Постанова № 22038939, 13.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2012 № 5028/15/147/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

За участю представників сторін:

Від позивача - не зявився

Від відповідача - не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Памяті Декабристів”

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2012р.

у справі № 5028/15/147/2011 (суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом Фермерського господарства „Юг Партнер”

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Памяті

Декабристів”

про стягнення 85375,62 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2012р. у справі №5028/15/147/2011 позов задоволено частково. Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Памяті Декабристів” на користь Фермерського господарства „Юг Партнер” 80348,40 грн. боргу, 4017,42грн. штрафу, 777,45грн. процентів річних, 1702,87грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що відповідачем не виконано зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару, доказів про оплату боргу у розмірі 80348,40 грн. відповідачем не надано.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2012р. повністю і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що безпідставним є висновок місцевого господарського суду про те, що відносини між позивачем і відповідачем склалися на підставі договору купівлі-продажу №9 від 30.06.11р., оскільки загальна сума рахунків-фактур збігається з сумою вказаною в договорі.

Скаржник зазначає й про те, що в матеріалах справи містяться завірені позивачем копії довіреності 12 ААВ №251528 від 30.06.2011р. на імя ОСОБА_1. та видаткових накладних, з яких явно вбачається невідповідність підписів представників відповідача і ніяких додаткових доказів це не потребує. У разі, якщо у суду виникли сумніви у ідентичності зазначених підписів суд мав призначити судову експертизу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012р. розгляд апеляційної скарги призначено на 28.02.2012р.

У заявку з неявкою в судове засідання представників сторін, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.03.2012р.

13.03.2012р. в судове засідання апеляційного суду не зявились представники сторін.

Враховуючи те, що явка представників сторін до суду апеляційної інстанції не визнана обовязковою, повідомлення сторін про дату та час розгляду справи, а також представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу просив розглянути справу за відсутності представника, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутність представників сторін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи судова колегія встановила.

Згідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Господарським судом Чернігівської області встановлено, що позивачем направлено відповідачу рахунок-фактури від 20.06.11р. №СФ-67 на суму 59870,33 грн., №СФ-64 на суму 12031,07 грн., від 21.06.11р. №СФ-68 на суму 5246,96 грн., від 29.06.11р. №СФ-74 на суму 3200,04 грн., а всього на загальну суму 80348,40 грн., у яких вказано найменування та реквізити постачальника (позивача), найменування одержувача (відповідача), асортимент товару (запасні частини), його кількість та ціна, які відповідачем отримано.

30.06.11р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №9, згідно з умовами якого позивач зобовязався поставити, а покупець (відповідач) прийняти на умовах, викладених у договорі товари виробничо-технічного призначення.

Загальна сума договору становить 80348,40 грн. (п.2.4 договору).

В ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (Стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.4.1 договору розрахунки здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів за кожну партію товару на розрахунковий рахунок постачальника по факту поставки товару.

30.06.11р. відповідачем видано довіреність на імя ОСОБА_1. серії 12АВ №251528 на отримання у позивача запчастин за договором купівлі-продажу №9 від 30.06.11р.

Згідно видаткових накладних від 30.06.11р. №РН-64, №РН-66, №РН-63, №РН-65, відповідачем отримано у позивача товар (запасні частини) на загальну суму 80348,40 грн.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що відносини між позивачем і відповідачем склалися на підставі договору купівлі-продажу №9 від 30.06.11р., а видаткові накладні не підтверджують поставку товару саме за цим договором до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки, як вірно зазначає місцевий господарський суд пропозицію укласти договір позивачем зроблено шляхом направлення відповідачу рахунків-фактур, яку прийнято відповідачем та 30.06.2011р. укладено договір купівлі-продажу №9 на суму отриманої пропозиції.

Матеріали справи свідчать про те, що 30.06.2011р. відповідачем видано довіреність серії 12ААВ №251528 представнику на отримання у позивача запасних частин за договором купівлі-продажу №9.

Отримання товару повноважним представником відповідача ОСОБА_1. товару на загальну суму 80348,40 грн., підтверджується його підписом у видаткових накладних від 30.06.11р. №РН-64, №РН-66, №РН-63, №РН-65, згідно яких товар отримано ОСОБА_1. за довіреністю АВ №251528 від 30.06.11р.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що з копії довіреності 12 ААВ №251528 від 30.06.2011р. на імя ОСОБА_1. та видаткових накладних вбачається невідповідність підписів представників відповідача, у разі, якщо у суду виникли сумніви ідентичності зазначених підписів суд мав призначити судову експертизу до уваги судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, факт здійснення господарських операцій підтверджується відповідними документами первинного обліку, зокрема, накладними, документами, які повинні бути підписані повноважними представниками сторін, містити назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, що скріплюється печаткою.

