Постанова № 22038783, 20.03.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2012 року Справа № 9/5005/15945/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 13.03.2012 року:

прокурора: Рижик С.О.- пом. Прокурора, посвідчення №04 від 14.01.2010 року

позивача: ОСОБА_1.- предст., дов.№7/11-2521 від 23.12.2011 року

відповідача: ОСОБА_2.- предст., дов. від 21.11.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2012р. у справі №9/5005/15945/2011

за позовом: Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора (м. Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

до: товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване автотранспортне підприємство»(м. Дніпропетровськ)

про: зміну договору оренди земельної ділянки

та за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване автотранспортне підприємство»(м. Дніпропетровськ)

до: Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

про: розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2012р. (підписано 17.01.2012р.) у справі №9/5005/15945/2011 (суддя Подобєд І.М.) припинено провадження у справі за первісним позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство" (м. Дніпропетровськ) про зміну умов договору оренди земельної ділянки від 03.04.2002 року. Цим же рішенням задоволений зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство" (м. Дніпропетровськ) до Дніпропетровської міської ради і визнаний розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили договір оренди земельної ділянки загальною площею 1.8617 га (зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 66061014), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Героїв Сталінграду, 122, який укладений між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство" 03.04.2002р., державна реєстрація якого проведена 15.04.2002р. за № 1863, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 3458. З відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом стягнений судовий збір в сумі 941 грн.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач за зустрічним позовом Дніпропетровська міська рада, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2012 року по справі №9/5005/15945/2011 і відмовити у задоволенні зустрічного позову та задовольнити позовні вимоги прокурора у повному обсязі. Скаржник посилається на порушення господарським судом норм матеріального права та недоведеністю обставин, які суд визнав встановленими. Скаржник, зокрема, зазначив, що слід було застосовувати законодавство, яке діяло на час переходу права власності на нерухоме майно. Позивач не мав правових підстав для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки. Так, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, є підставою для припинення договору оренди земельної ділянки згідно з п. «е»ст.141 Земельного кодексу України, а не його дострокового розірвання в односторонньому порядку. Вичерпний перелік підстав дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду було врегульовано ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі»та пунктами 9.1 9.2.5 спірного договору і така умова, як відчуження нерухомого майна, відсутня, тому суд безпідставно розірвав договір оренди землі. Скаржник також зазначив, що перехід права власності на нерухоме майно не призводить до автоматичного переходу права на оренду земельної ділянки. Оскільки у нового власника права користування земельною ділянкою не виникло, договір не є розірваним і в нього слід внести зміни. Крім того, судом не було встановлено, чи розглядалося зазначене питання на засіданні міської ради.

Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор відзив на апеляційну скаргу не надав. В судовому засіданні прокурор підтримав доводи позивача і просив задовольнити апеляційну скаргу.

Позивач за зустрічним позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване автотранспортне підприємство»(м. Дніпропетровськ) у відзиву на апеляційну скаргу і представник у судовому засіданні пояснив, що рішення суду є законним і обґрунтованим. Так згідно п.1.1 спірного договору орендодавець надав земельну ділянку для фактичного розміщення виробничих будівель і споруд і після продажу майна апелянт позбавився своїх прав як землекористувач. Скаржник зазначає, що на день прийняття судового рішення законодавець визначив підстави припинення договору оренди землі, у тому числі і в разі переходу права власності на обєкт, який розташований на земельній ділянці за договором. Цей договір припиняється незалежно від волевиявлення власника земельної ділянки і рішення органу місцевого самоврядування на розірвання договору не потрібно. У звязку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою здійснює новий власних, позивач за зустрічним позовом добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, а законодавством і договором передбачена можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін за договором. Позивач за зустрічним позовом також посилається на ст.652 ЦК України та правову позицію Верховного Суду України.

Розпорядженням секретаря судової палати №286 від 13.03.2012 року у звязку з виходом з відпусток суддями постійної колегії Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М. та на підставі наказів голови суду №№ 5, 7 від 17.01.2011р. справа була передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С.(доповідач), суддів Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 10.25 20 березня 2012 року.

Вислухавши прокурора і представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.12.2001р. № 3211 було передано товариству з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство" земельну ділянку загальною площею 1,8617 га (зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 66061014), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Героїв Сталінграду, 122, для фактичного розміщення виробничих будівель та споруд, код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.14.2 (автомобільний транспорт).

На підставі зазначеного рішення між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство" (орендар) був укладений договір від 03.04.2002р. оренди вказаної земельної ділянки на термін до 20.12.2026р. (п.2.1), державна реєстрація якого проведена 15.04.2002р. за № 1863, і який посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 3458.

