Постанова № 22038953, 13.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2012 № 54/412

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 - юрист

від відповідача : ОСОБА_2. юрист

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Галицьке» Подільської районної у м. Києві ради

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 25.11.2011р.

у справі № 54/412

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства «Галицьке» Подільської районної у м. Києві ради

про стягнення 223414,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.11.2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства «Галицьке»Подільської районної у м. Києві ради (04123, м. Київ, просп. Правди, 4, код 35669313) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 373972,51 грн. (триста сімдесят три тисячі девятсот сімдесят дві грн. 51коп.) боргу за спожиту теплову енергію, 56174,15 грн. (пятдесят шість тисяч сто сімдесят чотири грн. 15коп.) інфляційних втрат, 22219,10 грн. (двадцять дві тисячі двісті девятнадцять грн. 10коп.) 3% річних, 4593,40 грн. (чотири тисячі пятсот девяносто три грн. 40коп.) витрат по сплаті державного мита та 221,18 грн. (двісті двадцять одна грн. 18коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 6953,06 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію провадження у справі припинено. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не досліджено в повному обсязі обставини справи.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що місцевим судом не взято до уваги, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25.07.2008 року №1029 Комунальному підприємству «Головний інформаційно-обчислювальний центр» доручено автоматизацію технологічного процесу нарахування платежів за житлово-комунальні послуги, розщеплення та облік сплати за житлово-комунальні послуги, ведення баз даних: житлового фонду, мешканців м. Києва, обсягу житлово-комунальних послуг та нарахувань і сплати за житлово-комунальні послуги. Забезпечує виконання робіт по розщепленню платежів населення за житлово-комунальні послуги та забезпечує своєчасне перерахування коштів підприємствам виконавцям житлово-комунальних послуг.

Отже, Комунальне підприємство «Галицьке» здійснювало і здійснює лише нарахування мешканцям плати за житлово-комунальні послуги, відповідно до розпоряджень Київської міської державної адміністрації. Напряму від мешканців КП «Галицьке» коштів за спожиту ними теплову енергію не отримує.

Позивач, надавши відзив на апеляційну скаргу, підтримує рішення господарського суду, вважаючи його законним та винесеним відповідно до норм процесуального та морального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи колегія встановила наступне:

01.10.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Комунальним підприємством «Галицьке» Подільської районної у м. Києві ради укладено договір № 8563034 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобовязується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.2.1 договору постачальник зобовязується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для потреб водопостачання протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження.

Згідно з п. 2.1 договору при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською держадміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до ч.1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

01.10.2008 року сторонами укладено додаток №2 до договору № 8563034, відповідно до якого у пункті 9, 10, споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в МВРТ-7 платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до п. 10 додатку № 2 до договору №8563034 від 01.10.2008 року, споживач щомісячно до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Зазначений договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 28.05.2009 року.

В матеріалах справи є документи, які свідчать, що за період з жовтня 2008 року по серпень 2011 року включно позивачем поставлено відповідачу енергії на суму 1019520,93 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями споживання теплової енергії, табуляграмами та довідкою про розрахунок заборгованості.

Посилаючись на порушення відповідачем своїх обовязків щодо оплати наданих за договором послуг, позивач просить стягнути з Комунального підприємства «Галицьке» Подільської районної у м. Києві ради заборгованість у розмірі 373972,51 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 397117,33 грн.

Як вбачається з довідки про надходження за період з вересня 2011 року по жовтень 2011 року включно коштів, в рахунок оплати спожитої на підставі Договору № 8563034 теплової енергії відповідачем за період з 01.09.2011 року по 01.11.2011 року сплачено позивачу 16797,69 грн., та за період з 01.09.2011 року по 01.11.2011 року 33332,96 грн., заборгованість відповідача становить 125494,50 грн.

