Рішення № 22035777, 13.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2012 р. Справа № 10/002-12

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 10/002-12

за позовом прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

м. Біла Церква

про стягнення 15911,09 грн.

Представники сторін:

від прокуратури:не зявився;

від позивача:ОСОБА_2 - довіреність № 12-1-27/706 від 30.05.2011 р.;

від відповідача:не зявився.

обставини справи:

Прокурор міста Біла Церква (далі-прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (далі-позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 15911,09 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між останнім та позивачем Договору оренди № 695 від 31.08.2010 р. в частині несвоєчасного внесення орендних платежів, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 14867,03 грн., з огляду на наявність якої нараховано 1044,06 грн. пені.

При цьому, прокурор звертає увагу на те, що відповідно до ст. 121 Конституції України, органи прокуратури наділені повноваженнями на представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2012 р. порушено провадження у справі № 10/002-12 та призначено до розгляду на 07.02.2012 р.

Проте, у звязку із хворобою судді Привалова А.І., судове засідання, призначене на 07.02.2012 р., не відбулося, а розгляд справи призначено на 21.02.2012 р., про що винесена ухвала від 13.02.2012 р.

Ухвалою суду від 21.02.2012 р. розгляд справи відкладено.

В судові засідання 21.02.2012 р. та 13.03.2012 р. представник від прокурора не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення прокурору рекомендованих поштових відправлень щодо ухвал суду від 13.02.2012 р. та від 21.02.2012 р.

Присутнім в судових засіданнях від 21.02.2012 р. та від 13.03.2012 р. представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судові засідання від 21.02.2012 р. та від 13.03.2012 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце і час судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення останньому рекомендованих поштових відправлень щодо ухвал суду від 13.02.2012 р та від 21.02.2012 р. Вимоги ухвал суду від 25.01.2012 р., 13.02.2012 р., 21.02.2012 р. відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.

Дослідивши наявні у справі докази та надані додаткові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані прокурором та позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2010 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 695, відповідно до умов п.п. 1, 2.1, 2.2 якого орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 202,0 кв.м., яке розташоване в підвалі чотирьохповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Передача нежитлового приміщення в оренду вперше здійснюється за актом прийому-передачі. Передача нежитлового приміщення в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це приміщення. Власником орендованого приміщення залишається територіальна громада м. Біла Церква, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до наявного в матеріалах справи свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.10.2008 р., нежитлове приміщення площею 202,0 кв.м., розташоване в підвалі чотирьохповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, належить територіальній громаді м. Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради на праві комунальної власності.

Умовами п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору визначено, що розмір орендної плати визначається на підставі «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна і становить 3888,05 грн. за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 15-го числа місяця, за який вона вноситься. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць. Розмір орендної плати змінюється у разі зміни Методики, цін і тарифів та інших випадків, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради.

Між позивачем та відповідачем укладено ряд додаткових угод до Договору оренди № 695 від 31.08.2010 р., згідно з якими на підставі рішення Білоцерківської міської ради «Про надання пільг»встановлено пільгову орендну ставку у відсотках до вартості майна та з 31.08.2010 р. встановлено в розмірі 5 %; з 29.10.2010 р. на нежитлове приміщення площею 149,3 кв.м. - 5 %, на нежитлове приміщення площею 47,7 кв.м. - 18 %, на нежитлове приміщення площею 5,0 кв.м. - 15 %; з 19.01.2011 р. встановлено орендну ставку на нежитлове приміщення - 5 %.

Крім того, між сторонами погоджено, що орендар взяв на себе обовязок сплатити плату за користування майном за період з 01.01.2011 р. по 18.01.2011 р. за нежитлове приміщення площею 149,3 кв.м. - 735,64 грн., за нежитлове приміщення площею 47,7 кв.м. - 846,10 грн., за нежитлове приміщення площею 5,0 кв.м. - 73,90 грн.

Між позивачем та відповідачем підписаний акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 31.08.2010 р., згідно з яким позивачем передано, а відповідачем прийнято нежитлове приміщення площею 202,0 кв.м., яке розташоване в підвалі чотирьохповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобовязання, надавши відповідачу в оренду майно, а саме: нежитлове приміщення площею 202,0 кв.м., яке розташоване в підвалі чотирьохповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Проте, в порушення умов Договору оренди нежитлового приміщення № 695 від 31.08.2010 р. відповідач, користуючись орендованим майном, неналежним чином виконував взяті на себе зобовязання в частині сплати орендних платежів, у звязку з чим за період з 16.01.2011 р. по 23.06.2011 р. у останнього утворилась заборгованість в сумі 14867,03 грн.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач в судові засідання 21.02.2012 р. та 13.03.2012 р. не зявився, письмових пояснень чи доказів оплати орендних платежів не надав, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в частині несвоєчасного внесення орендних платежів за період з 16.01.2011 р. по 23.06.2011 р., на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 14867,03 грн. заборгованості визнається судом та підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У звязку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати орендних платежів, прокурор, на підставі п. 8.2 договору, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1044,06 грн. пені, нарахованої від сум заборгованості по орендній платі за кожний місяць.

Умовами п. 8.2 договору визначено, що за несвоєчасне внесення орендної плати, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,05 % від суми заборгованості за кожний місяць прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

За вірним розрахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі більшому, ніж заявлено до стягнення, проте суд задовольняє суму пені - 1044,06 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позов подано прокурором, який у встановленому законом порядку звільнений від сплати судового збору, судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведе вище, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; код НОМЕР_1) на користь управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1/23; код 20577351; р/р 34224999600002 в ГУ ДКУ в Київській області, МФО - 821018, одержувач - Білоцерківське відділення державного казначейства, код 23570409) заборгованість з орендної плати в сумі 14867,03 грн., 1044,06 грн. - пені, а також 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов Повне рішення складено - 15.03.2012 р.