Ухвала суду № 22039705, 05.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2011 р.Справа № 2а-9811/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2011р. по справі№2а-9811/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністб "Аудиторська фірма "Юрполіс-Аудит" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

28.07.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю АФ «Юрполіс-аудит» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі відповідач), в якому просив суд, скасувати наказ від 09.03.2011 року №597 «Про проведення невиїзної документальної позапланової перевірки» позивача; визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Укрспецкабель» відомостей за грудень 2010 року на підставі якої було складено Довідку від 08.04.2011 року за №1297/23-506/303590085.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 року позов було задоволено.

Скасовано наказ податкового органу від 25.03.2011 року №927.

Визнано протиправними дії податкового органу по проведенню документальної невиїзної перевірки позивача, результати якої оформлені довідкою від 08.04.2011 року №1297/23-506/30359085.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

25.03.2011 року податковим органом було зроблений запит № 6517/10/23-516 до позивача про надання інформації та її документального підтвердження.

25.03.2011 року було відповідачем ухвалене повідомлення №6517/10/23-516 про запрошення платника податків до органів державної податкової служби.

25.03.2011 року наказом відповідача «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань визначення правомірності декларування податкового зобовязання та податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за період грудень 2010 року» була призначена перевірка позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового Кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 75 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення і за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 і 78 цього Кодексу; документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника державної податкової служби, оформленого наказом, і за умови направлення платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення йому або його уповноваженому представникові під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки.

Пунктом 78.1.1 статті 78 ПК України, передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірок здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як свідчать матеріали справи, лист-запит № 6517/10/23-516 до позивача про надання інформації та її документального підтвердження відповідачем було направлено позивачу.

Разом з тим, відповідачем без спливу десятиденного строку для отримання відповіді наказом від 25.03.2011 року була призначена перевірка позивача та проведена, про що був складений акт.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача під час перевірки.

Окрім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недотримання податковим органом при цьому вимог статті 42 ПК України.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України зазначено, що документи вважаються належним чином врученими,якщо вони надіслати за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

В своїй апеляційній скарзі податковий орган зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції про визнання протиправними дії відповідача щодо визнання угод позивача за перевірений період нікчемними.

Колегія суддів погоджується з зазначеними доводами апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач є орган державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Податкового кодексу України.

Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Колегія суддів, вважає, що суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом.

Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається.

Право на судовий захист повязане з самою протиправністю дій.

Колегія суддів, вважає, що зазначення вказаних доводів судом першої інстанції у мотивувальній частині не вплинуло на законність та обґрунтованість судового рішення, тому воно не підлягає скасуванню.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Оскаржувані дії та наказ відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач як орган державної влади під час ухваленні наказу та проведення зазначеної вище документальної невиїзної перевірки позивача діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому судом першої інстанції правильно були задоволенні дані позовні вимоги.

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2011р. по справі№2а-9811/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Донець Л.О.

Судді<підпис >

<підпис >Кононенко З.О. Бондар В.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2011 р.