Ухвала суду № 22041125, 13.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 р.Справа № 2а-9117/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "КорД" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. по справі№2а-9117/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "КорД" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “КорД”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова №0001082302 від 08.07.2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. адміністративний позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Справа розглядається в порядку письмового провадження, виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, ТОВ “Торговий будинок “КорД”, пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 23920134 на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харків з 31.01.1997 року.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку ТОВ “Торговий будинок “КорД” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

Результати перевірки оформлені актом планової виїзної перевірки №928/23/23920134 від 04.04.2011 р. (а.с. 9-42, т. 1).

У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем, в тому числі, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ ТБ «КОРД» встановлено заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 73203,00 грн., а саме: у лютому 2010 року у сумі 23585грн.; у березні 2010р. у сумі 4641грн, у квітні 2010р. у сумі 5872, у травні 2009р. у сумі 1763 грн; у червні 2009р. у сумі 26342 грн., у жовтні 2010 р у сумі 4800,00 грн., у листопаді 2010 р. у сумі 2000 грн., у грудні 2010р. у сумі 4200 грн.

За результатами перевірки та на підставі акту ДПІ у Московському районі м. Харкова прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0001082302 від 08.07.2011р. про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ в загальному розмірі 91503,75 грн. (основний платіж 73.203 грн., штраф 18.300,75 грн.) було винесено відповідачем, ДПІ у Московському районі міста Харкова (а.с. 50, т. 1).

З дослідженого акту, складеного ДПІ у Московському районі м. Харкова за результатами перевірки, колегією суддів встановлено, що фактичною підставою для відображення порушень п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, та прийняття спірного податкового повідомлення рішення, слугував, викладений в акті висновок відповідача про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ сум податків, сплачених на користь контрагентів - ТОВ “К.М.Л.”та ПП “Світ Кассандри-350” в межах нікчемних правочинів.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів субєкта владних повноважень, покладених в основу спірного правового акту індивідуальної дії та відображених в акті перевірки №0001082302 від 08.07.2011 р. суджень субєкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем, ТОВ “ТД “КорД”(в якості покупця), та ТОВ “К.М.Л.”(в якості постачальника) укладено договір №1102/10-01 від 11.02.2010р., предметом якого є поставка товару (визначених родовими ознаками виробів з найменуванням, зазначеним в прейскурантах) згідно з специфікаціями. Відповідно до п.2.4 договору право власності на товари, що постачаються, переходить до покупця у момент отримання товару від постачальника (перевізника) по накладній (транспортному документу) (а.с. 51, т.1).

З цього приводу суд зауважує, що ч.2 ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обовязково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного транспорту, нормами чинного законодавства не передбачено, що повністю кореспондується зі змістом п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

У спірних правовідносинах товар від ТОВ “К.М.Л.” до ТОВ “ТД “КорД”діставлявся автомобільним транспортом.

У звязку з цим, судом першої інстанції витребовувались від позивача товарно-транспортні накладні як докази реальності господарських операцій з придбання товару (а.с. 1, т. 1).

Позивач таких доказів не наддав ані під час проведення перевірки, ані при розгляді справи, як судом першої, так і апеляційної інстанції, пояснивши це втратою товарно-транспортних накладних.

Товарно-транспортна накладна є документом, на підставі якого здійснюється оприбуткування товару, а відтак, має зберігатись разом з видатковими накладними.

Окрім того, колегія суддів бере до уваги, що відповідно до п.2.5 договору №1102/10-01 від 11.02.2010 р. покупець надсилає заявку на товар, в якій зазначає найменування товару, суму партії товару, спосіб і дату виконаної оплати.

З наявних в матеріалах справи копій заявок, встановлено, що вони не містять відомостей щодо способу та дати оплати вартості товару (як це передбачено договором), а також жодних даних про отримання заявок ТОВ “К.М.Л.”(а.с. 150-165, т.3).

Слід відзначити, що наявність у позивача податкових накладних не може бути визнана судом достатньою підставою для формування податкового кредиту, так як факт реальності господарських операцій не знайшов свого підтвердження добутими доказами.

За наявними у справі документами, 01.04.2010р. між позивачем, ТОВ “ТД “КорД”(в якості замовника), та ТОВ “К.М.Л.”(в якості виконавця) було укладено договір №01/04-юр, предметом якого є надання замовникові юридичних послуг (а.с. 53, т.1).

Виконання умов договору позивач підтверджує актом виконаних робіт (а.с. 62, т.1), в якому зазначено наступне: “Виконавець надав, а замовник прийняв такі послуги: юридичні послуги в квітні 2010 р. 1 посл. 25.000,00 грн. без ПДВ”.

Суд не може визнати акти здачі-приймання такими, що беззаперечно підтверджують такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обовязкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В іншому ж випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу валових витрат витрати без належних на те документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Частина 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» висуває до первинних документів такий обовязковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Зі змісту акту виконаних робіт не вбачається, які саме юридичні послуги та в якому обсязі надавались позивачеві контрагентом, в чому полягала потреба позивача в отриманні таких послуг для організації господарської діяльності в розумінні Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що 18.10.2010 р. між позивачем ТОВ “ТД “КорД”(в якості замовника), та ПП “Світ Кассандри-350”(в якості виконавця) було укладено договір №15/10/10 (а.с. 97, т. 1).

Предметом даного договору є розробка і виготовлення інформаційних листівок.

01.12.2010 р. між позивачем ТОВ “ТД “КорД”(в якості замовника), та ПП “Світ Кассандри-350”(в якості виконавця) було укладено договір №01/12/10 (а.с. 105-106, т. 1).

