Єдиний державний реєстр судових рішень
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" березня 2012 р.Справа № 27-19-17-15/04-09-4
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко
суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук, згідно розпорядження голови суду № 72 від 26.01.2012 р.
при секретарі судового засідання: Н.Г. Попові
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
від відповідачів В.Л. Москаленко, О.Ф. Кузін (ТОВ „ПОЛ і К”); І.Ю. Пахомов (АБ „Південний”)
від третіх осіб - ОСОБА_7 (ОСОБА_8.); ОСОБА_9 (ОСОБА_10.)
представник ОСОБА_11 у судове засідання не зявився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на підставі постанови Вищого господарського суду України від 21.12.2011р.
на рішення господарського суду Одеської області від 08.08.2011 р.
у справі №27-19-17-15/04-09-4
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1)Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛ і К”
2)Акціонерного банку “Південний”
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
1)ОСОБА_12
2)ОСОБА_8
3)ОСОБА_10
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та визнання недійсним договорів
По справі оголошувалась перерва до 15.03.2012 р.
ВСТАНОВИВ:
В січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПОЛ і К”, Акціонерного банку „Південний”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_13, про визнання недійсним договору іпотеки від 28.12.2006 р., укладеного між ТОВ „ПОЛ і К” і АБ „Південний”. (а.с. 2-5 т.1).
Одночасно позивачем подана заява про забезпечення позову. (а.с. 53-54 т.1).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.01.2009 р. порушено провадження у справі із призначенням її до розгляду, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нежитлові будівлі загальною площею 6028,3 кв.м., що складаються в цілому з літ. „Г”, „Д”, „Е” і знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „ПОЛ і К” (65012, м. Одеса, пров. Мукачівський, 5; код ЄДРПОУ 25040391)на підставі свідоцтва про право власності САА № 444846 від 17.05.2006 р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 06.05.2006 р. № 367. (а.с. 1, 55-56 т.1).
Ухвалою господарського суду від 02.02.2009 р. провадження у справі зупинено до розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ „ПОЛ і К” на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.01.2009 р. про забезпечення позову. (а.с. 63 т.1).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р. вищезазначена ухвала залишена без змін. (а.с. 84-86 т.1).
10.03.2009 р. ухвалою суду першої інстанції поновлено провадження у справі із призначенням її до розгляду. (а.с. 99 т.1).
01.04.2009 р. позивачем подано до суду клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, яке задоволено ухвалою господарського суду від 06.04.2009 р. Призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження по справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи. (а.с. 149 т.1, 4-5 т.2).
Ухвалою від 30.07.2010 р. провадження у справі поновлено. Призначена по справі експертиза не була проведена внаслідок ненадання експертній установі необхідних документів. (а.с. 56 т.2).
27.09.2010 р. ухвалою суду першої інстанції залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: гр. ОСОБА_8, приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу ОСОБА_10. (а.с. 145 т.2).
Позивач неодноразово уточнював та доповнював позовні вимоги, згідно останньої редакції заяви, поданої 15.04.2011 р. ОСОБА_1 просив: 1) визнати недійсним (скасувати) рішення загальних зборів учасників ТОВ „ПОЛ і К”, що наведені в протоколі зборів учасників ТОВ „ПОЛ і К” № 7 від 10.11.2006 р.; 2) визнати недійсним з часу укладення договір іпотеки від 28.12.2006 р. реєстр. № 7361 і додатковий договір до нього від 21.07.2008 р. реєстр. № 4258, укладені між ТОВ „ПОЛ і К”, як іпотекодавцем та АБ „Південний”, як іпотекодержателем, а також додатковий договір від 20.08.2009 р. реєстр. № 1332 до договору іпотеки від 28.12.2006 р., укладений між ТОВ „ПОЛ і К”, як іпотекодавцем, і громадянином ОСОБА_8, як іпотекодержателем; 3) визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 18.08.2009 р., укладений між АБ „Південний”, як первісним кредитором, і громадянином ОСОБА_8, як новим кредитором; 4) визнати недійсним укладений між ТОВ „ПОЛ і К” і громадянином ОСОБА_8 додатковий договір від 10.01.2011 р. до договору іпотеки від 28.12.2006 р. Зобовязати відповідача ОСОБА_8 повернути нерухоме майно, що знаходиться у нього в іпотеці, у розпорядження власника ТОВ „ПОЛ і К”. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він був учасником ТОВ „ПОЛ і К” з моменту утворення (2003 р.), з часткою в статутному капіталі 50 %. Під час управління товариством директором ОСОБА_13 укладено ряд угод, спрямованих на зменшення активів товариства і штучне створення боргів, а саме: 28.12.2006 р. між ТОВ „ПОЛ і К”, в особі директора ОСОБА_13 та АБ „Південний” укладено договір іпотеки, за яким директор незаконно використав свої повноваження для укладення угоди у своїх особистих інтересах. Для укладення вказаного договору, відповідачем було надано недійсний протокол зборів учасників № 7 від 10.11.2006 р.. між тим насправді загальні збори 10.11.2006 р. не скликались і не проводились, повідомлення про їх скликання до позивача не надходило. Опитування учасників, згідно до ст. 60 Закону України „Про господарські товариства”, також не проводилось. Тому позивач вважає, що в порушення підпункту „й” пункту 7.3.6. Статуту ТОВ „ПОЛ і К” директор не виніс укладений ним договір іпотеки від 28.12.2006 р. на затвердження загальних зборів учасників, в звязку з чим укладення угод відбулось всупереч інтересам товариства та позивача. (а.с. 41-43 т. 5).
