Ухвала суду № 22040418, 13.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 р.Справа № 2а-7209/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.

представника позивача Кощій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову від 03.10.2011р. по справі№2а-7209/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агротрейд"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агротрейд" (надалі - ТОВ "Паритет-Агротрейд"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач ДПІ у Київському районі м. Харкова ), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 04.02.2011 року № 0000392302 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55143,75 грн. (43 843 грн. основного платежу; 11300,75 - штрафних санкцій), як таке, що суперечить чинному законодавству.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 р. по справі 2а-7209/11/2070 задоволено у повному обсязі зазначений адміністративний позов та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000392302 від 04.02.2011 року про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 43843грн., за штрафними санкціями - 11300,75грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме: п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агротрейд" зареєстроване як юридична особа виконкомом Харківської міської ради 16.03.2010 року за №14801020000046266 (а.с. 12), та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова з 17.03.2010 року за №27958. Позивач є платником ПДВ відповідно до свідоцтва платника ПДВ №100278130 від 07.04.2010 року, виданого ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Відповідачем 18.01.2010 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Паритет-Агротрейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.03.2010 року по 30.09.2010 року. За результатами перевірки було складено Акт № 89/23-5/36988641 від 18.01.2011 року (далі акт перевірки), згідно висновків якого було встановлено порушення позивачем: пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 43843 грн., у тому числі : за червень 2010 року у сумі 11418 грн., за серпень 2010 року у сумі 32425 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на недодержання вимог ч. 1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в момент вчинення правочинів позивачем з ТОВ «Яровіт-плюс» та ПП «РОКАДА.БІЗ», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На підставі зазначених висновків, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.02.2011 року № 0000392302 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55143,75 грн. (43 843 грн. основного платежу, 11300,75 - штрафних санкцій).

Позивач, не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішенням розпочав процедуру адміністративного узгодження сум податкових зобовязань визначених контролюючим органом.

Рішеннями ДПА у Харківській області № 848/10/25-203 від 28.02.2011 року (а.с. 76-79) та ДПА України № 8795/6/25-0115 від 12.05.2011 року (т.1 а.с. 80-83) податкове повідомлення-рішення відповідача залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які відповідач посилається в Акті № 89/23-5/36988641 від 18.01.2011 року як на підставу для складання та направлення позивачу податкового повідомлення-рішення від 04.02.2011 року № 0000392302 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55143,75 грн. (43 843 грн. основного платежу; 11300,75 - штрафних санкцій) не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України і носять характер суб'єктивних припущень.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в судді апеляційної інстанції між Позивачем та ТОВ «Яровіт-плюс» укладено Договір № 23/06 від 23.06.10 року відповідно до умов якого ТОВ «Яровіт - плюс» повинен поставити позивачеві кукурудзу у кількості 57,28 т. на умовах готівкового розрахунку (т.1 а.с. 84-85).

Як вбачається з акту перевірки, на момент укладення зазначеного договору ТОВ «Яровіт-плюс» було зареєстроване виконкомом Харківської міської ради та мало свідоцтво про державну реєстрацію 020000044121 від 19.05.2009 року, код за ЄДРПОУ 36455968 та мало свідоцтво платника ПДВ № 100230622 від 15.06.2009 року, яке анульоване 03.09.2010 року на підставі акту № 32.

Факт поставки товару від ТОВ «Яровіт-плюс» підтверджується необхідними первинними документами, згідно ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: видатковими накладними № 23/06-1 від 23.06.10 року та № 24/06-2 від 24.06.10 року, транспортування товару здійснювався на підставі договору №01/06-Т від 001.06.2010 року, що підтверджується копіями товарно - транспортних накладних №11589 від 23.06.2010 року та № 115863 від 24.06.2010 року (т.1 а.с. 86-87, 182, 183).

Позивачем проведена оплата придбаного товару - кукурудзи в готівковій формі, згідно квитанцій до прибуткового ордеру № 101 від 26.06.10р., № 102 від 29.06.10р., № 103 від 30.06.10р., № 104 від 01.07.10р., № 105 від 01.07.10р., № 106 від 02.07.10р., № 107 від 03.07.10р., № 108 від 05.07.10р. (т.1 а.с. 90-97).

Податкові накладні № 59 від 24.06.10 року та № 63 від 24.06.10 року видані ТОВ "Яровіт-плюс" містить усі обов`язкові реквізити, передбачені вимогами підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість": порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. (а.с. 86-89).

Щодо взаємовідносин ТОВ Паритет - агротрейд" з ПП "РОКАДА.БІЗ" колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Яка встановлено судом першої інстанції ТОВ «Паритет-Агротрейд» до складу податкового кредиту віднесено податкові накладні, отримані від ПП «РОКАДА.БІЗ» у серпні 2010р. на суму 32 424,75грн.

Відповідач вважає безпідставним віднесення до податкового кредиту зазначених податкових накладних, оскільки ПП «РОКАДА.БІЗ» декларацій з ПДВ за липень-вересень 2010р. не надавало.

