Рішення № 22037450, 15.03.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 року справа № 22/93-5020-65/2012 Господарський суд міста Севастополя в складі судді Ребристої С.В.

при секретарі Сошніковій Ю.В. розглянувши у відкритому

судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк»в особі філії «Головне управління Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк»в Донецькій області

(пл. Радянська, б.1, м.Донецьк, 83082)

до відповідача Приватного підприємства «Сервіс Супер Плюс»

(вул.Гоголя, буд.2, м.Севастополь, 99011)

про стягнення 22558479, 59 руб. та 3278581, 92 грн.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, головний юрисконсульт відділу юридичного аналізу, довіреність №09-32/922 від 26.12.2011

відповідача не прибув.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Промінвестбанк»в особі філії «Головне управління Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк»в Донецькій області»звернувся з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства «Сервіс Супер Плюс»про стягнення 22558479,59 руб. безпідставно набутих коштів та 3278581,92 грн. з яких: 1 639290, 96 грн. проценти за користування безпідставно набутими коштами та 1639290, 96 грн. сума штрафних санкцій за порушення грошових зобов`язань.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланнями на порушення відповідачем положень ст.ст. 202, 328, 387, 536, 1048, 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 174, 175, 193, 198, 231 ГК України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.04.2011 порушено провадження у справі.

29.08.2011 позивачем було подано до суду заяву про зменшення позовних вимог в частині зменшення розміру безпідставно набутих коштів до 22426700,62 російських рублів, в частині зменшення розміру відсотків за користування безпідставно набутими коштами до 1630023,12 грн. та в частині зменшення розміру штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань до 1630023,12 грн. у зв`язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості 28.02.2008. Дана заява була прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.11.2011, яка була оскаржена позивачем в апеляційному порядку, матеріали справи №22/93-5020-65/2012 передано за підсудністю до господарського суду міста Севастополя.

19.01.2012 справа №22/93-5020-65/2012 була прийнята до провадження суддею господарського суду міста Севастополя Ребристою С.В.

У судових засіданнях 16.02.2012 та 06.03.2012 розгляд справи відкладався, з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 15.03.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги за зменшеним розміром позовних вимог в повному обсязі.

У судові засідання по справі 16.02.2012, 06.03.2012 та 15.03.2012 відповідач не прибув, письмового відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини своєї неявки суд жодним чином не інформував не зважаючи на ті обставини, що він був належним чином інформований про дату час і місце проведення судових засідань по справі і судом вживалось всіх передбачених законом заходів щодо забезпечення відповідачу реалізації його процесуальних прав як сторони судового процесу.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Матеріали справи свідчать, що 05.05.2006 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством), правонаступником якого є позивач Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» та відповідачем приватним підприємством «Сервіс Супер Плюс»було укладено кредитний договір №15-93/17-2539/06 про відкриття мультивалютної кредитної лінії строком до 12.05.2009.

Відповідно до умов вищезазначеного договору позивачем було відкрито відновлювальну мультивалютну кредитну лінію в сумі, що не перевищує 250000,00 доларів США. Договором про внесення змін №15-93/17-2539/06/03 до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 було змінено ліміт кредитної лінії, яка становить 22558480,00 російських рублів.

Умовами даного договору було встановлено, що надання кредиту відбувається шляхом оплати розрахункових документів (платіжних доручень) відповідача на рахунки контрагентів відповідача відповідно до цільового призначення кредиту, визначеного кредитним договором.

Позивач перерахував відповідачу кошти в російських рублях, що підтверджується меморіальними ордерами №20 від 07.08.2007, № 2 від 06.09.2007, №5 від 30.08.2007, які були конвертовані в іншу валюту у відповідності до заяв відповідача та направлені відповідно до цільового призначення кредиту погашення кредиторської заборгованості на погашення кредиту згідно з платіжними дорученнями відповідача №1 від 07.08.2007, №331 від 30.08.2007 та №345 від 06.09.2007.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором позивач звернувся за захистом свого порушеного права до суду.

Матеріали справи свідчать, що ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ПП «Сервіс Супер Плюс» про стягнення 25713801,21 російських рублів та 6000,00 грн. звернення стягнення на товари в обороті, передані у заставу банку на підставі договору застави товарів в обороті №15-94/17-3114/06 від 15.05.2006.

Водночас відповідач подав зустрічний позов та просив суд визнати недійсними кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 та договір застави товарів в обороті №15-94/17-3114/06 від 15.05.2006.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.04.2010 первісний позов задоволено повністю, у задоволенні зустрічного відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2010, яка була залишена без змін постановою ВГСУ від 06.10.2010, рішення господарського суду Донецької області у справі № 35/235 від 01.04.2010 скасовано частково, а саме в частині задоволення позовних вимог позивача до відповідача про стягнення 22426700,62 російських рублів заборгованість за кредитом, 3287100,59 російських рублів - заборгованість по процентах за користування кредитом, 6000,00 грн. заборгованості по комісійній винагороді та звернення стягнення на предмет застави, що належить ПП «Сервіс Супер Плюс», а саме - товари в обороті передані у заставу банку на підставі договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 відмовлено.

В решті рішення господарського суду Донецької області від 01.04.2010 залишено без змін.

Відповідно до положень ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь, ті самі сторони.

Факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі 22558 479,59 російських рублів підтверджується витягами з довідок про рух коштів по рахунку відповідача № 26006301750267 за період з 07.08.2007 по 06.09.2007 в російських рублях, довідкою № 08-01/279 від 06.05.2010 про рух коштів по позичковому рахунку №20632351750267/643. (а.с.54-81, т.1).

