Ухвала суду № 22039987, 13.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 р.Справа № 2а-1670/7667/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засіданняГалан О.О.,

в присутності:

представника позивача Фещенка І.О.,

представника відповідача Шкіль О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2011р. по справі№2а-1670/7667/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцька кондитерська фабрика" Рошен" <Список ><Текст >

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправними та нечинними податковоих повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач-ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень від 10.05.2011 року № 1550/70, від 02.09.2011 року № 0001041550/165.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що товариством правомірно, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Ітер" та ТОВ "Маштехімпорт", включено до податкового кредиту за серпень 2009 року та за січень 2011 року суми податку на додану вартість в розмірі 143 грн. 40 коп. та 4 291 грн. 60 коп. відповідно. Зазначав, що оскільки факт здійснення між ПАТ "ККФ "Рошен" та його контрагентами фінансово-господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документи (податковими та видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями, банківськими виписками), господарські операції з такими суб'єктами господарювання відповідають вимогам закону. А відтак, висновок податкового органу про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2009 року в розмірі 143 грн. 40 коп., за січень 2011 року в розмірі 4 291 грн. 60 коп. вважає необґрунтованим та протиправним.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 1550/70 від 10.05.2011 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0001041550/165 від 02.09.2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" (код ЄДРПОУ 00382191) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76, п.п. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20, п.198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 215, ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року, Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" зареєстроване як юридична особа 20.04.1998 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 360555 (т. І, а.с. 58).

Позивач є платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 100325946 (т. І, а.с. 61).

Кременчуцькою ОДПІ у період з 06.04.2011 року по 12.04.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість ПАТ "ККФ "Рошен" (код ЄДРПОУ 00382191), поданих за серпень 2009 року, грудень 2010 року та січень 2011 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт № 235/15-522/00382191 від 19.04.2011 року, в якому вказано на порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податку завищено податковий кредит та відповідно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2009 року в розмірі 143 грн. 40 коп., за січень 2011 року в розмірі 4 291 грн. 60 коп. (т. І, а.с. 18-22).

На підставі даного висновку акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 10.05.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 1550/70, відповідно до якого ПАТ "ККФ "Рошен" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за січень 2011 року (дата реєстрації в органі ДПС 17.02.2011 року, номер реєстрації в органі ДПС 9000372097) в розмірі 4 291 грн. 60 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн. (т. І, а.с. 8, 54).

За наслідками звернення позивача в порядку апеляційного узгодження зі скаргою до ДПА у Полтавській області його скаргу залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін. Крім того, рішенням ДПА у Полтавській області від 08.06.2011 року № 151/10/25-016 зобов'язано Кременчуцьку ОДПІ прийняти податкове повідомлення-рішення на суму завищення ПАТ "ККФ "Рошен" від'ємного значення ПДВ за серпень 2009 року в розмірі 143 грн. 40 коп. (т. І, а.с. 47-48).

За результатами звернення позивача в порядку апеляційного узгодження зі скаргою на податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 1550/70 від 10.05.2011 року та рішення ДПА у Полтавській області від 08.06.2011 року № 151/10/25-016 до ДПА України його скаргу залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги - без змін (т. І, а.с. 49-50).

На виконання рішення ДПА у Полтавській області від 08.06.2011 року № 151/10/25-016 Кременчуцькою ОДПІ 02.09.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001041550/165, відповідно до якого ПАТ "ККФ "Рошен" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за серпень 2009 року (дата реєстрації в органі ДПС 15.09.2009 року, номер реєстрації в органі ДПС 9001027034) в розмірі 143 грн. 40 коп. (т. І, а.с. 9).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності висновків щодо завищення позивачем податкового кредиту за серпень 2009 року та січень 2009 року, Крім того, суд першої інстанції зазначив, що ПАТ "ККФ "Рошен" доведено реальність здійснення господарських операцій щодо придбання товарно-матеріальних цінностей та факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, а відтак - правомірність віднесення до складу податкового кредиту за серпень 2009 року та січень 2011 року сум, що сплачені ним в ціні придбаних товарів, в розмірі 143 грн. 40 коп. та 4 291 грн. 60 коп. відповідно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням - рішенням Кременчуцької ОДПІ від 10.05.2011 року № 1550/70, від 02.09.2011 року № 0001041550/165, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "Ітер" (код ЄДРПОУ 33122033), віднесено до складу податкового кредиту за серпень 2009 року суму ПДВ в розмірі 143 грн. 40 коп., що підтверджується актом перевірки, податковою декларацією з податку на додану вартість ЗАТ "ККФ "Рошен" за серпень 2009 року та не заперечується сторонами (т. І, а.с. 27-30).

