Рішення № 22036673, 16.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2012 р. Справа № 24/002-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом

Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до

Військової частини А 2215

про

стягнення 6 497, 60 грн.

за участю представників:

позивача:

Коноваленко І.М.

відповідача:

Кузьменко С.Б.

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 6 497, 60 грн. за угодою про сплату послуг, що надаються аеропортом № 02.1.1-14/23.9-68 від 01.03.2011 р., з яких: 5 800, 77 грн. –основного боргу, 583, 82 грн. –пені, 113, 01 грн. –3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення оплати за наданні послуги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.02.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 01.03.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2012 р. розгляд справи відкладено на 16.03.2012 р. у зв’язку з неналежним виконанням сторонами вимог ухвали суду від 14.02.2011 р. та нез’явленням у судове засідання представника відповідача.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав суду відзив на позовну заяву № 350/133/10/97пс від 16.03.2012 р. (вх. № 4231 від 16.03.2012 р.), у якому він зазначає, що повністю визнає позов про стягнення з нього 6 497, 60 грн. та те, що за надані позивачем послуги Військова частина А 2215 не розрахувалася у зв’язку з тим, що на її рахунок не надійшли кошти від Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

У судовому засіданні 16.03.2012 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

01.03.2011 р. між сторонами було укладено угоду про сплату послуг, що надаються аеропортом № 02.1.1-14/23.9-68, за умовами якої позивач зобов’язався надавати послуги згідно з запитом відповідача або командира повітряного судна (надалі -ПС) під час обслуговування ПС, а відповідач –здійснювати оплату наданих послуг за ставками аеропортових зборів, затвердженими відповідним наказом уповноваженого органу виконавчої влади України, ставками зборів за наземне обслуговування повітряних суден та цінами за додаткові послуги, затвердженими генеральним директором.

Відповідно до п. 3.1 угоди відповідач протягом 10 робочих днів з дня отримання рахунку по кожному рейсу здійснює оплату наземного обслуговування, аеропортових зборів, додаткових послуг (далі - послуги). Оплата здійснюється в національній валюті України на наступний поточний рахунок позивача: філія АТ «Укрексімбанк»№ 26002014334648, МФО 380333, адреса: вул. Воровського, 11б, м. Київ, 04053.

Згідно з п. 3.2 угоди сплата здійснюється відповідачем на підставі рахунків складених позивачем по кожному рейсу та відправлених відповідачу по факсимільному зв’язку за номером вказаним в угоді. Відразу, після отримання рахунку, відповідач письмово повідомляє позивача про його отримання або його відсутність. Оригінал рахунку надсилається відповідачу рекомендованим листом. При цьому за відповідачем залишаються обов’язки, що передбачені п. 3.1 угоди.

Пунктом 3.3 угоди передбачено, що разом з рахунком відповідач отримує складений позивачем акт приймання-здачі виконаних робіт (надалі - акт). Підписаний акт відповідач зобов’язаний повернути в бухгалтерію позивача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання. Акти підписуються керівниками сторін або призначеними ними повноважними особами. У разі підписання зазначених у цьому пункті актів не керівниками, сторони надають одна одній належним чином оформлені повноваження на осіб, що підписують акти. Якщо протягом 5-ти днів акт не буде повернено позивачу, він вважається підписаним сторонами.

Відповідно до п. 3.6 угоди сторони домовилися, що рахунки виставляються на основі складених по кожному рейсу «Карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль», підписаних уповноваженими представниками перевізника та позивача (з боку перевізника –командиром повітряного судна) та заявок відповідача з відміткою працівника позивача.

Згідно з п. 3.7 угоди при несвоєчасній сплаті рахунків за надані послуги позивач нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 8.1 угоди передбачено, що сторони домовились, що умови цієї угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладання, а саме з 01 березня 2011 року. Ця угода набирає чинності з 01 березня 2011 року та діє до 01 січня 2012 року. Якщо угода підписується сторонами окремо, датою підписання вважається більш пізня дата. Закінчення строку угоди не звільняє сторони від повного виконання обов’язків за угодою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були наданні відповідачу послуги відповідно до наступних актів: акт приймання-здачі виконаних послуг від 17.03.2011 р. на суму 2 355, 59 грн., акт приймання-здачі виконаних послуг від 28.04.2011 р. на суму 748, 74 грн., акт приймання-здачі виконаних послуг від 28.04.2011 р. на суму 2 696, 44 грн. Загальна сума наданих позивачем послуг за вищезазначеними актами становить 5 800, 77 грн. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи.

Вищезазначені акти приймання-здачі виконаних послуг були складені на підставі карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль від 15.03.2011 р. та від 20.04.2011 р., копії яких залучено до матеріалів справи.

Разом з актами приймання-здачі виконаних послуг позивачем виставлялися відповідача наступні рахунки-фактури: рахунок-фактура № 72/44 від 17.03.2011 р., рахунок-фактура № 902/77 від 28.04.2011 р., рахунок-фактура № 173/63 від 28.04. 2011 р. на загальну суму 5 800, 77 грн. Оригінали зазначених рахунків-фактур були отримані представником відповідача наручно 31.05.2011 р., що підтверджується відміткою на реєстрі документів з 01.01.2011 р. по 18.05.2011 р.

Проте, в порушення своїх договірних зобов’язань, відповідачі за наданні послуги не розрахувалися, у зв’язку з чим за ними утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 5 800, 77 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача були неодноразово надіслані претензії, а саме № 14-22-862 від 25.10.2011 р. та № 35-28/5-48 від 15.11.2011 р., з вимогами сплатити існуючу заборгованість за угодою про сплату послуг, що надаються аеропортом № 02.1.1-14/23.9-68 від 01.03.2011 р., які були отримані відповідачем, копії цих документів долучено до матеріалів справи.

Проте, відповідач не виконав свого зобов’язання щодо сплати коштів за наданні послуги, на претензії не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються положення законодавства про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 800, 77 грн. заборгованості за наданні послуги є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. п. 3.7 угоди просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату рахунків за надані послуги у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача складає –583, 82 грн.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення оплати за наданні послуги в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних з простроченої суми грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 15.06.2011 р. до 06.02.2012 р. складають –113, 01 грн.

Здійснений позивачем розрахунок 3 % річних відповідає вимогам законодавства, обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Як вже зазначалося, відповідач у відзиві на позовну заяву № 350/133/10/97пс від 16.03.2012 р. (вх. № 4231 від 16.03.2012 р.) повністю визнав заявлений позивачем позов про стягнення 6 497, 60 грн. за угодою про сплату послуг, що надаються аеропортом № 02.1.1-14/23.9-68 від 01.03.2011 р.

Частина 5 ст. 22 ГПК України передбачає право відповідача визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6 497, 60 грн. за угодою про сплату послуг, що надаються аеропортом № 02.1.1-14/23.9-68 від 01.03.2011 р., з яких: 5 800, 77 грн. –основного боргу, 583, 82 грн. –пені, 113, 01 грн. –3 % річних є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А 2215 (08300, Київська область, м. Бориспіль, в/ч А2215, код - 08081802) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код - 20572069) 5 800 (п’ять тисяч вісімсот) грн. 77 коп. –основного боргу, 583 (п’ятсот вісімдесят три) грн. 82 коп. –пені, 113 (сто тринадцять) грн. 01 коп. –3 % річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев’ять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Т.В. Лутак

Дата підписання рішення: 19.03.2012 р.