Рішення № 22035246, 13.03.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.03.2012 Справа № 5008/109/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Геєвський цегельний завод”,с. Великі Гевці Ужгородського району

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Цегельний завод”, м. Хуст

ПРО звернення стягнення на предмет застави на транспортні засоби в рахунок погашення заборгованості за договором підряду №2 від 16.12.2009р. шляхом передачі товариству з обмеженою відповідальністю „Геєвський цегельний завод”, с. Великі Гевці Ужгородського району у власність транспортних засобів, визнання права власності на транспортні засоби

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю від 12.03.2012р.

від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.02.2012р. порушено провадження у справі №5008/109/2012 та призначено справу до розгляду на 28.02.2012р.

Позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Разом з тим, свого уповноваженого представника в засідання суду не направив.

Відповідач вимог ухвали суду від 16.02.2012р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, своїх уповноважених представників в засідання суду не направив.

У звязку з неявкою представників сторін, ухвалою суду від 28.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 13.03.2012р. для надання сторонам можливості подати суду пояснення по суті заявлених позовних вимог з доказами в їх обгрунтування.

На день судового засідання представник позивача подав суду відомості про повну сплату судового збору за розгляд справи в суді (платіжне доручення №13 від 27.02.2012р.) та просить суд у звязку з находженням письмового пояснення по суті спору від відповідача вирішити страву в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що відповідно до п.2 Договору підряду №2 від 16.12.2009 року позивач зобов'язався за дорученням відповідача здійснити ремонт обладнання та механізмів цегельного заводу, що знаходиться за адресою м.Хуст, вул. І.Франка, 187. Вартість робіт за даним договором підряду відповідно до п.4.3 договору складає 126000,00 гривень.

Згідно пункту 6.2 даного договору підряду роботи позивачем мали бути виконані в строк до 25 березня 2010 року.

На виконання своїх зобов'язань позивачем належним чином та в повному обсязі були виконані ремонтні роботи, обумовлені договором підряду та кошторисом. Роботи позивачем виконані якісно, вчасно та прийняті відповідачем, що підтверджується актом приймання-здачі виконаних робіт №01/03-2010 від 25.03.2010 року. Жодних претензій з приводу якості виконаних робіт відповідачем не заявлялося. Згідно умов п.5.1 договору підряду відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити оплату виконаних робіт протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, тобто в строк до 30 березня 2010 року.

По закінчені строку платежу відповідач, в порушення умов договору та вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, своє грошове зобов'язання не виконав і не сплатив борг в сумі 126000,00 (сто двадцять шість тисяч) гривень, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

З метою досудового вирішення, спору відповідачу надсилалися письмові вимоги №14 від 01.09.2010 року та №03 від 20.01.2011 року про оплату вартості виконаних робіт. У листі №21 від 05.10.2010 року відповідачем у зв'язку із зупиненням виробництва та важкою економічною і фінансовою кризою, було запропоновано укласти договір розстрочення боргу. Дана пропозиція була відхилена позивачем, про що відповідача повідомлено листом від 20.01.2011 року №03. На теперішній час відповідач не вказує про наміри здійснити розрахунок за виконані роботи по договору підряду.

В забезпечення виконання зобов'язань за Договором підряду №2 від 16.12.2009 року позивач і відповідач уклали Договір застави рухомого майна від 16.12.2009 року. Предметом застави згідно даного договору є відповідне спірне рухоме майно, що належить відповідачу на праві власності. Даний Договір застави укладений в простій письмовій формі, оскільки на момент його укладення діючим на той час законодавством не передбачалося обов'язкове нотаріальне посвідчення договору застави транспортних засобів. Вимога щодо обов'язковості нотаріального посвідчення договорів застави транспортних засобів, передбачена ст.13 Закону України «Про заставу», була введена з 06.07.2010 року у відповідності до Закону України від 06.07.2010 року №2435-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

У відповідності до п.5.2 Договору застави, звернення стягнення на Предмет застави за вибором Заставодержателя здійснюється з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів, визначених даним договором.