У відзивах на позов відповідачі та треті особи зазначили про його безпідставність та необґрунтованість. (а.с. 109-111, 126-127 т.1, 1-6, 134-135 т.3
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.08.2011 р. (головуючий суддя Невінгловська Ю.М., судді Демешин О.А., Смелянець Г.Є.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 15.08.2011р., позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ „ПОЛ і К”, що наведені в протоколі зборів учасників ТОВ „ПОЛ і К” № 7 від 10.11.2006 р. Стягнуто з ТОВ „ПОЛ і К” на користь ОСОБА_1 85,00 грн. держмита та 29,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті позову відмовлено. (а.с. 14-20 т.7).
Не погодившись з даним рішенням, позивач 31.08.2011 р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ „ПОЛ і К”, що наведені в протоколі зборів учасників ТОВ „ПОЛ і К” № 7 від 10.11.2006 р. залишити без змін, в іншій частині - рішення скасувати, а позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.2011 р. апеляційна скарга прийнята до провадження із призначенням її до розгляду.
У відзивах на апеляційну скаргу ТОВ „ПОЛ і К” та ОСОБА_8 просили відмовити у її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. (а.с. 56-59, 76-80 т.7).
27.10.2011 р. ухвалою суду Одеського апеляційного господарського суду апеляційне провадження зупинено на підставі п.2 ч.2 ст. 79 ГПК України у звязку з надсиланням копій матеріалів справи до слідчих органів. (а.с. 106-11 т.7).
Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2011 р. вищевказану ухвалу скасовано, справу направлено до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду Одеської області від 08.08.2011 р. (а.с. 152-155 т.7).
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 р. справа прийнята до провадження і призначена до розгляду.
При апеляційному перегляді справи представником позивача в усній формі було заявлено клопотання про залучення ОСОБА_8 у якості відповідача, яке відхилено судовою колегією з огляду на наступне:
- по-перше, позивач у судовому засіданні пояснив, що не наполягає на розгляді вимог про зобовязання ОСОБА_8 повернути нерухоме майно, яке знаходиться у нього в іпотеці у розпорядження власника ТОВ „ПОЛ і К”;
- по-друге, предметом розгляду даної справи є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, визнання недійсними договорів в т.ч. укладених з ОСОБА_8, якого залучено до участі у справі в якості 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, тобто необхідність в залученні останнього у якості відповідача немає.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
24.09.2003 р. Приморською районною державною адміністрацією зареєстровано Статут та установчий договір ТОВ „ПОЛ і К” реєстраційний № 26303264100010897, які затверджені рішенням зборів учасників № 5 від 11.09.2003 р., зареєстровані в реєстрі за № 4869,4870, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 (а.с. 50-86 т.6).
Відповідно до п. 1.1 Статуту учасниками товариства є ОСОБА_13 та ОСОБА_1.
Пунктом 5.8.1. Статуту визначено розмір статутного фонду товариства, який складає 18500 грн.
Згідно п. 5.8.3. зазначеного Статуту вклади учасників у статутний фонд ТОВ „ПОЛ і К” розподілені наступним чином:
- ОСОБА_13 9250,00 грн., що становить 50% ;
- ОСОБА_1 9250,00 грн., зо становить 50%.
Пунктом 7.3.1. Статуту визначено, що вищим органом управління підприємством є Збори учасників, які складаються з учасників чи їх представників. (а.с. 50-72 т.6).
