Рішення № 22038237, 16.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2012 р. Справа № 5023/177/12

вх. № 177/12

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 довіреність б/н від 20.12.11 р.;

1-го відповідача - не з"явився;

2-го відповідача - не з"явився;

3-го відповідача ОСОБА_1 довіреність б/н від 01.12.11 р., ОСОБА_3 довіреність б/н від 01.03.12 р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна", м. Харків

до 1) Фізичної особи підприємця ОСОБА_5, м. Харків ,

2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Схід", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО УКРАЇНА" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом щодо стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (перший відповідач) заборгованості за договором лізингу в розмірі 23 100,00 гривень, та з Фізичної особи підприємця ОСОБА_5 (другий відповідач) заборгованості в сумі 57 300,00 гривень. Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 січня 2012 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06 лютого 2012 року.

25 січня 2012 року до початку розгляду справи по суті ФОП ОСОБА_5 надала через канцелярію суду клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача основного боржника за зобовязаннями по спірним договорам Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Схід".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 лютого 2012 року зазначене клопотання було задоволено, судом залучено до участі у справі в якості 3-го відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Схід".

До початку розгляду справи по суті позивач змінив предмет позову шляхом подачі до суду позовної заяви в новій редакції щодо стягнення з ФОП ОСОБА_5 (другий відповідач) та з ТОВ "Агрохолдінг Схід" (третій відповідач) солідарно 828202,322 гривень, які складаються з основної заборгованості в сумі 447919,43 гривень, пені 53431,23 гривен, процентів за користування чужими грошовими коштами 136256,43 гривень, 3% річних 41339,41 гривень, інфляційних 149255,82 гривень.

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до початку розгляду справи по суті змінити предмет позову, суд вважає, що така заява позивача не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, у звязку з чим суд прийняв до розгляду позовну заяву в новій редакції.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ТОВ "Агрохолдінг Схід" не розрахувався повністю за отриманий товар за договорами № 31/03-08м7 від 31.03.2008р., № 19/05-08м7 від 19.05.2008р., №006-08м3 від 03.06.2008р., № 03/06-08м5 від 03.06.2008р., № 06/06-08м1 від 06.06.2008р., в звязку з чим виникла заборгованість в розмірі 444815,53 гривень. На суму боргу позивачем нараховані проценти за користування чужими грошовими коштами, а також три відсотки річних, інфляційні витрати, та пеня, передбачена договором.

В звязку з неявкою представників відповідачів в судове засідання та необхідністю витребування додаткових доказів, які мають суттєве значення для повного, всебічного та обєктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, ухвалою господарського суду Харківської області від 15 лютого 2012 р. розгляд справи було відкладено на 12 березня 2012 р.

В судовому засіданні 12 березня 2012 року представниками ТОВ "Агрохолдінг Схід" було заявлено клопотання про припинення провадження у справі. Своє клопотання ТОВ "Агрохолдінг Схід" обґрунтував тим, що є рішення господарського суду Харківської області по справі № 5023/1476/11, яким вирішено даний спір між цими ж сторонами, про той ж предмет і з тих же підстав.

12 березня 2012 року через канцелярію господарського суду Харківської області від ТОВ "Агрохолдінг Схід" надійшла заява про застосування строків позовної давності, яка мотивована тим, що строк позовної давності по стягненню суми пені по спірним договорам минув в 2009 році, а строк загальної позовної давності сплив у 2011 році, в звязку з чим ТОВ "Агрохолдінг Схід" просить суд відмовити позивачу в позові.

Судом для вирішення питання щодо припинення провадження у справі, підготовки та ознайомлення з запереченнями на позовну заяву, було оголошено перерву на 13 березня 2012 року.