Відтак, позивач у відповідності до ст.20 Закону України «Про заставу», ст.590 ЦК України просить звернути стягнення на предмет застави, оскільки в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не було виконано, а інше не передбачено договором.

Відповідач у поданому суду письмовому поясненні вказує на відсутність можливості добровільного виконання вимог позивача у звязку з відсутністю грошових коштів та важким фінансовим становищем товариства, та з приводу заявлених позивачем вимог не заперечує.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами, а саме товариством з обмеженою відповідальністю „Геєвський цегельний завод”, с. Великі Гевці Ужгородського району та товариством з обмеженою відповідальністю „Цегельний завод”, м. Хуст 16.12.2009р. було укладено договір підряду №2.

Відповідно до п.2 Договору підряду №2 від 16.12.2009 року позивач зобов'язався за дорученням відповідача здійснити ремонт обладнання та механізмів цегельного заводу, що знаходиться за адресою м.Хуст, вул. І.Франка, 187. Вартість робіт за даним договором підряду відповідно до п.4.3 договору складає 126000,00гривень.

Згідно пункту 6.2 даного договору підряду роботи позивачем мали бути виконані в строк до 25 березня 2010 року.

На виконання своїх зобов'язань позивачем належним чином та в повному обсязі були виконані ремонтні роботи, обумовлені договором підряду та кошторисом. Роботи позивачем виконані якісно, вчасно та прийняті відповідачем, що підтверджується актом приймання-здачі виконаних робіт №01/03-2010 від 25.03.2010 року. Жодних претензій з приводу якості виконаних робіт відповідачем не заявлялося.

Згідно ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Згідно умов п.5.1 договору підряду відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити оплату виконаних робіт протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, тобто в строк до ЗО березня 2010 року.

По закінчені строку платежу відповідач, в порушення умов договору та вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, своє грошове зобов'язання не виконав і не сплатив борг в сумі 126000,00 гривень, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

З метою досудового вирішення, спору відповідачу надсилалися письмові вимоги №14 від 01.09.2010 року та №03 від 20.01.2011 року про оплату вартості виконаних робіт. У листі №21 від 05.10.2010 року відповідачем у зв'язку із зупиненням виробництва та важкою економічною і фінансовою кризою, було запропоновано укласти договір розстрочення боргу. Дана пропозиція була відхилена позивачем, про що відповідача повідомлено листом від 20.01.2011 року №03.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до змісту ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Судом встановлено, що зобовязання відповідача по сплаті вартості виконаних підрядних робіт у встановлені Договорами підряду строки виконані не були, а тому ТОВ „Цегельний завод” допустило порушення зобовязання.

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 статті 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 575 Цивільного кодексу України закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

В забезпечення виконання зобов'язань за Договором підряду №2 від 16.12.2009 року позивач і відповідач уклали Договір застави рухомого майна від 16.12.2009 року. Предметом застави згідно даного договору є наступне рухоме майно, що належить відповідачу на праві власності:

-транспортний засіб марки ГАЗ 53, 1968 року випуску, тип ТЗ: бортовий-С, № кузова (шасі) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, видане 28.12.2004 року МРЕВ ДАІ м.Хуст;

-транспортний засіб марки КРАЗ 256Б1, 1989 року випуску, тип ТЗ: самоскид-С, № кузова (шасі) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5, що належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, видане 28.12.2004р. МРЕВ ДАІ м.Хуст;

-транспортний засіб марки КРАЗ 256, 1984 року випуску, тип ТЗ: самоскид-С. № кузова (шасі) НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_8, що належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9, видане 08.07.2005р. МРЕВ ДАІ м.Хуст;

-транспортний засіб марки ВАЗ 21043, 2004 року випуску, тип ТЗ: легковий універсал- В, № кузова (шасі) НОМЕР_10, реєстраційний номер НОМЕР_11, що належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12, видане 28.10.2004 року МРЕВ ДАІ м.Хуст;

-транспортний засіб марки СЗАП 83571, 1992 року випуску, тип ТЗ: причіп бортовий- Е, № кузова (шасі) НОМЕР_13, реєстраційний номер НОМЕР_14, що належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_15, видане 25.02.2006 року МРЕВ ДАІ м.Хуст;