Предметом даного договору є надання послуг з комплексного прибирання приміщень обєктів замовника у будівлях за адресами: м. Харків, вул. Вернадського, 1; м. Харків, вул. Донець-Захаржевського, 2.

11.11.2010 р. між позивачем ТОВ “ТД “КорД”(в якості замовника), та ПП “Світ Кассандри-350”(в якості виконавця) було укладено договір №10/11/10 (а.с. 100, т.1), предметом якого є розробка, виготовлення і монтування інформаційних наліпок (матеріал - самоклеюча плівка ORACAL; текст КОМПЮТЕРИ) на вікнах магазину, розташованого за адресою: вул. Донець-Захаржевського, 2.

Відносно договору від 11.11.2010 р. колегія суддів зазначає, що, як вбачається з долученого до матеріалів справи фотографічного зображення, напис “КОМПЮТЕРИ” жодним чином не дозволяє співвіднести цей напис з діяльністю позивача, скільки він не містить ніяких вказівок ані щодо ТОВ “ТД “КорД”, ані щодо знаходження місця торгівлі тощо.

Окрім того, на вікнах магазину, де розміщений напис “КОМПЮТЕРИ”, містяться також інформаційні написи “ДОМ КОФЕ”. Вказане спростовує довід позивача про те, що саме напис “КОМПЮТЕРИ” повинен привертати увагу покупців до зазначеного магазину.

06.12.2010 р. між позивачем ТОВ “ТД “КорД” (в якості замовника), та ПП “Світ Кассандри-350”(в якості підрядника) було укладено договір підряду №06/12-10 (а.с. 102-103, т. 1), предметом якого є виконання комплексу робіт з доставки, монтажу та налагодження розсувних стелажів у клієнта за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, згідно з проектно-кошторисною документацією, договірною ціною, діючими нормами і правилами.

14.12.2010 р. між позивачем ТОВ “ТД “КорД”(в якості замовника), та ПП “Світ Кассандри-350”(в якості виконавця) було укладено договір №14/10/10, предметом якого є ремонт 20 шт. скляних вітрин на складі обладнання за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19 (а.с. 108, т. 1).

Відповідно до приписів п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З положень наведеної норми закону слідує, що платник податків має право віднести на збільшення податкового кредиту з ПДВ лише ті суми податків, що були сплачені на користь контрагентів у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою подальшого використання таких послуг по-перше, в межах оподатковуваних ПДВ господарських операцій, а по-друге, в межах господарської діяльності такого платника податків. Відсутність будь-якої з перелічених вище умов унеможливлює віднесення ПДВ до складу податкового кредиту.

В силу п.1.15 ст.1 Закону України “Про ПДВ” суд при вирішенні спору по суті вважає за необхідне взяти до уваги термін “господарська діяльність”, що наведений в п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про ПДВ” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З наявних у справі документів не вбачається звязку перелічених правочинів з господарською діяльністю ТОВ “ТД “КорД”в розумінні Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Окрім того, оглянувши первинні документи, надані позивачем у підтвердження реальності господарських операцій за переліченими правочинами, а саме: акту від 30.06.2010р. про надання юридичних послуг та податкової накладної №259 від 20.04.2010р. на суму 30.000,00грн. (в тому числі ПДВ 5.000,00грн.; номенклатура поставки товарів (послуг) юридичні послуги), акту від 17.11.2010р. та податкової накладної №124000 від 15.11.2010р. на суму 12.000,00грн. (в тому числі ПДВ 2.000,00грн.; номенклатура поставки товарів (послуг) розробка, виготовлення, монтаж інформаційних наклейок); акту від 09.12.2010р. та податкової накладної №142001 від 09.12.2010р. на суму 8.800,00грн. (в тому числі ПДВ 1.466,67грн.; номенклатура поставки товарів (послуг) доставка, монтаж та наладка системи стелажів); акту від 29.12.2010р. та податкової накладної №147003 від 16.12.2010р. на суму 9.200,00грн. (в тому числі ПДВ 1.533,33грн.; номенклатура поставки товарів (послуг) комплексне прибирання приміщення); акту від 21.12.2010р. та податкової накладної №147002 від 16.12.2010р. на суму 7.200,00грн. (в тому числі ПДВ 1.200,00грн.; номенклатура поставки товарів (послуг) ремонт скляних вітрин), колегія суддів приходить до висновку про те, що всупереч вимогам ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”оглянуті документи носять загальний характер, що не дозволяє визначити ані зміст, ані обсяг господарських операцій, на підтвердження яких були складені ці документи.

Отже, перелічені документи не можуть слугувати законною підставою для формування податкового кредиту з ПДВ через дефекти змісту, допущені при їх складанні.

Окремо колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу на те, що за договором від 18.10.2010р. №15/10/10 позивач не подав до суду акту виконаних робіт, хоча складання даного документу передбачено п.п.2.1.2 названого договору, за договором від 06.12.2010р. №06/12-10 позивач не подав до суду проектно-кошторисної документації, хоча складання даного документу передбачено п.1 названого договору, за договором від 01.12.2010р. №01/12/10 представник позивача пояснив суду, що роботи по прибиранню виконувались разово, у той час як згідно з 1.2 названого договору такі роботи мали виконуватись щоденно, окрім вихідних і святкових днів.

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова №0001082302 від 08.07.2011 р. є таким, що відповідає вимогам законодавства, оскільки доводи апеляційної скарги цих висновків не спростували.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "КорД" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. по справі№2а-9117/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Тацій Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Водолажська Н.С. Пянова Я.В. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >