Постанова № 22038789, 15.03.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2012 року Справа № 8/5005/17311/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Турбуєва А.О.

представники сторін у судове засідання не з’явились, про час та місце слухання справи попереджені належним чином;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства “Стройбизнессервис”, м. Павлоград

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2012 р. у справі № 8/5005/17311/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля”, м. Харків, м.Дніпропетровськ,

до Приватного підприємства “Стройбизнессервис”, м. Павлоград,

про стягнення штрафу за договором № 11-16/2955-КП/И від 07.07.11р. у розмірі 138 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Павлоградвугілля” (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Приватного підприємства “Стройбизнессервис” (далі-відповідач) про стягнення штрафу за договором № 11-16/2955-КП/И від 07.07.2011р. у розмірі 138 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2012 року по справі 8/5005/17311/2011 (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства “Стройбизнессервис” - 138 000 грн. 00 коп. штрафу, 2 760 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд першої інстанції виніс рішення з неповним з’ясування обставин справи, що мають значення для розгляду справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2012р. по справі №8/5005/17311/2011 скасувати та прийняти нове рішення.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 13.03.2012р. представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін. По справі оголошена перерва до 15.03.2012р.

15.03.2012р. у судове засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи попереджені належним чином.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 07.07.11р. між позивачем “покупцем” та відповідачем, “постачальником”, було укладено договір № 11-16/2955-КП/и, відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити у власність “покупця” продукцію та устаткування виробничо-технічного призначення (далі-продукція) в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору. При цьому в пункті 4.2 договору, сторони домовились, що поставка буде здійснюватися на умовах DDР, згідно "ІНКОТЕРМС-2000", якщо інше не буде обумовлено у відповідних специфікаціях до договору, у місця пункту призначення поставки продукції, погоджені у відповідних Специфікаціях до договору.

07.07.2011р. сторони підписали специфікацію, згідно з якою постачальник прийняв на себе зобов'язання поставити покупцеві дорогу моно канатно-кресельну в кількості 1 одиниця на суму 1 380 000грн. на протязі 45 календарних днів з моменту здійснення 20-ти відсоткової передплати. Сторони домовились, що поставка буде здійснюватися на умовах DDР ("ІНКОТЕРМС-2000").

На виконання умов договору, позивач платіжним дорученням № 47280 від 11.07.11р. здійснив 20% попередню оплату в сумі 276 000,00 грн.

Строк поставки продукції був встановлений сторонами до 25.08.2011р., але в порушення умов договору та вищевказаної специфікації, Приватне підприємство “Стройбизнессервис” не виконало свої зобов'язання, прострочило виконання обов'язку з поставки продукції у строк і згідно видаткової накладної № 0310\11 продукція була поставлена 03.10.2011р.

При цьому, пунктом 6.2. договору № 11-16\2955-КП\и від 07.07.2011р., передбачено, що у разі непоставки (недопоставки) продукції в строки, передбачені відповідною специфікацією до договору, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 10% від вартості непоставленої продукції і, крім цього, відшкодовує усі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником обов'язків по даному договору.

В зв’язку з простроченням виконання обов'язку з поставки продукції у строк передбачений специфікацією за договором, відповідачу нарахована неустойка у вигляді штрафу у розмірі 10%, яка складає: 138 000грн.(1 380 000грн. х 10% = 138 000,00 грн.)

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у

відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

При стягненні штрафу необхідно виходити з наступного.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, враховується ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначена стаття кореспондує з правилом частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якого розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Крім того, право господарського суду зменшувати розмір неустойки передбачено пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України. Зважаючи на те, що діями відповідача не було нанесено ніяких збитків позивачу, термін прострочення зобов’язання не великий, а сума неустойки у вигляді штрафу не співразмірна зі змістом порушення зобов’язання, колегія суддів приходить до висновку про те, що суму штрафу необхідно зменшити до 5%,стягнувши штраф у розмірі 69000грв.,змінивши рішення суду, як таке, що винесене з неповним з’ясуванням обставин справи(п.1 ч.1 ст.104 ГПК України) частково задовольнивши апеляційну скаргу.

Посилання ж відповідача на те, що справу розглянуто за його відсутності, не заслуговує на увагу, так як спростовується матеріалами справи, які містять поштове повідомлення про отримання відповідачем 28.12.2011р. ухвали суду (а.с. 29),тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду у повному обсязі .

Судові витрати покласти на відповідача у повному обсязі ,відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,104,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Стройбизнессервис”, м. Павлоград, - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2012 року по справі №8/5005/17311/2011, -змінити, виклавши резолютивну частину рішення наступним чином:

“Позов задовольнити частково. Стягнути з Приватного підприємства “Стройбизнессервис” (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Комарова, 9/36; р/р 26005001371001 ВАТ КБ “Надра” Дніпропетровське РУ, МФО 306016, код ЄДРПОУ 33588306) на користь Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля” (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76; р/р 26006330279300 в АТ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00178353) - 69 000 грн. 00 коп. штрафу, 2 760 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л.Кузнецова

І.А.Сизько

Повний текст постанови підписано

20.03.2012р.