-транспортний засіб марки СЗАП 83571, 1992 року випуску, тип ТЗ: причіп бортовий- Е, № кузова (шасі) НОМЕР_16, реєстраційний номер НОМЕР_17, що належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_18, видане 14.07.2005 року МРЕВ ДАІ м.Хуст;

-транспортний засіб марки КАМАЗ 53212, 1991 року випуску, тип ТЗ: бортовий-С, № кузова (шасі) НОМЕР_19, реєстраційний номер НОМЕР_20, що належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_21, видане 14.07.2005 року МРЕВ ДАІ м.Хуст;

-транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, 1992 року випуску, тип ТЗ: бортовий-С, № кузова (шасі) НОМЕР_22, реєстраційний номер НОМЕР_23, що належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_24, видане 25.02.2006 року МРЕВ ДАІ м.Хуст;

-транспортний засіб марки ВАІМЬЕІІ-ВЕЖ 312, 1998 року випуску, тип ТЗ: мікроавтобусі, № кузова (шасі) "НОМЕР_25, реєстраційний номер НОМЕР_26, що належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_27, видане 03.08.2006 року МРЕВ ДАІ м.Хуст;

-транспортний засіб марки КРАЗ 256Б1, 1988 року випуску, тип ТЗ: самоскид-С, № кузова (шасі) НОМЕР_28, реєстраційний номер НОМЕР_29, що належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_30, видане 25.02.2006 року МРЕВ ДАІ м.Хуст.

Згідно п.1.4 Договору застави заставна вартість Предмету застави складає 26000,00 гривень.

За змістом ч. 1 ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про заставу" (в редакції чинній на момент укладення Договору застави 16.12.2009 р.) договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів. Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави. Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін. Норми цієї статті не поширюються на право податкової застави, що регулюється податковим законодавством.

Таким чином, редакція ст. 13 Закону України "Про заставу", яка була чинною на момент укладення Договору застави, не встановлювала обовязкового нотаріального посвідчення договорів закладу транспортних засобів.

Також, обовязку щодо нотаріального посвідчення Договору застави не було погоджено сторонами і в самому договорі.

Отже, зобовязання відповідача по сплаті вартості виконаних підрядних робіт за Договором підряду було забезпечено закладом згідно Договору застави.

Предметом позову позивачем визначено звернення стягнення на предмет застави на підставі Договору застави шляхом визнання за Товариством права власності на нього.

В той же час, за змістом ст. 590 Цивільного кодексу України та ст. 20 Закону України "Про заставу" вбачається, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється як за рішенням суду, так і у іншій спосіб, встановлений договором або законом (позасудовий).

У відповідності до п.5.2 Договору застави, звернення стягнення на Предмет застави за вибором Заставодержателя здійснюється з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів:

-шляхом передачі Предмета застави у власність Заставодержателю в рахунок виконання зобов'язань за Договором постави;

-шляхом продажу Заставодержателем Предмету застави з укладенням договору купівлі-продажу з третьою особою-покупцем або на публічних торгах; шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця. Пошук покупця на Предмет застави проводиться як Заставодавцем, так і Заставодержателем;

-іншим не забороненим чинним законодавством способом.