В судовому засіданні 13 березня 2012 року новий представник за довіреністю ТОВ "Агрохолдінг Схід" ОСОБА_3 заявила клопотання про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, та підготовки вмотивованих заперечень на позовну заяву, тому надала клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 березня 2012 року заяву 3-го відповідача про припинення провадження у справі згідно ст. 80 ГПК України та клопотання 3-го відповідача про відмову у позові у зв*язку із пропуском позовної давності прийнято до розгляду. Клопотання 3-го відповідача про продовження строку розгляду справи - задоволено. Продовжено строк розгляду справи до 28 березня 2012 року. Розгляд справи відкладено на "16" березня 2012 р. о 14:30.

16 березня 2012 року через канцелярію господарського суду Харківської області від ТОВ "Агрохолдінг Схід" надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ "АПК"Веста"; ТОВ "Новаагро Україна" про визнання недійсною угоди про відступлення права вимоги від 04.11.2011 р.

Приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом до початку розгляду господарським судом справи по суті, суд не приймає поданий ТОВ "Агрохолдінг Схід" зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом по даній справі.

16 березня 2012 року через канцелярію господарського суду Харківської області від ТОВ "Агрохолдінг Схід" надійшли заперечення на позовну заяву, згідно яких третій відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилається на той факт, що по справі № 5023/1476/11 за позовом ТОВ "АПК Веста" до ТОВ "Агрохолдінг Схід" вже вирішено даний спір між цими ж сторонами, про той ж предмет і з тих же підстав; зазначає, що ТОВ "Агрохолдінг Схід" не є належним відповідачем по цій справі, так як закон не має зворотної дії у часті, а зміни до ст. 109 ЦК України, що встановлюють субсидіарну відповідальність за зобовязаннями, які за розподільчим балансом перейшли до новоствореної юридичної особи, були внесені після виділу ТОВ "Агрохолдінг-Інвест"; посилається на сплив строку позовної давності; зазначає, що на його думку угода про відступлення прав вимоги б/н від 04.11.2011 року є недійсною; та вказує про безпідставність застосування позивачем ст.ст. 534 та 1057 ЦК України при розрахунку боргу.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що 31.03.2008 року між ТОВ "АПК "Веста" (Продавець за договором) та ТОВ "Агрохолдінг Схід" (Покупець за договором) було укладено договір № 31/03-08м7, 19.05.2008р. між ТОВ "АПК "Веста" (Продавець за договором) та ТОВ "Агрохолдінг Схід" (Покупець за договором) було укладено договір № 19/05-08м7, 03.06.2008р. між ТОВ "АПК "Веста" (Продавець за договором) та ТОВ "Агрохолдінг Схід" (Покупець за договором) було укладено договір № 03/06-08м3, 03.06.2008р. між ТОВ "АПК "Веста" (Продавець за договором) та ТОВ "Агрохолдінг Схід" (Покупець за договором) було укладено договір № 03/06-08м5, 06.06.2008р. між ТОВ "АПК "Веста" (Продавець за договором) та ТОВ "Агрохолдінг Схід" (Покупець за договором) було укладено договір № 06/06-08м1.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до умов зазначених договорів Продавець взяв на себе зобовязання поставити, а Покупець прийняти та оплатити вартість муки пшеничної.

На виконання взятих на себе зобовязань за договором № 31/03-08м7 від 31.03.2008 р. Продавцем було передано Покупцю муку на суму 856350,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000365 від 17 квітня 2008 року.

Факт отримання муки пшеничної за таким договором не заперечувався третім відповідачем.

В п.2.2. зазначеного договору сторони встановили, що Покупець сплачує вартість товару наступним чином:

- 880000,00 грн. протягом 15 банківських днів з дня відвантаження товару;

- 71500,00 грн. протягом 3 місяців з моменту відвантаження товару.

Третій відповідач сплатив вартість отриманого товару лише частково в сумі 792000,00 гривень.

На виконання взятих на себе зобовязань за договором № 19/05-08м7 від 19.05.2008 р. Продавцем було передано Покупцю муку на суму 1101100,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000498 від 22.05.2008 р., № РН-0000490 від 21.05.2008 р.

Факт отримання муки пшеничної за таким договором не заперечувався відповідачем.

