Рішення № 22036655, 14.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2012 р. Справа № 12/011-12

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомВасильківської міської ради Київської області

до Васильківської районної організації Партії регіонів

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1)управління з питань економіки та власності

Васильківської міської ради Київської області;

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Консорциум груп»

про зобовязання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №43/09-26 від 30.01.2012 року);

від відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність від 15.12.2011 року);

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1)ОСОБА_3 представник (довіреність №478/09-26 від 12.12.2011 року);

2)ОСОБА_4 представник (доручення №001 від 16.01.2012 року),

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2012 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Васильківської міської ради Київської області (далі позивач) до Васильківської районної організації Партії регіонів (далі відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області та товариства з обмеженою відповідальністю «Консорциум груп», про зобовязання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач пояснив, що 01 жовтня 2010 року між управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області (далі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1) та відповідачем був укладений типовий договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади №392 (далі договір), згідно з умовами якого третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1 (далі третя особа 1), зобовязувалась передати відповідачу у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 30,7 кв.м., розташоване за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, 6, в приміщені кінотеатру «Дружба»(далі нежитлове приміщення), а відповідач зобовязувався вказане нежитлове приміщення прийняти і сплачувати орендні платежі вчасно та в повному обсязі.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01.10.2010 року до 30.09.2015 року.

Відповідно до положень ст. ст. 793, 794 Цивільного кодексу України, договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої споруди), укладений на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

На думку представника позивача, відповідач користується нежитловим приміщенням без достатніх правових підстав, оскільки договір не зареєстрований у встановленому законодавством порядку, а також нотаріально не посвідчений.

У звязку з цим, позивач звернувся до суду, просив зобовязати відповідача звільнити нежитлове приміщення та передати його позивачу за актом приймання-передачі.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 23.01.2012 року, справу призначено до розгляду 07.02.2012 року.

07 лютого 2012 року в судовому засіданні представники позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору (далі треті особи), позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 22.02.2012 року.

20 лютого 2012 року представник відповідача направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з його участю в іншому судовому засіданні. Разом з тим, документів, що підтверджують зазначені обставини, суду не надав.

22 лютого 2012 року представники позивача та третіх осіб у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 14.03.2012 року.

14 березня 2012 року представники третіх осіб направили на адресу суду документи для долучення до матеріалів справи. В судовому засіданні позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку:

Пунктом 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.

Так, 01 жовтня 2010 року між управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області (далі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1) та Васильківською районною організацією Партії регіонів (далі відповідач) був укладений типовий договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади №392 (далі договір), згідно з умовами якого третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1 (далі третя особа 1), зобовязувалась передати відповідачу у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 30,7 кв.м., розташоване за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, 6, в приміщенні кінотеатру «Дружба»(далі нежитлове приміщення), а відповідач зобовязувався вказане нежитлове приміщення прийняти і сплачувати орендні платежі вчасно та в повному обсязі.

У звязку з тим, що договір не зареєстрований у встановленому законодавством порядку, а також нотаріально не посвідчений, на думку представника Васильківської міської ради Київської області (далі позивач), відповідач користується нежитловим приміщенням без достатніх правових підстав.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив зобовязати відповідача звільнити нежитлове приміщення та передати його позивачу за актом приймання-передачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 цієї статті, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 793 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації (ст. 794 Цивільного кодексу України).

Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01.10.2010 року до 30.09.2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Таким чином, необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Згідно з ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Частиною 1 ст. 220 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Так, з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною 3 ст. 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, договір не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку, а також нотаріально не посвідчений.

Крім цього, позивач звертався до відповідача з вимогами про здійснення нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору, що підтверджується листами №1420/01-03 від 08.11.2010 року та №11/01-03 від 04.01.2011 року, проте відповіді не отримав.

Представник відповідача документів, що спростовують доводи позивача або підтверджують законність користування відповідачем нежитловим приміщенням, суду не надав.

Таким чином, вимоги позивача про зобовязання відповідача звільнити нежитлове приміщення та повернути його позивачу за актом приймання-передачі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 793, ст. 794, ч. 2 ст. 215, ч. 4 ст. 203, ч. 1 ст. 220, ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 2 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Васильківської міської ради Київської області до Васильківської районної організації Партії регіонів, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області та товариства з обмеженою відповідальністю «Консорциум груп» про зобовязання вчинити дії задовольнити.

Зобовязати Васильківську районну організацію Партії регіонів звільнити нежитлове приміщення, загальною площею 30,7 кв.м., розташоване за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, 6, в приміщенні кінотеатру «Дружба».

Зобовязати Васильківську районну організацію Партії регіонів передати Васильківській міській раді Київської області за актом приймання-передачі нежитлове приміщення, загальною площею 30,7 кв.м., розташоване за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, 6, в приміщенні кінотеатру «Дружба».

Стягнути з Васильківської районної організації Партії регіонів (Київська обл., Васильківський р-н, смт. Калинівка, вул. Леніна, 35, код 33894247) на користь Васильківської міської ради Київської області (Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 2, код 34627780) 1073, 00 грн. (одну тисячу сімдесят три грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано19.03.2012 року.