27.12.2006 р. АБ „Південний” (Банк) та ОСОБА_13 (Позичальник) уклали кредитний договір № В-653, відповідно до умов якого Банк зобовязався надати Позичальнику кредит частинами в сумі 1300000,00 дол. США, а Позичальник - повернути кредит до 26.12.2008 р. та заплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13% річних. (а.с. 137-140 т.1).
В забезпечення виконання зобовязань по вищевказаному договору кредиту між АБ „Південний” (Кредитор) та ОСОБА_8 (Поручитель) 27.12.2006 р. укладено договір поруки, згідно п.1.1 якого Поручитель зобовязався відповідати перед Кредитором за виконання ОСОБА_13 (Боржник) його зобовязань в повному обсязі перед Кредитором, які виникли на підставі кредитного договору №В-653 від 27.12.2006 р. у розмірі 1300000 дол. США з нарахуванням 13% річних, строком погашення до 26.12.2008 р., наданого АБ „Південний” ОСОБА_13
Пунктом 3.2. договору передбачено, що порука припиняється з припиненням всіх зобовязань по кредитному договору № В-653 від 27.12.2006 р. (а.с. 129 т.1).
Відповідно до протоколу № 7 від 10.11.2006 р. загальних зборів учасників ТОВ „ПОЛ і К”, вирішено виступити поручителем перед установою банку АБ „Південний” по кредитній угоді на фізичну особу ОСОБА_13 в розмірі 1380000 дол. США терміном на 2 роки; надати в іпотеку АБ „Південний” нерухоме майно, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1; надати право підпису договорів поруки та застави нерухомого майна директору ТОВ „ПОЛ і К” ОСОБА_13 На зазначених зборах були присутні ОСОБА_1 та ОСОБА_13 (а.с. 78 т.2).
28.12.2006 р. за реєстровим №7361, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 посвідчено договір іпотеки між ТОВ „ПОЛ і К” (Іпотекодавець) та АБ „Південний” (Іпотекодержатель), за яким в забезпечення виконання зобовязань Позичальника, що випливають з кредитного договору № В-653 від 27.12.2006 р. та всіх додаткових угод до нього, Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі загальною площею 6028,3 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що належать Іпотекодавцю на праві власності.
Пунктом 1.9. договору встановлена вартість предмета іпотеки, яка складає 8476673,86 грн., що в еквіваленті на день укладення цього договору складає 1678549,28 дол. США за курсом НБУ. (а.с. 130-135 т.1).
14.07.2008 р. ВАТ АБ „Південний” та ОСОБА_13 уклали додаткову угоду до кредитного договору № В-653 від 27.12.2006 р., пунктом 1.1 сторони визначили, що Банк зобовязався надати Позичальнику кредит частинами в сумі 879029,34 дол. США, а Позичальник зобовязався повернути кредит не пізніше 13.07.2010 р. та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі:
- 13% річних на ліміт 705829,34 дол. США;
- 14% річних на ліміт 173200 дол. США.
Згідно п.1.3 угоди забезпеченням зобовязань за даним договором є: іпотека, порука ОСОБА_8 (а.с. 142-147 т.1).
21.07.2008 р., за реєстровим № 4258, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 посвідчено додатковий договір до договору іпотеки від 28.12.2006 р. укладений між ТОВ „ПОЛ і К” (Іпотекодавець), що діє як майновий поручитель за ОСОБА_13 (Позичальник) та ВАТ АБ „Південний” (Іпотекодержатель), відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п.1.2. договору іпотеки у наступній редакції:
„1.2. За цим договором іпотекою забезпечується виконання зобовязань Позичальника, що випливають з кредитного договору від 27.12.2006 р. № НОМЕР_1 всіх додаткових угод до нього (далі Кредитний договір), згідно з яким Іпотекодержатель зобовязався надати Позичальнику кредит на суму 879029,34 дол. США терміном повернення 13.07.2010 р., а Позичальник зобовязався в розмірі, на умовах та в строки, визначені в Кредитному договорі, повернути Іпотекодержателю кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, плату за розрахункове обслуговування, а також сплатити штрафи та пені, передбачені умовами Кредитного договору.” (а.с. 136 т.1).
Відповідно до наданих АБ „Південний” відомостей по рахунку кредит погашався безпосередньо ОСОБА_13, ОСОБА_8 внесений останній платіж 18.08.2009 р. в сумі104629,93 грн. в погашення кредиту отриманого ОСОБА_13 (а.с. 32-33 т.3).
