Постанова № 22038991, 12.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2012 № 37/340

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Верещака Д.П.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1. дов. від 13.02.2012 року № 93/2012/02/13-18

від відповідача: ОСОБА_2. дов. від 21.02.2012 року № 241

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства „Грушківське” Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації на рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2011 року

справі № 37/340 (суддя Гавриловська І.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Київенерго” (м. Київ)

до Комунального підприємства „Грушківське” Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації (м. Київ)

про стягнення 138141 грн. 42 коп.

встановив:

До господарського суду м. Києва звернулося Публічне акціонерне товариство „Київенерго” з позовом до Комунального підприємства „Грушківське” Соломянської районної у м. Києві ради про стягнення з відповідача на користь позивача 128544 грн. 75 коп. боргу за спожиту теплову енергію, 6878 грн. 49 коп. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 2718 грн. 18 коп.

Рішенням від 14.12.2011 року господарський суд м. Києва позов задовольнив частково. Стягнув з КП „Грушківське” на користь ПАТ „Київенерго” 5480 грн. інфляційної складової боргу, 2 718 грн. 18 коп. 3% річних, 1367 грн. витрат по сплаті державного мита та 233 грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження щодо стягнення 128544 грн. 75 коп. основного боргу припинив. У решті позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду КП „Грушківське” звернулося до апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку та апеляційною скаргою, в якій просить прийняти постанову про часткову відмову у задоволенні позову в частині сплати відповідачем інфляційних втрат, 3% річних, зобовязати позивача провести перерахунок позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 37/340 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Ухвалою від 01.03.2012 року було здійснено заміну відповідача по справі № 37/340 Комунального підприємства „Грушківське” Соломянської районної у м. Києві ради на його правонаступника Комунальне підприємство „Грушківське” Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації.

В судовому засіданні 27.02.2012 року оголошувалася перерва до 01.03.2012 року до 10 год. 45 хв., 01.03.2012 року до 12.03.2012 року до 10 год. 30 хв., 12.03.2012 року до 12.03.2012 року до 12.03.2012 року до 12 год. 10 хв.

В судовому засіданні 12.03.2012 року представник відповідача підтримував вимоги своєї апеляційної скарги. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечувала з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути скасовано в частині стягнення 1056 грн. 45 коп. інфляційної складової боргу та 261 грн. 87 коп. 3% річних та в цій частині прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 28.10.2010 року Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” (постачальник) та Комунальне підприємство „Грушківське” Соломянської районної у м. Києві ради (абонент правонаступником якого є Комунальне підприємство „Грушківське” Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації) уклали Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8614035.

Ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

П. 2.1 тимчасового договору від 28.10.2010 року № 8614035 визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до п.п. 2.2.1 тимчасового договору від 28.10.2010 року № 8614035 позивач зобовязувався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із позивачем для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Абонент відповідно до пунктів 2.3.1 тимчасового договору від 28.10.2010 року № 8614035 зобовязувався дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

П. 2 додатку № 2 до тимчасового договору від 28.10.2010 року № 8614035 визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з п. 3 додатку № 2 до тимчасового договору від 28.10.2010 року № 8614035 у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

Відповідно до п.п. 4 і 5 додатку № 2 до тимчасового договору від 28.10.2010 року № 8614035, дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку по 30 (31) число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в РТ-7 за адресою: м. Київ, вул. Горького, 29, не пізніше двох робочих днів місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 7 додатку № 2 до тимчасового договору від 28.10.2010 року № 8614035 у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

П. 8 додатку № 2 до тимчасового договору від 28.10.2010 року № 8614035 визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

на опалення як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

на гаряче водопостачання як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до тимчасового договору від 28.10.2010 року № 8614035, споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в РТ-7 за адресою: м. Київ, вул. Горького, 29 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця; акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання; податкові накладні отримує за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 31.

Згідно з п. 10 додатку № 2 до тимчасового договору від 28.10.2010 року № 8614035, споживач щомісячно:

забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Відповідно до п. 4.1 тимчасового договору від 28.10.2010 року № 8614035 договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 28.05.2011 року.

23.05.2011 року відповідач звернувся до позивача з листом про продовження терміну дії тимчасового договору від 28.10.2010 року № 8614035 по житловим будинкам на пров. Чугуєвському, 13, 13А. У свою чергу ПАТ „Київенерго” надало згоду на продовження терміну дії тимчасового договору від 28.10.2010 року № 8614035 з 28.05.2011 року по 06.06.2012 року. А 01.08.2011 року між сторонами було укладено постійний договір № 8614035 на теплопостачання.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду облікові картки відповідача за період з листопада 2010 року по серпень 2011 року. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.11.2010 року по 01.09.2011 року становить 290448 грн. 02 коп.