В п.2.2. зазначеного договору сторони встановили, що Покупець сплачує вартість товару наступним чином:

- 1016 400,00 грн. протягом 15 банківських днів з дня відвантаження товару;

- 84 700,00 грн. протягом 3 місяців з моменту відвантаження товару.

Третій відповідач сплатив вартість отриманого товару лише частково в сумі 1005066,00 гривень.

Крім того до даного договору сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 від 19.05.2008 р., згідно якої Продавець зобовязався забезпечити подачу-прибирання контейнерів для завантаження товару, а Покупець в свою чергу зобовязався провести оплату таких витрат. 22 травня 2008 р. третій відповідач своїм листом вих. № 185 додатково гарантував оплату подачу-прибирання завантажених контейнерів. 23 червня 2008 року між сторонами було підписано Акт № ОУ-0000035 здачі-приймання робіт (надання послуг), згідно якого відшкодування витрат по подачі-прибиранню з/д контейнерів складає 3103,90 грн. 31.01.2011 р. було направлено лист третьому відповідачу з вимогою про погашення такої заборгованості. На час розгляду справи третім відповідачем зазначена сума не відшкодована.

На виконання взятих на себе зобовязань за договором № 03/06-08м3 від 03.06.2008 р. Продавцем було передано Покупцю муку на суму 1154 855,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000550 від 04.06.2008 р., № РН-0000555 від 05.06.2008 р., № РН-0000670 від 06.06.2008 р., № РН-0000563 від 09.06.2008 р., № РН-0000564 від 10.06.2008 р., № РН-0000576 від 12.06.2008 р., № РН-0000593 від 17.06.2008 р.

Факт отримання муки пшеничної за таким договором не заперечувався третім відповідачем.

В п.2.2. зазначеного договору сторони встановили, що Покупець сплачує вартість товару наступним чином:

- 1055120,00 грн. протягом 3 банківських днів з дня відвантаження товару;

- 99 735,00 грн. протягом 4 місяців з моменту відвантаження товару.

Третій відповідач сплатив вартість отриманого товару лише частково в сумі 973044,92 гривень.

На виконання взятих на себе зобовязань за договором № 03/06-08м5 від 03.06.2008р. Продавцем було передано Покупцю муку на суму 182 028,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000559 від 06.06.2008р., № РН-0000554 від 05.06.2008р., № РН-0000551 від 04.06.2008р.

Факт отримання муки пшеничної за таким договором не заперечувався третім відповідачем.

В п.2.2. зазначеного договору сторони встановили, що Покупець сплачує вартість товару наступним чином:

- 168000,00 грн. протягом 3 банківських днів з дня відвантаження товару;

- 14 028,00 грн. протягом 4 місяців з моменту відвантаження товару.

Третій відповідач сплатив вартість отриманого товару лише частково в сумі 168 000,00 гривень.

На виконання взятих на себе зобовязань за договором № 06/06-08м1 від 06.06.2008 р. Продавцем було передано Покупцю муку на суму 595 723,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000640 від 26.06.2008 р., № РН-0000634 від 25.06.2008 р.

Факт отримання муки пшеничної за таким договором не заперечувався третім відповідачем.

В п.2.2. зазначеного договору сторони встановили, що Покупець сплачує вартість товару наступним чином:

- 540493,10 грн. протягом 3 банківських днів з дня відвантаження товару;

- 55229,90 грн. протягом 4 місяців з моменту відвантаження товару.

Третій відповідач сплатив вартість отриманого товару лише частково в сумі 541645,13 гривень.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договору та іншого правочину.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Суд не може взяти до уваги твердження третього відповідача про неправомірність розрахунку позивачем суми основної заборгованості із застосуванням статті 534 Цивільного кодексу України так як сторони в спірних договорах не домовилися про застосування цієї норми. Так, згідно ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобовязання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1)у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, повязані з одержанням виконання; 2)у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3)у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Інше положення не було встановлено сторонами в спірних договорах.