Заявою про зменшення позовних вимог №09-06/349 від 17.08.2011 позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 22426700,62 російських рублів, 1630023,12 грн. відсотків за користування безпідставно набутими коштами та 1630023,12 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань. Оскільки дана заява відповідає процесуальним положенням, встановленим ст. 22 ГПК України і є правом позивача, вона була прийнята судом до розгляду.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного матеріального та процесуального права, дослідивши письмові докази, подані позивачем в їх обґрунтування суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог за їх зменшеним розміром .

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема, за правочинами. Статтею 202 ЦК України визначається поняття правочину, відповідно до якого правочином вважаються дії особи, спрямовані на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Оскільки, в даному випадку, судом визнано кредитний договір невиконаним з боку позивача, то кошти в сумі 22426700,62 російських рублів були перераховані позивачем на рахунок відповідача не в межах договірних відносин і отримані відповідачем не на підставі правочину. Інших підстав набуття коштів з боку відповідача сторонами передбачено не було.

Таким чином, грошові кошти в сумі 22426700,62 російських рублів були отримані відповідачем без достатньої правової підстави.

Положеннями ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати в результаті придбання чи зберігання майна суб`єкта без достатньої правової підстави.

Згідно ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених чинним ГК України.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2010 у справі №35/235 (а.с.17-20, т.1) було встановлено, що кредитний договір не був виконаний з боку позивача, а відповідач наполягав на тому, що позивач не розпочав виконання своїх обов`язків за кредитним договором та те, що він не отримував кошти саме за кредитним договором, це в свою чергу, свідчить про те, що відповідач усвідомлював, що отримав кошти без достатньої правової підстави, а отже повинен був повернути їх позивачу з моменту їх отримання.

При вирішенні даного спору суд також вважає за необхідне зазначити, що як ГК України так ЦК України передбачає можливість сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Відсотки можуть бути встановлені за згодою сторін або актами законодавства за користування чужими коштами.

Так, згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором . Якщо розмір процентів не встановлюється договором то їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.3 ст. 198 ГК України відсотки за грошовими зобов`язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Крім того, положеннями ст. 536 ЦК України передбачено право вимагати від боржника сплату процентів за користування чужими грошовими коштами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами установлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Положеннями частини другої статті 1214 ЦК України також передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 ЦК України).

Правило ч.1 ст.536 ЦК України має імперативний характер для юридичних осіб. За змістом ч.2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами може встановлюватися договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 1048 ЦК України, яка регулює подібні відносини, встановлено, що у разі не встановлення договором розміру процентів, як в данному випвдку, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Вищенаведене кореспондується з правовою позицією ВГСУ, викладеною в постанові від 26.02.2008 №35/239-07.

Згідно ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюється в відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами.

Отже, стягненню з відповідача підлягають 22426700,62 російських рублів, 1630023,12 грн. відсотків за користування безпідставно набутими коштами та 1630023,12 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Приписами ст. 533 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Листом по справі від 16.02.2012 (а.с.55-56, т.2) позивач інформував суд, що станом на 22.04.2011- дату подання даного позову до суду 10 російських рублів коштували 2.8509 грн., таким чином, 22426700,62 рос. руб. х 0,28509 = 6393628,07 грн..

Таким чином, ціна позову за зменшеним розміром позовних вимог у перерахунку на національну валюту становить 9653674,31 грн. з якої:

- 6393628,07 грн.- сума безпідставно набутих коштів;

- 3260 046,24 грн. сума процентів за користування безпідставно набутими коштами та штрафних санкцій за порушення грошових зобов`язань.

Відповідно до положень ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 08.02.2011 звертався до відповідача з листом-вимогою №09-06/45 про повернення безпідставно набутих коштів(а.с. 11-14, т.1), яку відповідач залишив без відповіді та належного реагування.

За неповернення безпідставно набутих коштів позивачем правомірно нараховано відповідачу: 1630023,12 грн. відсотків за користування безпідставно набутими коштами та 1630023,12 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Станом на час вирішення спору в суді загальна сума боргу відповідача перед позивачем за зменшеним розміром позовних вимог становить: 22426700,62 російських рублів безпідставно отриманих коштів, що еквівалентно 6393628,07 грн., 1630023,12 грн. відсотків за користування безпідставно набутими коштами та 1630023,12 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до положень ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Спір вирішується за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами, за відсутності відповідача, оскільки останній в судові засідання по справі не прибув, доказів сплати боргу та витребуваних судом документів не надав, а судом вживалось всіх передбачених процесуальним законом заходів щодо забезпечення реалізації його прав як сторони в судовому процесі.

Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі за зменшеним розміром позовних вимог.

Понесені позивачем витрати зі сплати Державного мита в сумі 25 500 грн. 00 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представника позивача про час виготовлення повного рішення..

На підставі викладеного ст.ст. 174, 175, 193, 198, 231 ГК України, 202, 328, 530, 533, 536, 1048, 1212, 1214 ЦК України керуючись ст.ст. 22, 35, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов за зменшеним розміром позовних вимог задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сервіс Супер Плюс»(вул. Гоголя, буд.2, м.Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 30546771, р/р 26006301750267 у філії «Головне управління Промінвестбанка в Донецькій області», код Банку 334635) на користь Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк»в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» (пл.Радянська ,1 м.Донецьк, 83082, ЄДРПОУ 09334636, МФО 334635:

- 22426700,62 рос. руб. (що еквівалентно 6393628,07 грн.), безпідставно набутих коштів;

- 1630 023,12 грн. відсотків за користування безпідставно набутими коштами;

- 1630023,12 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань;

- 25500,00 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Повне рішення складено 19.03.2012.