Ухвала суду № 22040132, 01.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 р.Справа № 2а-1870/3259/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.

представника позивача Кандюкова Г.Г.

представника відповідача Шутько А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.07.2011р. по справі№2а-1870/3259/11

за позовом Державного підприємства "Глухівське лісове господарство" <Список ><Текст >

до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Глухівське лісове господарство" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0000202301/0 від 04.11.2010 р., № 0000202301/1 від 31.12.2010 р. якими визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на прибуток в розмірі 403 688, 00 грн. та податкові повідомлення-рішення № 0000212301/0 від 04.11.2010 р., № 0000212301/1 від 31.12.2010 р. якими визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на додану вартість в розмірі 145 112, 00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 року адміністративний позов Державного підприємства "Глухівське лісове господарство" до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області № 0000202301/0 від 04.11.2010 р. та № 0000202301/1 від 31.12.2010 р. про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на прибуток в розмірі 403688 грн. 00 коп.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області № 0000212301/0 від 04.11.2010 р. та № 0000212301/1 від 31.12.2010 р. про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на додану вартість в розмірі 145112 грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 р. та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство “Глухівське лісове господарство”зареєстроване Глухівською райдержадміністрацією Сумської області 03.03.1994 року та перебуває на обліку в Глухівській міжрайонній державній податковій інспекції як платник податків.

На підставі направлень № 204 від 23.07.2010 року, № 233 від 13.08.2010 року, № 291 від 06.10.2010 року, № 292 від 06.10.2010 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами Глухівської МДПІ Горбачовою О.М., Моісеєнком Ю.М., Креховською О.Г., Казьміною Л.В., Федченко І.В., Луньовою Л.С. та завідувачем сектору контролю за субєктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі ОСОБА_9 було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року 31.03.2010 року.

За результатами указаної перевірки, 22 жовтня 2010 року Глухівською МДПІ складено акт № 1306/2301/00992906 (т. 1 а.с. 11-105). Згідно вказаного акту відповідач дійшов висновку про порушення ДП “Глухівське лісове господарство”п. 1.32 ст. 1, пп. 5.1 п. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 269 125, 00 грн., та порушення п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту на загальну суму 96 741, 00 грн.

Не погоджуючись з указаними висновками, позивач 27.10.2010 року подав відповідачу заперечення на акт перевірки (т. 1 а.с. 106-108), за результатами розгляду яких, висновки акту залишились не змінними (т. 1 а.с. 109-115).

На підставі висновків акту перевірки № 1306/2301/00992906 від 22.10.2010 року, Глухівською МДПІ 04 листопада 2010 року були прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000202301/0 (т. 1 а.с. 116), яким ДП “Глухівське лісове господарство”за порушення п. 1.32 ст. 1, пп. 5.1 п. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств в розмірі 403 688, 00 грн., з яких: 269 125, 00 грн. за основним платежем, 134 563, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000212301/0 (т. 1 а.с. 117), яким позивачу за порушення п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 145 112, 00 грн., з яких: 96 741, 00 грн. за основним платежем, 48 371, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з указаними податковими повідомленнями-рішеннями, ДП “Глухівське лісове господарство”, 12.11.2010 року подало Глухівській МДПІ первинну скаргу (т. 1 а.с. 118-123), за результатами розгляду якої, згідно рішення від 28.12.2010 року (т. 1 а.с. 124-127) суми визначених податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) залишились незмінними, про що 31.12.2010 року складені податкові повідомлення-рішення № 0000202301/1 та № 0000212301/1 (т. 1 а.с. 128-129).

Подані до Державної податкової адміністрації Сумської області та Державної податкової адміністрації України повторні скарги (т. 1 а.с. 131-135, т. 1 а.с. 139-148), також згідно рішень від 03.03.2011 року (т. 1 а.с. 136-138) та від 13.05.2011 року (т. 1 а.с. 149-154) залишились без задоволення, а визначені згідно податкових повідомлень-рішень суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на прибуток та податку на додану вартість без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на прибуток за 4 квартал 2007 року, 1,3,4 квартали 2008 року, за 2009 рік, за 1 квартал 2010 року в сумі 269125 грн. та податку на додану вартість за серпень 2008 р., вересень 2008 р., грудень 2008 р., червень 2009 р.,липень 2009 р., серпень 2009 р. у сумі 96741 грн. у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту та валових витрат за вказані періоди за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемних, на думку відповідача, договорів, укладених з ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, які не спричиняють реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договорів, укладених з ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, грунтувалися на відсутності у ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11 технічного персоналу, транспортних засобів, складських приміщень, виробничих активів, дозвільних документів, не можливості самостійно виконати такий обсяг робіт по заготівлі лісо продукції з урахуванням часу та економічно необхідних ресурсів.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладених позивачем з ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11 договорів без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Фактичне здійснення господарської операції між позивачем та ФОП ОСОБА_10 підтверджується договором купівлі-продажу товарів № 111 від 15 червня 2009 року з додатками (т. 1 а.с. 177-178), податковою накладною (т. 1 а.с. 179), видатковою накладною (т. 1 а.с. 180), звітами про рух лісо продукції та виробів переробки по цеху переробки за червень 2009 року (т. 1 а.с. 184-185), актами приймання-передачі з відповідального зберігання (т. 4 а.с. 128).

Отриманий від ФОП ОСОБА_10 товар знаходився в складських приміщеннях ДП “Глухівське лісове господарство”на відповідальному зберіганні. Факт прийняття згаданого товару від ФОП ОСОБА_10 на відповідальне зберігання позивачем підтверджується договором зберігання № 107 від 01 червня 2009 року (т. 4 а.с. 126), актом приймання-передачі від 01.06.2009 року (т. 4 а.с. 127), журналом обліку довіреностей (т. 4 а.с. 130-132), товарно-транспортною накладною (т. 4 а.с. 136).

Придбаний ДП “Глухівське лісове господарство”товар був оприбуткований та в подальшому використаний в господарській діяльності, що підтверджується, зокрема, реєстрами реалізованого за готівкові кошти товару, товарно-транспортними накладними на відвантаження цього товару покупцям фізичним особам, звітами про рух лісо продукції і виробів переробки по цеху переробки (т. 1 а.с. 189-264).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що зазначена операція з купівлі-продажу товару у ФОП ОСОБА_10 фактично змінила майновий стан позивача ДП “Глухівське лісове господарство”, а тому господарські операції з ФОП ОСОБА_10 мали реальний характер.

Фактичне здійснення господарських операцій по заготівлі лісо продукції ФОП ОСОБА_11 підтверджується договорами підряду на виконання лісозаготівельних робіт, актами приймання-передачі виконаних робіт, нарядами-актами на виконання робіт, щоденниками приймання робіт, документами про оплату наданих послуг (т. 3 а.с. 7-236, т. 4 а.с. 8-30, т. 4 а.с. 66-70), свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_11 (т. 4 а.с. 2), свідоцтвом про сплату єдиного податку (т. 4 а.с. 5), дозволом на початок виконання робіт підвищеної небезпеки (т. 4 а.с. 1).

Крім того, в якості підтвердження фактичного здійснення господарських операцій по заготівлі лісо продукції ФОП ОСОБА_10 ДП “Глухівське лісове господарство”також надало договори підряду на виконання лісозаготівельних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт, наряди-акти на виконання робіт, щоденники приймання робіт, документи про оплату наданих послуг (т. 2 а.с. 9-354, т. 4 а.с. 73-117, т. 3 а.с. 238-270), свідоцтво про сплату єдиного податку (т. 1 а.с. 172), свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ (т. 1 а.с. 173), дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки (т. 1, а.с. 170).

Отримана лісо продукція була оприбуткована та в подальшому використана в господарській діяльності позивача, .

Отже, матеріалами справи підтверджено, що господарські операції по заготівлі лісо продукції ФОП ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_10 фактично змінили майновий стан позивача ДП “Глухівське лісове господарство”, а тому господарські операції з ФОП ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_10 мали реальний характер.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на нікчемність угод укладених між позивачем та його контрагентами ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_11 в зв'язку з неможливістю надання послуг вказаними конрагентами без залучення найманих працівників, а також через відсутність у ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11 технічного персоналу, транспортних засобів, складських приміщень, виробничих активів, дозвільних документів колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки фактичне виконання господарських операцій за спірними договорами підтверджено матеріалами справи.

Посилання відповідача на те, що ФОП ОСОБА_10 використовував підроблений дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки не підтверджує висновки відповідача щодо нікчемності укладених угод з вказаним підприємцем, оскільки відповідачем не доведено обізнаність позивача про фіктивність вказаного дозволу.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність спірних договорів купівлі-продажу та підряду, укладених з ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11 слугував акт перевірки за висновками якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, в якому викладені твердження відповідача про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентами містить ознаки нікчемності.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірні договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо заниження позивачем податку на прибуток за 4 квартал 2007 року, 1,3,4 квартали 2008 року, за 2009 рік, за 1 квартал 2010 року в сумі 269125 грн. та податку на додану вартість за серпень 2008 р., вересень 2008 р., грудень 2008 р., червень 2009 р.,липень 2009 р., серпень 2009 р. у сумі 96741 грн. за договорами, укладеними з ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Фактичне виконання сторонами спірних договорів підтверджується матеріалами справи.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11 податкових накладних.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи обєктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11 і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11 за спірними договорами підтверджено матеріалами справи, а тому витрати понесені позивачем в рахунок оплати поставленого товару та виконаних підрядних робіт правомірно віднесені останнім до валових витрат спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та до валових витрат витрат, сплачених на підставі укладеного з ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11 договорів підряду та купівлі-продажу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.07.2011р. по справі№2а-1870/3259/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 06.12.2011 р.