18.08.2009 р. між ВАТ АБ „Південний” (Первісний кредитор) та ОСОБА_8 (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові і стає кредитором за кредитним договором № В653 від 27.12.2006 р., укладеним між Первісним кредитором та ОСОБА_13 (а.с. 25 т.3).
20.08.2009 р., за реєстраційним номером 1332, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 посвідчено додатковий договір до договору іпотеки від 28.12.2006 р., укладений між ТОВ „ПОЛ і К” (Іпотекодавець) та ОСОБА_8 (Іпотекодержатель), за умовами якого, в звязку з укладенням 18.08.2009 р. між ОСОБА_8 та ВАТ АБ „Південний” договору про відступлення права вимоги, за яким до ОСОБА_8 перейшли всі права ВАТ АБ „Південний” за кредитним договором № В653 від 27.12.2006 р., сторони вирішили внести зміни до іпотечного договору, а саме: в преамбулі та по тексту договору іпотеки замінено дані первісного Іпотекодержателя ВАТ АБ „Південний” на ОСОБА_8; доповнено розділ 6 „Заключні положення” зазначеного договору іпотеки пунктами 6.8. та 6.9. наступного змісту:
„6.8. Іпотекодавцю відомо, що його зобовязання перед ВАТ АБ „Південний” за кредитним договором № В653 від 27.12.2006 р. повністю виконане ОСОБА_8
Іпотекодавцю відомо, що з моменту підписання цього договору він має виконувати свої зобовязання за кредитним договором № В653 від 27.12.2006 р. перед ОСОБА_8 в звязку з тим, що до нього перейшли всі права первісного кредитора (Банку) в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
6.9. Іпотекодавець повідомляє, що він не має ніяких претензій до первісного кредитора (ВАТ АБ „Південний”) на момент заміни кредитора, відповідно, не вправі заявляти будь-які претензії проти вимог нового кредитора.” (а.с. 26 т.3).
10.11.2011 р., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстраційним № 9, посвідчено додатковий договір між ТОВ „ПОЛ і К” та ОСОБА_8 до договору іпотеки від 28.12.2006 р., відповідно до якого у звязку з допущенням технічної помилки у пункті 6.8. договору іпотеки, Сторони вирішили викласти зазначений пункт додаткового договору до договору іпотеки в наступній редакції:
„6.8. Іпотекодавцю відомо, що зобовязання ОСОБА_12 (Боржника) перед ВАТ АБ „Південний” за кредитним договором № В 653 від 27.12.2006 р. повністю виконане ОСОБА_8.
Іпотекодавцю відомо, що з моменту підписання цього договору ОСОБА_13 (Боржник) має виконувати свої зобовязання за кредитним договором № В 653 від 27.12.2006 р., та за договором про відступлення права вимоги від 18.08.2009 р. перед ОСОБА_8 в звязку з тим, що до нього перейшли всі права первісного кредитора (Банку) в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.” (а.с. 20 т.6).
Під час розгляду апеляційної скарги позивач підтвердив, що ним у даній справі оскаржується рішення загальних зборів учасників, оформлене протоколом № 7 від 10.11.2006 р. та договір іпотеки від 28.12.2006 р., додаткові угоди до цього договору від 21.07.2008 р., 20.08.2009 р., 10.01.2011 р. та договір про відступлення права вимоги від 18.08.2009 р.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 січня 2008 р. ОСОБА_1 звернувся до директора ТОВ „ПОЛ і К" та учасника товариства ОСОБА_13 із заявою про вихід зі складу учасників ТОВ „ПОЛ і К” з 15 квітня 2008 р. та просив користуючись належними йому 50% загальної кількості голосів в управлінні товариством провести в лютому 2008 р. позачергові загальні збори учасників ТОВ „ПОЛ і К”. (а.с. 100-101 т.5). Таким чином, ОСОБА_1 вийшов зі складу учасників з 15.04.2008 р.
Рішення про виплату ОСОБА_1 належну йому вартість частки майна товариства було прийнято загальними зборами 22.03.2010 р. (а.с. 74 т.5). Відповідно до нової редакції Статуту ТОВ „ПОЛ і К” в редакції від 26.03.2010 р., єдиним учасником товариства є ОСОБА_13, частка якого у статутному капіталі становить 100%. (а.с. 77-84 т.5).
Стосовно вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ „ПОЛ і К”, що наведені в протоколі зборів учасників ТОВ „ПОЛ і К” № 7 від 10.11.2006 р., судова колегія зазначає наступне.