Як зазначено в акті перевірки ПП «РОКАДА.БІЗ» зареєстроване та числиться на обліку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з 23.03.09р., зареєстроване платником ПДВ, про що має свідоцтво № 100220200 від 02.04.09р., індивідуальний податковий номер-364128026594, код ЄДРПОУ-36412809.

Між Позивачем та ПП «РОКАДА.БІЗ» було укладено Договір № А 01/06/10 від 02.06.10 року про поставку нафтопродуктів. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними № РН-0000032 від 02.08.10р., РН-Ю000034 від 02.08.10р., РН-Ю000039 від 03.08.10р., РН- Ю000035 від 03.08.10р., РН-0000053 від 25.08.10 р., які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Факт транспортування товару підтверджується копіями товарно - транспортних накладних (т.1 а.с. 122-126, 137-141).

За придбаний товар позивачем проведений в повному обсязі розрахунок в безготівковій формі, згідно платіжних доручень № 252 від 02.08.2010р., № 264 від 04.08.2010р., № 268 від 05.08.2010р., № 269 від 05.08.2010р. та № 316 від 26.08.2010р. (т.1 а.с. 132-136).

При поставці товару були виписані податкові накладні № 35, № 37 від 02.08.10р., № 38, № 39 від 03.08.10р., № 57 від 25.08.10р., які містить усі обов`язкові реквізити, передбачені вимогами підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (т.1 а.с. 122-126, а.с. 127-131). Крім того, як позивач так і його контрагент на момент укладання вищезазначеного договору та господарських взаємовідносин були платниками ПДВ, зареєстрованими належним чином.

За таких обставин, твердження відповідача про відсутність у господарських операцій між ТОВ “Парите-Агротрейд" та ТОВ "Яровіт-плюс" а також ПП "РОКАДА.БІЗ" реального товарного характеру, є хибним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Положеннями до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 зазначеного пункту встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що формування податкового кредиту здійснювалося Позивачем за правилами, які визначені статтею 7 Закону "Про податок на додану вартість". Згідно з цими правилами, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. В результаті застосування зазначених правил, платник податку визначив дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що обставини, які викладені відповідачем у акті перевірки не можливо кваліфікувати як порушення, що передбачені пп.7.4.1. та пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону "Про ПДВ", оскільки, як зазначено позивачем і даний факт не спростовано представником відповідача, на момент виконання господарських операцій, ТОВ «Яровіт-плюс» та ПП «РОКАДА.БІЗ» мали статус платника податку на додану вартість, а їх свідоцтва платника ПДВ не були анульованими, то, відповідно, зазначені субєкти господарювання мали право і на нарахування податку та складання податкових накладних, а таке право надано Законом лише для осіб, що зареєстровані в якості платника податку згідно з положеннями пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону "Про ПДВ".

Щодо твердження відповідача з посиланням на п.п. 7.2.3 п. 7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" про допущенні порушення позивачем при формуванні податкового кредиту у зв`язку з висновком відповідача про нікчемність угод між ТОВ Паритет-Агротрейд" та ТОВ Яровіт-Плюс" та ПП "Рокада.БІЗ", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначено відповідачем, висновок про нікчемність угод, в силу приписів ч.1 ст.203, п.1, 2 ст. 215, ст.228 ЦК України, було зроблено виходячи з того, що у контрагентів позивача , за результатами податкової звітності не встановлено наявності власних, арендованих, одержаних по договору лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які субєкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово - господарської діяльності; ТОВ "Яровіт-плюс" задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податковий кредит в сумі 0 грн.; ПП "РОКДА.БІЗ" декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва не надано.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок відповідача є помилковим, безпідставним, з огляду на таке.

Частина 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, колегія суддів констатує, що правові наслідки укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені не нормами спеціальних законів з оподаткування, а виключно нормами ч.1 ст.208 Господарського Кодексу України.

Отже, вищенаведені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків, зборів (обов'язкових платежів) однією із сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Відповідальність за несплату податків на момент виникнення спірних правовідносин була встановлена Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№2181 від 21.12.2000 р., та у відповідних випадках Кримінальним Кодексом України.

Статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи.

Таким чином, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ТОВ «Яровіт-плюс» здало податкову декларацію з ПДВ за червень 2010р., проте ДПІ у Київському районі м. Харкова, всупереч вимогам законодавства, прийняла її зі статусом «Не визнано, як податкова декларація».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2010 року по справі № 2-а-11061/10/2070 дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо прийняття декларацій з ПДВ ТОВ «Яровіт-плюс» за червень-серпень 2010 року зі статусом «Не визнано, як податкова декларація» - визнані протиправними, та ДПІ зобов'язана зареєструвати такі декларації як прийняті та визнані. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011р. по справі 2-а-11061/10/2070 постанова суду першої інстанції залишена без змін, а скарга ДПІ без задоволення (а.с. 101-106; а.с. 107-110). Таким чином, декларація, подана 20.07.10 р. за червень 2010 року має статус «Прийнята» згідно рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України “Про податок на додану вартість”, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову від 03.10.2011р. по справі№2а-7209/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Жигилій С.П.

Судді(підпис)

(підпис)Дюкарєва С.В. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2011 р.