Відповідач розрахувався за поставлену теплову енергію частково на 161903 грн. 27 коп. Таким чином за ним утворилася заборгованість у розмірі 128544 грн. 75 коп.

В абз. 3 п. 4.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 року № 18 визначено, що припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України (п. 1-1 ч. 1 ст. 80) можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що провадження у справі в частині стягнення 128 544 грн. 75 коп. підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки після звернення позивача з позовом до суду (14.10.2011 року відповідно до відмітки канцелярії господарського суду м. Києва) відповідач платіжним дорученням від 19.10.2011 року № 877 сплатив заборгованість за спірний період.

Втім відповідач наполягав на здійсненні перерахунку розміру основної заборгованості на суму 19067 грн. 78 коп., оскільки 14.04.2011 року було здійснено прийняття теплового вузла обліку, а акти прийняття теплового вузла обліку було передано КП „Грушківське” в серпні 2011 року. Таким чином КП „Грушківське” здійснювало нарахування за травень серпень 2011 року не по приладах обліку.

01.11.2011 року відповідач звернувся до позивача з листом № 1954 в якому просив здійснити перерахунок. Як вбачається з облікової картки за листопад 2011 року позивач зменшив нарахування за спожиту теплову енергію на 19067 грн. 78 коп.

Таким чином перерахунок за спожиту відповідачем теплову енергію за травень серпень 2011 року було здійснено у листопаді 2011 року, тобто за межами того періоду за який здійснюється стягнення заборгованості та в рахунок майбутніх платежів.

Ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з розрахунком інфляційних втрат у розмірі 6878 грн. 49 коп., зробленим позивачем, тим більше, що він містить арифметичну помилку (6878 грн. 50 коп.), оскільки ним не застосовувалися індекси дефляції за період липня серпня 2011 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду здійснила перерахунок інфляційних втрат, який за період з листопада 2010 року по серпень 2011 року становить 4423 грн. 55 коп. Оскільки місцевий господарський суд невірно зробив розрахунок втрат від інфляції рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення 1056 грн. 45 коп. інфляційної складової боргу.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду визнала неправильним розрахунок 3% річних у розмірі 2 718 грн. 18 коп., зроблений позивачем, тим більше, що він містить арифметичну помилку (2718 грн. 17 коп.). За розрахунками апеляційного господарського суду розмір 3% річних складає 2456 грн. 31 коп. Оскільки місцевий господарський суд погодився з невірним розрахунком втрат від інфляції, того його рішення підлягає скасуванню в частині стягнення 261 грн. 87 коп. 3% річних.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до ст. 101 ГПК України і дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення 1056 грн. 45 коп. інфляційної складової боргу та 261 грн. 87 коп. 3% річних та в цій частині прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Відповідно до абз. 3 ч. 1, абз. 4 ч. 5 ст. 49 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд

п о с т а н о в и в:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Грушківське” Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації на рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2011 року по справі № 37/340 задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2011 року по справі № 37/340 скасувати в частині стягнення 1056 (одна тисяча пятдесят шість) грн. 45 коп. інфляційної складової боргу, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 87 коп. 3% річних та в цій частині прийняти нове рішення про відмову в позові.

3.В іншій частині рішення залишити без змін.

4.Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Грушківське” Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації (03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 23-А, ідентифікаційний код 35756939) на користь Публічного акціонерного товариства „Київенерго” (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 4 423 (чотири тисячі чотириста двадцять три) грн. 55 коп. інфляційної складової боргу, 2 456 (дві тисячі чотириста пятдесят шість) грн. 31 коп. 3% річних, 1 354 (одна тисяча триста пятдесят чотири) грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви та 231 (двісті тридцять одна) грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження щодо стягнення 128544 (сто двадцять вісім тисяч пятсот сорок чотири) грн. 75 коп. основного боргу припинити.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.”.

5.Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Київенерго” (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Комунального підприємства „Грушківське” Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації (03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 23-А, ідентифікаційний код 35756939) 7 (сім) грн. 68 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6.Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства „Грушківське” Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації (03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 23-А, ідентифікаційний код 35756939) 756 (сімсот пятдесят шість) грн. 99 коп. зайво сплаченого судового спору за розгляд апеляційної скарги.

7.Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.

8.Справу № 37/340 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__15.03.2012 р.__

Головуючий суддяГаврилюк О.М.

СуддіМайданевич А.Г.

Мальченко А.О.