Пункт 4 частини 2 статті 25 Закону України від 18.11.2003 року №1255-ІУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмету забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту цілком відповідає вимогам чинного законодавства, належним чином обґрунтований та підтверджений наявними у справі матеріалами, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет застави: транспортний засіб марки ГАЗ 53, 1968 року випуску, тип ТЗ: бортовий-С, № кузова (шасі) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2; транспортний засіб марки КРАЗ 256Б1, 1989 року випуску, тип ТЗ: самоскид-С, № кузова (шасі) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5; транспортний засіб марки КРАЗ 256, 1984 року випуску, тип ТЗ: самоскид-С, № кузова (шасі) НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_8; транспортний засіб марки ВАЗ 21043, 2004 року випуску, тип ТЗ: легковий універсал-В, № кузова (шасі) НОМЕР_10, реєстраційний номер НОМЕР_11; транспортний засіб марки СЗАП 83571, 1992 року випуску, тип ТЗ: причіп бортовий-Е, № кузова (шасі) НОМЕР_13, реєстраційний номер НОМЕР_14; транспортний засіб марки СЗАП 83571, 1992 року випуску, тип ТЗ: причіп бортовий-Е, № кузова (шасі) НОМЕР_31, реєстраційний номер НОМЕР_17; транспортний засіб марки КАМАЗ 53212, 1991 року випуску, тип ТЗ: бортовий-С, № кузова (шасі) НОМЕР_19, реєстраційний номер НОМЕР_20; транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, 1992 року випуску, тип ТЗ: бортовий-С, № кузова (шасі) НОМЕР_32, реєстраційний номер НОМЕР_23; транспортний засіб марки DAIMLER-BENZ 312, 1998 року випуску, тип ТЗ: мікроавтобус-D, № кузова (шасі) НОМЕР_33, реєстраційний номер НОМЕР_34; транспортний засіб марки КРАЗ 256Б1, 1988 року випуску, тип ТЗ: самоскид-С, № кузова (шасі) НОМЕР_28, реєстраційний номер НОМЕР_29, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод»(90400, м.Хуст, вул.І.Франка, 187, код СДРПОУ 31859022), шляхом передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Геєвський цегельний завод» (89434, Ужгородський район, с.Велпкі Геївці, вул.Головна, 11 «а», код ЄДРПОУ 33463948) у власність даних транспортних засобів.

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Геєвський цегельний завод»(89434, Ужгородський район, с.Великі Геївці, вул.Головна, 11 «а», код ЄДРПОУ 33463948) право власності на транспортні засоби:

-транспортний засіб марки ГАЗ 53, 1968 року випуску, тип ТЗ: бортовий-С, № кузова (шасі) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2;

-транспортний засіб марки КРАЗ 256Б1, 1989 року випуску, тип ТЗ: самоскид-С, № кузова (шасі) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5;

-транспортний засіб марки КРАЗ 256, 1984 року випуску, тип ТЗ: самоскид-С. № кузова (шасі) НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_8;

-транспортний засіб марки ВАЗ 21043, 2004 року випуску, тип ТЗ: легковий універсал- В, № кузова (шасі) НОМЕР_10, реєстраційний номер НОМЕР_11;

-транспортний засіб марки СЗАП 83571, 1992 року випуску, тип ТЗ: причіп бортовий- Е, № кузова (шасі) НОМЕР_13, реєстраційний номер НОМЕР_14;

-транспортний засіб марки СЗАП 83571, 1992 року випуску, тип ТЗ: причіп бортовий- Е, № кузова (шасі) НОМЕР_31, реєстраційний номер НОМЕР_17;

-транспортний засіб марки КАМАЗ 53212, 1991 року випуску, тип ТЗ: бортовий-С, № кузова (шасі) НОМЕР_19, реєстраційний номер НОМЕР_20;

-транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, 1992 року випуску, тип ТЗ: бортовий-С, № кузова (шасі) НОМЕР_32, реєстраційний номер НОМЕР_23;

-транспортний засіб марки DAIMLER-BENZ 312, 1998 року випуску, тип ТЗ: мікроавтобус-D, № кузова (шасі) НОМЕР_33, реєстраційний номер НОМЕР_34;

-транспортний засіб марки КРАЗ 256Б1, 1988 року випуску, тип ТЗ: самоскид-С, № кузова (шасі) НОМЕР_28, реєстраційний номер НОМЕР_29.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод»(90400, м.Хуст, вул.І.Франка, 187, код ЄДРПОУ 31859022, р/р 2600501022525 в ЗФ ВАТ «Кредобанк»МФО 312237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геєвський цегельний завод»(89434, Ужгородський район, с.Великі Геївці, вул.Головна, 11 «а», код ЄДРПОУ 33463948, р/р 2600901009542 в ЗФ ВАТ «Кредобанк»МФО 312237) суму в розмірі 2320грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 21.03.2012р.

Суддя О.Ф. Ремецькі