Постанова № 22036196, 21.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2012 р. Справа № 5023/5617/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддівМачульського Г.М.,

Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду

від02.11.2011р.

у справі№5023/5617/11

Господарського судуХарківської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг"

до1.Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

2.Головного управління державного казначейства України у Харківській області

провідшкодування шкоди за участю представників

- позивача:ОСОБА_1 (довіреність від 12.02.11р.), - В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (далі позивач) просило стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Харківській області (далі відповідач-2) на свою користь 150580,62 грн. майнової шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги неправомірними діями Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі відповідач-1), який втратив оригінал векселю з виконавчим написом нотаріуса про стягнення 150580,62 грн., посилаючись при цьому на те, що згідно чинного законодавства дублікат цього документу у нотаріуса отримати неможливо.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2011р. (суддя Жельне С.Ч.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2011р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.), в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ці рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування і порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Відповідачі не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в провадженні відповідача-1 знаходилось виконавче провадження про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь позивача 150580,62 грн. на підставі виконавчого напису №6836 від 02.10.2009р. на векселі серії АА №0063686 від 08.06.2009р., опротестованого за актом про протест векселя про не оплату від 02.10.2009р. (далі вексель).

В межах виконавчого провадження, відкритого постановою ВП №15448468 від 15.10.2009р., виявлено та арештовано майно боржника, а саме квартира АДРЕСА_1 що за територіальним розмежуванням належить до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Згідно з постановою від 17.05.2010р. закінчено виконавче провадження та виконавчий документ направлений до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, однак останній вексель від відповідача-1 не отримав, про що повідомив позивача на його запит.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що у звязку із втратою зазначеного позивачем документу не вбачається невідворотності настання наслідків у вигляді збитків для позивача на заявлену суму, яка і була зазначена у втраченому документі, та на яку орган виконання судових рішень мав здійснити стягнення на користь позивача, тобто не доведений склад правопорушення, необхідний для застосування такої відповідальності.

Судові рішення не підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України, тому є органом державної влади.

Згідно ч.3 статті 11 цього Закону шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

З наведених приписів норм права та підстав позову вбачається, що відшкодовуванню підлягає шкода, яка фактично завдана матеріальним благам особи.

Відповідно до приписів статті 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

При цьому, під шкодою у розумінні наведених норм права слід розуміти таку безповоротну втрату матеріальних цінностей, у наслідок якої особа втрачає право на отримання матеріальних благ, на які вона вправі була розраховувати.

Разом з тим, із доводів, зазначених у позові, та із встановлених судами обставин справи не вбачається, що для позивача настали такі наслідки, оскільки він не втратив права на відновлення втраченого документа, а відтак і на стягнення зазначених у ньому сум. Таких висновків судів позивач доводами, викладеними у касаційній скарзі, не спростував, а тому позов, із зазначених у ньому підстав, не підлягає задоволенню, а саме звернення з таким позовом є передчасним.

Відтак підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ч.1 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2011р. у справі Господарського суду Харківської області №5023/5617/11 без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.М. Уліцький