33 244 тис. грн. за період -1 квартал 2010 р.).

З наведених даних та з декларацій з податку на прибуток підприємства вбачається, що підприємство мало зростання виручки від реалізації продукції в 2-й половині 2008 та в 2009 році, в той період як отримувало управлінські послуги від Amcor Rentsch Rickenbach AG.

З актів приймання-передачі та щомісячних звітів вбачається, що в них чітко визначено види послуг, які були отримані позивачем за угодами з питань управління, а також обсяг господарської операції (послуги) у часовому (кількість годин) і вартісному вимірі (а.с. 117- 120, а.с. 158 175, а. с. 121-126, а. с. 176 193, т. 2).

Послуги за визначенням ст. 901 ЦК України споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Оскільки управлінські послуги споживаються в господарській діяльності платника податків, зокрема при підготовці і організації виробництва та збуту продукції, то їх ефективність не може бути визначена шляхом простого зіставлення цифрових даних щодо випуску продукції.

Ефективність управлінських послуг може бути визначена лише за загальною ефективністю діяльності підприємства, а протягом всього часу отримання послуг з питань управління від Amcor Rentsch Rickenbach AG доходи підприємства зростали.

При значенні збитків позивача за 2 квартали 2008 р. -9565,6 тис. грн. (а.с. 214, т. 2) прибуток підприємства за 2009 р. склав 34712 тис. грн. (т. с. 2 а. с. 222), а в першому кварталі 2010 р. 3412 тис. грн. (а.с. 224,т.2).

В актах та щомісячних звітах мітяться також всі інші дані, які згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і п. 2.4 Положення про порядок документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88, є обов'язковими для первинних документів.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5, підп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при віднесенні вартості отриманих управлінських послуг до складу валових витрат є безпідставним.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог послався також на те, що позивачем не надано доказів того, що документи, пов'язані із витратами підприємства за борговими зобов'язаннями за договором з Amcor UK Finance Limited були надані перевіряючим під час перевірки.

Між тим, наведене спростовується наявними в матеріалах справи доказами, втому числі, даними акту перевірки (а.с. 77-78, т. 1).

Окрім того, суд першої інстанції виходив з приписів п.п. 5.5.2 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого для платника податку, 50 та більше відсотків статутного капіталу (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу валових витрат на виплату або нарахування процентів за кредитами та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється у сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

Між тим, проценти за договором позики за № 2324 від 29 вересня 2006 року (Реєстраційне посвідчення НБУ № 6000 від 16.10.2006 р.) виплачувалися на користь Amcor UK Finance Limited, яке не є власником будь-якої частки в статутному капіталі позивача, або пов'язаною особою з власником нашого товариства.

Таким чином колегія суддів відзначає, що посилання суду першої інстанції на обмеження, яке містититься в даній нормі є безпідставним.

В п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вказано, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Виходячи з наведеного в даній нормі міститься імперативний припис щодо віднесення таких витрат до складу валових витрат платника податку.

Виходячи з наведеного, висновок суду першої інстанції про те, що віднесення таких витрат до складу валових витрат є виключно правом платника податку і не могло бути здійснено відповідачем під час здійснення перевірки, також є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушені норми матеріального та процесуального права, постанова підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <Текст >, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна"задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р. по справі №2-а-3377/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області №0000502310/0 від 26.07.2010р.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області №0000502310/1 від 20.08.2010р.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області №0000502310/2 від 28.10.2010р.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 0000502310/3 від 12.01.2011р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Водолажська Н.С.

Судді<підпис >

<підпис >Тацій Л.В. Курило Л.В. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 19.12.2011 р.