Ухвала суду № 22033710, 13.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 р.Справа № 2а-7024/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. по справі№2а-7024/11/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ПАТ "Виробниче підприємство "Твін -Друк", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова, в якому з урахуванням змінених позовних вимог просив суд визнати дії відповідача по зміни призначення податкових платежів з ПДВ позивача за січень 2011 року у сумі 45406,39 грн., та за лютий 2011 року у сумі 64621,01 грн. протиправними, визнати недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Харкова від 06.05.2011р. № 0001041520/0 .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 року адміністративний позов задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Харкова від 06.05.2011р. № 0001041520/0.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.57.1 ст.57, абз.а п. 50.1ст. 50, 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, п.п. 1.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПА України від 18.07.2005 року №276, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи -ПАТ "Виробниче підприємство"Твін - Друк" - зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Харківської міської ради 13.10.2006 року . Державна реєстрація проведена за адресою: 61172, м. Харків, вул. Роганська, буд.149.

Згідно Довідки про взяття на облік платника податків позивача взято на облік в ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова 28.09.1995 року за № 7055.

На підставі ст..20 Податкового кодексу України фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Харкова було проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ "Виробниче підприємство"Твін -Друк" з питань своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання податку на додану вартість згідно поданої декларації з ПДВ за червень 2010 року липень 2010 року та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у зв”язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року від 16.08.2010 року № 9003296002. За результатами перевірки складено акт перевірки від 18.04.2011 року № 723/15 2-23454034.

Зазначеною перевіркою встановлено, що ПАТ “ВП “Твін-Друк” несвоєчасно здійснена сплата узгодженої суми податкових зобовязань з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року у сумі 37448,39 грн. по терміну сплати 30.07.2010 року фактично сплата здійснена 02.03,2011р. згідно платіжних доручень від 02.03.2011 року № 169 на суму 44600,00 грн., № 170 на суму 13000,00 грн. № 172 на суму 5000,0 грн., № 171 на суму 3000,0 грн., № 173 на суму 2000,0 грн. , № 174 на суму 3000,0 грн. із затримкою на 215 днів; по уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року від 16.08.2010 року № 9003296002 у сумі 7958,0 грн. по терміну сплати 16.08.2010 року фактична сплата здійснена 02.03.2011 року згідно платіжного доручення від 02.03.2011 року № 169 на суму 44600,0 грн. затримкою на 198 днів; по податковій декларації з ПДВ за липень 2010 року у сумі 64621,01 грн. по терміну сплати30.08.2010 року , фактична сплата здійснена 29.03.2011 року згідно платіжного доручення № 245 на суму 92108,0 грн. із затримкою на 211 днів.

Згідно висновків згаданого акту, платником податків ПАТ "Виробниче підприємство"Твін - Друк" несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобовязання згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року у сумі 37448,39 грн. по терміну сплати 30.07.2010 року , фактично сплата здійснена 02.03.2011 року ; згідно уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року від 16.08.2010 року № 9003296002 у сумі 7958,00 грн. по терміну сплати 16.08.2010 року фактична сплата здійснена 02.03.2011 року; згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року у сумі 64621,01 грн. по терміну сплати 30.08.2010 року фактично сплата здійснена 29.03.2011 року, чим було порушено п.57.1 ст. 57 та п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України

На підставі висновків акту від 18.04.2011 року № 723/15 2-23454034, ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Харкова прийнято податкове повідомлення рішення від 06.05.2011р. № 0001041520/0 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Виробниче підприємство"Твін -Друк" сплачено наступні суми ПДВ:

-156000 грн. із зазначенням призначення платежу: “ПДВ за червень 2010р.”платіжне доручення № 553 від 30.07.2010 р.,

-65305 грн. із зазначенням призначення платежу: “ПДВ за червень 2010р.”платіжне доручення № 556 від 30.07.2010 р.,

-7958 грн. із зазначенням призначення платежу: “ПДВ по уточнюючому розрахунку за червень 2010р.”платіжне доручення № 600 від 16.08.2010 р., 398 грн. із зазначенням призначення платежу: “штрафна санкція 5% по ПДВ, самостійно нарахована по уточнюючому розрахунку за червень 2010р.”платіжне доручення № 601 від 16.08.2010 р.,

-172400 грн. із зазначенням призначення платежу: “ПДВ за липень 2010р.”платіжне доручення № 628 від 30.08.2010 р.

Згідно Акту перевірки та облікової картки платника податку позивача., вказані суми, були зараховані відповідачем по погашенню раніше нарахованих податкових зобов"язань з ПДВ, без дослідження призначення платежу в платіжних дорученнях,

Згідно п. 5 ст. 138 Господарського Кодексу України коштами у складі майна субєктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих субєктів з іншими субєктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Отже, до складу майна підприємства входять грошові кошти. Щодо розпорядження коштами Господарським Кодексом України передбачено наступне.

Згідно п.1 ст.134 Господарського Кодексу України субєкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими субєктами володіє, користується і розпоряджується належним йому (їм) майном.

З огляду на зміст зазначених норм, ПАТ “ВП “Твін-Друк” має право на свій розсуд вільно розпоряджатись належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” (в редакції, що діяла в момент виникнення спірних правовідносин) обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Тому при сплаті податкових зобовязань за визначений платником податку період обовязок такого платника щодо сплати податку на додану вартість припиняється зі сплатою податку саме за такий визначений період.

Відповідно до п. 2 ст.12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обовязкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів у встановлений законом термін.

Колегія суддів зазначає, що ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яка діла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено джерела погашення податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. За рішенням органу стягнення суми ПДВ не стягувались, тому застосування норми, передбаченої п. 7.7 вказаного Закону, є неправомірним.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено застосування до платників податків штрафів у розмірі від 10 до 50 %, якщо платник не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків.

Отже, при нарахуванні штрафних санкцій відповідачем не було прийнято до уваги призначення платежу згідно платіжних доручень на сплату ПДВ. Сплачені суми ПДВ відповідачем, всупереч зазначеного позивачем призначення платежу, відносились на погашення податкового боргу, що виник раніше, а не проводились як сплата поточних платежів, що призвело до неправомірного нарахування штрафних санкцій.

Згідно ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Згідно п. 6 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

В п. 1.7 Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженій постановою Правління НБУ N 22 від 21.01.04 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.04 р. за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, з аналізу приписів вищенаведених правових норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Отже, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п. 16.5.2 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків, оскільки платник податків має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Харкова від 06.05.2011р. № 0001041520/0 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання дій ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова по зміні призначення податкових платежів з ПДВ платника податків ПАТ “ВП “Твін-Друк” за січень 2011 року у сумі 45406,39 грн., та за лютий 2011 року у сумі 64621,01 грн. протиправними, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що вказані дії відповідача по зміні призначення податкових платежів з ПДВ платника податків ПАТ “ВП “Твін-Друк” за січень 2011 року та лютий 2011 року, здійснювались після набрання чинності Податковим Кодексом України, в п. 87.9 ст. 87 якого передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що дії податкового органу щодо зміни призначення податкових платежів з ПДВ платника податків ПАТ “ВП “Твін-Друк” за січень 2010 року та лютий 2011 року відповідають вимогам законодавства, а тому позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК", документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. по справі№2а-7024/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.

Судді<підпис >

<підпис >Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >