Ухвала суду № 22040689, 14.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 р.Справа № 2а-5864/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р. по справі№2а-5864/11/2070

за позовом Державного підприємства "Український фармацевтичний інститут якості" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкової вимоги, зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ДП "Український фармацевтичний інститут якості" звернувся із позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова в якому просив скасувати податкову вимогу та зобовязати відповідача зняти арешт з майна підприємства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року позов ДП "Український фармацевтичний інститут якості" задоволений частково. Скасована податкова вимога №178 від 15 лютого 2011р., в інший частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі направлення № 1584, проведено виїзну планову документальну перевірку Державного підприємства "Український фармацевтичний інститут якості", за результатами якої складено акт перевірки №122/23-506/36225306 від 20 січня 2011р.

На підставі встановлених в акті перевірки порушень, ДПІ у Київському районі м.Харкова винесено наступні податкові повідомлення рішення:

- №0000242302/0 від 27.01.2011 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 35000,00 грн., в тому числі за основним платежем 28000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7000,00 грн.

- №0000232302/0 від 27.01.2011 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 43000,00 грн., в тому числі за основним платежем 35000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8750,00 грн.

Згідно платіжного доручення №492 від 01.02.2011 року ДП "Український фармацевтичний інститут якості" сплачено податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 43750,00 грн. За платіжним дорученням №493 від 01.02.2011 року юридичною особою сплачено податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 35000,00 грн.

Згідно облікових карток платника податків ДП "Український фармацевтичний інститут якості", сплачені суми зараховані в рахунок погашення податкових зобовязань, визначених за податковими повідомленнями рішеннями №0000242302/0 та №0000232302/0 від 27.01.2011 року.

Судовим розглядом також встановлено, що 07 лютого 2011 року ДПІ у Київському районі м.Харкова відповідно до приписів п.п.129.1.2 п.129.1 статті 129 Податкового кодексу України було проведено нарахування пені наступним чином:

- з податку на прибуток за заниження податкового зобовязання з 1 кварталу 2010 року кількість днів затримки складає 264 (з 19.05.2010 по 07.02.2011 року), сума нарахованої пені становить 3113, 75 грн.;

- з податку на додану вартість за заниження податкового зобовязання з лютого 2010 року кількість днів затримки складає 314 (з 30.03.2010 по 07.02.2011 року), сума нарахованої пені становить 2968,78 грн.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Харкова відносно ДП "Український фармацевтичний інститут якості" було винесено податкову вимогу №178 від 15 лютого 2011 року, в якій зазначено про наявність суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобовязаннями у розмірі 5906,33 грн., в тому числі: пеня з податку на прибуток у розмірі 2943,75 грн., пеня з податку на додану вартість у розмірі 2962,78 грн.

Задовольняючи позов в частині суд першої інстанції виходив з того, що оспорювана податкова вимога прийнята без належного обґрунтування та підстав, передбачених чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями пункту 59.3 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.п.2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1037, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за №1432/18727, податкова вимога формується, якщо:

- платник податків не сплатив суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки;

- платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, в установлені законами строки.

- контролюючий орган, що визначив суми грошового зобовязання платника податків, не є органом державної податкової служби та надіслав відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру.

На підставі вищевикледного, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що інших підстав, які б надавали органу державної податкової служби право на прийняття податкових вимог нормами Податкового кодексу України та Порядку №1037 від 24.12.2010 р. не передбачено.

Відповідно до п.п.14.1.39 статті 14 зазначеного Кодексу, грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляєтьсяз платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п.14.1.162 ст.14 Кодексу).

Отже, до поняття "грошове зобов'язання" законодавцем віднесено лише суми податкового зобов'язання та/або штрафних (фінансових) санкцій, тобто нарахована пеня не відноситься до нього.

Виходячи із вищенаведеного, вимогами Податкового кодексу України не передбачено винесення на адресу платника податкових вимог окремо на суми нарахованої пені, без наявності узгодженої суми грошового зобов'язання (податкового зобов'язання або штрафних (фінансових) санкцій).

Крім того, судовим роглядом встановлено, що нарахування пені ДПІ у Київському районі м. Харкова було здійснено з посиланням на положення п.п.129.1.2 п.129.1 статті 129 Податкового кодексу України наступним чином: з податку на прибуток за заниження податкового зобовязання з 1 кварталу 2010 року кількість днів затримки складає 264 (з 19.05.2010 по 07.02.2011 року); з податку на додану вартість за заниження податкового зобовязання з лютого 2010 року кількість днів затримки складає 314 (з 30.03.2010 по 07.02.2011 року).

Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)" №1-рп/99 від 09.02.1999р., в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Прикінцевими положеннями Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року. При цьому його норми, за загальним правилом, застосовуються до тих правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Податковим органом здійснено нарахування пені за заниження податкового зобовязання за період з 30.03.2010 року по 07.02.2011 року на підставі п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, тобто на підставі норми права, яка почала діяти лише 01.01.2011 року та не діяла на час виникнення зазначених спірних правовідносин.

Таким чином, колегія суддів погоджуєтся з висновком суду першої інстанції, що нарахування ДПІ у Київському районі м.Харкова пені за заниження суми податкового зобовязання у період з 30.03.2010 року по 01.01.2011 року не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Згідно пункту 42.1 статті 42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Приписами п.2.1 "Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №985 від 22.12.2010р., орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобовязання та складає податкове повідомлення-рішення у таких випадках: в) якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобовязань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, є орган державної податкової служби.

Згідно пункту 5.4 "Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010р. N953, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2010р. за N1350/18645, оскарження платником податків сум нарахованої пені здійснюється відповідно до законодавства.

Враховуючи вимоги наведених нормативно-правових актів та положення статей 42, 55, 56 Податкового кодексу України, про будь-яке прийняте рішення (в тому числі і про рішення щодо нарахування пені) податковий орган зобовязаний повідомити платника податків в передбаченому законом порядку, шляхом винесення та вручення належним чином відповідного податкового повідомлення даній особі.

Під час розгляду справи податковим органом не надано доказів на підтвердження факту повідомлення ДП "Український фармацевтичний інститут якості" про прийняття ДПІ у Київському районі м.Харкова рішення про нарахування пені з податку на прибуток у розмірі 3113, 75 грн., та з податку на додану вартість на суму 2968,78 грн.

Враховуючи, що згідно облікових карток з податку на прибуток та податку на додану вартість станом на 15.02.2011 року узгодженої суми грошових зобов'язань (податкового зобов'язання або штрафних (фінансових) санкцій) за ДП "Український фармацевтичний інститут якості" не лічилось, та нарахування пені було здійснено з порушенням вимог діючого законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність законних підстав для прийняття податковим органом податкової вимоги №178 від 15 лютого 2011 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана податкова вимога прийнята без належного обґрунтування та підстав, передбачених чинним законодавством, у звязку з чим є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ДП "Український фармацевтичний інститут якості" у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача зняти арешт з майна, оскільки на час розгляду справи, відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація вилучення запису) з 05.05.2011 року майно платника податків звільнено з податкової застави.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Державного підприємства "Український фармацевтичний інститут якості" документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року по справі №2а-5864/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р. по справі№2а-5864/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Ральченко І.М.

Судді<підпис >

<підпис >Катунов В.В. Рєзнікова С.С. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >