Рішення № 22037930, 12.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2012 р. Справа № 5023/6437/11

вх. № 6437/11

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

позивача - за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 за дов. від 15.09.2010 року,

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - не з"явився,

3-ої особи - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ЕРСТЕ БАНК" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Харківмаш", м. Харків 3-я особа , ОСОБА_2, м.Харків

про стягнення 845036,31 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Харківмаш", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "ЕРСТЕ БАНК" м. Київ

про визнання недійсним договору поруки №014/8088/2/11776/6 від 19.03.2008 року

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ЕРСТЕ БАНК" м. Київ (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом,) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Харківмаш", м. Харків 3-я особа , ОСОБА_2, м.Харків про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/8088/2/11776 від 19.03.2008 року, забезпеченого договором поруки №014/8088/2/11776/6 від 19.03.2008 року, у загальному розмірі 845036,31 грн., яка складається з суми основного боргу за кредитом - 82779,31 дол. США (в еквіваленті - 659999,44 грн.), суми заборгованості за відсотками 18426,72 дол. США (в еквіваленті - 146916,24 грн.), пені - 38120,64 грн. Крім того, до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.08.2011 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 22.08.2011 року о 11:15 годині.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) звернувся до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою (вх.16089), відповідно до якого просить суд визнати недійсним договір поруки №014/8088/2/11776/6 від 19.03.2008 року, відмовити в задоволенні позову Публічне АТ "ЕРСТЕ БАНК" м. Київ про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/8088/2/11776 від 19.03.2008 року з поручителя. В обгрунтування зустрічних позовних вимог посилається на невідповідність статутним цілям діяльності ТОВ Торговий дом "Харківмаш", а тому цей договір не відповідає положенням ст.1 Закону України "Про господарські товариства", ст. 79 ГК України та зазначає, що його укладено з порушеннями ст.ст. 92, 203 ЦК України, ст.1. Закону України "Про господарські товариства", ст. 79 ГК України, тому є підстави про визнання його недійсним з підстав викладених ч.1. ст. 215 ЦК України. Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.08.2011 року було прийнято зустрічну позовну заяву відповідача до спільного розгляду з первісним позовом та відкладено розгляд справи на 19.09.2011 року о 11:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 03.10.2011 року о 11:15 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.10.2011 року було клопотання позивача про продовження строку розгляду справи - задоволено. Продовжено строк вирішення спору по справі 5023/6437/11 за межі встановленні ст. 69 Господарського процесуального кодексу України на 15 днів. Клопотання (вх.20589) про призначення експертизи - задоволено та призначено по справі 5023/6437/11 судову - почеркознавчу експертизу, провадження у справі 5023/6437/11 зупинено.

24 лютого 2012 року до господарського суду Харківської області від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса повернулась справа 5023/6437/11 у кількості 2 том та повідомлення про неможливість надати висновок експерта №12434 за справою № 5023/6437/11 від 16.02.2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.02.2012 року було поновлено провадження у справі 5023/6437/11 та розгляд справи 5023/6437/11 призначено на "12" березня 2012 р. о 11:00 год.

До господарського суду Харківської області 02.03.2012 року від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у справі (вх.4568), відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заборгованість за кредитним договором №014/8088/2/11776 від 19.03.2008 року, забезпеченого договором поруки №014/8088/2/11776/6 від 19.03.2008 року, у загальному розмірі 807020,12 грн., яка складається з суми залишку заборгованості за кредитом - 82779,31 дол. США (в еквіваленті - 659999,44 грн.), суми заборгованості за відсотками 18426,72 дол. США (в еквіваленті - 146916,24 грн.), сума пені - 104,44 грн.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судове засідання 12.03.2012 р. з"явився, первісні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, проти зустрічних позовних вимог заперечує у повному обсязі. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судове засідання 12.03.2012 р. не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк», скорочено - АТ «Ерсте Банк») (Позивач) та ОСОБА_2 (Третя особа, Позичальник) укладено кредитний договір з фізичною особою №014/8088/2/11776 від 19.03.2008р. та додаткову угоду до нього № 1 від 14.01.2010р. (Кредитний договір).

Згідно до п.п. 1.1. Кредитного договору, Позивачем було надано Позичальнику кредит у сумі 83640,00 дол. США строком користування кредитними коштами до 18.03.2035р. із сплатою 12 % річних.

Відповідно до умов Кредитного договору Позичальник зобов'язався: щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту здійснювати часткове погашення кредиту та сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів, згідно з Графіком платежів, що є невід»ємною частиною Кредитного договору, а також при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів; (п.п.1.3, 5.2. Кредитного договору); з дати укладення додаткової угоди №1 від 14.01.2010р. до Кредитного договору (тобто з 14.01.2010р.): щомісячно 15 числа кожного місяця здійснювати часткове погашення кредиту та сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів, згідно з Графіком погашень, що додається до такої угоди, яка є невід'ємною частиною Кредитного договору (п. 1.7 додаткової угоди № 1 від 14.01.2010р. до Кредитного договору); достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що визначені Кредитним договором, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або третіми особами умов Кредитного договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту; (п.5.6 Кредитного договору; п.3.2 додаткової угоди № 1 від 14.01.2010р. до Кредитного договору);

Відповідно до п.4.1 Кредитного договору, Позичальнику були надані кредитні кошти у сумі 83 640 дол. США, що підтверджується випискою з особового рахунку позичальника, які містяться в матеріалах справи. Таким чином, Позивач, як кредитор, виконав свої зобов'язання за договором перед Позичальником.

Відповідно до п. 5.6, п. 6.5 Кредитного договору та п. 3.2 і п. 5.1. Додаткової угоди № 1 від 14.01.2010р. до Кредитного договору, згідно яких Позивач, як кредитор, має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції після спливу 30 днів з моменту надіслання вимоги кредитором, у випадках порушення умов, які визначаються сторонами як істотні, у тому числі невиконання позичальником : п.п. 5.1, 5.2, 5.6 Кредитного договору, п. 1.7, п.3.1 додаткової угоди № 1 від 14.01.2010р. до Кредитного договору (якими передбачається обов'язок Позичальника щомісячно здійснювати погашення кредиту та відсотків, згідно Графіку погашень, що є додатком до Кредитного договору).

Як свідчать матеріали справи, позивачем, було направлено Третій особі лист: повідомлення-вимогу (від 23.03.2009р. за вих..№ 28.9.0-30/59) про порушення основного зобов»язання та вимогою достроково повернути залишок заборгованості за кредитним договором, який залишений Третьою особо без відповіді та задоволення, заборгованість за Кредитними договорами Позичальником не сплачена.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором з Відповідачем укладений: договір поруки особою №014/8088/2/11776/6 від 19.03.2008р. та додаткова угода до нього за № 1 від 14.01.2010р. (Договір поруки), укладений між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» (Позивачем), ОСОБА_2 (Третьою особою)та Товариством з обмеженою відповідальністю торговим домом «ХАРКІВМАШ» ( Відповідач).

Відповідач, згідно Договору поруки зобов'язався у повному обсязі солідарно відповідати перед Позивачем за виконання Позичальником зобов'язань, що випливають з Кредитного договору та всіх додаткових угод, що були укладені до нього, в т.ч., але не виключно зобов»язань щодо повернення у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту, сплати в порядку та строки, визначені Кредитним договором, проценти за користування кредитом, можливої неустойки (пені, штрафу), а також зобов'язань щодо відшкодування Позичальником витрат Позивача, пов'язаних з пред'явленням вимог і отриманням виконання за Кредитним договором, збитків Позивача, завданих порушенням Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, (п. 1.2 Договору поруки)

Повідомлення-вимогу (від 07.04.2009р. за вих..№ 28.9.0-30/68) про порушення основного зобов»язання, забезпеченого порукою та вимогою достроково та у повному обсязі протягом 10 днів повернути кредитні кошти, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, Позивачем було направлено Відповідачу, яку залишено без задоволення та відповіді,

