Рішення № 22035174, 15.03.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" березня 2012 р. Справа № 5/5007/16/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов.№09-32/165 від 06.03.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Житомир" (м.Житомир)

до Малого приватного підприємства "Нафтасоюз" (м.Коростень)

про стягнення 23779,39 грн.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Малого приватного підприємства "Нафтасоюз" 23779,39грн., із яких 8400,00грн. заборгованості по строковому кредиту, 11900,00грн. заборгованості по простроченому кредиту, 2114,93грн. заборгованості по простроченим процентам, 252,21грн. заборгованості по простроченій комісійній винагороді, 836,82грн. пені по простроченому кредиту, 82,27грн. пені по прострочених процентам, 130,31грн. 3%річних по простроченому кредиту, 50,40грн. інфляційних, 12,45грн. пені по простроченій комісійній винагороді.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.02.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5/5007/16/12 та призначено її розгляд на 28.02.2012 р.

В засіданні суду 15.03.2012р. представник позивача надав довідку про те, що станом на 17.01.2012 р. сума заборгованості по кредитному договору №24-29/02 від 29.02.2008р. не змінилась.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення господарського суду - ухвали суду від 28.02.2012 р., згідно якого вказана ухвала суду отримана уповноваженою особою 05.03.2012р. (а.с.32).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

З огляду на зазначене та оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обовязковою, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.02.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Коростень Житомирської області" (Банк/ позивач) та Малим приватним підприємством "Нафтасоюз" (позичальник/ відповідач) було укладено кредитний договір №24-29/02 (а.с18-21).

Згідно з п.1 ст.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в новій редакції (а.с. 15-16), Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" є правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), створеного рішенням установчих зборів засновників від 28.04.1992р. та зареєстрованого Національним банком України 26.08.1992 року за реєстраційним №125.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору № 24-29/02 від 29.02.2008р., Банк зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 201600, 00грн. (двісті одна тисяча шістсот) гривень на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Згідно п. 2.2 кредитного договору №24-29/02 від 29.02.2008р., дата повернення кредиту в сумі 201600,00грн - 27 лютого 2012 року.

Згідно з п.2.2 договору, дата повернення кредиту в сумі 201600,00 грн. - 27.02.12р., відповідно до графіку погашення кредиту (а.с.18).

Додатком №1 до кредитного договору №24-29/02 графіком погашення кредиту передбачено щомісячну сплату відповідачем кредиту з 31.03.2008р. по 27.02.2012р. частинами по 4200,00грн.

Кредит надається з наступним цільовим призначенням - на придбання автомобіля (п.2.3 договору).

Відповідно до п.3.2 даного договору, проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 17% річних.

Договором про внесення змін №1 до кредитного договору №24-29/02 від 29.02.2008року сторони встановили, що проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 19% річних (а.с. 23).

Відповідно до п.3.5. договору у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2. цього договору строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 21%.

Договором про внесення змін №1 до кредитного договору №24-29/02 від 29.02.2008року сторони встановили, позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 28% річних.

Нарахування банком процентів починається з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом (п. 3.3 договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно, а також в день кінцевого терміну погашення кредиту.

Проценти нараховуються та сплачуються позичальником в наступні терміни:

- за період з останнього робочого дня попереднього місяця по 15 число поточного місяця - нараховуються банком 16 числа поточного місяця, сплата цих відсотків проводиться з 16 числа по останній робочий день поточного місяця;

- за період з 16 числа по 25 число поточного місяця - 26 числа, сплата цих відсотків проводиться з 26 числа поточного місяця по останній робочий день поточного місяця;

- за період з 26 числа по передостанній робочий день поточного місяця проводиться в останній робочий день поточного місяця, сплата цих відсотків проводиться в останній робочий день поточного місяця (п. 3.4 договору).

Як передбачено п. 4.2.2 даного договору, позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та проценти за неправомірне користування кредитом, комісійну винагороду на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Згідно п.4.2.6. кредитного договору за управління кредитом позичальник щомісячно сплачує банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 0,0417% від суми кредиту.

Комісійна винагорода за управління кредитом нараховується банком щомісячно з дня її нарахування по останній робочий день поточного місяця.

На виконання умов договору №24-29/02, позивачем було надано кредит в сумі 201600,00грн. та відповідачем оплачено рахунок-фактуру за 2008 рік на суму 201600,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №53 від 29.02.2008 р.

У відповідності до договору про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору №24-29/02 від 29.09.2010 р. (а.с.24), сторони внесли зміни до п.3.4 договору виклавши його у наступній редакції:

Згідно з п. 3.4 договору, проценти за користування кредитом нараховуються на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі передбаченому в пункті 3.2 кредитного договору.