На підставі зазначеної норми позивачем з грошових сум, що поступали від відповідача, в першу чергу відшкодовувались 3% річних, проценти за користування чужими грошовими коштами, та пеня, що були нараховані на суму заборгованості, яка існувала на момент отримання платежу, в звязку з чим суд вважає, що розмір основної заборгованості, розрахований позивачем, який складає 444815,53 грн. ґрунтується на викладених нормах діючого законодавства України, підтверджений матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача.

В ст. 536 Цивільного кодексу України закріплено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В ч. 1 ст. 1057 Цивільного кодексу України встановлено, що договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 - 1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання (ч. 2 ст. 1057 Цивільного кодексу України).

В ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Інші у порівнянні з вимогами ст. 1054, 1057 Цивільного кодексу України умови не були передбачені спірними договорами.

В ч. 1 ст. 1048 параграфа "Позика" Цивільного кодексу України зазначено, що якщо договором не встановлений розмір процентів за користування грошовими коштами, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Саме такий розмір процентів повинен застосовуватися до умов комерційного кредиту, передбаченого договорами № 31/03-08м7 від 31.03.2008 р., № 19/05-08м7 від 19.05.2008 р., № 03/06-08м3 від 03.06.2008 р., № 03/06-08м5 від 03.06.2008 р., № 06/06-08м1 від 06.06.2008 р.

Згідно розрахунку, здійсненого позивачем та доданого ним до позовної заяви, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами складає 136256,43 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, доданого позивачем до позову, інфляційні складають 149255,82 гривень, розмір трьох відсотків річних складає 41339,41 гривень.

Також в п.4.1. всіх пятьох спірних Договорів сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення. Зважаючи на те, що Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено обмеження нарахування пені розміром подвійної облікової ставки НБУ, розмір пені був визначений позивачем у розрахунку, доданому до позовної заяви, і складає 53431,23 гривень.

Твердження третього відповідача про пропуск позивачем строків позовної давності щодо нарахування та стягнення пені, та загальних строків позовної давності спростовується матеріалами справи. Так, позивачем до позовної заяви додано листи третього відповідача від 04.11.2010 року, згідно яких третім відповідачем було уточнено призначення платежів по всім спірним договорам: грошові кошти, що раніше були зараховані в рахунок оплати по цим договорам, відповідач просив вважати як оплату по зовсім іншій угоді договору № 22.07 від 22.07.2008 року. Таким чином позивач до 04.11.2010 року не знав та не міг знати про порушення його права, так як до цього часу заборгованість по спірним договорам вважалася погашеною.

Згідно частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

04 листопада 2011 року відповідно до Угоди про відступлення права вимоги ТОВ "АПК "ВЕСТА" відступило, а ТОВ "НОВААГРО УКРАЇНА" прийняло на себе право вимоги належного виконання зобовязань від ТОВ "Агрохолдінг Схід" за вказаними договорами. Твердження третього відповідача про недійсність зазначеної угоди не знайшло свого підтвердження, так як відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Заява третього відповідача про припинення провадження у справі не підлягає задоволенню, так як постановою Вищого господарського суду України від 11 серпня 2011 року по справі № 5023/1476/11 за позовом ТОВ "АПК "Веста" до ТОВ "Агрохолдінг Схід" про стягнення 776272,97 гривень було залишено в силі постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06 червня 2011 року лише з тієї підстави, що ТОВ "Агрохолдінг Схід" не є належним відповідачем у справі. На цей час зобовязання, що виникло зі спірних договорів, не виконано і продовжує існувати, що дає право кредитору на звернення до суду для захисту своїх прав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Агрохолдінг Схід" реорганізовано шляхом виділу частини майна, прав та обовязків, які перейшли до новоствореної юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг-Інвест", згідно розподільчого балансу від 01.03.2011 року ТОВ "Агрохолдінг-Інвест" являється правонаступником ТОВ "Агрохолдінг Схід", зокрема щодо кредиторської заборгованості перед позивачем за спірними договорами. Зазначений факт не заперечувався сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 Цивільного кодексу України, юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобовязаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.

