Постанова № 22040413, 17.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 р. Справа № 2а-1670/3523/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2011р. по справі№2а-1670/3523/11

за позовом Приватного підприємства "Владікос" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Владікос"(далі ПП "Владікос") звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області(далі Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги.

Після збільшення позовних вимог, просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 17 березня 2011 року №0000951502/0/684 та податкову вимогу від 01 квітня 2011 року №767/793.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки податкового органу про збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з підстав здійснення господарських операцій із Приватним підприємством "Нафта-Капітал" (далі - ПП "Нафта-Капітал") є неправомірними. Вказував, що правові взаємовідносини із ПП "Нафта-Капітал" мали реальний характер, підтверджені документами бухгалтерського обліку. Висновок про нікчемність угод з ПП "Нафта-Капітал", яку перевіряючіповязують з безтоварністю операцій є помилковим, оскільки зміст договорів, укладених з ПП "Нафта-Капітал" не суперечить актам цивільного законодавства України, фактичне виконання умов договорів підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які досліджувалися перевіряючим під час проведення перевірки. Контрагент позивача ПП "Нафта-Капітал", на момент укладення договорів та складання податкових накладних, був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мав свідоцтво платника податку на додану вартість, яке на момент виникнення спірних відносин не було анульовано. А тому позивачем було правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму сплачену у ціні товару по взаємовідносинам із контрагентом - ПП "Нафта-Капітал".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000951502/0/684 від 17.03.2011 року, податкову вимогу від 01 квітня 2011 року №767/793.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП "Владікос" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, Кременчуцькою ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про їх обґрунтованість. Апелянт вказує, що ПП "Владікос" неправомірно було включено до складу податкового кредиту суму витрат по взаємовідносинам із контрагентом ПП "Нафта-Капітал", яке зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської Ради народних депутатів від 15.03.2007 р. № 15851020000005392, зареєстровано платником податків 30.08.2007р., юридична адреса м. Кременчук, вул. 50 років СРСР, б. 9, кв. 118, вид діяльності - оптова торгівля паливом. Статутний фонд - не сформований. Згідно розрахунку комунального податку за 3 квартал 2010р. - працівники за основним місцем роботи відсутні. Витрати на оплату праці згідно декларації за 9 місяців 2010р. - 6'083 грн. Згідно останньої декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2010р. основні фонди складають 7'526 грн.

29.10.2010 на підприємстві змінено керівника та призначено на посаду директора ОСОБА_1 (колишній керівник - ОСОБА_2). Згідно протоколу співбесіди з директором ПП “Нафта - Капітал”гр. ОСОБА_1, встановлено, що гр. ОСОБА_1 не володіє інформацією про фінансово - господарську діяльність підприємства, про бухгалтерський та податковий облік на підприємстві, про юридичну адресу підприємства. Тобто в ході проведення перевірки встановлено, що гр.ОСОБА_1 є власником ПП „Нафта-капітал" лише формально, фактично фінансово - господарську діяльність не здійснював.

Фактично згідно податкової звітності у ПП “Нафта-Капітал”відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Згідно акту обстеження від 17.01.2011 року № 18, ПП “Нафта-Капітал”не знаходиться за юридичною адресою та рішенням від 20.01.2011 року анульовано свідоцтво платника ПДВ ПП “Нафта-Капітал”.

Тому вважає угоди, що укладені між позивачем та контрагентом - ПП “Нафта - Капітал” не мають на меті реального характеру та суперечать інтересам держави і суспільства, то віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум по даним правочинам є неправомірним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем повністю підтверджено факт взаємовідносин із ПП “Нафта-Капітал”щодо постачання товару. Тому позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, товар, в ціні якого ПП "Владікос" сплачені суми податку на додану вартість, отриманий від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР (далі Закон України № 168/97-ВР) та використаний в господарській діяльності позивача. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товару від ПП "Нафта-Капітал" та подальше використання в господарській діяльності позивача та подальшу реалізацію на користь контрагентів - покупців, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів з даним висновком суду не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 17.01.2011 року по 25.02.2011 року співробітниками Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ПП "Владікос" поданої за грудень 2010 року, за результатами якої складено Акт №895/15-322/34689669 від 28 лютого 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 1.7 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, в результаті чого платником податків завищений податковий кредит та, відповідно, занижена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 20885,85 грн.