Актом перевірки, виявлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту ищезазначеної суми, внаслідок чого відповідач дійшов висновку щодо завищення ПАТ "ККФ "Рошен" податкового кредиту та відповідно завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2009 року в розмірі 143 грн. 40 коп.

Колегія суддів зазначає, що податкова інспекція в обґрунтування даного висновку перевірки посилалась на те, що за даними податкової звітності ТОВ "Ітер" у останнього відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, а саме: відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби тощо. Крім того, зазначала, що за результатами проведеної ДШ у Київському районі м. Харкова невиїзної документальної перевірки ТОВ "Ітер" встановлено порушення останнім ч. 1 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, що не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними.

При цьому, наголошуючи на неправомірності зарахування позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2009 року суми ПДВ в розмірі 143 грн. 40 коп. відповідач вказує на порушення платником податку вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що станом на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету було визначено Законом України "Про податок на додану вартість"

Так, згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

В силу пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону України "Про податок на додану вартість", колегія суддів зазначає, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі по тексту - Закон № 996-ХІУ) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 Закону № 996-ХІУ одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судовим розглядом встановлено, що ПАТ "ККФ "Рошен" в серпні 2009 року придбано у ТОВ "Ітер" товарно-матеріальні цінності, а саме: набивку (АПР-31 6мм таАПР-318мм).

На підтвердження реальності здійснення даної господарської операції позивачем надано належним чином оформлені та завірені копії: податкової накладної № 9280802 від 28.08.2009 року на загальну суму 860 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ - 143 грн. 40 коп. (т. І, а.с. 98); видаткової накладної № 450 від 01.09.2009 року на загальну суму 860 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ - 143 грн. 40 коп. (т. І, а.с. 97); прибуткової накладної № 943 від 03.09.2009 року (т. І, а.с. 96).

Оплату придбаного товару здійснено на підставі рахунка на оплату № 704 від 26.08.2009 року шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ "Ітер" у банку, що підтверджується випискою АТ "ОТП Банк" (т. І, а.с. 98- 100).

Факт отримання ПАТ "ККФ "Рошен" вказаних товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Ітер" окрім вищенаведеного також підтверджується довідкою позивача, відповідно до якої начальнику відділу МТЗ ОСОБА_3 31.08.2009 року за № 343537/602 видано довіреність на право отримання набивки згідно видаткової накладної № 450 від 01.09.2009 року (т. II, а.с. 29), копією сторінки журналу виданих довіреностей (т. II, а.с. 30).

В подальшому, придбану у ТОВ "Ітер" набивку позивачем оприбутковано відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 20.9.2 (т. II, а.с. 17-19).

Колегія суддів зазначає, що придбані товарно-матеріальні цінності позивачем використано у власній господарській діяльності, що підтверджується копіями акта списання запасних частин і матеріалів на капітальний ремонт по цеху № 3 за вересень 2009 року (т. І, а.с. 134), акта списання запасних частин і матеріалів на поточний ремонт по цеху № 3 за вересень 2010 року (т. І, а.с. 129). Залишок набивки, що придбана позивачем у ТОВ "Ітер", відповідно до звіту про рух матеріально-технічних цінностей, обліковується на складі ПАТ "ККФ "Рошен" (т. І, а.с. 162).