Статтею 58 Закону України „Про господарські товариства” передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Про проведення загальних зборів товариства, згідно зі ст. 61 цього Закону, учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.
У відповідності до п. 7.5. Статуту ТОВ „ПОЛ і К” Збори учасників Підприємства скликаються не рідше двох разів на рік. Позачергові збори Учасників скликаються Головою Зборів при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі платоспроможності Підприємства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси Підприємства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного фонду. Збори Учасників Підприємства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники Підприємства, які володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових Зборів Учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності Підприємства. Якщо протягом 25 днів Голова Зборів не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати Збори Учасників. Про проведення Зборів Учасники Підприємства повідомляються передбаченим Установчим договором способом з зазначенням часу і місця проведення Зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблене не менш як за 30 днів до скликання Зборів. Будь-який з учасників Підприємства має право вимагати розгляду питання на Зборах за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку Зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання Зборів Учасникам Підприємства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного Зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх Учасників, присутніх на Зборах.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 також зазначено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
З матеріалів справи вбачається, що спірне рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом № 7 від 10.11.2006 р., підписане обома учасниками товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_13, кожен з яких володіє по 50 % голосів на загальних зборах учасників. Однак, в матеріалах справи міститься висновок №10534/10-11 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи №02200900188, складений 28.12.2010р., з якого вбачається, що за результатами дослідження підпису ОСОБА_1, зокрема у протоколі №7 зборів учасників ТОВ „ПОЛ і К” від 10.11.2006р., експертом зроблено висновок, що підписи від імені ОСОБА_1 у даному протоколі виконано не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 (а.с. 3-7 т.4). Тобто, протокол № 7 від 10.11.2006 р. позивачем не підписувався.
Викладені обставини свідчать, що загальні збори проведені у присутності одного учасника товариства, який володіє 50 % голосів, що є меншим ніж передбачено положеннями ч.1 ст. 60 Закону України „Про господарські товариства”, відповідно до яких загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце проведення загальних зборів, що є безумовним порушенням його законних прав та інтересів.
З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що при проведенні зборів учасників ТОВ „ПОЛ і К” 10.11.2006р., не було дотримано передбаченого статутом ТОВ „ПОЛ і К” порядку скликання та проведення зборів учасників товариства, що позбавило учасника - ОСОБА_1 взяти участь у загальних зборах товариства та є порушенням прав та законних інтересів позивача, в звязку з чим, суд правомірно задовольнив позовну вимогу в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ „ПОЛ і К”, оформленого протоколом загальних зборів № 7 від 10.11.2006 р.
ОСОБА_1 заявлені вимоги про визнання недійсними з часу укладення договору іпотеки від 28.12.2006 р. (р. №7361), додаткових договорів від 21.07.2008 р. (р. №4258), від 20.08.2009 р. (р. № 1332) до договору іпотеки, договору про відступлення права вимоги від 18.08.2009 р., укладеного між АБ „Південний”, як первісним кредитором, і громадянином ОСОБА_8, та додаткового договору від 10.01.2011 р. до договору іпотеки від 28.12.2006 р.
ОСОБА_1 обгрунтовуючи свої позовні вимоги послався на те, що:
1)директором товариства ОСОБА_13 укладено ряд угод, спрямованих на зменшення активів товариства і штучне створення боргів;
2) для укладення договору іпотеки надано недійсний протокол;
3) відсутні повноваження у директора ОСОБА_13 на укладення договорів;
4) договори не затверджені на загальних зборах учасників товариства.
Згідно ст. 89 Господарського кодексу України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Статтею 97 Цивільного кодексу України також встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган. Відповідно до ст. 99 цього ж Кодексу передбачено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
Відповідно до ст. 62 Закону України „Про господарські товариства” у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).
Підпунктами 7.6.1., 7.6.2. Статуту ТОВ „ПОЛ і К” передбачено, що Директор є єдиним повноважним представником Підприємства у взаємовідносинах з державними та іншими органами, організаціями, закладами, а також в суді та господарському суді. Директор організує роботу Підприємства, несе відповідальність за результати роботи Підприємства, без доручення представляє Підприємство у всіх організаціях, підприємствах, закладах, від імені Підприємства, розпоряджується грошовими засобами та іншим майном, укладає господарські та інші договори, видає доручення, приймає та звільнює робітників та службовців, здійснює повсякденне керівництво діяльністю Підприємства, представляє Підприємство у відносинах з державними органами, іншими закладами та організаціями на території України та за кордоном, учиняє від імені Підприємства інші дії, згідно діючого законодавства та установчими документами.
