Постанова № 22038791, 12.03.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2012 року Справа № 35/5005/13142/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чимбар Л.О.- доповідача

суддів:Антонік С.Г., Чохи Л.В.,

секретар судового засідання Шевченко Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., представник, довіреність №18 від 10.05.11;

від відповідача: ОСОБА_2., представник, довіреність №б/н від 10.01.12;

представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційно-посередницька компанія "Агентія Трейд", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2011р. у справі №35/5005/13142/2011

за позовом командитного товариства "Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і компанія", м. Запоріжжя

до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційно-посередницька компанія "Агентія Трейд", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжжі

про визнання правочину не дійсним,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 року позивач звернувся до суду та просить визнати недійсним договір №11/5/10-П, укладений 11.05.2010р. між ним та відповідачем, на поставку товарів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в укладеному договорі сторонами були узгоджені всі істотні умови, договір виконано в повному обсязі, разом з тим, при здійсненні перевірки, яка була проведена СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, податкова інспекція в акті зазначила про нікчемність цього договору, та вчинення його з метою ухилення від сплати податків, без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим договором. Вказане і стало підставою позову.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2011р. у справі № 35/5005/13142/2011 (суддя - Широбокова Л.П.) позов задоволено. Визнано недійсним з часу укладання договір поставки № 11/5/10-11 від 11.05.2010р., що укладений між відкритим акціонерним товариством „Запорізький завод високовольтної апаратури", правонаступником якого є командитне товариство „Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і компанія", код ЄДРПОУ 05755559 та товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційно-посередницька компанія "Агентія Трейд", код ЄДРПОУ 36418198. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційно-посередницька компанія "Агентія Трейд" на користь командитного товариства "Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і компанія" витрати по сплаті державного мита - 85грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу - 236грн.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що надані сторонами видаткові накладні, акти виконаних робіт, в тому числі і щодо надання послуг з перевезення не є достатніми доказами в підтвердження того, що договір реально виконувався його сторонами, а відповідно, при його укладенні останні мали намір створити правові наслідки, які ним обумовлювалися, у звязку з чим вказаний договір є фіктивним і на підставі ст.234 Цивільного кодексу України має бути визнаний недійсним.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду відповідач по справі подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що договір не суперечить чинному законодавству, сторонами погоджені всі умови договору та договір виконано повністю, посилається на те, що податкові органи не наділені правом самостійно визнавати правочин недійсним. Зазначає, що єдиним документом, на який посилався суд як на доказ нікчемності правочину є акт перевірки податкової інспекції.

В судовому засіданні 12.03.2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь головуючого судді доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційно-посередницька компанія "Агентія Трейд", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю „Міжнародна комерційна - посередницька компанія „Агентія Трейд" - постачальник (надалі - Відповідач) та відкритим акціонерним товариством „Запорізький завод високовольтної апаратури", правонаступником якого є командитне товариство „Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і компанія" - покупець (надалі - Позивач) 11.05.2010р. було укладено договір поставки №11/5/10-П (надалі - договір) строком дії до 31.12.2010р, а також додаткові угоди та специфікації до нього.

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов`язався передати, а відповідач прийняти та оплатити леговану (швидкоріжучу) сталь у зливках Р6М5, ТУ № 14-1-890-2004.

26.07.2010р. між сторонами було укладено додаткову угоду №2607 до договору, згідно якого п. 1.1 договору викладено в новій редакції: продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити леговану (швидкоріжучу) сталь у зливках. Марка товару, що підлягає поставці, вказується у відповідних Специфікаціях до договору. (п. 1.2 відповідно до названої додаткової угоди).

На виконання умов договору 28 травня 2010 року між позивачем та відповідачем було підписано Специфікацію № 1 про поставку легованої (швидкоріжучої) сталі у зливках марки Р6М5 кількістю 20,609 тон на загальну суму 1805184,92 гривень та 26 липня 2010 року - Специфікацію № 2 про поставку легованої (швидкоріжучої) сталі у зливках марки Р12ФЗ кількістю 21,148 тон на загальну суму 1852397,05 гривень.

Позивач оплатив за отриманий товар у безготівковому порядку: 11.08.2010р. - на суму 1494 511,33 грн, 31.08.2010р. - на суму 300 864,15 грн, 02.09.2010р. - 308 732,84 грн, 09.09.2010р. - 796 969,56 грн, 10.09.2010р. - 770 182,22 грн, на загальну суму 3671 260,10 гривень, про що свідчать відповідні банківські виписки.