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги незначний об'єм придбаних товарно-матеріальних цінностей, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача на відсутність товарно-транспортної накладної як на підставу для невизнання даної господарської операції такою, що відбулася.

Отже, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність реальність (товарність) господарської операції щодо придбання у ТОВ "Ітер" товарно-матеріальних цінностей, встановлено факт сплати позивачем у ціні придбаного товару податку на додану вартість в сумі 143 грн. 40 коп. та використання такого товару у власній господарській діяльності ПАТ "ККФ "Рошен".

Висновок податкового органу щодо відсутності підстав для віднесення даної суми ПДВ до податкового кредиту колегія суддів вважає необгрунтованим та безпідставним, оскільки підприємство сформувало свій податковий кредит, в порядку встановленому Законом України "Про податок на додану вартість", на підставі податкової накладної, виписаної його контрагентом.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність у ТОВ "Ітер" основних засобів та працівників з посиланням на відомості податкової звітності даного підприємства, оскільки відсутність у декларації з податку на прибуток ТОВ "Ітер" відомостей про амортизацію не є доказом відсутності на балансі підприємства основних засобів. Також, податковий розрахунок комунального податку, на який посилається відповідач в акті перевірки, містить відомості про кількісний склад працівників підприємства, проте, у даному звіті не відображаються відомості про працівників, що можуть працювати на підприємстві, зокрема, за сумісництвом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2009 року суму податку на додану вартість в розмірі 143 грн. 40 коп., що сплачена ним на користь ТОВ "Ітер" у ціні придбаних в даного контрагента товарно-матеріальних цінностей.

Матеріалами справи встановлено, що ПАТ "ККФ "Рошен" на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "Маштехімпорт" (код ЄДРПОУ 35117711), віднесено до складу податкового кредиту за січень 2011 року суму ПДВ в розмірі 4 291 грн. 60 коп. Даний факт підтверджується актом перевірки, податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2011 року та не заперечується сторонами (т. І, а.с. 23-26).

Однак, перевіркою виявлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту вищезазначеної суми, внаслідок чого відповідач дійшов висновку щодо завищення ПАТ "ККФ "Рошен" податкового кредиту та відповідно завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2011 року в розмірі 4 291 грн. 60 коп.

Податкова інспекція в обґрунтування даного висновку перевірки посилалась на те, що відповідно до акта документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Маштехімпорт" встановлено завищення останнім податкового кредиту за грудень 2010 року в сумі 429 233 грн. 95 коп. Крім того, зазначала, що ТОВ "Маштехімпорт" формує податковий кредит від підприємств з ознаками фіктивності, зокрема, ТОВ "Шипремсервіс".

Надаючи правову оцінку наведеним доводам податкової інспекції та перевіряючи реальність здійснення господарських операцій, колегія суддів зазначає наступне.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету з 01.01.2011 року визначено розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ.

У відповідності до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладені положення Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ "Маштехімпорт" (Постачальник) та ЗАТ "ККФ "Рошен" (Покупець) 29.11.2010 року укладено договір № 1432, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити та передати в обумовлений строк в повну господарську власність Покупця насосну головку 1ЕС 1К.2Х 110-005-20 в кількості 1 шт. (т. І, а.с. 71-73).

На підтвердження реальності здійснення даної господарської операції матеріали справи містять належним чином оформлені та завірені копії: податкової накладної № 1663 від 14.12.2010 року на загальну суму 25 749 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ - 4 291 грн. 60 коп. (т. І, а.с. 83); видаткової накладної № РН-000076 від 04.02.2011 року на загальну суму 51 499 грн. 20 коп., в т.ч. ПДВ - 8 583 грн. 20 коп. (т. І, а.с. 80); прибуткової накладної № 137 від 10.02.2011 року (т. І, а.с. 79).

На виконання вимог п. 3.1. Договору позивачем відповідно до рахунку-фактури № СФ-0001432 від 06.12.2010 року проведено попередню оплату товарно-матеріальних цінностей в сумі 25 749 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ - 4 291 грн. 60 коп. (т. І, а.с. 81). Факт оплати підтверджується випискою АТ "ОТП Банк" та не заперечується відповідачем (т. І, а.с. 84).