Позов про стягнення заборгованості за Договором № 8563034 подано позивачем до суду 21.10.2011 року, що підтверджується відбитком штампу загального відділу господарського суду міста Києва на першому аркуші позовної заяви, в рахунок погашення заборгованості за Договором № 8563034 відповідачем станом на 21.10.2011 року, тобто до подачі позову, сплачено позивачу 20130,65 грн., а саме до 01.09.2011 року 16797,69 грн., та за період з 01.09.2011 року по 21.10.2011 року - 33332,96 грн.

В матеріалах справи є докази відповідно до яких відповідачем в рахунок погашення заборгованості за договором від 01.10.2008 року сплачено 30000,00 грн.

Згідно ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договір.

Згідно з ст. 629 ЦКУ передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України між сторонами у справі наявні цивільні права і обовязки (зобовязання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Відповідно до ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

кщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобовязання щодо оплати наданих позивачем комунальних послуг.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 125494,50 грн. за спожиту теплову енергію на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність та розмір заборгованості відповідачем не спростовано, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 125494,50 грн. за теплову енергію підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 36625,55 грн., які нараховані за період з листопада 2008 р. по червень 2011 р. включно, та 3% річних у сумі 11163,63 грн., які нараховані за період з 11.11.2008 р. по 01.09.2011 р.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів підтримує суд першої інстанції щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 373972,51 грн.

За порушення відповідачем грошового зобовязання, позивач нараховує останньому 3 % річних за період з 11.11.2008 року по 01.09.2011 року у розмірі 22219,10 грн.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання за договором № 8563034 від 01.10.2008 року позовні вимоги є обґрунтованими, але такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 125494,50 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 29454,78 грн. інфляційних витрат, 11163,63 3% річних.

Згідно 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки доводи стосовно відсутності зобовязання оплачувати отриману теплову енергію, спростовуються наступними фактами:

П. 2.3.1. договору передбачено обовязок своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість спожитої теплової енергії, відповідно до додатку 2.

Відповідно до п. 10 додатку 2 до договору відповідач зобовязаний забезпечити надходження коштів на розрахунковий рахунок КП ГІОЦ КМДА від кінцевих споживачів (мешканців).

Аналізуючи дані норми колегія вважає, що на відповідача покладається обовязок вчинити дії, які б забезпечили надходження коштів від кінцевих споживачів до КП ГІОЦ КМДА (претензії, позови, розяснювальна робота, угоди про реструктуризацію богу та інше), тобто відповідач на підтвердження вчинення дій, покликаних забезпечити надходження коштів, повинен був надати суду докази вчинення таких дій, а не заявляти про відсутність будь-яких обовязків.

Крім того, відповідно до ст. 528 ЦК України виконання обовязку може бути покладене боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобовязання не випливає обовязок боржника виконати зобовязання особисто.

В даному випадку передоручивши виконання обовязку оплати за договором на КП ГІОЦ КМДА, відповідач не змінив сторону у зобовязанні та не позбувся пояснень, визначених договором, на постачання теплової енергії, а отже має нести відповідальність, передбачену законодавством та умовами договору у разі неналежного виконання його умов.

Ч 2 ст. 528 ЦК України визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання обвязку боржника іншою особою цей обовязок боржник повинен виконати сам.

Отже, якщо відповідач не зміг забезпечити виконання умов договору в частині оплати, а саме не вчинив жодних дій, які б забезпечили надходження коштів на розрахунковий рахунок КП ГІОЦ від мешканців, а отже КП ГІОЦ не перерахував кошти за спожиту теплову енергію у необхідному обсязі, відповідальність за неналежне виконання зобовязання повинен нести відповідач.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовуються вимог позивача, не підтверджені відповідними доказами, не спростовують правильності висновків місцевого суду та не можуть бути підставами для скасування рішення суду.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2011 року по справі № 54/412 залишити без змін.

Матеріали справи № 54/412 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддяТищенко А.І.

СуддіОтрюх Б.В.

Михальська Ю.Б.