Ухвала суду № 22040848, 29.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 р.Справа № 2а-6314/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засіданняКоцури Т.А.,Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2011р. по справі№2а-6314/11/2070

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" <Список ><Текст >

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання незаконними дій та скасування повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 р. задоволено адміністративний позов Акціонерної компанії «Харківобленерго» (далі АК «Харківобленерго») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ( далі СДПІ по роботі з ВПП в м. Харкові).

Не погодившись з даною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 р. та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення СДПІ виходило з того, що актом перевірки від 26.04.2011 р. встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «4В», ТОВ «Єврозв*язок», ТОВ «Полігон», ТОВ «Компанія Істсервіс», ФОП ОСОБА_1 Згідно актів перевірки, які надійшли від ДПІ, на обліку в яких знаходяться дані контрагенти позивача, господарські операції вчинені з ТОВ «4В», ТОВ «Єврозв*язок», ТОВ «Полігон», ТОВ «Компанія Істсервіс», ФОП ОСОБА_1 не спричиняють реального настання правових наслідків. Під час перевірок було встановлено, що контрагенти через відсутність майна не мали матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, відсутні трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби. Зазначив, що АК «Харківобленерго» перераховувались кошти ТОВ «4В», ТОВ «Єврозв»язок», ТОВ «Полігон», ТОВ «Компанія Істсервіс» та ФОП ОСОБА_1 без мети реального настання правових наслідків, з метою формування валових витрат та, як наслідок заниження обєкту оподаткування, несплати податків.

Вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що виконання позивачем своїх зобовязань перед бюджетом не ставиться в залежність від виконання зазначених зобовязань будь-яким іншим платником податків та дотримання ними податкової дисципліни. Неналежне виконання контрагентами своїх зобовязань не є підставою для застосування санкцій щодо добросовісного платника податків, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду, що СДПІ по роботі з ВПП проведена планова виїзна документальна перевірка АК «Харківобленерго» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки складено акт №1190/23-1/00131954 від 26.04.2011 р., на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.05.2011 р. №0000640854 про донарахування податкових зобов*язань на загальну суму 28812,50 грн в тому числі суми грошового зобовязання за основним платежем 23050,00 та штрафними (фінансовими) санкціями 5762,50 грн. ( т.1 а.с.9).

Фактичною підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало те, що господарські операції контрагентів ТОВ «4В», ТОВ «Єврозв»язок», ТОВ «Полігон», ТОВ «Компанія Істсервіс», ФОП ОСОБА_1, в тому числі і з АК «Харківобленерго», визнані, відповідно до актів їх перевірок, нікчемними.

Під час судового розгляду було встановлено, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «4В» в період з 01.07.2009 р. по 31.11.2010 р. Сума взаємовідносин складає 3375,00 грн. За результатами даної господарської операції був придбаний радіатор водяний трирядний. ТОВ «4В» виписана податкова накладна №326 від 01.07.2010 р. на загальну суму 3375,00 грн, яка включена позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2010 р. На підтвердження реальності вчиненої угоди позивачем надано накладну РН-0000056 від 07.07.2010 р. Доставка здійснена транспортом позивача, що підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля ГАЗ 330214 НОМЕР_3.

Згідно договору №1/23/06 від 23.06.2009 р., який досліджувався податківцями під час проведення перевірки, була здійснена поставка продукції відповідно до Специфікації та Технічних умов, що є додатками до зазначеного договору. ТОВ «Єврозв*язок» були виписані позивачу податкові накладні, видаткові накладні. Придбані товари, а саме тонер картрідж, термоплівка для факсів, факс-апарат, термінал GSM-шлюз були отримані та доставлені громадським транспортом безпосередньо працівниками компанії, в зв*язку з їх незначними розмірами та вагою. Поставка іншого товару була здійснена безпосередньо на склад позивача постачальником(представник ОСОБА_2) автомобілем FIAT Doblo, державний номер НОМЕР_2.

За господарською операцією у ТОВ «Полігон» позивачем були придбані підсилювач апарату селекторного зв*язку ( 1 шт.) та блок живлення (1 шт.). Контрагентом виписані податкові накладні, видаткові накладні. Доставка здійснена касиром Балаклійського РЕМ ОСОБА_3 міським транспортом.

Позивачем у ТОВ «Компанія Істсервіс» були придбані канцтовари. За результатами даної господарської операції позивачу виписані податкові накладні, видаткові накладні. Поставка здійснена перевізником СПДФО ОСОБА_4, з яким ТОВ Компанія Істсервіс» уклала окремий договір на транспортування, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

У ФОП ОСОБА_1 позивач придбав товарно-матеріальні цінності, доставка яких здійснена особистим автомобілем постачальника. Позивачу були виписані податкові накладні, витратні накладні.

По вище зазначеним угодам позивачем проведений розрахунок у безготівковій формі.

Придбаний товар був оприбуткований в компанії та використаний у господарській діяльності, що підтверджується прибутковими ордерами, накладними, актами списання використаних в роботі матеріальних цінностей, актами введення в експлуатацію малоцінних необоротних активів, пояснювальними записками працівників про отримання товарно-матеріальних цінностей та їх використання в своїй діяльності.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Колегія суддів зауважує, що наслідки в податковому обліку платника створює лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. І якщо певна господарська операція не відбулася, визначення податкового кредиту є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку податкових накладних та доказів сплати продавцям вартості товару (послуг) з ПДВ.

Приймаючи до уваги первинні документи надані позивачем, та докази щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей колегія суддів прийшла до висновку, щодо реальності вчинених вище зазначених господарських операцій з ТОВ «4В», ТОВ «Єврозв»язок», ТОВ «Полігон», ТОВ «Компанія Істсервіс»,, ФОП ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги, щодо неправомірного віднесення позивачем сум ПДВ по податковим накладним отриманим від ТОВ «4-В» у серпні 2010 р, ТОВ «Єврозв*язок» у липні 2009 р., листопаді 2009 р., ТОВ «Полігон» у серпні 2010 р., ТОВ «Компанія Істсервіс» у травні 2010 р., у червні 2010 р. у липні 2010 р., вересні 2010 р., жовтні 2010 р., листопаді 2010 р., грудні 2010 р., ФОП ОСОБА_1 у липні 2009 р. через відсутність в останніх майна , інших матеріальних ресурсів для здійснення операцій з купівлі-продажу, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, зроблених на підставі актів невиїзних позапланових документальних перевірок контрагентів, колегія суддів вважає необґрунтованими та зазначає наступне.

Відповідно до статті 10 Закону №168/97 та статей 1, 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинному на час виникнення правовідносин) ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Закон №168/97 не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Чинне законодавство не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ повторно ще й до бюджету в разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. ПДВ, яке включене до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Цивільний кодекс України (далі ЦК України) в статті 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, доводи апеляційної скарги податкового органу про нікчемність правочинів є безпідставними.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то колегія суддів прийшла до висновку, що правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами: . ТОВ «4В», ТОВ «Єврозв*язок», ТОВ «Полігон», ТОВ «Компанія Істсервіс»,, ФОП ОСОБА_1

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність прийнятої судом першої інстанції постанови.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від24 червня 2011 року по справі№2а-6314/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2011 р.