Матеріалами справи підтверджено, що товарно-матеріальні цінності передано від ТОВ "Маштехімпорт" до ПАТ "ККФ "Рошен". Гак, транспортування товару здійснювалося на замовлення Постачальника ТОВ "Аеро-експрес", що підтверджується копією акта № 0-0000476 від 28.02.2011 року (т. II, а.с. 28).

Судовим розглядом встановлено, що насосну головку ПАТ "ККФ "Рошен" придбано з метою використання її для ремонту лінії з виробництва карамелі.

Зазначені обставини підтверджуються актом введення в експлуатацію обладнання, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, карткою рахунку: 20.7, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 20.7 (т. II, а.с. 21-26) та актом списання запасних частин і матеріалів на поточний ремонт по цеху № 3 за березень 2011 року (т. І, а.с. 92).

Таким чином, матеріалами справи доведено реальність (товарність) господарської операції щодо придбання у ТОВ "Маштехімпорт" товарно-матеріальних цінностей, встановлено факт сплати позивачем у ціні придбаного товару податку на додану вартість в сумі 4 291 грн. 60 коп. та використання такого товару у власній господарській діяльності ПАТ "ККФ "Рошен".

Щодо доводів Кременчуцької ОДПІ на нікчемність договору № 1432 від 29.11.2010 року, колегія суддів зазачає наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що судовим розглядом встановлено та підтверджено належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Маштехімпорт" та ПАТ "ККФ "Рошен" на підставі вищевказаного договору.

Таким чином, оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів в підтвердження того, що зазначений договір поставки суперечить вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також, що він не був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, суд дійшов висновку щодо неправомірності доводів податкової інспекції про нікчемність даного правочину.

Щодо доводів відповідача на порушення ТОВ "Маштехімпорт" вимог чинного законодавства України, що виявлені за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки вказаного підприємства з питання підтвердження відомостей, отриманих від особи, що перебувала у взаємовідносинах з ТОВ "Шипремсервіс" за грудень 2010 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, реалізовану ПАТ "ККФ "Рошен" насосну головку ТОВ "Маштехімпорт" придбано у ТОВ "І+Т Технолоджіз" (т. І, а.с. 75-76), а відтак порушення контрагентом позивача вимог чинного законодавства України та визнання у зв'язку з цим безтоварними господарських операцій з третіми особами не мають жодного відношення до права добросовісного платника податку, яким являється позивач, на формування податкового кредиту по господарським операціям, здійсненим з таким контрагентом.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Податковий кодекс України не ставить виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що висновок податкової інспекції про порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення ПАТ "ККФ "Рошен" податкового кредиту та відповідно завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2009 року в розмірі 143 грн. 40 коп., за січень 2011 року в розмірі 4 291 грн. 60 коп., здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України та фактичних обставин справи.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

З огляду на викладене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність правомірності висновків щодо завищення позивачем податкового кредиту за серпень 2009 року та січень 2009 року, а отже правомірністьприйняттяоскаржуванихподатковихповідомлень-рішень від 10.05.2011 року № 1550/70, від 02.09.2011 року № 0001041550/165.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що ПАТ "ККФ "Рошен" доведено реальність здійснення господарських операцій щодо придбання товарно-матеріальних цінностей та факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, а відтак - правомірність віднесення до складу податкового кредиту за серпень 2009 року та січень 2011 року сум, що сплачені ним в ціні придбаних товарів, в розмірі 143 грн. 40 коп. та 4 291 грн. 60 коп. відповідно.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними та скасував податкові повідомлення -рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 10.05.2011 року № 1550/70, від 02.09.2011 року № 0001041550/165, оскільки податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2011р. по справі№2-а-1670/7667/11 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2011р. по справі№2а-1670/7667/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.

Судді<підпис >

<підпис >Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2011 р.