Ухвала суду № 22039376, 12.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 р.Справа № 2а-1870/4819/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.

представника позивача - Кандюков Г.Г.

представника відповідача - Шутько А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Северо-Восток Ресурс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2011р. по справі№2а-1870/4819/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Северо-Восток Ресурс"

до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Северо-Восток Ресурс" звернулось до суду з позовом до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000731521/0 (№ 0000731521/1 від 16.02.2011 року) про визначення зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 42764,66 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 1.32 ст. 1, ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч. 1 ст. 142 Господарського кодексу України, ст.ст. 215, 228 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки (акт від 09.12.10 №1566/15-23297409) ( а.с. 10-14) за період з 01.09.10 по 30.09.10 було встановлено, що ТОВ “Северо-Восток Ресурс”по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року було порушено абзац а), б) підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7; підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”у зв'язку з чим встановлено завищення податкового кредиту в сумі 35637,22 грн. та донараховано податку на додану вартість до сплати до бюджету в сумі 35637,22 грн.

20.12.2010 року Глухівською МДПІ винесено податкове повідомлення рішення № 0000731521/0 про визначення зобовязання позивачу з податку на додану вартість в розмірі 35637,22 грн. та штрафних санкцій 7127,44 грн. ( а.с.15).

В ході перевірки Глухівська МДПІ встановила порушення позивачем абзаців а),б) підпункту 7.2.1 пункту 7.2 , підпунктів 7.4.1, 7.4.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме завищення податкового кредиту в сумі 35637,22 грн., по взаємовідносинах з ТОВ “Дар-Трейд” по придбанню пасажирського теплоходу та запасних частин до нього. На думку відповідача, придбання теплоходу не повязане з господарською діяльністю позивача.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з приписів пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якими передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції зазначив, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, оскільки на час здійснення операції з купівлі теплохода та на час перевірки у позивача був відсутній вид діяльності для використання пасажирського теплохода, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтоване віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні теплохода.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, 07.09.2010 року між ТОВ “ДАР-Трейд” та ТОВ “Северо-Восток Ресурс” укладений договір купівлі-продажу пасажирського теплоходу “В.Г.Короленко”(а.с.17-20).

На виконання зазначеного договору контрагентом позивача виписана податкова накладна № 244 від 07.09.2010 року, на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит за вересень 2010 року.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія А00 N 662193 ТОВ «Северо-Восток Ресурс» має основний вид діяльності за КВЕД:

G 50.50.0 Роздрібна торгівля пальним

G 51.19.0 Посередництво в торгівлі різними товарами

G 51.21.0 Оптова торгівля зерном та кормами для тварин

G 51.36.0 Оптова торгівля цукром

G 51.51.0 Основний Оптова торгівля паливом

К 74.84.0 Інші послуги, надавані юридичними особами та не включені до інших угруповань

На підставі отриманих в електронному вигляді відомостей від Державного реєстратора ТОВ «СВ Ресурс» має наступні види діяльності:

G 50.50.0 Роздрібна торгівля пальним

О 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту

G 51.36.0 Оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами

G 51.51.0 Основний Оптова торгівля паливом

К 70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна

К 74.87.0 Надання інших комерційних послуг

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля паливом, тобто станом на момент придбання теплоходу господарська діяльність позивача не включає надання послуг з перевезення.

Колегія суддів також зазначає, що з урахуванням приписів ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” для встановлення обґрунтованості формування податкового кредиту необхідним є установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

При цьому в обов'язковому порядку необхідним є дослідження наявності господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку, зокрема відсутність ділової мети у діях платника податку з придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо.

Посилання позивача на очікування надання таких послуг в майбутньому колегія суддів вважає необґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає про недоведеність матеріалами справи можливості використання позивачем у власній господарській діяльності пасажирського теплоходу “В.Г.Короленко”, придбаного згідно договору купівлі-продажу від 07.09.2010 року.

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідно договору від 07.09.2010 року судно передано на плаву у власність покупця у порту м. Дніпродзержинськ (акваторія «Флотилія юних моряків та річковиків»).

Судновим свідоцтвом № УГ-0140 передбачено, що згідно суднового реєстру Держфлотнагляду України судно «В.Г. Короленко» належить флотилії юних моряків і річковиків, порт прописки м. Дніпродзержинськ.