Позивач, не погодившись з встановленими порушеннями, подав до Кременчуцької ОДПІ заперечення на акт перевірки №895/15-322/34689669 від 28 лютого 2011 року, за наслідками розгляду якого висновки акту перевірки залишені без змін.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає.

Фактичною підставою для збільшення позивачу суми бюджетного відшкодування слугував закріплений в акті перевірки висновок контролюючого органу неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум по взаємовідносинам із контрагентом - ПП “НАФТА-КАПІТАЛ”, оскільки дані угоди не створюють настання реальних наслідків.

Як слідує з матеріалів справи 03.12.2010 року між ПП "Владікос" та ПП "Нафта-Капітал" укладено договір поставки, відповідно до умов якого ПП "Нафта-Капітал" зобов'язалося передати у власність позивача запасні частини згідно специфікації колісні пари до тепловоза, тяговий електродвигун 50кВТ, а ПП "Владікос" зобов'язалося прийняти та оплатити товар.

Крім того, 25 грудня 2010 року між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" укладений договір, відповідно до якого останній зобов'язався передати у власність ПП "Владікос" запасні частини та гранвідсів згідно специфікації.

Відповідно п.п.1.2 вище зазначених договорів покупець зобов*язувався прийняти і оплатити поставку, виконану Продавцем відповідно до договору.

Підпункт 6.2 даних договорів передбачає, що зміни та доповнення до даного договору складаються у письмовій формі і вважаєються дійсними після їх підписання представниками обох сторін. Всі доповнення до даного договору вважаються його невід*ємною частиною ( а.с.64-66,68-70).

ПП «Владікос» під час судового розгляду були надані податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, витяги з журналу реєстрації виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, виписки банку. На підтвердження факту перевезення товару придбаного у ПП «Нафто-Капітал» позивачем надано підтвердження наявності у нього вантажних транспортних засобів, товарно-транспортні накладні.

Проте, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов*язані з рухом активів, зміною зобов*язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податків договорах.

Аналізуючи умови вище зазначених договорів, зміст наданих первинних документів, колегія суддів прийшла до висновку, що надані докази на підтвердження реального вчинення господарських операцій, а саме доставки товару, не відповідають змісту укладених договорів. Додаткових угод, які є невід*ємною частиною договорів, щодо зміни умов поставки, під час судового розгляду, надано позивачем не було. Надані товарно-транспортні накладні не є належним доказом виконання умов договорів, оскільки не містять зазначення пункту завантаження та розвантаження товару.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність факту здійснення господарської операції, оскільки результати, відображені у даних податкового обліку ПП «Владікос» фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій зі сторони ПП «Нафто-Капітал», оскільки відсутні докази отримання товару саме від контрагента ПП «Нафто-Капітал».

Виходячи з вищенаведеного, в зв'язку з проведенням ПП "Владікос" безтоварних операцій із контрагентом ПП “Нафта-Капітал”, дані, які відображені позивачем у деклараціях з податку на додану вартість про обсяги придбання товару та податковий кредит - не є дійсними на суму ПДВ, в результаті чого відповідачем було правомірно донараховано податок на додану вартість.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Висновки суду першої інстанції відносно того, що зміст укладених між позивачем та контрагентом - ПП “Нафта-Капітал”правочинів не суперечать моральним засадам суспільства, колегія суддів вважає помилковими, оскільки під час розгляду справи суд не надав належної оцінки зазначеним обставинам, а також не взяв до уваги приписи ч.1 ст.71 КАС України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень. Позивачем, на підтвердження факту реальності укладених із контрагентом угод, та як наслідок не підтверджено правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум по даним взаємовідносинам.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2011р. по справі№2а-1670/3523/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Владікос"до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

<Звіт про виконання >

Головуючий суддя(підпис)Любчич Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Сіренко О.І. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 22.11.2011 р.