Проте, в порушення умов кредитного договору №24-29/02, відповідач свої зобов'язання по поверненню суми кредиту, сплаті процентів за користування кредитними коштами та сплаті комісійної винагороди за управління кредитом належним чином не виконав.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду, про стягнення заборгованості по сплаті кредиту в сумі 23779,39грн., із яких 8400,00 грн. заборгованості по строковому кредиту, 11900,00грн. заборгованості по простроченому кредиту, 2114,93грн. заборгованості по простроченим процентам, 252,21грн. заборгованості по простроченій комісійній винагороді, 836,82грн. пені по простроченому кредиту, 82,27грн. пені по простроченим процентам, 130,31грн. 3%річних по простроченому кредиту, 50,40грн. інфляційних, 12,45грн. пені по простроченій комісійній винагороді.

Щодо позовної вимоги банку про стягнення 8400,00грн. заборгованості за строковим кредитом суд враховує наступне:

Згідно п.4.3.4. договору №24-29/02 банк вправі вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, суми, неустойки, якщо позичальник зокрема не виконав у строк зобов'язання по поверненню кредиту, сплати процентів, інших зобов'язань по сплаті грошових коштів передбачені цим договором.

Про необхідність дострокової сплати кредиту, процентів з указаних вище підстав, банк зобов'язаний письмово попередити позичальника не менш ніж за 10 календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів (п.4.3.4 договору).

На виконання зазначеного положення договору 17.12.2011року позивачем було направлено відповідачу вимогу (а.с.25), що свідчить про обгрунтованість вимоги щодо дострокового стягнення кредиту у сумі 8400,00грн.

Беручи до уваги встановлені обставини суд приходить до наступних висновків.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 526, 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Керуючись наведеним, 17.12.2011 року позивач направив відповідачу вимогу (а.с.25), в якій просить терміново погасити заборгованість по кредитному договору №24-29/02 від 29.02.2008року.

Однак, відповідач вказану вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас, статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором; якщо договором строк повернення позики визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

При цьому, згідно ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі,визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача становить по строковому кредиту в сумі 8400,00 грн., по простроченому кредиту в сумі 11900,00 грн., 2114,93грн. заборгованості по простроченим процентам, заборгованості по простроченій комісійній винагороді в сумі 252,21 грн.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті простроченого кредиту в сумі 11900,00грн., 2114,93грн. заборгованості по простроченим процентам, заборгованості по простроченій комісійній винагороді в сумі 252,21грн.,підлягають задоволенню як обґрунтовані та правомірні.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.3 договору №24-29/02 сторони погодили, що за несвоєчасне повернення кредиту, або несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок пені по простроченому кредиту нарахованої за несвоєчасну сплату кредиту господарський суд прийшов до висновку, що нарахування пені є правомірним та підлягає стягненню в сумі 836,82грн.

Крім того, перевіривши проведений позивачем розрахунок пені по простроченим процентам, господарський суд вважає його обґрунтованим, а вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 82,27 грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч.2 вказаної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, сума 3% річних нарахованих за несвоєчасну сплату кредиту становить 130,31грн., а сума інфляційних нарахованих за несвоєчасну сплату кредиту становить 50,40грн.

Суд перевіривши проведені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних, вважає їх обґрунтованими, а позовні вимоги щодо них, такими, що підлягають задоволенню.

Що ж стосується стягнення з відповідача пені по простроченій комісійній винагороді в сумі 12,45грн, то суд дійшов висновку про відмову у позові в цій частині, виходячи з наступного. Згідно приписів ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (у т.ч. і неустойкою (штрафом, пенею)) вчиняється у письмовій формі. Зі змісту договору №24-29/02 випливає, що у ньому не передбачено встановлення відповідальності для позичальника за прострочення сплати комісійної винагороди у вигляді пені. За таких обставин відсутні підстави для задоволення позову у цій частині.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідач позов не спростував, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 8400,00 грн. заборгованості по строковому кредиту, 11900,00 грн. заборгованості по простроченому кредиту, 2114,93грн. заборгованості по простроченим процентам, 252,21 грн. заборгованості по простроченій комісійній винагороді, 836,82 грн. пені по простроченому кредиту, 82,27грн. пені по простроченим процентам, 130,31 грн. 3% річних по простроченому кредиту, 50,40 грн. інфляційних. У задоволенні позову в частині стягнення 12,43грн. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст.49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Нафтосоюз" (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Ольгинська, 4, код ЄДРПОУ 31650398) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002):

- 8400,00 грн. заборгованості по строковому кредиту,

- 11900,00 грн. заборгованості по простроченому кредиту,

- 2114,93 грн. заборгованості по простроченим процентам,

- 252,21 грн. заборгованості по простроченій комісійній винагороді,

- 836,82 грн. пені по простроченому кредиту,

- 82,27 грн. пені по простроченим процентам,

- 130,31 грн. 3% річних по простроченому кредиту,

- 50,40 грн. інфляційних,

- 1608,70 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. У позові щодо стягнення 12,45 грн. пені по простроченій комісійній винагороді відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.03.2012р.

Суддя Ляхевич А.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- до справи

2-позивачу

3-відповідачу (рек.з пов.)