Постанова № 22038980, 19.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2012 № 1/142

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кропивної Л.В.

суддів: Поляк О.І.

Рудченка С.Г.

при секретарі Помаз І.А.

за участю представників:

від стягувача: ОСОБА_1 представник за дов. №112/10 від 26.12.2011р.;

від боржника: ОСОБА_2 представник за дов. №Д07/2011/04/21-11 від 21.04.2011р.;

ОСОБА_3 представник за дов. №93/2012/02/16-5 від 16.02.2012р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

на ухвалу господарського суду м. Києва

від 17.02.2012р.

за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 1/142 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про стягнення 141590080,30 грн.

встановив:

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.06.2011р. у справі №1/142 (суддя Мельник В.І.) позов задоволено частково, визначено до стягнення із ПАТ «Київенерго» на користь Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 61367993,52 грн. основного боргу, 100000,00 грн. пені, 21266 601,26 грн. інфляційних втрат та 9288182,52 грн. 3% річних.

В частині позовних вимог про стягнення 26606500,00 грн. провадження припинено за п.1-1 ст.80 ГПК України.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2011р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Лобань О.І., Федорчук Р.В.), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2011р., рішення місцевого господарського суду від 17.06.2011р. у справі №1/142 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача пені у розмірі 8952265,07 грн. скасовано з прийняттям у цій частині нового судового рішення про задоволення позову Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України». Таким чином, із відповідача на користь позивача стягнуто 61367993,52 грн. основного боргу, 9052265,07 грн. пені, 21266 601,26 грн. інфляційних втрат та 9288182,52 грн. 3% річних. Судові витрати за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції покладено на відповідача.

На виконання судового рішення 24.11.2011р. господарським судом м. Києва видано наказ №1/142.

У лютому 2012р. боржник ПАТ «Київенерго» у порядку ст.117 ГПК України звернувся до суду першої інстанції із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення із ПАТ «Київенерго» на користь Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 61367993,52 грн. основного боргу, 9052265,07 грн. пені, 21266 601,26 грн. інфляційних втрат та 9288182,52 грн. 3% річних.

Заява боржника мотивована добровільним виконанням ним судового рішення в частині сплати на користь стягувача суми основного боргу у розмірі 61367993,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10500 від 07.07.2011р., а також списанням заборгованості ПАТ «Київенерго» зі сплати на користь стягувача 9052265,07 грн. пені, 21266 601,26 грн. інфляційних втрат та 9288182,52 грн. 3% річних на підставі п.2.2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», який набрав чинності 04.06.2011р. Обгрунтовуючи цю обставину, боржник послався на рішення створеної ним Комісії з питань списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, оформлене Протоколом №2 від 08.02.2011р., направлено на адресу стягувача письмовим повідомленням №В06/11063 від 12.12.2011р. про суми списаної заборгованості.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.02.2012р. №1/142 (суддя Мельник В.І.) заяву боржника прийнято до розгляду.

Стягувач проти задоволення заяви боржника заперечував, посилаючись на безпідставність наведених у ній доводів. На думку стягувача, відповідно до п.7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894, списання заборгованості ПАТ «Київенерго» зі сплати пені та штрафних санкцій мало проводитися шляхом укладення між сторонами, як учасниками процедури списання, відповідних договорів, адже станом на дату набрання чинності Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», на який посилається боржник, судового рішення про стягнення заборгованості, яке набрало законної сили не було, а заборгованість ПАТ «Київенерго» зі сплати пені та штрафних санкцій в бухгалтерському обліку субєктів списання станом на 04.06.2011р. не обліковувалась. Враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору на списання заборгованості, зазначав стягувач, вимоги боржника - ПАТ «Київенерго» є необгрунтованими, а його заява до задоволення не підлягає.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.02.2012р. №1/142 (суддя Мельник В.І.) у задоволенні заяви ПАТ «Київенерго» про визнання наказу господарського суду від 24.11.2011р. №1/142 таким, що частково не підлягає виконанню, відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні поданої боржником заяви, місцевий господарський суд погодився із запереченнями стягувача та виходив з того, що заборгованість ПАТ «Київенерго» по сплаті на користь Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 9052265,07 грн. пені, 21266 601,26 грн. інфляційних втрат та 9288182,52 грн. 3% річних не підлягає списанню, оскільки судове рішення у даній справі, на підставі якого визначена ця заборгованість, набрало законної сили 05.09.2011р., після набрання чинності Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» - 04.06.2011р. Наведене, за оцінкою господарського суду, свідчить про необхідність застосування спеціальної процедури проведення списання такої заборгованості, передбаченої п.7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894, а саме: шляхом підписання відповідних договорів між учасниками процедури списання, які укладені не були.

Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду, боржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу господарського суду м. Києва від 17.02.2012р. у справі №1/142 скасувати та прийняти новий судовий акт, яким задовольнити заяву ПАТ «Київенерго» та визнати наказ таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення із ПАТ «Київенерго» на користь Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 61367993,52 грн. основного боргу, 9052265,07 грн. пені, 21266 601,26 грн. інфляційних втрат та 9288182,52 грн. 3% річних.

У доводах апеляційного оскарження боржник вказував на допущені місцевим господарським судом порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправомірного судового рішення, яке підлягає скасуванню. За оцінкою скаржника, господарським судом не було взято до уваги, що визначена судовим рішенням у даній справі заборгованість ПАТ «Київенерго» вже існувала станом на день набрання чинності Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію». Відтак, вказував апелянт, суд першої інстанції невірно застосував приписи названого Закону та Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894.

Серед іншого скаржник зауважив, що його обовязок по сплаті на користь Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» основного боргу у розмірі 61367993,52 грн. припинений у звязку з його добровільним виконанням, тому виданий місцевим господарським судом наказ від 24.11.2011р. №1/142 у цій частині виконанню не підлягає.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2012р. №1/142 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 19.03.2012р.

У призначене судове засідання зявилися представники обох сторін.

Представники боржника підтримали доводи апеляційного оскарження, просили ухвалу місцевого господарського суду від 17.02.2012р. у даній справі скасувати та прийняти новий судовий акт, яким заяву ПАТ «Київенерго» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Представник стягувача проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За приписами ч.2 ст.117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема, визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, а саме: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про визнання наказу господарського суду від 24.11.2011р. у справі №1/142 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення із ПАТ «Київенерго» на користь Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 61367993,52 грн. основного боргу, 9052265,07 грн. пені, 21266 601,26 грн. інфляційних втрат та 9288182,52 грн. 3% річних, боржник посилався на відсутність у нього перед кредитором обовязку в частині сплати основного боргу у звязку з його припиненням добровільним виконанням, а також на відсутність у нього обовязку в частині сплати пені та штрафних санкцій (інфляційних та 3% річних) у звязку з його припиненням шляхом списання заборгованості на підставі Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Утім, місцевий господарський суд доводи боржника повністю відхилив, посилаючись на порушення встановленої Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894, процедури списання заборгованості.

З такою правовою позицією суду першої інстанції погодитися можна частково.

Обгрунтовуючи вимоги поданої ним апеляційної скарги, заявник вказав на правомірність проведеного ним списання заборгованості ПАТ «Київенерго» перед кредитором та невірне застосування господарським судом положень зазначеного Закону.

Судовою колегією встановлено, що 04.06.2011р. набрав чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (далі - Закон), який визначає умови списання заборгованості за спожитий природний газ та теплову енергію.

Так, відповідно до п.2.2 ст. 2 названого Закону на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню, зокрема, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.2.5 ст.2 Закону списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі Порядок). Даний Порядок визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Встановлений механізм передбачає вчинення низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів. Згідно п.6 Порядку, кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Утім, як вбачається із поданих господарському суду документів, лише ПАТ «Київенерго» утворило комісію з питань списання заборгованості і прийняло оформлене протоколом №2 від 08.12.2011р. рішення про її списання, яке затверджене головою комісії боржника. Натомість, іншим учасником такого списання стягувачем, Дочірньою компанією «Газ України» НАК «Нафтогаз України», комісія з питань списання заборгованості не утворювалася і будь-яких рішень зі списання кредиторської заборгованості до боржника не приймалося.