Відповідно до пп. 3.4.2 п.3.4. Договору поруки у разі невиконання Позичальником та/або поручителем (Відповідачем) забезпеченого порукою зобов'язання, у Позивача, як кредитора, виникає право звернути стягнення на все майно поручителя та/або позичальника, як солідарних боржників, згідно з чинним законодавством України.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу, а саме: суми заборгованості за кредитом 82 779,31 дол.США (еквівалент гривні 659 999,44 грн.); сума заборгованості за відсотками 18426,72 дол.США (еквівалент в гривні 146 916,24 грн.) обґрунтованою, доведеною матеріали справи та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, позивачем до стягнення з відповідача, заявлена сума пені, що нарахована за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 104,44 грн., що нарахована за період з 24.12.2010 року по 23.06.2011року.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.9.1. Кредитного договору, сторони передбачили, що за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та комісій, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Згідно з ч.6. ст. 232 Господарсько Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту, за період з 24.12.2010 року по 23.06.2011 року у розмірі 104,44 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) звернувся до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою (вх.16089), відповідно до якого просить суд визнати недійсним договір поруки №014/8088/2/11776/6 від 19.03.2008 року, відмовити в задоволенні позову Публічне АТ "ЕРСТЕ БАНК" м. Київ про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/8088/2/11776 від 19.03.2008 року з поручителя. В обгрунтування зустрічних позовних вимог посилається на невідповідність статутним цілям діяльності ТОВ Торговий дом "Харківмаш", а тому цей договір не відповідає положенням ст.1 Закону України "Про господарські товариства", ст. 79 ГК України та зазначає, що його укладено з порушеннями ст.ст. 92, 203 ЦК України, ст.1. Закону України "Про господарські товариства", ст. 79 ГК України, тому є підстави про визнання його недійсним з підстав викладених ч.1. ст. 215 ЦК України.

Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від 28.04.1978р. №3 розяснив, що угода може бути визнана недійсною лише на підставах і з наслідками, передбаченими законом. При цьому суд повинен встановити наявність тих обставин з якими закон повязує настання певних юридичних наслідків. Отже в даній справі необхідною умовою для визнання договору недійсним є умова щодо встановлення обставин, передбачених ст.215, ст.203 ЦК України.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до ст..203 ЦК України (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину) 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони самостійно несуть ризик недостатності поданих ними доказів, отже позивач зобов'язаний довести за допомогою належних та допустимих доказів факт порушення спірним правочином його прав та/або охоронюваних законом інтересів, а також ще наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проте, в даному випадку відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не надав суду жодного доказу на підтвердження та обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог, документально не довів свою позицію у справі та не спростував заявлені первісні позовні вимоги.

На підставі викладеного, враховуючи, суд приходить до висновку про те, що зустрічні позовні вимоги не обґрунтовані, не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами тому, не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, судові витрати за первісні позовні вимоги та за зустрічні позовні вимоги покладаються на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 525, 526, 530, 611, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 8285 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву (вх.4568) про зменшення розміру позовних вимог по справі 5023/6437/11 прийняти до розгляду та продовжити розгляд справи з урахуванням наданих змін.

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тоговий дом «ХАРКІВМАШ» (Місцезнаходження: 61099, м.Харків, вул. Лодзинська, буд.8-а, Ідентифікаційний код 31635652, Поточний рахунок 26002000000792 в філії №1 АБ "Факторіал-Банк" МФО 350482) на користь Публічного акціонерного товариства „ЕРСТЕ БАНК" (юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Польова, 24-Д, адреса для листування у місті Харкові: 61166, м.Харків, пр-т Леніна, буд.38, Ідентифікаційний код 34001693, Кореспондентський рахунок 32003142901 в ГУ НБУпо м. Києву і Київській області, МФО 321034) суму заборгованості за кредитом 82 779,31 дол.США (еквівалент гривні 659 999,44 грн.); суму заборгованості за відсотками 18426,72 дол.США (еквівалент в гривні 146 916,24 грн.), суму пені за прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 104,44 грн., державне мито в розмірі 8070,20 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/6437/11 складено та підписано 14.03.2012 року.