Згідно договору № 51/2010-09 купівлі - продажу пасажирського теплоходу «В.Г.Короленко» від 07.09.10 судно належало продавцю (ТОВ "Дар-Трейд") на праві власності згідно з Біржовим договором № ВА-32332 від 20 серпня 2008 року, однак у встановленому законом порядку право власності на теплохід ТОВ "Дар-Трейд" зареєстровано не було.

Реєстрація водних транспортних засобів в Україні здійснюється відповідно до другої глави Кодексу торговельного мореплавства України та до Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.97 р. № 1069 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.99р. № 461 (далі-Порядок).

Дія цього Порядку поширюється на всі судна в Україні, крім військових кораблів та суден, катерів, шлюпок та інших плавучих засобів, що належать будь-якому судну.

Органом, який здійснює загальне керівництво та контроль за реєстрацією і веденням обліку суден в Україні, є інспекція Головного державного реєстратора флоту України, яка знаходиться у м. Одесі та входить до сфери управління Мінтрансу. Реєстр очолює головний державний реєстратор флоту, який призначається на посаду Мінтрансом.

Реєстрацію суден в Україні здійснюють: капітани морських портів; Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства (Держфлотінспекція України).

Реєстрації у Державному судновому реєстрі України підлягають:

пасажирські, наливні судна, судна, призначені для перевезень небезпечних вантажів, а також буксири незалежно від потужності головних двигунів і валової місткості;

самохідні судна, не зазначені в підпункті «а» п. 12 Порядку, з потужністю головних двигунів 55 кВт і більше;

судна, не зазначені в підпунктах «а» і «б» п. 12 Порядку, валовою місткістю 80 одиниць і більше.

Реєстрація судна в Україні означає внесення відомостей про нього до одного з відповідних реєстраційних документів:

Державного суднового реєстру України, що ведеться за формою згідно з додатком 1 до Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України та містить такі дані: дату реєстрації, характер реєстрації, термін дії договору про фрахтування, назву судна, позивні судна, ідентифікаційний номер ІМО, призначення та тип судна, район плавання, час та місце побудови судна, власника судна та його юридичну адресу, фрахтувальника судна та його юридичну адресу, організацію, яка здійснює технічний нагляд, основні розміри судна, основні технічні характеристики судна, пасажиромісткість, екіпаж, заставні зобов'язання щодо судна, відмітку про виключення судна з Державного реєстру, відмітку про поновлення реєстрації, відмітку про одержання реєстраційних документів судновласника (фрахтувальника), суму реєстраційного збору;

Суднової книги України, що ведеться за формою згідно з додатком 2 до Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України та містить такі дані: дату реєстрації, назву судна, тип та призначення судна, час та місце побудови судна, власника судна та його юридичну адресу, матеріал корпусу, основні розміри, осадку у вантажі, вантажопідйомність, вантажомісткість, швидкість ходу, інші технічні характеристики, екіпаж, район та умови плавання, організацію, що здійснює технічний нагляд, відмітку про виключення судна з Державного реєстру України, заставні зобов'язання щодо судна, термін дії договору фрахтування.

У відповідності до ст. 30 Кодексу торговельного мореплавства України про будь-які зміни відомостей, що підлягають внесенню в Державний судновий реєстр України або Суднову книгу України, власник судна або фрахтувальник за бербоут-чартером протягом двох тижнів з дня цих змін повинен повідомити орган реєстрації судна.

Колегія суддів зауважує, що ані ТОВ "Дар-Трейд", ані позивачем у порядку, визначеному Кодексом торговельного мореплавства України та Порядком ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України право власності на судно «В.Г. Короленко» не зареєстровано.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи не доведено реєстрацію у встановленому законом порядку позивачем права власності на судно «В.Г. Короленко» та можливість використання зазначеного судна в межах своєї господарської діяльності, а тому колегія суддів погоджується з висновками податкового органу про порушення позивачем підпункту 7.2.1 пункту 7.2 , підпунктів 7.4.1, 7.4.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” при формуванні у вересні 2010 року податкового кредиту на підставі податкової накладної № 244 від 07.09.2010 року.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0000731521/0 (№ 0000731521/1 від 16.02.2011 року), відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про визнання такого рішення недійсним є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, <пункт >205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Северо-Восток Ресурс" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2011р. по справі№2а-1870/4819/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Жигилій С.П. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2011 р.