За таких обставин справи у господарського суду були відсутні підстави вважати припиненим обовязок боржника перед кредитором щодо сплати пені, штрафних санкцій (інфляційних та 3% річних) за судовим рішенням, яке набрало законної сили, на загальну суму 39607048,85 грн.

Доводи апелянта з приводу того, що у розумінні Закону достатньо лише волі одного боржника, оформленої рішенням, спростовуються, на думку судової колегії, граматичним та логічним способами тлумачення норми п.6 Порядку, згідно з яким «для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію» та «списання заборгованості проводиться на підставі протоколів …».

Отже, правові підстави стверджувати про припинення обовязку боржника в частині сплати пені та штрафних санкцій (інфляційних та 3% річних) згідно наказу господарського суду від 24.11.2011р. №1/142 відсутні.

Крім того, відповідно до п.7 Порядку заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997р. по 1 січня 2011р., щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість ПАТ «Київенерго» зі сплати 9052265,07 грн. пені, 21266 601,26 грн. інфляційних втрат та 9288182,52 грн. 3% річних була нарахована стягувачем на суму основного боргу за спожитий боржником протягом жовтня 2009р. - вересня 2010р. природний газ. При цьому, станом на 04.06.2011р. (дата набрання чинності Законом) судового рішення зі спору про стягнення із боржника основного боргу та штрафних санкцій, яке набрало законної сили, не було, оскільки постанова Київського апеляційного господарського суду у даній справі №1/142 набрала законної сили 05.09.2011р.

З матеріалів справи випливає, що договорів сторони не укладали, заборгованість ПАТ «Київенерго» перед Дочірньою компанією «Газ України» НАК «Нафтогаз України» зі сплати 9052265,07 грн. пені, 21266 601,26 грн. інфляційних втрат та 9288182,52 грн. 3% річних у визначеному Законом порядку списана не була. Отже, обовязок боржника зі сплати зазначених сум не припинився, а тому підстави для задоволення заяви ПАТ «Київенерго» про визнання наказу господарського суду від 24.11.2011р. №1/142 у цій частині відсутні.

Водночас, судова колегія не погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для відмови у визнанні наказу господарського суду від 24.11.2011р. №1/142 таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з боржника основного боргу у розмірі 61367993,52 грн., адже наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №10500 від 07.07.2011р. підтверджується сплата на користь стягувача основного боргу у розмірі 61367993,52 грн.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, обовязок боржника в частині сплати основного боргу є припиненим, відтак, доводи апелянта у цій частині скарги слід визнати обгрунтованими, а ухвалу місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви ПАТ «Київенерго» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основного боргу на суму 61367993,52 грн. такою, що підлягає скасуванню з прийняттям нового судового акту про задоволення заяви боржника у вказаній частині стягнення.

В решті вимог апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу місцевого господарського суду в іншій частині слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на ухвалу господарського суду м. Києва від 17.02.2012р. у справі №1/142 задовольнити частково.

2. Скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 17.02.2012р. у справі №1/142 в частині відмови у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання наказу господарського суду м. Києва від 24.11.2011р. №1/142 таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 61367993,52 грн. основного боргу.

3. Прийняти у цій частині нове судове рішення, яким заяву Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити.

Визнати наказ господарського суду м. Києва від 24.11.2011р. №1/142 таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франко, 5, код ЄДРПОУ - 00131305) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, код ЄДРПОУ - 31301827) 61367993,52 грн. основного боргу.

4. В іншій частині ухвалу господарського суду м. Києва від 17.02.2012р. у справі №1/142 залишити без змін.

5. Копії матеріалів справи №1/142 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддяКропивна Л.В.

СуддіПоляк О.І.

Рудченко С.Г.