12.06.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство" та закритим акціонерним товариством "Дніпрометалсервіс" був укладений договір купівлі-продажу, за яким ТОВ "Спеціалізоване автотранспортне підприємство" передало у власність ЗАТ "Дніпрометалсервіс" будівлі та споруди, розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 122.

За умовами п. 2.3 вказаного договору, право власності на зазначений обєкт нерухомого майна переходить від продавця до покупця в момент укладення та нотаріального посвідчення цього договору, його державної реєстрації.

Договір купівлі-продажу від 12.06.2009р. був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського територіального округу ОСОБА_4. 12.06.2009р. та зареєстрований в реєстрі за № 8184. 02.09.2009р. договір зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

10.09.2009р. ТОВ "Спеціалізоване автотранспортне підприємство" звернулося до міського голови м. Дніпропетровська із заявою про вилучення земельної ділянки (площа 1,8617) і передачу її у користування на умовах оренди новому власнику нерухомого майна, яке знаходиться на цій ділянці, а саме ЗАТ "Дніпрометалсервіс". Зазначена заява залишилася без задоволення.

Зазначені обставини вірно встановлені місцевим господарським судом і не спростовуються сторонами.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»(п.2.11) у застосуванні положень статей 377 ЦК України та 120 ЗК України щодо переходу права користування земельною ділянкою внаслідок переходу права на розташований на ній житловий будинок, будівлю, споруду господарським судам слід враховувати, що положення відповідних статей обох кодексів мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосуванню в сукупності. До відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду. До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін.

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України та статті 1 Закону України «Про оренду землі»право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктами «а», «е»частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, в тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частини 1, 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

Разом із тим, статтею 32 Закону України «Про оренду землі»передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Крім того, згідно частини другої статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці обєкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною першої статті 377 ЦК України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, у разі переходу права власності на обєкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу права власності або права користування.

У звязку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, відповідач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, законодавством передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, вимоги зустрічного позову в частині розірвання договору підлягали задоволенню.

Аналогічної точки зору дотримується і Верховний Суд України (постанова ВСУ від 06.06.2011 року).

Разом з тим рішення суду підлягає скасуванню, виходячи із наступного: не заперечуючи проти правомірного висновку суду щодо розірвання договору оренди, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що судом неправильно були застосовані норми матеріального права. Так, суд послався на ст.31 Закону України «Про оренду землі», зазначивши при цьому, що договір припинився, оскільки право власності на нерухоме майно перейшло до іншої особи. З такою точкою зору погодитися не можна, оскільки станом на день переходу права власності на нерухоме майно на іншу особу, ст.31 Закону України «Про оренду землі» діяла в іншій редакції, яка не передбачала припинення договору у подібних випадках. Правовідносини продавця і покупця нерухомого майна відносно переходу права власності не є триваючими і останні закінчилися у момент такого переходу. І саме на цей момент не існувало закону, який припиняв би правовідносини по оренді землі поза волею орендодавця (автоматично) тільки на підставі відповідного факту (події). Отже, твердження суду, що правовідносини по оренді землі є припиненими (і відповідно договір розірваним) не відповідають нормам права, які існували на момент цих правовідносин. Разом з тим, як вже було зазначено вище, договір оренди землі підлягає розірванню саме за рішенням суду, а не у звязку з настанням певної події.

Суд також неправильно припинив провадження у справі в частині первісного позову за п.11 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору, оскільки на його думку правовідносини з оренди були припинені, а договір розірваний в силу ч.1 ст.31 Закону України «Про оренду землі». Оскільки апеляційна інстанція вважає, що договір оренди не припинив свою чинність (тобто не є розірваним станом на день слухання справи), а розривається тільки в момент набуття законної сили рішенням суду (у даному випадку постановою апеляційного господарського суду, яка набуває законної сили з моменту її проголошення), то провадження у справі в цій частині не може бути припинено (на момент розгляду справи договір між сторонами ще існує).

У задоволенні первісного позову щодо внесення змін до договору повинно бути відмовлено, оскільки апеляційний суд розриває зазначений договір.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку слід покласти на позивача за первісним позовом, оскільки вимоги його апеляційної скарги не задоволені.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13 січня 2012 року у справі №9/5005/15945/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 1.8617 га (зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 66061014), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Героїв Сталінграду, 122, який укладений між Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство" 03.04.2002р., державна реєстрація якого проведена 15.04.2002р. за № 1863, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 3458.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49000 м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, код ЄДРПОУ 26510514) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство" (49033 м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 122, код ЄДРПОУ 31543834) витрати по сплаті судового збору в сумі 941 грн. 00 коп.

Зобовязати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України.

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

Р.М.Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 20.03.2012 року)