Єдиний державний реєстр судових рішень УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2011 р.Справа № 2а-5147/10/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
<за участю секретаря ><Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Перспектива М" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. по справі№2а-5147/10/1670
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області <Список ><Текст >
до Приватного підприємства "Перспектива М" <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >
про стягнення економічних санкцій,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській областізвернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Перспектива -М"про стягнення економічних санкцій у розмірі 21580 грн. 47 коп.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року адміністративний позов задоволено.
Стягнуто з Приватного підприємства "Перспектива -М" (код ЄДРПОУ 36864812) на користь Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області в дохід державного бюджету, код 21081100 на р/р УДК в м. Полтаві № 31115106700002, МФО 831019, код ЄДРПОУ 34698804 суму економічної санкції в розмірі 21580 грн. 47 грн. (двадцять одна тисяча п'ятьсот вісімдесят гривень сорок сім копійок).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року виправлено описку, допущено у резолютивній частині постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській областідо Приватного підприємства "Перспектива -М"про стягнення економічних санкцій.
Зазначено у резолютивній частині постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року замість "Комунальне підприємство "Ремліфт" Полтавської міської ради" - "Приватне підприємство "Перспектива-М" у відповідному відмінку.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 192 ГК України, ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення", п.12 додатку до Постанови КМУ від 25.12.1996 року № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів), що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.
Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з приписів 7, 8, 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" від 03.12.1990 №507-ХІІ, Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1819 від 13.12.2000 р.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем вимог розпорядження голови Полтавської облдержадміністрації від 11.07.2008 року №229 "Про встановлення граничних торгівельних (постачальницько-збутових) надбавок на продовольчі товари та про внесення змін до розпорядження голови облдержадмаіністрації від 07.09.2007 р. № 353" та від 27.05.2009 року №172 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 11.07.2008 року №229".
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Матеріалами справи встановлено, що з 26.07.2010 по 05.08.2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області проведено перевірку приватного підприємства "Перспектива-М" з питань дотримання порядку формування та застосування цін на окремі види продовольства відповідно до вимог нормативних актів ОДА (розпорядження від 27.05.2009 року № 172) прийнятих на виконання постанови КМУ від 25.12.1996 року № 1548 та Наказу Мінекономіки від 13.08.2008 року № 341.
За результатами перевірки складений акт від 05 серпня 2010 року в якому встановлено, що за період з 27.02.10 р. по 23.07.10 р. при встановленні, формуванні та застосуванні оптових цін на м'ясо курей (тушку та четвертинку) застосовувались постачальницько-збутові надбавки в розмірі від 5,8 до 10,7 відс. при встановленому граничному розмірі 5,0 відс. до ціни виробника без урахування транспортних витрат з їх транспортування у міжміському сполученні. Внаслідок вказаних порушень сума необгрунтовано отриманої виручки становить 7193,49 гривні.
11 серпня 2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області прийнято рішення №88 про застосування до ПП "Перспектива-М" економічних санкцій у вигляді вилучення в дохід Державного бюджету м. Суми 7193,49 грн. безпідставно одержаної виручки та стягнення штрафу в розмірі 14386,98 грн. (а.с.4).
Колегія суддів зазначає, що відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1819 від 13.12.2000, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.
Статтею 5 вказаного положення передбачено, що Державна інспекція з контролю за цінами має право: вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифів) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства (якщо фактичну оплату товарів, робіт та послуг не проведено) для розрахунку із споживачами (пункт 4); приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) (пункт 5).
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про ціни та ціноутворення" від 03.12.1990 №507-ХІІ вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Нормою статті 8 вказаного Закону передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, на які затверджуються відповідними органами державного управління, відповідно до статті 4 цього ж Закону, визначається Кабінетом Міністрів України. Крім цього, даний орган виконавчої влади визначає також повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів) та щодо контролю за цінами.
Матеріалами справи встановлено, що пунктом 1 розпорядження голови Полтавської облдержадміністрації від 11.07.2008 року № 229 "Про встановлення граничних торговельних (постачальницько-збутових) надбавок на продовольчі товари та про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 07.09.2007 №353" встановлено граничну постачальницько-збутову надбавку до оптової ціни виробника (митної вартості) не вище 5 відсотків без урахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" від 03.12.1990 №507-ХІІ вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Отже враховуючи обставини справи, а саме, що проведеною позивачем на підставі посвідчення від 23.07.2010 року перевіркою встановлено, що за період з 27 лютого 2010 року по 23 липня 2010 року відповідачем при встановленні, формуванні та застосуванні оптових цін на м'ясо курей (тушку та четвертинку) застосовувалися постачальницько-збутові надбавки в розмірі від 5,8% до 10,7% при встановленому граничному розмірі 5% до ціни виробника без урахування транспортних витрат з їх транспортування у міжміському сполученні, внаслідок чого сума необґрунтовано отриманої відповідачем виручки склала 7193,49 грн., а також той факт, що за результатами перевірки складено акт № 000193 від 05.08.2010 року та прийнято рішення № 88 від 11.08.2010 року про застосування до Приватного підприємства "Перспектива -М" економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 21580,47 грн., яке, як встановлено з письмових пояснень відповідача, не вручено відповідачу у зв'язку з його відмовою від отримання рекомендованого поштового відправлення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості та правомірності оскаржуваного рішення.
Крім того, колегія суддів зазначає, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2011 року по справі №2а-5422/10/1670 адміністративний позов ПП "Перпектива - М" до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про скасування рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №88 від 11.08.2010 року.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011 року апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області задоволено. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2011 року по справі №2а-5422/10/1670 скасовано. Прийнято ну постанову, якою в задоволенні позову ПП "Перпектива - М" до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про визнання рішення неправомірним відмовлено.
Частиною 5 ст. 254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно ч.1 ст. 72 обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що у справі за позовом ПП "Перпектива - М" до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є судове рішення, яке набрало законної сили та яким надано правову оцінку оскаржуваному рішенню та доводам ПП "Перпектива - М", щодо незгоди з ним.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції при винесенні оскажуваної постанови норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що копію ухвали про відкриття скороченого провадження 25.10.2010 року Полтавським окружним адміністративним судом направлено відповідачу за адресою: вул. Верховинця, 9А, м. Полтава, 36000, яка внесена до Єдиного державного реєстру.
При цьому, колегія суддів зазначає, що конверт з зазначеною вище ухвалою повернувся до суду першої інстанції з відміткою "за закінчення терміну зберігання.
Згідно абз.2 ч.3 ст. 167 КАС України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.
З огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 167 КАС України, колегія суддів зазначає, що копія ухвали про відкриття скороченого провадження вважається врученою відповідачу. У строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подано до суду заперечень проти позову.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року по справі№2-а-5147/10/1670 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Перспектива М" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. по справі№2а-5147/10/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.
Судді<підпис >
<підпис >Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >
Судове рішення № 22039727, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.11.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5147/10/1670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: