Рішення № 22036659, 14.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2012 р. Справа № 12/021-12

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Грабець С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомдержавного підприємства «Будівельне управління

Служби безпеки України»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс»

про стягнення заборгованості у розмірі 3958,75 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник

(довіреність №19/12-39 від 31.01.2012 року);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2012 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України»(далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс»(далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3958,75 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач пояснив, що 05 листопада 2007 року між ним та відповідачем був укладений договір №19-12/4 (далі договір), згідно з умовами якого відповідач зобовязувався виконати капітальні ремонтні роботи в будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 35 (далі будівля), а позивач зобовязувався вказані роботи прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

Сторони зобовязання, взяті на себе згідно з умовами договору, виконали в повному обсязі. Разом з тим, у лютому 2009 року за результатами перевірки господарсько-фінансової діяльності позивача, проведеної контрольно-ревізійною інспекцією Служби безпеки України, було виявлено необґрунтоване нарахування вартості ремонтно-будівельних робіт, виконаних відповідачем, на суму 3454,80 грн.

У звязку з цим, 10 лютого 2009 року сторонами був складений та підписаний акт зняття необґрунтовано нарахованої вартості ремонтно-будівельних робіт, виконаних відповідачем, з якого вбачається, що зняттю підлягала сума в розмірі 3454,80 грн.

Відповідач борг перед позивачем не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 3454,80 грн. основного боргу, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 345,48 грн., та три проценти річних у сумі 158,47 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 09.02.2012 року, справу призначено до розгляду 29.02.2012 року.

29 лютого 2012 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 14.03.2012 року.

12 березня 2012 року представник позивача направив на адресу суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Зокрема, представник позивача просив долучити до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Київська, 10, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

14 березня 2012 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

05 листопада 2007 року між державним підприємством «Будівельне управління Адміністративно-господарського управління Служби безпеки України»та товариством з обмеженою відповідальністю «Гросс»(далі відповідач) був укладений договір №19-12/4 (далі договір), згідно з умовами якого відповідач зобовязувався виконати капітальні ремонтні роботи в будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 35 (далі будівля), а державне підприємство «Будівельне управління Адміністративно-господарського управління Служби безпеки України»зобовязувалось вказані роботи прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

Найменування державного підприємства «Будівельне управління Адміністративно-господарського управління Служби безпеки України»було змінено на державне підприємство «Будівельне управління Служби безпеки України» (далі позивач), що підтверджується наказом «Про внесення змін до статуту ДП «Будівельне управління Адміністративно-господарського управління Служби безпеки України»№954 від 06.11.2007 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Сторони зобовязання, взяті на себе згідно з умовами договору, виконали в повному обсязі.

За результатами перевірки господарсько-фінансової діяльності позивача, проведеної в лютому 2009 року контрольно-ревізійною інспекцією Служби безпеки України, було виявлено необґрунтоване нарахування вартості ремонтно-будівельних робіт, виконаних відповідачем.

У звязку з цим, 10 лютого 2009 року сторонами був підписаний акт зняття необґрунтовано нарахованої вартості ремонтно-будівельних робіт виконаних ТОВ «Гросс»(далі акт), з якого вбачається, що зняттю підлягає сума в розмірі 3454,80 грн.

У звязку з тим, що відповідач борг перед позивачем не сплатив, останній звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 3454,80 грн. основного боргу, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 345,48 грн., та три проценти річних у сумі 158,47 грн.

Частиною 1 ст. 317 Господарського кодексу України встановлено, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна робіт за договором складає: 264560,40 грн., включаючи ПДВ 20% - 44093,40 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору, в ціну договору включені витрати на матеріали, технічні засоби та механізми, а також автотранспорт, які використовуються відповідачем при виконанні робіт.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Так, ціна договору будівельного підряду є його істотною умовою.

Згідно з ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що ціна може бути зміненою, у разі зміни складу, обсягів робіт та вартості застосованих матеріалів (про яку є відповідне підтвердження), про що сторонами підписується відповідна додаткова угода.

Представник відповідача документів, що підтверджують погодження з позивачем збільшення ціни договору, суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).

Як вбачається з акту зняття необґрунтовано нарахованої вартості ремонтно-будівельних робіт, виконаних відповідачем від 10.02.2009 року, сума необґрунтовано нарахованої вартості загальновиробничих витрат становить 3454,80 грн.

Відповідач жодних документів, що спростовують доводи позивача або підтверджують оплату заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 3454,80 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

12 червня 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою про повернення необґрунтовано нарахованої вартості ремонтно-будівельних робіт, виконаних відповідачем, яку відповідач отримав 15 липня 2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення йому поштового відправлення, долученою до матеріалів справи, проте відповіді позивач не отримав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з 23.07.2010 року до 31.01.2012 року складає 558 днів, тому три проценти річних від суми 3454,80 грн. становлять 158,45 грн., які підлягають стягненню.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 23.07.2010 року до 31.01.2012 року у 2010 році: у серпні 101,2% (УК №165 від 08.09.2010р.), у вересні 102,9% (УК №187 від 08.10.2010р.), жовтні 100,5% (УК №209 від 09.11.2010р.), листопаді 100,3% (УК №230 від 08.12.2010р.), грудні 100,8% (УК №3 від 11.01.2011р.); у 2011 році: у січні 101,0% (УК №23 від 08.02.2011р.), лютому 100,9% (УК №43 від 10.03.2011р.), березні 101,4% (УК №83 від 11.05.2011р.), квітні 101,3% (УК №83 від11.05.2011р.), травні 100,8% (УК №103 від 08.06.2011р.), червні 100,4% (УК №122 від 08.07.2011р.), липні 98,7% (УК №144 від 09.08.2011р.),серпні 99,6% (УК №164 від 08.09.2011р.), вересні 100,1% (УК №187 від 11.10.2011р.), жовтні 100,0% (УК №208 від 09.11.2011р.), листопаді 100,1% (УК №229 від 08.12.2011р.), грудні 100,2% (УК №4 від 11.01.2012р.); у 2012 році: у січні 100,2% (УК №23 від 07.02.2012р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 3454,80 грн., складає 433,29 грн. (за розрахунком суду).

Оскільки позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 345,48 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 2 ст. 317, ч. 1 ст. 318, ч. ч. 1-3 ст. 180, ч. ч. 1-4 ст. 188, ч. ч. 1, 2 ст. 224 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 843, ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України»до товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс»про стягнення заборгованості у розмірі 3958,75 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс»(Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Київська, 10, код 30729660) на користь державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України»(м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, код 20001964) 3454,80 грн. (три тисячі чотириста пятдесят чотири грн. 80 коп.) основного боргу; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 345,48 грн. (триста сорок пять грн. 48 коп.); три проценти річних у сумі 158,45 грн. (сто пятдесят вісім грн. 45 коп.); 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот девять грн. 50 коп.) витрат на сплату судового збору. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С. Грабець

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 19.03.2012 року.