Відповідно до абзацу 3 п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96р. № 99 при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Як зазначалось вище, 30.06.2011р. відповідачем видано довіреність серії 12ААВ №251528 представнику ОСОБА_1. на отримання у позивача запасних частин за договором купівлі-продажу №9, яка підписана керівником підприємства та головним бухгалтером та скріплена печаткою підприємства.

28.07.11р. позивачем направлено відповідачу претензію за договором купівлі-продажу №9 від 30.06.11р., у якій зазначено про обовязок відповідача розрахуватись за отриманий товар, сума боргу становить 80348,40 грн. Претензію отримано відповідачем 02.08.11р., що підтверджується копією повідомлення (а.с.23).

Згідно до п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 6.2 договору визначено відповідальність сторони за невиконання взятих на себе зобовязань у вигляді штрафу у розмірі 5% від суми невиконаного зобовязання.

Вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 4017,42 грн. обґрунтовано задоволено місцевим господарським судом, оскільки відповідачем не виконано зобовязання з оплати вартості товару.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що період прострочення на дату звернення з позовною заявою складає 118 днів, розмір 3% річних за цей період складає 777,45 грн.

До матеріалів справи позивачем додано договір про надання юридичних послуг від 27.07.11р., укладений між фізичною особою-підприємцем адвокатом ОСОБА_2 та позивачем, за яким позивач доручив, а адвокат прийняв на себе зобовязання виконати роботу та надати послуги щодо господарських відносин позивача з СВК „Памяті декабристів” по поставці запасних частин до сільськогосподарської техніки згідно з цим договором. Позивач також доручив адвокату представляти інтереси позивача в усіх судових органах України, правоохоронних тощо, а також по питаннях , повязаних із стягненням боргу з СВК „Памяті декабристів” .

Крім того, позивачем надано завірені копії квитанції до прибуткового касового ордеру від 28.07.11р. на суму 550 грн., від 30.11.11р. на суму 1800 грн., від 11.01.12р. на суму 1500 грн., які свідчать про прийняття приватним підприємцем ОСОБА_2 коштів за отримання правової допомоги (квитанції від 28.07.11р., 30.11.11р.), а також згідно договору від 27.07.11р. послуги адвоката (квитанція від 11.01.12р.).

Відповідно до ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.

Згідно до ст. 12 Закону України „Про адвокатуру” оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським обєднанням чи адвокатом.

Судова колегія вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що вимога позивача про стягнення витрат за послуги адвоката не підлягає задоволенню з огляду на те, що належним та допустимим доказом здійснення оплати суми адвокатських послуг є видатковий касовий ордер каси (касиру) позивача, відповідно до п.3.4 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженими Постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року.

Крім того, апеляційна інстанція зазначає про наступне.

Згідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З умов укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 договору про надання юридичних послуг не вбачається домовленості сторін, спрямованої на надання адвокатом позивачу юридичної допомоги саме в рамках господарського спору за позовом ФГ „Юг Партнер” до СВК „Пам”яті декабристів” про стягнення заборгованості у розмірі 85375,62 грн., тобто оплати позивачем послуг адвоката, повязаних з розглядом даної справи, а отже зазначений договір, в розумінні ст. 34 ГПК України, не може бути покладено в основу рішення в частині стягнення з відповідача судових витрат у вигляді адвокатських послуг.

Судова колегія також зазначає про те, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012р. про прийняття апеляційної скарги Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Памяті Декабристів” до розгляду зобовязано відповідача сплатити недоплачену суму судового збору у розмірі 2 грн. 31 коп. та надати до судового засідання відповідні докази сплати. Як зазначалось вище в судові засідання представник відповідач не зявився, тобто докази доплати судового збору у суду відсутні.

Згідно до абзацу 2 п.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 97 ГПК підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд витребує від особи, яка подала скаргу, докази надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі. У випадку несплати державного мита у встановленому законом розмірі суд також має право стягнути недоплачену суму мита за результатами апеляційного провадження.

Отже, підлягає стягненню з відповідача недоплачена сума судового збору.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Памяті Декабристів” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2012р. у справі № 5028/15/147/2011 залишити без змін.

3. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Памяті Декабристів” ( 17442, с.Вороньки, Бобровицького району Чернігівської області, вул.30 років Перемоги, 1; код 30866290; р/р 26003329838 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” до Державного бюджету України 2 грн. 31 коп. недоплаченого судового збору.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Чернігівської області.

5. Матеріали справи № 5028/15/147/2011 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддяПашкіна С.А.

СуддіБаранець О.М.

Калатай Н.Ф.