Також, наявні в матеріалах справи видаткові накладні свідчать про передачу відповідачем та отримання позивачем товару, а саме: видаткова накладна №5 від 28.05.2010р., відповідно до якої відповідач поставив позивачу леговану (швидкоріжучу) сталь у зливках Р6М5 кількістю 20,609тон на загальну суму 1 805 184,92грн. та видав податкову накладну №59 від 28.05.2010р., а позивач на підтвердження отримання товару видав відповідачу довіреність №2271 від 26.05.2010р; видаткова накладна № 11 від 27.07.2010р., відповідно до якої відповідач поставив позивачу леговану (швидкоріжучу) сталь у зливках Р12Ф3 кількістю 21,148 тон на загальну суму 1 852 397,05 грн. та видав податкову накладну №78 від 27.07.2010р., а позивач на підтвердження отримання товару видав відповідачу довіреність №2449 від 27.07.2010р.

В обґрунтування позову позивач посилався та те, що в період з 14.04.2011р. по 13.05.2011р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Запоріжжі (надалі Третя особа) була проведена виїзна документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 28.02.2011р., за підсумками якої складено акт від 20.05.2011р. № 23/08-06/05755559.

Вказаною перевіркою встановлено факти, що підтверджують нікчемність правочину, який мав місце між відкритим акціонерним товариством „Запорізький завод високовольтної апаратури" та товариством з обмеженою відповідальністю „Міжнародна комерційна - посередницька компанія „Агентія Трейд", оскільки відповідач порушував публічний порядок; встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій товариством з обмеженою відповідальністю „Міжнародна комерційна - посередницька компанія „Агентія Трейд", а також ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України, у зв»язку з відсутністю адміністративно-господарських можливостей виконання господарських зобов»язань з укладеної угоди та проведення безтоварної операції, тобто відсутністю фактичних дій, спрямованих на виконання зобов»язань, що підтверджують відсутність наміру у створенні правових наслідків.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

Згідно з ч.1 ст. 215 названого Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, ч. ч. 1 та 5 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У даному випадку позивач посилається на порушення вимог ст.662 ЦК України.

Однак в чому полягає вказане порушення, позивач не зазначає.

При цьому факт поставки товару та його отримання позивачем не заперечується, підтверджується наданими в матеріали справи документами: податковими та видатковими накладними, довіреностями на отримання товару.

Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Щодо даної справи, то з договору №ДГ-0000078 від 02.11.2010р. вбачається, що він підписаний уповноваженими на це особами, їх підписи на договорі скріплені печатками товариств, за своїм змістом договір відповідає вимогам законодавства.

Видаткові накладні на поставку товару підписані уповноваженими особами товариств та скріплені печатками підприємств.

Вартість поставленого за цими накладними товару сплачена в повному обсязі, що не спростовується сторонами.

Отже, дії сторін у справі свідчать про те, що їх було спрямовано на виконання спірного договору.

У цьому звязку підстави для визнання такого договору недійсним відсутні.

Позивач, в порядку ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України не довів обставини щодо відсутності у сторін договору наміру створити юридичні наслідки та невідповідності його вимогам ст.203 ЦК України.

З огляду на викладене висновки господарського суду про фіктивність укладеного між сторонами договору є помилковими тому, що зроблені при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, про визначення оспорюваного правочину як нікчемного, який порушує публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України, слід визнати необґрунтованими.

Згідно із ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Акт Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Запоріжжі від 20.05.2011р. № 23/08-06/05755559. не може бути прийнятий як належний доказ вчинення сторонами нікчемного правочину тому, що Закон України “Про державну податкову службу (ст.ст.8-10 27-73) не надає право податковим органам встановлювати юридичні факти, як то відсутність у сторін договору наміру на реальне настання наслідків, які обумовлені ними по спірному договору.

Натомість, в матеріали справи надано всі первинні документи, на підставі яких було здійснено поставку товару відповідачем позивачу, а також первинні документи, які підтверджують придбання відповідачем у контрагентів товару, який у подальшому був проданий позивачеві.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2011 року слід визнати незаконним та необгрунтованим, в зв'язку з чим його належить скасувати, а в позові -відмовити.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційно-посередницька компанія "Агентія Трейд", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2011р. у справі №35/5005/13142/2011 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з командитного товариства "Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і компанія", м. Запоріжжя на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційно-посередницька компанія "Агентія Трейд", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області витрати по сплаті судового збору в розмірі 470 грн.

Виконання постанови доручити господарському Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя Л.В. Чоха

Суддя С.Г. Антонік

Постанова виготовлена в повному обсязі 19.03.2012року.