Таким чином, вищенаведені положення установчого документу ТОВ „ПОЛ і К” свідчать про відсутність будь-яких обмежень повноважень директора на укладення договорів від імені цього господарського товариства, на підставі чого твердження ОСОБА_1 про відсутність у ОСОБА_13 належного обсягу повноважень спростовується вищевикладеним.
Твердження скаржника стосовно того, що ОСОБА_13 укладено ряд угод, які направлені на зменшення активів товариства і штучне створення боргів, судова колегія вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2011 р. по справі № 16-15/76-08-1663 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „ПОЛ і К”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_13 про визначення та стягнення вартості майна, призначена додаткова комплексна судова оціночно-економічна експертиза, відповідно до якої повинна бути визначена ринкова вартість всього майна товариства „ПОЛ і К”, в т. ч. обєктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1, які були предметом спірного договору іпотеки. Доводи скаржника про штучне створення боргів не підтверджено матеріалами справи. (а.с. 51-54 т.8).
Посилання ОСОБА_1 на те, що для укладення договору іпотеки надано недійсний протокол загальних зборів, а тому цей договір є недійсним, судова колегія не приймає до уваги, оскільки, зазначений договір іпотеки укладався не на підставі протоколу загальних зборів, а саме у відповідності до повноважень директора ОСОБА_13, встановлених Статутом товариства.
Скаржник посилається, що при укладенні вищевказаних спірних договорів Директором ТОВ „ПОЛ і К” було порушено умови п.п. „й”, п.7.3.6 статуту ТОВ „ПОЛ і К” (в редакції 2003р.), за яким до виключної компетенції зборів належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 1000000 (один мільйон) гривень.
Як вбачається зі змісту зазначеного пункту Статуту, він не обмежує передбачені п.п. 7.6.2 Статуту повноваження директора ТОВ „ПОЛ і К”, а лише передбачає компетенцію зборів щодо затвердження вже укладених договорів (угод).
Відповідно до п. 40 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" встановлено, що судам необхідно враховувати, що в пункті "і" частини п'ятої статті 41 Закону про господарські товариства до компетенції загальних зборів віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, а не їх укладення. У разі, якщо в установчих документах товариства право виконавчого органу товариства на укладення договору не обмежено, факт не затвердження договору після укладення не зумовлює його недійсності.
Судова колегія зазначає, що чинним законодавством не передбачено правових наслідків не затвердження загальними зборами товариства угод, які укладені на суму, яка перевищує визначену у статуті товариства, у випадку наявності у виконавчого органу господарського товариства повноважень на їх укладення.
Аналогічна правова позиція наведена у Розясненні Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними”. Так, згідно п.9.4., відповідно до статті 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів акціонерного товариства віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства. Цією нормою передбачено не укладення договорів, а їх затвердження. Тому якщо господарським судом буде з'ясовано, що установчими документами акціонерного товариства право органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто такий орган підписав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт незатвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.
Також, судова колегія вважає необхідним зазначити, що звертаючись до суду з відповідним позовом ОСОБА_1 обґрунтовував позовні вимоги порушенням корпоративних прав товариства, тобто діяв поза відносинами представництва інтересів ТОВ “Пол і К”. Крім того, із всіх договорів та угод, які позивач просить визнати недійсними, тільки договір іпотеки був укладений на той час, коли ОСОБА_1 був учасником товариства, всі інші спірні угоди укладались після виходу останнього зі складу учасників товариства.
Положеннями статті 237 Цивільного кодексу України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Між тим, пунктом 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що законом не передбачено право учасника господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти учасникам господарського товариства в задоволенні позовів про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. (пункт 51).
Такої ж позиції дотримується і Вищий господарський суд України (пункт 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2009 р. №01-08/631 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)".
Отже, з огляду на вищенаведене, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що факт визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ПОЛ і К", оформленого протоколом зборів учасників ТОВ "ПОЛ і К" №7 від 10.11.2006р. не зумовлює недійсності спірних договорів, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
За таких обставин рішення господарського суду Одеської області від 08.08.2011р. відповідає чинному законодавству, матеріалам та обставинам справи, підстав для його скасування і задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 103,105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Одеської області від 08.08.2011 р. у справі № 27-19-17-15/04-09-4 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддяВ.Б. Туренко
СуддяЛ.І. Бандура
СуддяЛ.В. Поліщук
Повний текст постанови підписано 20.03.2012 р.
Судове рішення № 22039168, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 15.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 27-19-17-15/04-09-4. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: