Ухвала суду № 22040107, 30.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 р.Справа № 2а-2012/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Русанової В.Б.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2011р. по справі№2а-2012/11/2070

за позовом Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури" <Список ><Текст >

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2011р. адміністративний позов Державного підприємства “Харківський завод електроапаратури” задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення рішення № 0000440840/0 від 05 жовтня 2010 року та податкове повідомлення рішення № 0000440840/1 від 23 листопада 2010 року в частині визначення зобовязання сплатити штраф у розмірі 805078 (вісімсот пять тисяч сімдесят вісім) грн. 73 коп. за платежем податок на додану вартість винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2011р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, в зв'язку з чим справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Харкові проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Харківський завод електроапаратури”з питання дотримання своєчасності сплати нарахованих (узгоджених) сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 30.08.2007р.по 29.08.2008р. , якою було встановлено, що позивач сплачувало узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість з порушенням строків , визначених Законом України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

За результатами перевірки складено акт від 24.09.2010 року №3560/40-028/14308262.

На підставі Акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові було винесено податкове повідомлення рішення від 05.10.2010 року № 0000440840/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 50% від несвоєчасної сплати узгоджених зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 821765,08 грн., а за наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0000440840/0 від 05.10.2010, скарги позивача залишені без змін, а податковим органом прийнято податкову повідомлення-рішення від № 0000440840/1 від 23.11.2010р.

Задовольняючи позов в частині скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень в сумі 805078,73 грн. суд першої інстанції виходив з того, що позивачем неправильно застосовані положення ст. 17 "Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та неправомірно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Позивач є платником податку на додану вартість.

Штрафні санкції позивачу застосовано на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовані за наслідками висновків перевірки, зафіксованих в акті від 24.09.2010 року №3560/40-028/14308262.

Податкова інспекція визначала кількість прострочених днів сплати сум узгоджених податкових зобов'язань, виходячи з дати їх погашення, яке, на думку податкової інспекції, відбулося шляхом подання позивачем уточнюючих розрахунків про зменшення суми податкових зобовязань визначених раніше, а також виходячи з дати їх погашення, яке відбулося шляхом перерахування позивачем коштів відповідними платіжними дорученнями.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З положень п.п. 17.1.7 п. 17.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» випливає, що розмір штрафу визначається в залежності від кількості прострочених календарних днів та обчислюється від погашеної суми податкового боргу.

Пункт п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлював право платника податків надати уточнюючий розрахунок у разі самостійного виявлення помилок у показниках раніше поданої податкової декларації.

Факт надання такого уточнюючого розрахунку у сторону зменшення податкового зобовязання за певний період не може розцінюватися як факт погашення податкового боргу за інший період, оскільки згідно із ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування (чинного на час виникнення спірних відносин) обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п. 7.1.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами »джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Отже, погашення податкового боргу відбувається шляхом перерахування грошових коштів у рахунок сплати такого боргу.

Судом встановлено, що позивачем сплачено за період з 27.06.2008р. по 29.08.2008р. лише 89139,44 грн.

Сума 1554390,72 грн. позивачем не сплачувалася, а тому на неї не може бути нараховані штрафна санкція.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем примусово стягнено всю суму, сплачену на поточні зобовязання на погашення податкового боргу платіжним дорученням №ПН 1390 від 29.08.2008р, на суму 63327,0 гри, (з них погашення податкового зобов'язання 55776,74 грн.), що виник раніше (штрафних санкцій), та не прийнято як сплату поточних платежів

Згідно п.1 ст. 134 ГК України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.

Таким чином, підприємство-позивач має право на свій розсуд вільно розпоряджатись належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.

Відповідно до п. З ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу). Відповідно до п.2 ст. 12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Згідно до п.5 ст. 50 “Бюджетного кодексу України” податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визначаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Статтею 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. З огляду на зазначене відповідач не мав змінювати призначення платежу, визначеного платником податку в платіжному дорученні, а тому застосування відповідачем п. 7.7 вказаного Закону є неправомірним.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за правильне погодитися з висновками суду першої інстанції, що нарахуванню позивачеві штрафних санкцій підлягає тільки сума 16 686,35 грн. від сплачених грошовими коштами податкових зобовязань 27.06.2008р.,07.07.2008р. та 30.07.2008р.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржена постанова суду першої інстанції інстанції без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2011р. по справі№2а-2012/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Сіренко О.І.

Судді<підпис >

<підпис >Русанова В.Б. Любчич Л.В. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >