Рішення № 22037446, 15.03.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 року справа № 5020-155/2012 За позовом Прокурора Балаклавського району міста Севастополя

(вул. 7 листопада, буд. 3, м. Севастополь, 99042)

в інтересах Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (вул. Павліченко, буд. 2, м. Севастополь, 99011)

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Стройинвест»

(вул. Суворова, буд. 39, м. Севастополь, 99011)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Севастопольська міська Рада (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 1263,14 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

прокурора - Почка А.А., посвідчення № 17 від 02.02.2012

представника позивача ОСОБА_1, довіреність № 7655 від 28.12.2011

представники відповідача та третьої особи не з'явились

Суть спору:

Прокурор Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Стройинвест»про стягнення заборгованості по сплаті за спожиту теплову енергію у розмірі 16 805,43 грн, з яких: 15 530,16 грн - основний борг за березень-грудень 2011 року, 1 018,64 - пеня, 256,63 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії № 1908/У від 06.08.2008.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.02.2012 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Севастопольську міську Раду.

Ухвалою суду від 01.03.2012 відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 15.03.2012.

15.03.2012 в судовому засіданні представник позивача надала розрахунок суми позову, та уточнила, що сума пені яка підлягає стягненню складає 1006,52 грн.

Прокурор надав клопотання про зменшення позовних вимог, у зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 15530,17 грн, просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 1908/У у розмірі 1263,14 грн, з яких: 1006,51 грн - пеня та 256,63 грн - 3% річних.

Представник позивача клопотання про зменшення позовних вимог підтримала.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не зявились, про причини неявки не повідомили, про дату та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку. Представник відповідача вимоги ухвал суду від 10.02.2012 та 01.03.2012 не виконав.

Оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахуванням викладеного суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність представників відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши в сукупності надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

06.08.2008 між комунальним підприємством «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (далі- КП "Севтеплоенерго" СМР) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Стройинвест»(далі - ТОВ "Компанія "Стройинвест") було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії за наявності вузлу обліку №1908/У (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору позивач взяв на себе зобовязання по постачанню теплової енергії відповідачу, а відповідач, у свою чергу, зобовязався прийняти та оплатити надану теплову енергію, за встановленими тарифами відповідно умовам Договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з пунктом 4.2 Договору сплата за теплову енергію при наявності вузлу обліку теплової енергії та гарячої води розраховується за їхніми показаннями згідно з пунктами 10-13 «Правил надання послуг по централізованому опалюванню, постачанню холодної та гарячої води та водовідведення»на підставі двостороннього акту по показанням вузлу обліку. Відмова від підписання акту не позбавляє відповідача від сплати теплової енергії в встановленому порядку.

Згідно з пунктом 4.3 Договору, відповідач зобовязаний кожен місяць не пізніше 15 числа розрахункового місяця призводити авансові платежі за усіма видами теплопостачання, згідно з виставленими позивачем рахунками в сумі не менш 50% від суми нарахування за використану теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерахуванням за фактично надану теплову енергію.

Пунктом 4.4 Договору, передбачено що остаточний розрахунок за теплову енергію проводиться в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно пункту 10.1 Договору, договір укладений строком на 3 роки та вступає в силу з 01.08.2008. Договір вважається пролонгованим на наступні роки, якщо за місяць до спливу його строку немає заяви від однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд.

На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобовязання виконав у повному обсязі, у звязку з чим відповідачу були виставлені відповідні рахунки-фактури (а.с. 15,16, 35-37).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору у нього утворилась заборгованість за період з березня 2011 року по грудень 2011 року у розмірі 16805,43 грн, урахуванням пені і 3 % річних, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Як встановлено в судовому засіданні, до звернення прокурора до суду з позовом, відповідач сплатив суму основної заборгованості у розмірі 15530,17 грн, що підтверджується копією банківської виписки.

У зв'язку з викладеною обставиною, прокурор зменшив суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача 1263,14 грн, з яких: 1006,51 грн - пеня та 256,63 грн - 3% річних. Представник позивача заяву прокурора про зменшення позовних вимог підтримала.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог, відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України, є правом позивача, суд вважає за можливим заявлене клопотання представника позивача про зменшення розміру позовних вимог задовольнити.

Позивач просить стягнути з ТОВ "Компанія "Стройинвест" 3% річних в сумі 256,63 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача 3 % річних (а.с.9) визнаний судом правильним, з відповідача на користь позивача, з урахуванням наявної заборгованості в період з квітня по грудень 2011 року, підлягає стягненню 3% річних у розмірі 256,63 грн.

Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1006,51 грн, які суд також вважає такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 546, 549, частиною третьою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 5.2.10 Договору у разі несвоєчасного внесення плати за отриману теплову енергію покупець зобов'язаний сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок пені, визнав його правильним, заявлена до стягнення пеня узгоджена з вимогами статті 232 Господарського процесуального кодексу України, а тому у зв'язку з несвоєчасною сплатою суми основного боргу у відповідача виникло зобов'язання зі сплати пені у розмірі 1006,52 грн.

Оскільки при сплаті основного боргу відповідачем на рахунок позивача було перераховано 15530,17 грн, тобто на 0,01 грн більше суми основного боргу, суд вважає за необхідне позовні вимоги прокурора Балаклавського району міста Севастополя в особі комунального підприємства "Севтеплоенерго" щодо стягнення з ТОВ "Компанія "Севстроинвест" пені у розмірі 1006,51 задовольнити.

Витрати позивача по сплаті судового відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія "Стройинвест” (99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 39, ідентифікаційний код 16506718, рахунок 2600069 в СФ ВАТ "Райффайзен Банк Аваль",, МФО 324504, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357; р/р 26007020123615 в ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ, МФО 321767) заборгованість у розмірі 1263,14 грн (одна тисяча двісті шістдесят три грн 14 коп), з яких 1006,51 грн - пеня, 256,63 грн - 3 % річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія "Стройинвест” (99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 39, ідентифікаційний код 16506718, рахунок 2600069 в СФ ВАТ "Райффайзен Банк Аваль",, МФО 324504, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) в доход державного бюджету (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис Н.Г. Плієва

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 20.03.2012