Тобто ТОВ "Агрохолдінг Схід" несе субсидіарну відповідальність за зобовязаннями, які за розподільчим балансом перейшли до ТОВ "Агрохолдінг-Інвест", зокрема, по переліченим вище договорами. Суд вважає безпідставними твердження третього відповідача про те, що на нього не розповсюджуються такі положення, так як зазначені зміни до ст. 109 Цивільного кодексу України набрали чинності вже після здійснення виділу, так як до цього часу зобовязання не виконано, заборгованість, що виникла за спірними договорами не погашена, і зміни до ст. 109 Цивільного кодексу України лише конкретизують цю норму.

Згідно ч.2 ст. 619 Цивільного кодексу України до предявлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен предявити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на предявлену вимогу, кредитор може предявити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

02 грудня 2011 року позивачем на адресу ТОВ "Агрохолдінг-Інвест" було направлено вимогу про погашення заборгованості в сумі 828202,32 гривень. До такої вимоги було додано таблицю розрахунку заборгованості, та копію угоди про відступлення права вимоги від 04.11.2011р. В звязку з відсутністю від ТОВ "Агрохолдінг-Інвест" будь-якої відповіді на предявлену вимогу, позивач набув право звернення із зазначеним позовом до ТОВ "Агрохолдінг Схід" - третього відповідача по цій справі.

22 листопада 2010 року між ТОВ "АПК "ВЕСТА" та першим відповідачем було укладено договір поруки, за яким перший відповідач поручився за виконання ТОВ "Агрохолдінг Схід" своїх обовязків за Договорами.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Пунктом 3.3. вказаного договору поруки передбачено, що порука припиняється непредявленням кредитором позову до поручителя протягом трьох місяців із дня настання строку виконання зобовязання, або протягом року з моменту укладання цього договору. В звязку з тим, що позов було заявлено позивачем в січні 2012 року, а на цей час порука вже припинилася, суд вважає за необхідне відмовити в позові в частині стягнення заборгованості солідарно з поручителя ФОП ОСОБА_5

Також враховуючи те, що відповідно уточнень до позовної заяви позивач відмовився від позову в частині вимог до 2-го відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 провадження у справі підлягає припиненню згідно п.4 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене та те, що 3-й відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з 3-го відповідача 828202,322 гривень, які складаються з основної заборгованості в сумі 447919,43 гривень, пені 53431,23 гривен, процентів за користування чужими грошовими коштами 136256,43 гривень, 3% річних 41339,41 гривень, інфляційних 149255,82 гривень, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України "Про судовий збір", що становить 16 564,05 гривень слід покласти на третього відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 109, 204, 509, 525, 526, 530, 536, 554, 559, 610, 625, 1057 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 1, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Схід" до ТОВ "Новаагро Україна"; ТОВ "АПК Веста" про визнання недійсною угоди про відступлення права вимоги від 04.11.2011 р. відмовити.

2. У задоволенні клопотання 3-го відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "АПК Веста" - відмовити.

3. У задоволенні заяви 3-го відповідача про припинення провадження у справі згідно ст. 80 ГПК України - відмовити.

4. У задоволенні клопотання 3-го відповідача про відмову у позові у зв*язку із пропуском позовної давності відмовити.

5. Позовні вимоги задовольнити частково.

6. В частині позовних вимог до 1-го відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 у задоволенні позову відмовити.

7. В частині позовних вимог до 2-го відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 провадження у справі припинити згідно п. 4 ст.80 ГПК України.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Схід" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Харківська, 82, кв.117, код ЄДРПОУ 33181303, п/р 26006000120113 в філії ВАТ Укрексімбанк, м. Харків, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" (м. Харків, вул. Мироносицька, 43, код ЄДРПОУ 34631027, п/р 26001002305102 в АТ АСТРА Банк, м. Київ, МФО 380548) заборгованість у розмірі 828 202,32 грн. та судовий збір у розмірі 16564,05 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/177/12

Повне рішення складене 20 березня 2012 року.